Постанова

від 18.12.2018 по справі 622/146/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 грудня 2018 року

м.Харків

справа № 622/146/18

провадження № 22-ц/818/693/18

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Маміної О.В.,

суддів: Бурлака І.В., Кіся П.В.,

учасники справи :

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство Горизонт

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Горизонт про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення заборгованості по орендній платі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Приватного сільськогосподарського підприємства Горизонт на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 11 червня 2018 року, постановлене у спрощеному позовному провадженні під головуванням судді Кочнєва О.В., в залі суду в смт Золочів Харківської області (повний текст судового рішення складено 15 червня 2018 року), -

в с т а н о в и в:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства Горизонт про розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення заборгованості по орендній платі.

Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 11 червня 2018 року позов задоволено частково. Провадження за позовними вимогами ОСОБА_1 до ПСП Горизонт про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 4,9685 га з кадастровим номером НОМЕР_1, укладеного 10.08.2007 року та зареєстрованого у Харківській регіональній філії центру державного земельного кадастру 31.03.2008 року за №040869500016 - закрито у зв'язку з відсутністю предмета позову. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПСП Горизонт про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 4,3912 га з кадастровим номером НОМЕР_2, укладеного 01.03.2008 року та зареєстрованого у Харківській регіональній філії центру державного земельного кадастру 18.05.2009 року за №040969500017, - відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі за 2017 рік за договором оренди земельної ділянки площею 4,9685 га з кадастровим номером НОМЕР_1, укладеного 10.08.2007 року та зареєстрованого у Харківській регіональній філії центру державного земельного кадастру 31.03.2008 року за №040869500016 у розмірі 4323,70 грн. та заборгованість по орендній платі за 2017 рік за договором оренди земельної ділянки площею 4,3912 га з кадастровим номером НОМЕР_2, укладеного 01.03.2008 року та зареєстрованого у Харківській регіональній філії центру державного земельного кадастру 18.05.2009 року за №040969500017 у розмірі 4323,70 грн., а загалом 8647,40 грн. В іншій частині у задоволенні вимог про стягнення заборгованості по орендній платі відмовлено. Стягнуто з ПСП Горизонт на користь ОСОБА_1 частину судових витрат у вигляді частини сплаченого судового збору за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 352,40 грн. Повернуто ОСОБА_1 судові витрати за вимогою про розірвання договору оренди землі, укладеного між сторонами 10.08.2007 року, у розмірі 704,80 грн., сплачені за квитанцією від 05.03.2018 року за №14_12 відділення Золочівське ПАТ Мегабанк , сплачені на реквізити Золочівського районного суду Харківської області через закриття провадження в цій частині.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні заявлених позовних вимог, ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що за 2016 рік орендну плату він отримав в мізерній сумі, а за 2017 рік орендна плата йому сплачена не була. Крім того передача продукції чи виплата готівки в рахунок орендної плати оформляється згідно чинного законодавства України. Тоді як відповідачем не доведено належними доказами факт розрахунку з ним, як орендодавцем, зерном.

В апеляційній скарзі Приватне сільськогосподарське підприємство Горизонт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 8 647,40 грн., частину судових витрат в сумі 352,40 грн., просить ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що відсутні підстави для стягнення заборгованості по орендній платі за землю, оскільки позивач отримував орендну плату зерном по двом договорам оренди.

Директор ПСП Горизонт надав відзив на апеляційну скаргу, просив скасувати рішення Золочівського районного суду Харківської області від 11 червня 2018 року в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 8 647,40 грн. та в частині судових витрат в сумі 352,40 грн., ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ПСП Горизонт підлягає частковому задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 11 червня 2018 року в частині закриття провадження у справі сторонами не оскаржується та судом апеляційної інстанції не переглядається.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що провадження за частиною позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 10.08.2007 року слід закрити, оскільки 31.03.2018 року вказаний договір припинив свою дію, а тому спір відносно нього стосовно його розірвання відсутній. Підстав для розірваннядоговору оренди землі від 01.03.2008 року не встановлено, оскільки відсутня систематична несплата з боку відповідача за оренду земельної ділянки. Разом з тим суд виходив з наявності заборгованості відповідача перед позивачем за сплату орендної плати виключно за 2017 рік, що є підставою для стягнення з відповідача коштів за обома договорами відповідно до п.9 кожного з них, а саме стягнення з відповідача грошової суми за 1000 кг фуражного зерна (вартості 1000,00 кг кукурудзи на зерно, яка була посіяна у 2017 році) по 4323,70 грн.

Проте такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,9685 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та земельної ділянкиплощею 4,3912 га з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташовані на території Олександрівської сільської ради (а.с.10,17).

10 серпня 2007 року між ПСП Горизонт та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки площею 4,9685 га з кадастровим номером НОМЕР_1. Договір зареєстрований у Харківській регіональній філії центру державного земельного кадастру 31.03.2008 року за №040869500016 (а.с.18).

01 березня 2018 року між ПСП Горизонт та ОСОБА_1 також укладений договір оренди земельної ділянки площею 4,3912 га з кадастровим номером НОМЕР_2. Договір зареєстрований у Харківській регіональній філії центру державного земельного кадастру 18.05.2009 року за №040969500017 (а.с.6).

