Постанова

від 04.12.2018 по справі 923/534/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 923/534/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Білоуса В.В., Катеринчук Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський м'ясокомбінат "Мрія",

представник позивача в судове засідання не з'явився,

відповідач - Акціонерне товариство "Херсонобленерго",

представник відповідача - Анісімов В.В.

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Херсонобленерго"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2018

у складі колегії суддів: Принцевської Н.М. (головуючий), Діброви Г.І., Ярош А.І.

та на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.09.2017

у складі судді Закуріна М.К

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський м'ясокомбінат "Мрія"

до Акціонерного товариства "Херсонобленерго"

про скасування оперативно-господарської санкції,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1. 02.06.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (Приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", постачальник, далі - ПАТ "ЕК "Херсонобленерго") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новокаховський м'ясокомбінат "Мрія" (далі - ТОВ "Новокаховський м'ясокомбінат "Мрія", споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 2383, за умовами якого постачальник здійснював поставку споживачу електричної енергії в межах дозволеної потужності, а останній зобов'язувався сплачувати її вартість. Відповідно до пункту 4.2.3. споживач зобов'язався сплачувати вартість недоврахованої електричної енергії внаслідок порушення Правил користування електричною енергією. Додатковою угодою від 20.03.2009 сторони виклали вказаний договір в іншій редакції.

2. 28.07.2016, як встановлено судами, відповідно до Акту про заміну приладів обліку та опломбування № 169455, як додатку до вказаного Договору, та Акту про опломбування та встановлення індикаторів № 0172231 від 28.07.2016, у присутності представника споживача за адресою: м. Таврійськ, вул. Промислова, буд. 4-Б (на підприємстві позивача); був встановлений електролічильник № 26062395 типу Меркурій 230 ART-03 RN, державна повірка якого здійснена в І кварталі 2016 року, а також встановлені пломби, в тому числі № С29552631 на клемній кришці та кожусі електролічильника.

3. 04.05.2017 працівниками ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" здійснено перевірку електрообладнання та засобу обліку електричної енергії позивача за адресою: м. Таврійськ, вул. Промислова, буд. 4-Б; за результатами якої складено Акт про порушення № 130531 від 04.05.2017 та зафіксовано порушення пунктів 3.2. та 10.2.26. Правил користування електричною енергією, яке виявилося у: "внесенні споживачем в розрахунковий електролічильник № 26062395 конструктивних змін, що дозволяють відключати лічильний механізм даного прибору". Порушень пломб, тавр чи цілісності корпусу в зазначеному акті не зафіксовано. Відповідно до Акту-повідомлення № 130531 від 04.05.2017 вбачається, що прилад обліку (лічильник) № 26062395 направлений на експертизу, про що повідомлено представника позивача Козлова М.В., який на Акті вчинив напис: "механічних пошкоджень електролічильник № 26062395 Меркурій 230 ART-03 RN не має, пломби в наявності". Згідно з Висновком експертної повірки ДП "Херсонстандартметрологія" від 12.05.2017 при розкритті корпусу лічильника виявлено сторонній пристрій, який можливо має вплив на правильну роботу лічильника. В Протоколі повірки від 12.05.2017 зазначено, що лічильник придатний до використання. Відповідно до Акту проведення експертизи № 16/05 від 12.05.2017 лічильник визнаний непридатним до використання. Поряд з цим, в Акті проведення експертизи вказано, що пломби лічильника не пошкоджені.

4. 16.05.2017 на підставі висновків експерта Комісією по розгляду актів про порушення ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" відповідно до Протоколу № 30 прийняте рішення провести донарахування недоврахованої електричної енергії на суму 300 680,21 грн та на цю суму виставлено позивачу Додатковий рахунок про її оплату № 2383.

5. Відповідно до листа ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" № 31/08-025729 від 17.05.2017, адресованого позивачу, останнього було повідомлено, що засідання Комісії по розгляду актів про порушення планувалося провести 16.05.2017 о 9 годині, але у зв'язку з неявкою представників позивача, запропоновано повторно з'явитися на комісію 30.05.2017 о 9 годині та прийняти участь в комісії з розгляду Акта про порушення № 130531 від 04.05.2017, а також попереджено, що у випадку неприбуття акт буде розглянутий без участі позивача.

Обґрунтування позову

6. В червні 2017 року ТОВ "Новокаховський м'ясокомбінат "Мрія" звернулося до господарського суду з позовними вимогами до ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування позивачу вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 300 680,21 грн, а саме визнати недійсним рішення комісії Новокаховського РЕМ і ЕМ ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" з розгляду Акта про порушення Правил користування електричною енергією № 130531 від 04.05.2017, що оформлене протоколом засідання комісії № 30 від 16.05.2017.

7. Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем в Акті про порушення вказано порушення, яке не відповідає пунктам 3.2. та 10.2.26 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ); відповідачем не встановлено вини позивача у наявності в лічильнику стороннього пристрою, а тому, на його думку, не встановлено факт безпосереднього втручання у обліковий пристрій, оскільки як корпус лічильника, так і пломби не порушені; висновок експертизи про непридатність лічильника суперечить протоколу повірки лічильника від 12.05.2017, в якому зроблено висновок про придатність лічильника до використання; відповідачем нарахування вартості електроенергії, як господарської санкції, здійснене на підставі рішення комісії № 30 від 16.05.2017, що не відповідає дійсності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. 12.09.2017 рішенням Господарського суду Херсонської області позовні вимоги ТОВ "Новокаховський м'ясокомбінат "Мрія" до ПАТ "Херсонобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції - задоволено. Визнано недійсним рішення комісії Новокаховського РЕМ і ЕМ ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", що оформлене протоколом №30 від 16.05.2017, по розгляду Акта про порушення Правил користування електричною енергією № 130531 від 04.05.2017 про визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії ТОВ "Новокаховський м'ясокомбінат "Мрія" в розмірі 300 680,21 грн.

9. Суд першої інстанції виходив з того, що в Акті порушення правил пункту 10.2.26, за яким споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування, відповідачем доведено, що позивач не забезпечив цілісності лічильника, оскільки, як вказано вище, в лічильнику був виявлений сторонній електронний прилад. При цьому, складання протоколу засідання Комісії 16.05.2017 та прийняття рішення про нарахування оперативно-господарської санкції саме 16.05.2017, при фактичному проведенні засідання Комісії 30.05.2017, сприймається як таке, що не відповідає правовим положенням, а тому застосування господарської санкції не у відповідності до правових приписів щодо порядку її застосування є неправомірним.

10. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Херсонської області від 12.09.2017 по справі - скасувати, та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

11. 13.12.2017 ухвалою Одеського апеляційного господарського суду у справі № 923/534/17 було призначено у справі електротехнічну експертизу, провадження у справі зупинено, на вирішення експерта поставлено наступні питання:

1) Чи перебуває прилад обліку Меркурій типу ART- 03RN зав. №26062395 у справному стані, якщо ні, то які причини несправності?

2) Чи пошкоджено пломби, тавра чи корпус лічильника Меркурій типу ART- 03RN зав. №26062395?

3) Чи є в лічильнику Меркурій типу ART- 03RN зав. №26062395 сторонній пристрій, який не передбачений заводом виробником та чи впливав він на розрахунковий механізм лічильника та показники обліку спожитої електричної енергії?

4) Чи можливо встановлення стороннього пристрою (у випадку його наявності у лічильнику) без пошкодження пломб чи тавр та корпусу приладу обліку?

12. 26.06.2018 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз складено висновок за результатами проведення комплексної трасологічної та електротехнічної експертизи №66/13/18-31/6614/18-46/12485-12487/18-31/12488/18-46, в якому надано наступні відповіді на поставлені судом експерту питання:

1) В результаті проведеного дослідження встановлено, що електролічильник Меркурій 230 типу ART-03 RN №26062395, наданий на дослідження, знаходиться в працездатному стані і здатен обліковувати спожиту електричну енергію в повному обсязі.

2) Обидві надані на дослідження свинцеві пломби із позначками Держповірки з лічильника Меркурій типу ART-03RN зав. №26062395 не піддавалися розкриттю та повторному затисненню. Чотири індикатори магнітного поля ("МагнеТ") із номерами М9798044, М9798045, М9797561, М9797562, які наявні на досліджуваному лічильнику, - не порушені. Пошкодження (розрив) голографічної пломби - наліпки із написом "Инкотек", імовірно утворено при знятті прозорої оглядової кришки в процесі первинного дослідження лічильника (до надання його в КНДІСЕ).

3) В результаті проведеного дослідження лічильника спожитої електричної енергії Меркурій 230 типу ART-03 RN №26062395 встановлено, що в його принципову електронну схему були внесені конструктивні зміни, шляхом установки додаткового електронного стороннього пристрою, робота якого керується за допомогою джерела радіочастотного випромінювання типу пульта дистанційного керування і може впливати на показники обліку спожитої електричної енергії зазначеного електролічильника.

