Постанова

від 13.12.2018 по справі 2040/6060/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/6060/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Подобайло З.Г. , Яковенка М.М.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018, суддя Сагайдак В.В., повний текст складено 02.10.18 по справі № 2040/6060/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС-2017"

до Державної фіскальної служби України , Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС-2017", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України в особі Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №803334/41730123 від 19.06.2018;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 від 22.05.2018, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС-2017", датою отримання зазначеної накладної - 14 червня 2018 року.

Рішенням Харкіського окружного адміністративного суду від 02.10.2018р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС-2017" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення голови Комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №803334/41730123 від 19.06.2018 р. Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 від 22.05.2018, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС-2017", датою отримання зазначеної накладної - 14 червня 2018 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної фіскальної служби України у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, що в силу положень ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового судового рішення. На думку апелянта, суд першої інстанції невірно застосував приписи п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та не взяв до уваги приписи Постанови Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 яка регулює Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, або відмову в такій реєстрації. У рішенні послався на норми які втратили чинність, а саме приписи п. 74.2 ст. 74 ПК України (виключено на підставі закону 2245-VIII від 07.12.2017), п. 201.16 ст.201 ПК України (змінено на підставі закону 2245-VIII від 07.12.2017), Постанову Кабінету Міністрів України № 190 від 29.03.2017 ( втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018). Вказує, що позивачем до Комісії яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ненадалані документи на утримання орендованої техніки, зокрема придбання пального, запчастин, про що зазначено у рішенні Комісії. З наданих документів не можливо підтвердити виконання робіт , що унеможливлює підтвердження господарських операцій, а тому дії податкового органу відповідають законам України. Вказує, що суд першої інстанції не вірно визначив предмет доказування в справі, адже предметом доказування є не дослідження господарських операцій, а відповідність наданих платником документів вичерпному переліку визначеному у Постанові Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018. На підставі аналізу зазначених норм права є підстави вважати, що реєстрація податкових накладних здійснюється центральним органом - ДФС України з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 201 ПК та наказами МФУ , на підставі належно оформлених документів з повідомленням. На підставі наведеного просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 по справі №2040/6060/18 прийнявши по справі нове судове рішення,_яким у задоволенні позову ТОВ ІМЕКС-2017 відмовити.

Від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що відповідачем в апеляційній скарзі не спростовані аргументи та твердження щодо суті спору, які були надані позивачем. Апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи .

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що що Товариство з обмеженою відповідальністю ІМЕКС-2017 (код ЄДРПОУ 41730123) зареєстроване в якості юридичної особи, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію юридичної особи № 1 480 102 0000 075042.

Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку в Східній ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

З матеріалів справи встановлено, що 07.02.2018 р. між ТОВ ІМЕКС-2017 (в якості постачальника) та ТОВ Торговий дім Полтавський шлях (в якості покупця) укладено договір поставки №18/0702-02, відповідно до умов якого згідно з додатком №1 до даного договору, постачальник зобов'язується поставити ескалатори (надалі - товар) покупцю, а покупець прийняти та здійснити оплату за поставлений товар (а.с.23-24).

На підставі вказаної вище господарської операції ТОВ ІМЕКС-2017 складено податкову накладну №15 на загальну суму 1 676 880,58 грн., в тому числі ПДВ - 279 480,10 грн. (а.с.16).

ТОВ ІМЕКС-2017 14.06.2018 р. подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №15 від 22.05.2018 р. виписану на покупця ТОВ Торговий дім Полтавський шлях , проте, 14.06.2018 автоматизованою системою ДФС України було направлено платнику квитанцію, у якій зазначено, що відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК від 22.05.2018 №15 в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризикованості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН(а.с.17).

У зв'язку з блокуванням вищевказаної податкової накладної, TOB ІМЕКС-2017 направило на адресу ДФС України повідомлення від 14.06.2018 № 4 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій ПН, які включали окремими файлом пояснення реальності господарської діяльності та відповідних господарських операцій між позивачем та ТОВ Торговий дім Полтавський шлях за договором від 07.02.2018 №18/0702-02(а.с.18).

