Рішення

від 06.12.2018 по справі 917/1385/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2018 року Справа № 917/1385/18

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766 в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", 36000, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 33, код ЄДРПОУ 01186975

до Телерадіокомпанія "Астра", вул. Сонячна, буд. 1А, м. Заводське, Лохвицький район, Полтавська область, 37240, код ЄДРПОУ 21066658

про стягнення грошових коштів

Суддя Білоусов С.М.

Секретар судового засідання Бойченко Л.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 11 016,02 грн. заборгованості з них: 9 636,00 грн. основного боргу за договором оренди нерухомого майна товариства для розміщення антенно-фідерних пристроїв № 240-09 від 26.05.2015 року, 1 254,79 грн. пені, 3 % річних в сумі 60,19 грн., 65,04 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.11.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 247 ГПК України суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження у зв'язку з її малозначністю.

Ухвала від 08.11.2018р. повернулась до суду з відміткою пошти на конверті ТРК Астра не працює, яка була направлена на адресу відповідача, зазначену у позові та перевірена судом по безкоштовному пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на неявку відповідача та не подання ним відзиву на позов у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Рішення приймається з врахуванням вимог ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

26.05.2015 року між Публічним акціонерним товариством Укртелеком в особі Полтавської філії ПАТ Укртелеком (позивач) та Телерадіокомпанією Астра (відповідач) був укладений договір оренди нерухомого майна товариства для розміщення антенно-фідерних пристроїв № 240-09 (договір) строком дії до 31.12.2015 року.

Згідно п. 1.1. Договору, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування частину нерухомого майна - антено-місця (майно), розташоване за адресою: Полтавська обл., Лохвицький р-н, м. Червонозаводське, РРС-81, вул. Червоноармійська, 8, для встановлення двох антенно-фідерних пристроїв та розміщення контейнера з обладнанням орендаря на умовах окремого договору.

Факт передачі майна підтверджується Актом приймання-передачі майна (а.с. 16), підписаним уповноваженими представниками сторін Договору, та наведений в Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 565-09.04, укладеної між позивачем та відповідачем 01.12.2015 року, пункт 3.1. та додаток № 3 Договору викладено в новій редакції, якими передбачено, що орендна плата встановлюється позивачем за домовленістю Сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованої орендної плати із застосуванням коефіцієнта вітрового навантаження (парусності) становить 2 409,00 грн. з ПДВ за 2 антено-місця та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього терміну дії Договору.

В пунктах 3.6. та 3.7. договору закріплена домовленість сторін в тому, що орендна плата перераховується відповідачем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок позивача не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Щомісячна сума, яка підлягає оплаті, визначається у розмірі 100% орендної плати за попередній місяць та збільшується (зменшується) на суму заборгованості (переплати) за фактично надані послуги попереднього місяця, яка утворилась на 1 число розрахункового місяця.

Позивач станом на останній календарний день розрахункового місяця складає акт про надані послуги, та не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим, разом з рахунком надає його Відповідачу. Відповідач протягом 2 робочих днів з дати отримання підписує та повертає Позивачу перший примірник акту про надані послуги.

Відповідно до п. 6.1.3. Договору, відповідач зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі вносити Позивачу орендну плату, передбачену цим Договором.

Додатковою угодою № 670-09.04 від 24.12.2015 року, термін дії договору було продовжено до 31.12.2016 року включно.

Пунктом 2.3. договору встановлено умови повернення майна з оренди, відповідно до яких майно, передане відповідачу, повертається позивачу не пізніше дати закінчення терміну дії договору (якщо не укладено новий договір або додаткову угоду до цього договору щодо його продовження) за Актом передачі-приймання.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що після закінчення терміну дії договору, відповідач не повернув позивачу майно за Актом передачі-приймання, як це передбачено п. 2.3. Договору, та частиною другою ст. 795 Цивільного кодексу України, а тому, починаючи з 01.01.2017 року і по день подання позову відповідач продовжує користуватися вищевказаним майном позивача, а тим самим вважає, що припинення Договору в даному випадку не відбулося, так як відповідно до норм ст. 795 Цивільного кодексу України, припинення договору найму відбувається лише з моменту повернення наймачем предмета договору найму з оформленням відповідного документу (акту), який підписується сторонами договору.

Відповідач в порушення умов Договору не вніс плату за користування орендованим майном в період з 01.03.2018 р. по 30.06.2018 р., у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 9 636,00 грн., яка на час пред'явлення позову до суду не сплачена.

Тому, позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 9 636,00 грн. основного боргу, 1 254,79 грн. пені, 3 % річних в сумі 60,19 грн., 65,04 грн. інфляційних втрат.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться у ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Приписами ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Крім того, ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Положеннями ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Відповідно до наявних у справі доказів станом на момент розгляду справи в суді борг відповідачем не сплачений, договір оренди не розірваний, не визнаний недійсним. Доказів сплати орендних платежів відповідачем суду не подано.

Отже, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 9 636,00 грн. є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.ст. 547-548 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК).

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що у разі наявності заборгованості по орендній платі за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, Відповідачу нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

На підставі ст. 230 ГК України, п. 8.2. Договору, позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України - 1 254,79 грн.

Судом було здійснено перерахунок заявленої позивачем до стягнення пені за допомогою калькулятору "ЛІГА: Закон" та встановлено, що нарахована позивачем пеня в сумі 1 254,79 грн. підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3 % річних в сумі 60,19 грн. та втрати від інфляційних процесів в сумі 65,04 грн.

Після здійсненого судом за допомогою калькулятору "ЛІГА: ОСОБА_1 9.1.3" перерахунку інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає їх правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заявленої суми з відповідача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-240, 247-252 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Телерадіокомпанії Астра (вул. Сонячна, буд. 1А, м. Заводське, Лохвицький район, Полтавська область, 37240, код ЄДРПОУ 21066658) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Соборності, 33, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 01186975) - 9 636,00 грн. - суму основного боргу, 1 254,79 грн. - пені, 65,04 грн. - інфляційні нарахування, 60,19 грн. - 3% річних, 1 762,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 17.12.2018 року.

Суддя Білоусов С. М.