4) Без пошкодження пломб (при відповідному їх встановленні) та корпусу приладу обліку, встановлення стороннього пристрою всередину лічильника електричної енергії не є можливим.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

13. 06.08.2018 постановою Одеського апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції залишено без змін. Суд апеляційної інстанції вказав на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями позивача та наслідками у вигляді наявності стороннього пристрою в засобі обліку, що може впливати на правильність обліку електричної енергії. Наявність в засобі обліку стороннього пристрою за умови цілісності пломб та корпусу лічильника (відповідальність за збереження яких покладена на позивача), сама по собі не може бути підставою для застосування оперативно-господарської санкції і свідчити про факт порушення позивачем ПКЕЕ, оскільки після проведення державної повірки лічильника та його пломбування позивачем не було допущено порушень цілісності пломб та самого засобу обліку.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14. 05.09.2018 АТ "Херсонобленерго" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2018 та рішення Господарського суду Херсонської області від 12.09.2017 у справі № 923/534/17, прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Новокаховський м'ясокомбінат "Мрія" в задоволенні позовних вимог. Крім того, скаржник просить Суд стягнути з ТОВ "Новокаховський м'ясокомбінат "Мрія" на користь АТ "Херсонобленерго" судові витрати за подачу апеляційної скарги в сумі 1 760 грн та касаційної скарги в сумі 3 524 грн. Скаржник стверджує про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме статей 42, 86, 105 Господарського процесуального кодексу України та норм матеріального права - пп. 3 п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричної енергії, п.п 3.1-3.3 Правил користування електричною енергією, статей 216, 235-237 Господарського кодексу України.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

15. 05.11.2018 до Верховного Суду ТОВ "Новокаховський м'ясокомбінат "Мрія" подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить Суд залишити прийняті у справі рішення та постанову без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятих у справі рішення та постанови.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

17. Предметом спору у даній справі є скасування оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування позивачу вартості недоврахованої електричної енергії застосованої за порушення споживачем ПКЕЕ.

18. Частиною першою статті 235 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. Відповідно до частини першої статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Пунктами 6.41, 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 N 28 (чинних на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Відповідно до пунктів 2.1, 4.1, 4.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562 Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо). Факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом (далі - енергопостачальник) порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН оформлюється актом про порушення. Акт про порушення складається у двох примірниках у присутності споживача або уповноваженого представника споживача в разі виявлення порушень ПКЕЕ.

19. Оскільки предметом позовних вимог у даній справі є стягнення вартості недоврахованої електроенергії, то визначальним питанням є саме доведеність факту порушення ПКЕЕ споживачем. При цьому, відповідно до положень пунктів 6.41, 6.42 ПКЕЕ, пунктів 2.1, 4.1, 4.5 Методики, акт про порушення ПКЕЕ є доказом наявності факту правопорушення, за яким здійснюється донарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії.

20. При цьому, переглядаючи справу в апеляційному порядку, судом апеляційної інстанції в порушення статті 269 ГПК України, не було надано жодної правової оцінки Акту про порушення Правил користування електричною енергією № 130531 від 04.05.2017, як документу, який в тому числі може слугувати доказом порушення споживачем правил користування електричною енергією та є підставою для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Крім того, з метою вирішення питань, що входять до предмета доказування у даній справі судом апеляційної інстанції ухвалою від 13.12.2017 було призначено у справі електротехнічну експертизу. За результатом проведеної комплексної трасологічної та електротехнічної експертизи судовим експертом було складено висновок, відповідно до якого електролічильник Меркурій 230 типу ART-03 RN №26062395, наданий на дослідження, знаходиться в працездатному стані і здатен обліковувати спожиту електричну енергію в повному обсязі, обидві надані на дослідження свинцеві пломби із позначками Держповірки з лічильника не піддавалися розкриттю та повторному затисненню, індикатори магнітного поля не порушені, пошкодження (розрив) голографічної пломби - наліпки із написом "Инкотек", імовірно утворено при знятті прозорої оглядової кришки в процесі первинного дослідження лічильника (до надання його в КНДІСЕ). В результаті проведеного дослідження лічильника встановлено, що в його принципову електронну схему були внесені конструктивні зміни, шляхом установки додаткового електронного стороннього пристрою, робота якого керується за допомогою джерела радіочастотного випромінювання типу пульта дистанційного керування і може впливати на показники обліку спожитої електричної енергії зазначеного електролічильника. Без пошкодження пломб (при відповідному їх встановленні) та корпусу приладу обліку, встановлення стороннього пристрою всередину лічильника електричної енергії не є можливим.

