Справа №295/9796/18
Категорія 54
2/295/2589/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.12.2018 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
Головуючого судді Чішман Л.М.
За участі секретаря судового засідання Білінської Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-рекламне агентство ІРА про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати при звільненні,-
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 15 280,00 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 21.05.2018 року по 31.07.2018 року в сумі 5 490,00 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 3154,00 грн. В обгрунтування вимог позивач зазначила, що заробітну плату їй не виплачували починаючи з листопада 2017 року, в день звільнення відповідач письмово не повідомив про нараховані суми, належні при звільненні, не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України. Позивач пояснила, що неодноразово зверталась до відповідача з вимогами про виплату заборгованості по заробітній платі, проте заробітну плату виплачено не було.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся у порядку, передбаченому ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що ОСОБА_2 05.07.2002 року була прийнята на роботу в Товариство з обмеженою відповідальністю ІРА на посаду диктора та 22.05.2018 року звільнена з указаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується копією з трудової книжки ОСОБА_2 (а.с. 3).
Листом від 18.06.2018 року №4 ТОВ ІРА повідомила ОСОБА_1 про те, що первинні документи, відповідно до яких обраховується розмір заробітної плати ОСОБА_2 відсутні (а.с. 6).
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Заробітна плата являє собою винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 94 КЗпП України).
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнення, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно ч. 1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, тощо.
Проте, на день звільнення відповідач письмово не повідомив її про нараховані суми заробітної плати, належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п .21 постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24.12.1999 року при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 р.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якої пов'язана відповідна виплата.
Згідно п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, який обрахований на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, складених Пенсійним фондом України (форма ОК-5).
Згідно розрахунку, заборгованість по заробітній платі з листопада 2017 року по 21.05.2018 року складає 15280 грн. (без врахування 19,5 % податків, 18 % ПДФР та 1,5 % військового збору).
Загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку (з 21.05.2018 року по 31.07.2018 року - дня звернення до суду) складає 5490,00 грн., що дорівнює 109,80 грн (середньоденна заробітна плата) *50 робочих днів.
Розрахунок суми компенсації у розмірі 3154,83 грн. позивачем обчислено за наступного: середньомісячний заробіток за дванадцять місяців (з травня 2017 року по квітень 2018 року) * 21 календарний день відпустки (за період з 05.07.2017 року по 21.05.2018 року).
Відповідач в спростування заборгованості по заробітній платі відомостей суду не надав, за таких обставин, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, права позивача порушені та підлягають захисту, відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу сум в день звільнення, а тому заявлені позовні вимоги є законними та суд задовольняє їх у повному обсязі.
Крім того, згідно статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача судовий збір на користь держави у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 115 КЗпП України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-рекламне агентство ІРА про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати при звільненні - задовольнити .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-рекламне агентство ІРА на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 15280,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-рекламне агентство ІРА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку за період з 21.05.2018 року по 31.07.2018 року в розмірі 5490,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-рекламне агентство ІРА на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 3154,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-рекламне агентство ІРА на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2, місце проживання: м. Житомир, вул. ново сінна, 26а; РНОКПП: НОМЕР_1.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційно-рекламне агентство ІРА : місцезнаходження: м. Житомир, вул. Рильського, 9; ідентифікаційний код: 24707885.
Суддя Л.М. Чішман
Суд | Богунський районний суд м. Житомира |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2018 |
Оприлюднено | 19.12.2018 |
Номер документу | 78632576 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Богунський районний суд м. Житомира
Чішман Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні