Постанова

від 11.12.2018 по справі 905/3349/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/3349/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" (далі - Банк)

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 24.09.2018

(головуючий - суддя Мартюхіна Н.О., судді Дучал Н.М. і Склярук О.І.)

у справі № 905/3349/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовий альянс" (далі - Товариство)

до Банку

про визнання зобов'язання припиненим та зобов'язання вчинити дії,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім" (далі - Третя особа - 1),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд).

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про визнання зобов'язання припиненим та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.03.2016: позов задоволено; визнано зобов'язання Товариства за кредитним договором від 03.10.2014 № 44/2014 (далі - Кредитний договір) припиненими та зобов'язано Банк вчинити дії, передбачені договором застави майнових прав від 03.10.2014 № 44/2014-Д для прийняття виконання зобов'язань за Кредитним договором від Третьої особи - 1; стягнуто з Банку на користь Товариства судовий збір у сумі 1 218 грн.

Не погодившись з даним рішенням, Банк оскаржив його до Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою названого апеляційного господарського суду від 24.09.2018: Банку відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Банку на рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2016.

Ухвалу мотивовано посиланням на статті 119, 234, 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У касаційній скарзі до Верховного Суду Банк, зазначаючи про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу і передати справу "на новий розгляд для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції", а також стягнути з Товариства на користь Банку суму сплаченого судового збору. Так, за доводами, наведеними в касаційній скарзі: скаржник не був присутній у судовому засіданні 28.03.2016, оскільки не був повідомлений про розгляд справи; повне оскаржуване рішення надійшло на адресу скаржника лише 06.08.2018, тоді як апеляційну скаргу подано 15.08.2018; Фонд не мав права представляти Банк у суді та вчиняти від його імені юридичні дії.

30.11.2018 до Касаційного господарського суду від Фонду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Фонд просить задовольнити касаційну скаргу Банку та скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 24.09.2018 у справі №905/3349/15, передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Фонд зазначає про те, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції було подано в межах процесуальних строків, передбачених ГПК України, а саме в десятиденний строк з дня отримання повного тексту рішення. Крім того, Фонд вказує на те, що Банком було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в повному обсязі, таким чином, на думку Фонду, Банк здійснив усі можливі заходи для відновлення його порушеного права та оскарження рішення суду першої інстанції. Фонд стверджує, що не мав фактичної змоги отримати рішення до 06.08.2018 у справі №905/3349/15, оскільки з 2015 по 2017 існували спори (у справах №805/3464/15-а, 805/4956/15-а) щодо правомірності запровадження тимчасової адміністрації та ліквідації у Банку. Також Фонд зазначає, що Банк не було повідомлено належним чином про час та дату розгляду даного спору, а повідомлення про розгляд спору через інтернет-ресурси як засіб масової інформації не є належним повідомленням сторони відповідно до ГПК України в редакції, чинній на час розгляду справи.

Інші відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Розгляд касаційної скарги здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п'ятої статті 301 ГПК України.

Перевіривши в межах доводів касаційної скарги на підставі встановлених апеляційним господарським судом обставин правильність застосування ним норм процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Апеляційним господарським судом у постановленні оскаржуваної ухвали з'ясовано та зазначено, зокрема, що:

- в апеляційній скарзі Банку заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду від 28.03.2016;

- рішення місцевого господарського суду в даній справі від 28.03.2016 оформлене й підписане 01.04.2016, отже, останнім днем оскарження цього рішення (з огляду на положення статті 93 ГПК України в редакції, чинній на час прийняття згаданого рішення) було 11.04.2016;

- апеляційну скаргу подано 15.08.2018, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження більше ніж 2 роки і 4 місяці;

- в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строк Банк зазначає, що представник Банку не був присутній у судовому засіданні 28.03.2016 під час оголошення вступної і резолютивної частин рішення від цієї дати - внаслідок того, що Банк не був повідомлений про розгляд справи та оскаржуване рішення на його адресу не надходило, а дізнався Банк про нього з Єдиного державного реєстру судових рішень 13.07.2018; крім того, Банк вказує, що головною причиною пропуску Фондом строку апеляційного оскарження було скасування відповідних рішень Національного банку України (далі - НБУ) та Фонду щодо запровадження у Банку процедури тимчасової адміністрації та ліквідації;

- так, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2015 № 805/3464/15-а, залишеною в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2015 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.02.2016: позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Фінансово-промислова компанія "Капітал" задоволено частково; визнано протиправною та скасовано постанову НБУ від 20.07.2015 № 466/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" до категорії неплатоспроможних"; скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду від 20.07.2015 № 140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал";

- також постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2015 зі справи № 805/4956/15-а, залишеною в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016: позов ТОВ "Фінансово-промислова компанія "Капітал" задоволено частково; скасовано постанову НБУ від 29.10.2015 № 753 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "АКБ "Капітал"; зобов'язано НБУ повернути Банку банківську ліцензію ПАТ "АКБ "Капітал" від 24.10.2011 №122 (з додатками); скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду від 29.10.2015 № 195 про початок процедури ліквідації ПАТ "АКБ "Капітал" та делегування повноважень ліквідатора Банку; зобов'язано Фонд повернути Банку свідоцтво учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2011 №26; скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.11.2015 № 196 про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "АКБ "Капітал" та делегування повноважень ліквідатора Банку. За таких обставин Фонд фактично відновив контроль над Банком з дня ухвалення Верховним Судом України рішень (24.10.2017) та, відповідно, з цього моменту набув право на вчинення дій від імені Банку, реалізація яких по відношенню до оскаржуваного рішення у справі № 905/3349/15 була об'єктивно неможлива в силу необізнаності Фонду про існування оскаржуваного рішення;