21. При цьому, як зазначає в касаційній скарзі АТ "Херсонобленерго", у зазначеному висновку експерта, крім іншого вказано: "спрацювання стороннього пристрою може призвести до зниження сигналу у вимірювальномиу струмовому колі, а відповідно і до зниження обсягу облікованої електроенергії зі 100% до близько 7,5%". Як вказує відповідач придбання лічильника з вбудованим стороннім пристроєм, не передбаченим технічною документацією на лічильник що надає можливість зниження обсягу облікованої електричної енергії підпадає під визначення "інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку", визначених підпунктом 3 пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Однак суд апеляційної інстанції не надав жодної правової оцінки зазначеній обставині, що свідчить про вибіркове дослідження цим судом висновку проведеної комплексної трасологічної та електротехнічної експертизи та ухилився від встановлення наявності/відсутності порушення ПКЕЕ, зазначивши лише про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями позивача та наслідками у вигляді наявності стороннього пристрою в засобі обліку, що може впливати на правильність обліку електричної енергії.

22. Суд зазначає, що відповідно до статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Таким чином, за відсутності доказів вчинення порушення іншою особою, сам факт виявлення у суб'єкта господарювання порушення Правил користування електричною енергією є підставою для застосування до нього оперативно-господарської санкції. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 914/808/17. Натомість судами не встановлено вчинення порушення правил користування електричною енергією у даному випадку іншою особою, не споживачем, як підставу для незастосування до споживача оперативно-господарської санкції.

23. Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору. В оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції відхиляючи заперечення відповідача в частині того, що позивачем було придбано засіб обліку, який виготовлено на території Російської Федерації, а відповідачем було лише проведено параметризацію цього лічильника, послався лише на те, що лічильник включено до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. Однак судом не встановлено та не досліджено, яка особа несе відповідальність за технічний стан засобу обліку, закупленого (встановленого) споживачем із вже вбудованим стороннім пристроєм, що може впливати на правильність обліку електричної енергії.

24. Європейський суд з прав людини зазначає, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення Суду у справі "Олюджіч проти Хорватії", № 22330/05, від 05.02.2009). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення Суду у справах "Мала проти України", № 4436/07, від 03.07.2014, "Богатова проти України", № 5231/04, від 07.10.2010). Згідно з практикою Європейського суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. (див. рішення Суду у справі "Мала проти України", № 4436/07, від 03.07.2014). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення Суду у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, від 27.09.2001).

25. Водночас, прийнята у справі постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає. При прийнятті оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, судом наведеного враховано не було, належним чином не з'ясовано та не перевірено обставини справи, пов'язані з конкретним порушенням законодавства у сфері електроенергетики, належним чином не перевірено законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, не надано оцінки доводам відповідача, викладеним в апеляційній скарзі, чим допущено порушень норм процесуального, а саме статей 236, 269 Господарського процесуального кодексу України.

Б. Висновки щодо застосування норми права

26. Відповідно до статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Таким чином, за відсутності доказів вчинення порушення іншою особою, сам факт виявлення у суб'єкта господарювання порушення Правил користування електричною енергією є підставою для застосування до нього оперативно-господарської санкції. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 914/808/17.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Верховний Суд, з урахуванням наведених вище доводів, вважає, що касаційна скарга Акціонерного товариства "Херсонобленерго" підлягає частковому задоволенню, а постанова Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2018 у справі № 923/534/17 - скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд до Південно-Західного апеляційного господарського суду.

28. При цьому, при перегляді рішення Господарського суду Херсонської області від 12.09.2017 у даній справі, апеляційному суду необхідно всебічно, повно й об'єктивно дослідити всі матеріали та обставини справи в їх сукупності, надати оцінку доводам і запереченням всіх учасників даної справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Г. Розподіл судових витрат

29. Щодо вимог касаційної скарги про розподіл судових витрат за подачу апеляційної та касаційної скарги Суд зазначає наступне. Виходячи з приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про розподіл судових витрат у разі, якщо справа вирішується по суті. У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Таким чином, оскільки постановою Верховного Суду постанову апеляційного господарського скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для нового розгляду, то в цьому випадку касаційним судом справа по суті не вирішувалась, а тому і відсутні підстави для розподілу судового збору за подання скаржником апеляційної та касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 316 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Херсонобленерго" задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2018 скасувати, справу № 923/534/17 Господарського суду Херсонської області передати на новий апеляційний розгляд до Південно-Західного апеляційного господарського суду.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Білоус

Л. Катеринчук