Рішення

від 10.12.2018 по справі 916/1919/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1919/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-будівельне агентство „Нові технології» до Приватного підприємства „Кантрі 2010» про розірвання договору підряду та стягнення 39000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-будівельне агентство „Нові технології» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства „Кантрі 2010» про розірвання укладеного між сторонами договору підряду від 28.02.2017 р. та стягнення 39000 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду від 28.02.2017 р. щодо виконання обумовлених робіт.

Зокрема, позивач вказує, що згідно укладеного між сторонами договору підряду від 28.02.2017 р. відповідач зобов'язався власними силами і з власних матеріалів, на власний ризик виготовити, доставити і змонтувати декоративні елементи на фасаді на об'єкті - нежитлова будівля торгівельного центру „Старий Привоз» в межах кварталу, обмеженого вулицями Пантелеймонівська, Олександрівський проспект, Старорізнична, Катерининська, будівельна адреса: вулиця Пантелеймонівська кут проспекту Олександрівського. Так, термін закінчення робіт за договором визначений не пізніше 30 робочих днів з моменту перерахування авансового платежу в розмірі 70% від ціни договору на розрахунковий рахунок підрядчика.

За ствердженнями позивача, 14 березня 2018 р. він перерахував грошові кошти на розрахунковий рахунок відповідача № 26002513805 в АТ «ОСОБА_2 Аваль» , МФО 380805, у сумі 39000,00 грн. в якості авансового платежу за роботи, зазначені у договорі, які відповідач мав закінчити не пізніше 30 робочих днів з моменту оплати позивачем авансового платежу.

Водночас, як вказує позивач, відповідач не приступив до виконання своїх обов'язків, матеріали на об'єкт не поставив та будь-яких звернень з боку підрядника про наявність об'єктивних або форс-мажорних обставин, які перешкоджають йому виконати свої договірні зобов'язання на адресу позивача не надходило.

Так, 18.08.2017 року позивачем була направлена відповідачу претензія № 37 від 15.08.2017 року з вимогою про перерахування замовнику коштів в розмірі 39000,00 грн. у зв'язку з невиконанням умов договору. Проте, за ствердженнями позивача, вказану вимогу було проігноровано відповідачем, грошові кошти перераховані не були, матеріали на об'єкт не поставлені, до виконання робіт за договором відповідач не приступив.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.10.2018 р. (суддя Д'яченко Т.Г.) позовну заяву ТОВ „Торгово-будівельне агентство „Нові технології» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1919/18, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29.10.2018 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2018 р. у справі № 916/1919/18 судове засідання призначено на 05.11.2018 р. у зв'язку з проходженням суддею Д'яченко Т.Г. з 29.10.2018 р. по 02.11.2018 р. підготовки суддів місцевих господарських судів в Одеському регіональному відділенні Національної школи суддів України.

У зв'язку зі перебуванням судді Д'яченко Т.Г. на тривалому лікарняному з 05.11.2018 р. на підставі розпорядження керівника апарату суду № 625 від 05.11.2018 р. було проведено повторний автоматичний розподіл справи № 916/1919/18, за результатами якого вказану справу передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.11.2018 р. справу № 916/1919/18 прийнято до провадження судді Петрова В.С. за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.11.2018 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.11.2018 р. розгляд справи № 916/1919/18 відкладено на 10.12.2018 р. у зв'язку з неявкою відповідача.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, надіслані судом копії ухвал суду були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи, з позначкою „немає такої організації» .

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

28 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-будівельне агентство „Нові технології» (замовник) та Приватним підприємством „Кантрі 2010» (підрядник) було укладено договір підряду, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого підрядник зобов'язується власними силами та за рахунок власних матеріалів, на власний ризик виконати передбачені даним договором роботи згідно з наданою проектною документацією, а замовник зобов'язаний прийняти результати виконаних робіт та оплатити їх вартість. Склад та об'єм робіт можуть бути переглянуті в процесі їх виконання шляхом внесення змін в проектно-кошторисну документацію, а також при виникненні інших передбачених договором та діючим законодавством зобов'язань.

За умовами договору відповідач зобов'язався виготовити, доставити і змонтувати декоративні елементи на фасаді на об'єкті - нежитлова будівля торгівельного центру „Старий Привоз» в межах кварталу, обмеженого вулицями Пантелеймонівська, Олександрівський проспект, Старорізнична, Катерининська, будівельна адреса: вулиця Пантелеймонівська кут проспекту Олександрівського.

