Рішення

від 11.12.2018 по справі 924/962/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" грудня 2018 р. Справа № 924/962/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Маєвській Н.В., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопрогрес" с. Пирогівці, Хмельницького району, Хмельницької області

про стягнення 43269,12 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №591 від 29.12.2017р.

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" м. Київ звернулося до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопрогрес" с. Пирогівці, Хмельницького району, Хмельницької області про стягнення 43269,12 грн., з яких 34560,00 грн. заборгованості відповідно до договору постачання №22/3-2017 від 22.03.2017р., 6289,92 грн. пені, 2419,20 грн. штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судові засідання 22.11.2018р., 11.12.2018р. не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату судового розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подав.

Статтею 202 ГПК України передбачено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх передбачених ГПК України заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також обмеженість строків вирішення даного спору, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" м. Київ (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Зернопрогрес" с. Пирогівці, Хмельницького району, Хмельницької області (Постачальник) укладено договір постачання №22/3-2017 від 22.03.2017р.

Згідно п. 1.1 договору, Постачальник зобов'язується поставити та передати Покупцю у власність Товар в асортименті, кількості та за ціною, відповідно специфікації (накладної, рахунка фактури тощо), що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, товар вважається прийнятим за якістю - згідно із сертифікатом якості або іншим документом.

Згідно р.3 договору, товар по даному договору постачається партіями, згідно Специфікацій (рахунків-фактури, видатковими накладними тощо), які є невід'ємною частиною. Ціна за одиницю Товару, що поставляється за цим Договором, визначається Специфікаціями (рахунками-фактури, видатковими накладними тощо) до даного Договору. Загальна вартість даного Договору становить суму вартостей всіх поставлених партій Товару протягом строку дії цього Договору та не може перевищувати суму в 50000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень). Оплата за цим Договором здійснюється Покупцем у безготівковій формі на банківський рахунок Постачальника на протязі двох банківських днів, з моменту виписки Специфікації (рахунків-фактури, видаткових накладних тощо). У разі несплати протягом п'яти банківських днів Постачальник не гарантує наявність товару на складі та незмінність ціни Товару.

Відповідно до п. 4.1 даного договору, розрахунки за Товар проводяться на підставі отриманої специфікації (рахунку-фактури, видаткової накладної тощо) Постачальника, шляхом 30 % передоплати Покупцем Товару, та остаточним розрахунком по факту отримання Товару. Фактом отримання товару вважається дата оформлення належним чином видаткової накладної на Товар.

Згідно п. 4.2 договору, датою оплати вважається дата перерахування грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Відповідно до п. 5.1 договору, строк поставки (передачі) Товару - Товар, що є предметом поставки за цим договором, повинен бути поставлений Постачальником Покупцю не пізніше 10 банківських днів, після отримання предоплати.

Згідно п. 5.4 договору, датою поставки Товару вважається дата підписання видаткової накладної на приймання Товару та/або підписання акту прийому-передачі Товару уповноваженими представниками обох Сторін. У випадку транспортування транспортною компанією - дата видачі Товару Покупцю та оформлення квитанції на видачу Товару на складі вантажної компанії.

Відповідно до п. 6.3.1 договору, постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 8.3.1 даного договору, за несвоєчасну поставку товару Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товару, за яким допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно п. 14.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов даного договору ТОВ „Зернопрогрес» виставив позивачу рахунок №Ж-00001 від 03.04.2017р. на оплату дошки необрізної хвойної породи в кількості 16 м. куб. на суму 34560,00 грн.

Позивач вчасно та у повному обсязі виконав умови договору, перерахувавши на рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 34560,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 14.04.2017р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, а саме не поставив товар та не повернув сплачені кошти в сумі 34560,00 грн.