- Банк як юридичну особу зареєстровано за адресою: 83001, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 63;

- рішенням виконавчої дирекції Фонду від 20.07.2015 №140 запроваджено тимчасову адміністрацію Банку; рішенням тієї ж виконавчої дирекції від 29.10.2015 № 195 розпочато процедуру ліквідації Банку та делеговано повноваження ліквідатора Банку; рішенням тієї ж виконавчої дирекції від 02.11.2015 №196 призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано повноваження ліквідатора Щадних О.Л.;

- за інформацією, розміщеною на сайті Фонду у повідомленні від 20.11.2015, зазначено, що Щадних О.Л. проводить особистий прийом громадян за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24;

- позивачем зі справи було надано докази надіслання копії позовної заяви відповідачу за всіма відомими позивачу адресами: вул. Обсерваторна, 10, м. Київ, 04053; вул. Дмитрівська, 18/24, м. Київ; бульвар Т.Шевченка, 33-Б, м. Київ, 01032;

- у матеріалах справи наявні листи Товариства та Третьої особи - 1 і відповіді на них Банку, підписані уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію Ільчуком О.П., в яких зазначено адресу: вул. Обсерваторна, 10, м. Київ, 04053;

- згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачем за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24 було отримано 10.12.2015 ухвалу суду про порушення провадження у справі; тобто відповідач був повідомлений про наявність позову та розгляд справи;

- у відповідності до листа Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 17.02.2015 № 32-34/2-55 відділенням поштового зв'язку було призупинено приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк;

- у зв'язку з цим ухвали суду про порушення провадження у справі, відкладення розгляду справи та рішення розміщувалися на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет; отже, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань;

- водночас ухвали місцевого господарського суду про порушення провадження в даній справі, відкладення її розгляду (загалом 6 ухвал про таке відкладення) та рішення від 28.03.2016 містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень;

- крім того, до участі в даній справі ухвалою суду від 05.01.2016 залучено Фонд як третю особу, і йому направлялися позовна заява з додатками, ухвали та рішення суду, які й були ним отримані, докази чого є у матеріалах справи;

- 12.03.2016 на адресу місцевого господарського суду надійшов відзив Фонду на позовну заяву. Отже, Фонд як особа, що наділена спеціальними функціями в силу закону та уповноважена на представництво інтересів Банку, був залучений до участі у справі та обізнаний про її розгляд і про прийняття рішення місцевим господарським судом;

- посилання Банку на те, що він не був присутній у судовому засіданні під час оголошення вступної та резолютивної частин рішення від 28.03.2016, оскільки не повідомлявся про розгляд справи, спростовуються тим, що, як свідчить обставини і матеріали справи, Банк і Фонд були обізнані про наявність відповідного позову та його розгляд судом;

- доводи Банку у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не дають й підстав для висновку про зумовленість пропуску строку обставинами непереборної сили.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода Банку з відмовою апеляційного господарського суду у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Банку на рішення господарського суду Донецької області від 28.03.2016 в даній справі.

Відповідно до положень ГПК України:

- апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу (частина перша статті 93 в редакції, чинній на час прийняття рішення місцевого господарського суду в даній справі);

- незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (частина друга статті 261 в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали).

Зазначений у частині другій статті 261 ГПК України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у тій же нормі.

Судом апеляційної інстанції встановлено і скаржником не заперечується, що апеляційну скаргу останнім подано із значним пропущенням передбаченого для цього строку (понад два роки). Водночас тим же судом з'ясовано обставини і зазначено докази, які спростовують твердження скаржника про те, що він не був повідомлений про розгляд даної справи місцевим господарським судом; зокрема, апеляційною інстанцією встановлено, що про такий розгляд повідомлявся не лише Фонд (третя особа в даній справі), а й сам Банк (відповідач у ній).

Поряд з тим у силу імперативного припису частини другої статті 300 названого Кодексу суд касаційної інстанції не має права повторно, після суду апеляційної інстанції, перевіряти (знову встановлювати) ті ж самі обставини та переоцінювати (наново оцінювати) докази зі справи.

Окрім того, апеляційним господарським судом виявлено й відсутність обставин непереборної сили, які перешкоджали б своєчасному (в межах встановленого строку) поданню апеляційної скарги зі справи.

Доводи скаржника про те, що рішення місцевого господарського суду надійшло на його адресу лише 06.08.2018 не можуть вважатися прийнятними, оскільки, як зазначалося, апеляційним господарським судом з'ясовано його (скаржника) обізнаність про розгляд даної справи місцевим господарським судом, а за правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№3236/03), сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Наведеним спростовуються й доводи, викладені у відзиві Фонду на касаційну скаргу.

З урахуванням викладеного визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 304, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційних господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 24.09.2018 зі справи № 905/3349/15 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя К. Пільков