Згідно п. 2.1 договору від 28.02.2017 р. підрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт з моменту укладення договору. Термін виконання робіт: 30 робочих днів з моменту оплати авансового платежу. В залежності від особливостей виконання робіт, а також інших обставин, передбачених договором та/або виниклих після його підписання, терміни виконання робіт можуть підлягати уточненню шляхом внесення сторонами за взаємною згодою відповідних змін в даний договір.

За умовами п. 3.1 договору від 28.02.2017 р. вартість робіт, включаючи вартість використаних матеріалів по даному договору (далі - ціна договору) визначається на основі акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та видатків за формою КБ-3. Вартість робіт із врахуванням ПДВ 20% складає 56500,00 грн. Кінцева ціна договору визначається по закінченню фактичного виконання робіт на об'єкті та визначається актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в (далі - форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та видатків за формою КБ-3 (далі - форма КБ-3).

Відповідно до п. 3.2. договору від 28.02.2017 р. оплата вартості робіт здійснюється замовником авансовим платежем після укладення договору в розмірі 70% від договірної ціни, а також на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та видатків за формою КБ-3.

За положеннями п. 4.2. договору від 28.02.2017 р. замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно здійснювати платежі за договором.

В п. 4.4. договору від 28.02.2017 р. сторонами передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботи в установлені даним договором строки та у відповідності з наданою документацією; передавати замовнику в установленому даним договором порядку виконані роботи.

Згідно п. 5.1 договору від 28.02.2017 р. здавання та приймання робіт здійснюється в терміни, установлені даним договором у відповідності з нормами діючого законодавства України та оформлюється шляхом підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в (далі - форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та видатків за формою КБ-3 (далі - форма КБ-3).

За умовами п. 5.2 договору від 28.02.2017 р. підрядник на протязі 5 (п'яти) робочих днів з моменту закінчення робіт готує всю необхідну для здачі-приймання робіт документацію, в тому числі КБ-3 та КБ-2в, а також передає вказану документацію та форми на розгляд та підписання замовника.

Відповідно до п. 7.1. договору від 28.02.2017 р. у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором винна сторона несе відповідальність згідно з діючим законодавством України та даним договором.

За положеннями п. 8.1. договору від 28.02.2017 р. сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань по даному договору, якщо це є наслідком форс-мажорних обставин (стихійні лиха, тривалі несприятливі погодні умови, дія або акти органів влади управління, страйків або блокад та інших обставин), які виникли після укладення договору.

В п. 9.1. договору від 28.02.2017 р. сторонами передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно п. 9.3 договору від 28.02.2017 р. всі зміни та доповнення до даного договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Так, укладений між сторонами договір підряду від 28.08.2017 р. є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Положеннями ст. 839 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як вбачається з матеріалів справи, після укладення сторонами по справі вказаного договору від 28.02.2017 р. позивачем було сплачено 14.03.2017 р. на рахунок відповідача авансовий платіж в розмірі 39000,00 грн. із призначенням платежу: «аванс за виготовлення декоративних елементів згідно дог. підряду б/н від 28.02.17р. рах. №11 від 02.03.17 р., у т.ч. ПДВ - 6500,00грн. (ТЦ Старий Привоз)» , про що свідчить банківська виписка АТ «ОСОБА_2 Аваль» по рахунку позивача (а.с. 18).

Так, згідно п. 2.1 договору відповідач як виконавець мав здійснити роботи - виконання декоративних елементів на фасаді протягом 30 робочих днів від дати оплати авансового платежу на його рахунок.

Проте, за ствердженнями позивача, відповідач в порушення умов цього договору не виконав передбачені спірним договором роботи. Вказані доводи позивача відповідачем не спростовано, також в матеріалах справи відсутні будь-які докази здійснення відповідачем як виконавцем будь-яких робіт за укладеним з позивачем договором підряду на протязі квітня 2017 р. - вересня 2018 рр., зокрема, відсутні акти виконаних робіт, які мали бути оформлені відповідачем за наслідками виконання обумовлених вказаним договором робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, підтверджуючі виконання відповідачем будь-яких робіт, які є предметом договору підряду від 28.02.2017р., а також враховуючи, що такі роботи мали бути виконані протягом тридцяти робочих днів з моменту оплати авансового платежу і позивачем, як замовником, було внесено погоджену сторонами суму авансового платежу, суд доходить висновку, що ТОВ „Кантрі 2010» були порушені прийняті на себе як підрядником зобов'язання у спірних правовідносинах щодо виконання будівельних робіт.

