Рішення

від 10.12.2018 по справі 740/3132/18

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/3132/18

Провадження № 2/740/1439/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

10 грудня 2018 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., за участі секретаря судового засідання Шадура І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю В-ІНД про визнання договору недійсним, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ В-ІНД про визнання недійсним договору № 30/1916 від 19 квітня 2016року, стягнення 11440 грн., які сплачені ним на виконання даного договору, 6000 грн. моральної шкоди. Позов обгрунтований тим, що позивач виконав умови договору, сплатив винагороду, однак умови договору з працевлаштування за кордоном відповідачем не виконані, чим завдано йому моральної шкоди. Відповідач здійснював діяльність з посередництва при працевлаштуванні за кордоном без наявності належної ліцензії, що є підставою для визнання недійсним договору. Просить позов задоовльнити.

Згідно ст.ст.19, 274 ЦПК України дана справа, яка є малозначною, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження .

Ухвала про відкриття провадження у справі вручена сторонам, клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін відсутні, відповідачем ТОВ В-ІНД , місцезнаходження-49050, м.Дніпро, просп.Гагаріна, 105 К, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-39705585, якому вручена ухвала про відкриття провадження у справі в порядку ч.7 ст.128 ЦПК України за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не подано: заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву, заперечення, повідомлення іншої адреси свого проживання.

Інформація про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження розміщена на офіційній сторінці суду веб-порталу судової влади України.

Згідно заяви від 10 грудня 2018 року представник позивача ОСОБА_2 просить розглянути справу за відсутності, підтримує позов, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Із врахуванням доказів по справі суд приходить до слідуючих висновків.

19 квітня 2016 року між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ В-ІНД укладено договір №30/1916, предмет договору-надання послуги по сприянню з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, послуг щодо пошуку потенційного роботодавця за кордоном, зі сприяння в оформленні документів, необхідних для отримання в'їзної візи до країни Фінляндії; п.4.1 даного договору працівник сплачує посереднику 11440 грн., п.6.1 - у випадку порушення своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність, п.7.1- посередник повністю повертає працівнику кошти сплачені останнім за цим договором.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №2 від 28 квітня 2016 року та №47 від 22 квітня 2016 року позивач ОСОБА_1 сплатив 11440 грн..

Станом на час розгляду справи докази на підтвердження виконання умов договору зі сторони відповідача відсутні.

Відповідно до Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном підлягає обов'язковому ліцензуванню. Згідно переліку суб'єктів господарської діяльності, які отримали ліцензії на посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном, який розміщений на офіційному сайті Міністерства юстиції України, вбачається, що ТОВ В-ІНД може надавати допоміжні комерційні, інформаційні послуги.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1060 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Згідно п.п. 11-13 Ліцензійних умов невід'ємним додатком до договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном є завірена ліцензіатом копія погодженого проекту трудового договору з іноземним роботодавцем. Ліцензіат зобов'язаний надавати клієнту достовірну інформацію відповідно до вимог законодавства. Виконання умов договору між ліцензіатом і клієнтом про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном оформляється актом наданих послуг, який підписується обома сторонами. Ліцензіат не має права отримувати від клієнтів плату за послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном до дня отримання останнім підписаного іноземним роботодавцем примірника трудового договору (контракту наймання) та підписання акта наданих послуг.

Відповідно до п. 17 ч.1 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу . Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 230 ЦК України , якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.229 ЦК України), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Під обманом слід розуміти навмисне введення в оману однією стороною правочину іншої сторони з метою вчинення правочину. Обман як підставу для визнання правочину недійсним слід відрізняти від помилки, що має істотне значення.

Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. Помилка є результатом невірного уявлення про обставини правочину. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими й бажаними для однієї зі сторін, тоді як при помилці обидві сторони можуть невірно сприймати обставини правочину. Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 ЦК України.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 20 постанови від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Відповідно до ст.ст. 526 , 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону. Боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 227 ЦК України визначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином.

Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів як на виконання умов договору, так і на повернення коштів, набутих за цим договором, позов в частині стягнення 11440 грн. підлягає задоволенню.

Також в судовому засіданні, із врахуванням ст.227 ЦК України, встановлені підстави для стягнення моральної шкоди.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справи Войтенко проти України, Науменко проти України).

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд враховує глибину та характер пережитих позивачем ОСОБА_1 душевних страждань, пов"язаних з протиправними діями відповідача, істотністю вимушених змін у його житті, понесення матеріальних витрат та очікування працевлаштування, витрачання свого часу на захист свого порушеного права в судовому порядку, що, із врахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, принципу диспозитивності відповідно до ст.13 ЦПК України та заявлених вимог, є підставою для стягнення моральної шкоди у розмірі 6000 грн..

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач не надав суду у встановленому порядку відзиву на позов чи заперечення, у зв язку з чим несе ризик настання наслідків, пов'язаних із невчиненням даних процесуальних дій, в даному випадку,- ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору в порядку Закону України Про захист прав споживачів , судовий збір у розмірі 1409 грн. 60 коп (за кожну вимогу по 704 грн. 80 коп) згідно ст.141 ЦПК України підлягає стягненню із відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 83, 141, 247, 265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір №30/1916 від 19 квітня 2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю В-ІНД та ОСОБА_1.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю В-ІНД , місцезнаходження-49050, м.Дніпро, просп.Гагаріна, 105 К, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-39705585, на користь ОСОБА_1, місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків-3482400213, 11440 (одинадцять тисяч чотириста сорок) грн. матеріальної шкоди.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю В-ІНД , місцезнаходження-49050, м.Дніпро, просп.Гагаріна, 105 К, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України-39705585, на користь ОСОБА_1, місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків-3482400213, 6000 (шість тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю В-ІНД в дохід держави 1409 (одну тисячу чотириста дев ять) грн. 60 коп судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Олійник

Повне рішення суду складене 17 грудня 2018 року.