Сторони не заперечують, що договір оренди землі від 10.08.2007 року, укладений між сторонами строком на 10 років, 31.03.2018 року припинив свою дію, оскільки 30.03.2017 року ОСОБА_1 повідомив відповідача, що він не бажає продовжувати строк дії вказаного договору (а.с.43).

Рішення суду в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 10.08.2007 року сторонами не оскаржується та судом апеляційної інстанції не переглядається.

Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що на протязі останніх двох років (2016-2017 роки) він не отримує від ПСП Горизонт кошти за надані відповідачу в оренду земельні ділянки, що є підставою для розірвання договорів оренди землі та стягнення з відповідача на підставі довідки головного управління статистики у Харківській області за вказані два роки заборгованості відповідно до вартості культури, яка повинна бути посаджена у цей період.

Згідно ч.2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.

Згідно з пунктами 3, 4 статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов'язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Матеріали справи свідчать про те, що умовами договорів оренди земельних ділянок від 10 серпня 2007 року та від 01 березня 2008 року, зокрема пунктом 9 Договорів, сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем щорічно у натуральній формі у кількості (без урахування прибуткового податку) 1000 кілограмів фуражного зерна (пшениця, ячмінь, кукурудза за домовленістю сторін) або грошима чи послугами не менше 3% вартості земельної ділянки. Орендна плата виплачується відповідно до пункту 11 Договорів оренди до 30 грудня щорічно.

Пунктом 12 Договорів оренди також погоджено сторонами, що передача продукції чи виплата готівки та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється згідно чинного законодавства.

Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки від 01.03.2008 року, - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, оскільки судом не встановлено істотних порушень умов спірних договорів відповідачем в частині виплати орендної плати.

Разом з тим колегія суддів не вбачає підстав для стягнення заборгованості з орендної плати за 2017 рік за спірними договорами, виходячи з наступного.

Встановлено, що за даними бухгалтерського обліку з 2008 року по 2017 рік включно позивач ОСОБА_1 згідно накладних отримав 26 400 кг зерна на виконання пункту 9 Договорів оренди земельних ділянок від 10.08.2007 року та від 01.03.2008 року (а.с.73-81).

Згідно довідки про виплату орендної плати ОСОБА_1 за вказаними договорами оренди за 2017 рік отримав 2 000 кг пшениці, 760 грн. - за оранку 1,2 га городів; 1440 грн. сплачено в бюджет податку з доходів з виплаченої орендної плати (а.с.73 зворотній бік). Зазначені обставини підтверджуються також вимогою на видачу 2000 кг пшениці від 12.09.2017 року з підписом позивача одержав (а.с.74).

Статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77, ч.1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Матеріали справи свідчать про те, що орендна плата за договорами оренди землі від 10.08.2007 року та від 01.03.2008 року виплачена позивачу ПСП Горизонт за 2017 рік у повному обсязі відповідно до п.9 Договорів оренди, а саме: ОСОБА_1 отримав 2000 кг пшениці в рахунок орендної плати.

Доводи апеляційної скарги ПСП Горизонт спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, проте провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 10.08.2007 року закрито. В цій частині судове рішення сторонами не оскаржується.

Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 висновків суду не спростовують, оскільки факт виплати орендної плати за 2017 рік за договорами оренди землі від 10.08.2007 року та від 01.03.2008 року підтверджений належними та допустимими доказами у справі.

Посилання позивача на Наказ Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 року Про затвердження Інструкції проведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах , - не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки вказаний наказ не регулює спірні правовідносини. Разом з тим розрахунок зерном за договорами оренди землі у спірних правовідносинах оформлений згідно чинного законодавства України та у відповідності до вимог пункту 9 Договорів оренди землі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПСП Горизонт підлягає частковому задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення. Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 11 червня 2018 року підлягає зміні. В частині стягнення заборгованості по орендній платі за 2017 рік за договорами оренди земельної ділянки від 10.08.2007 року та від 01.03.2008 року у розмірі 8647,40 грн., а також в частині стягнення з відповідача на користь позивача частини судових витрат за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 352,40 грн., - рішення суду слід скасувати та відмовити у задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Горизонт - задовольнити частково.

Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 11 червня 2018 року - скасувати в частині стягнення заборгованості по орендній платі за 2017 рік за договором оренди земельної ділянки, укладеного 10.08.2007 року між Приватним сільськогосподарським підприємством Горизонт та ОСОБА_1, у розмірі 4323,70 грн. та заборгованості по орендній платі за 2017 рік за договором оренди земельної ділянки, укладеного 01.03.2008 року між Приватним сільськогосподарським підприємством Горизонт та ОСОБА_1, у розмірі 4323,70 грн., а загалом у розмірі 8647,40 грн.

Ухвалити в цій частині нове рішення, відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Горизонт про стягнення заборгованості по орендній платі за договорами оренди землі від 10.08.2007 року та від 01.03.2008 року.

Скасувати рішення в частині стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства Горизонт на користь ОСОБА_1 частину судових витрат у вигляді частини сплаченого судового збору за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 352,40 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду в частині закриття провадження у справі судом апеляційної інстанції не переглядалось.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: І.В. Бурлака

П.В. Кісь