Згідно змісту пояснень (а.с.19) позивачем описано господарську операцію та надані наступні документи: договір поставки №18/0702-02 від 07.02.2018 р., платіжні доручення №706 від 19.02.2018р., №780 від 10.04.2018р., №819 від 22.05.2018р., рахунок-фактура№СФ-0000004 від 04.04.2018р., рахунок-фактура №СФ-0000008 від 16.05.2018р., видаткова накладна №РН-0000006 від 06.06.2018 р., контракт №18101301/01309 від 05.02.2018 р„ проформа, платіжні доручення в інвалюті №1 від 02.03.2018р., №4 від 10.04.2018р. та №5 від 12.04.2018р., інвойс №180413-1801301/9 від 13.04.2018р., сертифікат походження товару від 02.05.2018 р., коносамент №ZIMUSNH20043800 від 26.04.2018 р., ВДМ №UA500200/2018/004126 від 29.05.2018р., договір № U02585-I від 28.03.2018 р., рахунок №60162 від 22.05.2018 р., акт надання міжнародних транспортно-експедиційних послуг №129 від 22.05.2018р., платіжне доручення №46 від 23.05.2018 р.

Однак, 19.06.2018 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №803334/41730123 про відмову у реєстрації податкової накладної № 15 від 22.05.2018 р.(а.с.20).

Не погоджуючись з таким рішенням комісії контролюючого органу, 22.06.2018 ТОВ ІМЕКС-2017 звернулось до ТУ ДФС у Харківській області із скаргою від 22.06.2018 за вих.№18(а.с.21).

Листом від 09.07.2018 р. повідомлено позивача, що 10-денний термін на подання скарги податником податків сплив, відтак останній не позбавлений можливості звернутись до суду(а.с.22).

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення пунктів 6 та 7 Порядку є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена (як зазначено в квитанціях №1) через те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Тобто, відповідачем застосовано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено. Отже, контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Державна фіскальна служба України оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Критерії ризиковості платника податку і критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді листа Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18, погоджені з Міністерством фінансів України листом від 21.03.2018 року №26010-06-10/7849, і оприлюднені Державною фіскальною службою України на її офіційному веб-сайті.

Крім того, колегія суддів зазначає, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку містить декілька підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, проте в квитанції про реєстрацію податкової накладної від 14.06.2018р. не зазначено, яка конкретно підстава слугувала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної позивача .

Разом з тим, відповідно до листа Міністерства фінансів України від 22.03.2018 року №26010-06-10/7849 Мінфін погодив Критерії ризиковості платника податку і Критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані з листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року №828/4/99-99-07-05-05-13. При цьому Міністерством фінансів України зазначено, що вказані Критерії погоджені за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Колегія суддів вважає, що погодження Міністерства фінансів України Критеріїв з умовою їх перегляду протягом місяця, свідчить про те, що вказані Критерії містили недоліки, які мали бути усунуті у встановлений Міністерством фінансів України строк і повторно погоджені у встановленому порядку.

Таке умовне погодження Критерії свідчить, що вони не могли бути застосовані до платників податків до їх повторного погодження і оприлюднення у встановленому порядку.

Доказів, що на час зупинення реєстрації податкової накладної позивача Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій були остаточно (не умовно ) погоджені Міністерством фінансів України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, суду не надав.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зупинення реєстрації податкової накладної позивача від 14.06.2018 року відбулося неправомірно.

Відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 15 вказаного Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Згідно з пунктами 18-20 вказаного Порядку письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Відповідно до пункту 21 вказаного Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з пунктом 22 Порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2018 року відбулося зупинення реєстрації податкової накладної позивача. В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної (квитанція №15) містилася пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Після отримання таких квитанцій позивачем, як платником податків, в порядку встановленому законодавством, до контролюючого органу було подано письмові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, і копії відповідних документів, які підтверджували реальність здійснення господарських операцій по податковій накладній.

За результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, комісією контролюючого органу було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, документи, які складені з порушенням повинні бути конкретно вказані.

Однак, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржене рішення містить лише загальне твердження та не містить конкретного переліку документів, які на думку Комісії складені з порушенням законодавства. Отже, рішення суб'єкта владних повноважень не містять чіткої підстави його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування".

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної, як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанції від 14.06.2018 року j 1201009, відповідачем не вказано ані конкретного критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Постановою № 117 від 21.02.2018р.

Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Всупереч визначеній у рішенні підставі їх прийняття, як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом у рішеннях не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

В оскаржуваному рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Колегією суддів встановлено, що 19.06.2018р. прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних із зазначенням наступних причин:

1) ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання придбаних товарів, послуг, зберігання і транспортування. Навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-факури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

У додатковій інформації зазначено, що відсутні первинні документи, що засвідчують подію яка відбулася 22.05.2018р. на зазначену суму, відсутній акт надання міжнародних транспортно - експедиційних послуг.

Колегією суддів встановлено, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надавалися первинні документи та розрахункові документ, які підтверджують придбання товару.