Позивач 14.06.2018р. на адресу відповідача надіслав претензію №130-12-21/3657 про необхідність повернути грошові кошти в сумі 34560,00грн., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з останнього попередньої оплати в сумі 34560,00 грн., 6289,92 грн. пені та 2419,20 грн. 7% штрафу.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається таке:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2017р. між позивачем та відповідачем укладено договір постачання №22/3-2017, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати Покупцю у власність Товар в асортименті, кількості та за ціною, відповідно специфікації (накладної, рахунка фактури тощо), що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного Договору.

Згідно зі ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно р.3 договору, товар по даному договору постачається партіями, згідно Специфікацій (рахунків-фактури, видатковими накладними тощо), які є невід'ємною частиною. Ціна за одиницю Товару, що поставляється за цим Договором, визначається Специфікаціями (рахунками-фактури, видатковими накладними тощо) до даного Договору. Загальна вартість даного Договору становить суму вартостей всіх поставлених партій Товару протягом строку дії цього Договору та не може перевищувати суму в 50000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень). Оплата за цим Договором здійснюється Покупцем у безготівковій формі на банківський рахунок Постачальника на протязі двох банківських днів, з моменту виписки Специфікації (рахунків-фактури, видаткових накладних тощо). У разі несплати протягом п'яти банківських днів Постачальник не гарантує наявність товару на складі та незмінність ціни Товару.

Відповідно до п. 4.1 даного договору, розрахунки за Товар проводяться на підставі отриманої специфікації (рахунку-фактури, видаткової накладної тощо) Постачальника, шляхом 30 % передоплати Покупцем Товару, та остаточним розрахунком по факту отримання Товару. Фактом отримання товару вважається дата оформлення належним чином видаткової накладної на Товар.

На виконання умов даного договору ТОВ „Зернопрогрес» виставив позивачу рахунок №Ж-00001 від 03.04.2017р. на оплату дошки необрізної хвойної породи в кількості 16 м. куб. на суму 34560,00 грн.

На виконання умов договору, позивачем здійснено попередню оплату на поточний рахунок відповідача в сумі 34560,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 14.04.2017р.

У відповідності до ст.538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Як вбачається з матеріалів справи свої зобов'язання відповідач належним чином не виконав, товар не поставив позивачу та не повернув попередню оплату в сумі 34560,00 грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України в разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач просить стягнути з відповідача 34560,00 грн., які були перераховані в якості попередньої оплати.

Як встановлено судом, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 34560,00 грн., що підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України, передбачено забезпечення зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8.3.1 даного договору, за несвоєчасну поставку товару Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товару, за яким допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У відповідності до вказаних умов договору, позивач заявив до стягнення відповідачу 6289,92 грн. пені за період з 03.05.2017р. по 31.10.2017р. в сумі та 2419,20 грн. 7% штрафу.

В свою чергу, позов в частині стягнення з відповідача пені, суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 4163,30 грн., у зв`язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування пені. В позові, в частині стягнення з відповідача пені на суму 2126,62 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Позов в частині стягнення з відповідача 7% штрафу в сумі 2419,20 грн., підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову частково.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України). Статями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопрогрес" с. Пирогівці, Хмельницького району, Хмельницької області про стягнення 43269,12 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопрогрес" (АДРЕСА_1, код 40147580) на користь публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Сакса ганського,1, код 37243279) - 34560,00 грн. (тридцять чотири тисячі п'ятсот шістдесят гривень 00 коп.) попередньої оплати, 4163,30 грн. (чотири тисячі сто шістдесят три гривні 30 коп.) пені, 2419,20 грн. (дві тисячі чотириста дев'ятнадцять гривень 20 коп.) штрафу, 1675,40 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят п'ять гривня 40 коп.) судового збору.

В частині стягнення 2126,62 грн. пені відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Рішення підписано та складено 18.12.2018р.

Суддя С.В. Гладій

Віддрук: 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (01033, м. Київ, вул. Саксаганського,1)(реком. з повід).

3 - відповідачу (31343, АДРЕСА_2)(реком. з повід.)