У відповідності зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, чинне законодавство в імперативному порядку визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути належним чином доведене невиконання сторонами хоча б одного з його зобов'язань, передбачених договором.

Згідно ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно ст. 320 ГК України замовник має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Він має право перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються. У разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Так, у такому випадку, якщо підрядник у визначений умовами договору строк не приступив до виконання будівельних робіт, що не пов'язане із простроченням замовника та/або обставинами непереборної сили, замовник вправі вимагати розірвання відповідного договору підряду. При цьому таке порушення зобов'язань підрядника є істотним порушенням в розумінні положень ст. 651 ЦК України, наявність якого також є підставою для розірвання договору.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач протягом тривалого часу, не приступив до виконання робіт, передбачених сторонами договором підряду від 28.02.2017р., що не пов'язане із простроченням замовника, і з моменту, коли роботи мали бути закінчені пройшло більш, ніж півтора роки, господарський суд, керуючись положеннями ст. 651 ЦК України та ст. 320 ГК України, доходить висновку про наявність правових підстав для розірвання договору підряду від 28.02.2017 р., укладеного між сторонами по справі, що має наслідком необхідність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-будівельне агентство „Нові технології» у названій частині.

Щодо вимог позивача про повернення авансового платежу по договору підряду від 28.02.2017 р. в сумі 39000,00 грн. суд зазначає наступне.

Вказані вимоги позивача за своєю суттю є фактично вимогами про повернення виконаного стороною у зобов'язанні, що врегульовано правилами ст. 1212 ЦК України.

Так, відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні ;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1/ набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2/ відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Необхідність в поверненні виконаного однією із сторін договору виникає у разі дострокового припинення договору (до його повного виконання). Якщо одна сторона своє зобов'язання до цього належне виконала, таке виконання втрачає правову підставу. В цій частині визначається, що сторона договору не має права вимагати повернення того, що було виконане сторонами за зобов'язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Так, право вимагати повернення виконаного надається не стороні договору, а суб'єкту, який вже втратив статус сторони договору. Аналогічно і обов'язок повернення несе не сторона договору, а суб'єкт, який мав такий статус у минулому.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених ст. 11 ЦК України. До відсутності правової підстави стаття 1212 ЦК України відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Слід зазначити, що правовою підставою для набуття відповідачем грошових коштів в сумі 39000,00 грн. був договір підряду від 28.02.2017 р., в якому вказані кошти визначені як авансовий платіж за роботи, що підлягають виконанню з боку ТОВ „Кантрі 2010» . Тобто, за умови розірвання вказаного договору з підстав невиконання відповідачем власних зобов'язань втрачається правова підстава для їх набуття підрядником.

У постанові Верховного Суду України від 22.01.2013 р. у справі N 5006/18/13/2012 викладено правову позицію, згідно з якою аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1/ набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2/ відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Отже, при застосуванні наведеної норми закону підлягають встановленню такі факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

В силу приписів ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з викладеним, приймаючи до уваги встановлення судом факту невиконання відповідачем робіт згідно з умовами договору підряду від 28.02.2017 р., що стало підставою для його розірвання, відповідно відповідач втратив статус сторони за договором, тому відбулось безпідставне набуття грошових коштів відповідачем. Тобто підстава, на якій відповідач набув вказані кошти, відпала, а на спірну суму цих коштів відповідачем не були виконані обумовлені вказаним договором роботи.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про виникнення у відповідача зобов'язання повернути позивачу спірну суму грошових коштів в розмірі 39000,00 грн., що були останнім перераховані відповідачу як авансовий платіж за вищевказаним договором від 28.02.2017 р. За таких обставин, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми коштів.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-будівельне агентство „Нові технології» обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-будівельне агентство „Нові технології» до Приватного підприємства „Кантрі 2010» про розірвання договору підряду та стягнення 39000,00 грн. задовольнити.

2. Розірвати договір підряду від 28.08.2017 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-будівельне агентство „Нові технології» (код ЄДРПОУ 32833985) та Приватним підприємством „Кантрі 2010» (код ЄДРПОУ 36970414).

3. СТЯГНУТИ з Приватного підприємства „Кантрі 2010» (67500, Одеська область, Комінтернівський район, смт. Комінтернівське, вул. Першотравнева, буд. 56, 22; код ЄДРПОУ 36970414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-будівельне агентство „Нові технології» (65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна, буд. 12-А; код ЄДРПОУ 32833985) кошти в сумі 39000/тридцять дев'ять тисяч/грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762/одна тисяча сімсот шістдесят дві/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17 грудня 2018 р.

Суддя В.С. Петров