В скарзі на рішення Державної фіскальної служби України в особі Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №803334/41730123 від 19.06.2018 товариство зазначило, що ТОВ "ІМЕКС-2017 особистих складських приміщень не має. Для зберігання товару укладено Договір оренди відкритою площадки від 20.12.2017р. з ПАТ ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1 .

Відповідно до приписів п.201.10. ст.,201 ПКУ ТОВ ІМЕКС-2017 було складено податкову накладну № 15 від 22.05.2018р. та направив 14.06.2018р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна була складена на попередню оплату (аванс), платіжне доручення № 819 від 22.05.2018р., згідно рахунку №СФ-0000008 від 16.05.2018р. по договору № 18/0702-02 від 07.02.2018р. з ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ПОЛТАВСЬКИЙ ШЛЯХ , предметом договору є поставка ескалаторів виробництва SJEC CORPORATION, Китай. Згідно отриманої квитанції №1 від 14.06.2018р. податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено.

На виконання п. 201.16 ст.201 ПКУ ТОВ ІМЕКС-2017 було направлено на адресу ДФС Повідомлення про падання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено №4 від 14.06.2018р. щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН. Було надано усі необхідні документи, гкі беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній №15 від 22.05.2018р.

Зазначило, що для придбання ескалаторів з Компанією SJEC CORPORATION, Китай укладено Контракт № 18J01301/01309 від 05.02.2018р. на покупку обладнання, в т. ч. ескалаторів. Проформа від 26.02.2018р. Порядок розрахунків - попередня оплата (авансові платежі). Виробник поставляє обладнання за умови отримання авансових платежів у сумі повної вартості контракту. Кошти в доларах США перераховані нерезиденту: платіжними дорученнями в інвалюті № 1 від 02.03.2018р., №4 від 10.04.2018р. та №5 від 12.04.2018р.

Інвойс від 13.04.2018р. № 180413-1801301/9. Сертифікат походження товару від 02.05.2018р.

Доставка товару здійснювалась морським транспортом в порт Одеса. Коносамент від 26.04.2018р. №ZIMUSNH20043800. Придбання ескалаторів підтверджується ВМД № UA500200/2018/004126 від 29.05.2018. Транспортно-експедиційні послуги надає ТОВ ТВОЯ ЛОГІСТИКА згідно з Договором № U02585-I від 28.03.2018р. Дані послуги оплачені п/д №46 від 23.05.2018р. згідно рахунку № 60162 від 22.05.2018р. Акт надання міжнародних транспортно-експедиційних послуг № 129 від 22.05.2018р.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, зазначає, що позивачем було надано всі документи необхідні для розблокування реєстрації податкової накладної №15.

Позивач не міг передбачити, які ще документи вимагає відповідач, оскільки ним у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не вказано конкретного критерію ризику та конкретного переліку документів.

Державною фіскальною службою України до позивача було встановлено критерії оцінки ступеня ризиків, проте комісією Державної фіскальної служби України не було враховано надані позивачем документи на усунення вказаних ризиків.

Крім того, правочин, вчинений між позивачем та ТОВ Торговий дім Полтавський шлях не визнано у судовому порядку нечинним, доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у Харківській області від 19.06.2018 року № 803334/41730123 про відмову у реєстрації податкової накладної.

З огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, дані яких не спростовані відповідачем, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Слід зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

При цьому посилання податкового органу на те, що надані платником податку копії документів складені з порушенням законодавства та їх обсяг недостатній для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування без конкретного переліку таких документів є неправомірним, оскільки має бути чітким, зрозумілим, доступним, сформульованим у відповідності до вимог як Податкового кодексу України, так і Постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018р. , яким затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така сукупність вимог до рішення комісії ДФС України має бути дотримана з тим, щоб платник податку зміг реалізувати своє право на захист від неправомірних дій податкового органу.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

При цьому суд зазначає, що оскільки до позивача було встановлено Критерії оцінки ступеня ризиків, Комісією не було враховано документи позивача.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Відповідачем не надано до суду доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Таким чином, відповідачем не доведено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

З урахуванням вищезазначеного, доводи відповідача щодо наявності підстав для прийняття оскаржуваного рішення є помилковими.

Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на те, що у рішенні суд першої інстанції послався на норми які втратили чинність, а саме приписи п. 74.2 ст. 74 ПК України, п. 201.16 ст.201 ПК України, Постанову Кабінету Міністрів України № 190 від 29.03.2017, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

В даному випадку справу вирішено вірно.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи те що в оскаржуваному рішенні не вказано які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, посилання посилання Державної фіскальної служби України на недостачу певних документів не відповідають вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 по справі № 2040/6060/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.М. Яковенко Повний текст постанови складено 18.12.2018.