Постанова

від 12.12.2018 по справі 330/540/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 12.12.2018 Справа № 330/540/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 330/540/17 Головуючий у 1 інстанції: Куценко О.О. Провадження № 22-ц/807/1038/18 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Маловічко С.В.

суддів: Гончар М.С.

Кочеткової І.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

за участі:

прокурора Дядюшевої К.С.

представника ФГ Агростар-2010 - адвоката Норочевського О.О.

представника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області -

Гурильова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства Агростар - 2010 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 17 жовтня 2017 року у справі за позовом керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави до Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Якимівськоїрайонної державної адміністрації, наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року керівник Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави звернувся до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимоги зазначив, що 10 грудня 2012 року до Якимівської районної державної адміністрації надійшла заява громадянина ОСОБА_5 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 64,1 га із земель запасу Давидівської сільської ради Якимівського району Запорізької області. До заяви ОСОБА_5 долучено статут фермерського господарства Агростар-2010 , довідку АБ № 467796 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на фермерське господарство Агростар - 2010 та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи -фермерського господарства Агростар - 2010 , керівником якого є ОСОБА_5 За результатами розгляду звернення ОСОБА_5 головою Якимівської районної державної адміністрації, прийнято розпорядження № 639 від 24.12.2012 № 12 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 64,1 га ОСОБА_5 із земель запасу Давидівської сільської ради для ведення фермерського господарства ".

Починаючи з 01 січня 2013 року відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення є центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. На території Запорізької області таким органом було визначено Головне управління Держземагенства у Запорізькій області.

За результатами розгляду клопотання ОСОБА_5 Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області видано наказ від 23 січня 2014 року № ЗП/2320381200:06:006/00000130 "Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду", пунктом 2 якого ОСОБА_5 було надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку площею 51,9183 га строком на 20 років. 23 січня 2014р. між ОСОБА_5 та Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області було укладено договір оренди землі, який був зареєстрований державним реєстратором Реєстраційної служби Якимівського районного управління юстиції в Запорізькій області за № 5111430 20 березня 2014 року.

Надання в оренду ОСОБА_5 вищезазначеної земельної ділянки відбулось з порушенням ст.ст. 21, 124 Земельного кодексу України, ст. 8 Закону Про фермерське господарство без проведення земельних торгів (аукціону). Посилаючись на вказані обставини, керівник Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області просив суд, визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Якимівської районної державної адміністрації від 24 грудня 2012 року № 639 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 64,1 га ОСОБА_5 із земель запасу Давидівської сільської ради для ведення фермерського господарства "; визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 23.01.2014р. № ЗП/2320381200:06:006/00000130 "Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду"; визнати недійсним договір оренди землі б/н від 23 січня 2014 року, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області та ОСОБА_5; зобов`язати відповідача ОСОБА_5 повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, земельну ділянку площею 58,9183 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Давидівської сільської ради Якимівського району Запорізької області.

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 17 жовтня 2017 року позов задоволено в повному обсягу.

Суд першої інстанції вмотивував своє рішення тим, що ОСОБА_5 під час звернення до Якимівської районної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та надання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства, вже був засновником та керівником фермерського господарства Агростар-2010 , та, відповідно, займався фермерським господарством, в той час як формування земельного фонду вже створеного та зареєстрованого відповідно до законодавства України ФГ "Агростар-2010 і передання останньому земельної ділянки без проведення земельних торгів (аукціону) здійснені з порушенням вимог Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України "Про фермерське господарство".

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В скарзі, в тому числі, посилався на невірне застосування ст. 8 ЗУ Про фермерське господарство , ґрунтування висновків суду на припущеннях, пропуск строку позовної давності прокурором, необґрунтованість останнім підстав для представництва інтересів держави у цій справі.

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 04 вересня 2018р. апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

08 жовтня 2018р. апеляційну скаргу на рішення Якимівського районного суду Запорізької області подано Фермерським господарством Агростар-2010 , яке не приймало участі у цій справі.

В скарзі зазначається, що оскаржуваним рішенням порушено його права, оскільки надана в оренду ОСОБА_5 земельна ділянка для ведення фермерського господарства фактично знаходиться в його користуванні та надавалась саме для користування цьому фермерському господарству, а відтак спір є господарським та підлягає розгляду судом господарської юрисдикції. У зв язку з зазначеним просить скасувати оскаржуване судове рішення та закрити провадження у цій справі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника апелянта - адвоката Норочевського О.О., який підтримав апеляційну скаргу, прокурора Дядюшеву К.С. та представника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області -Гурильова А.С., які просила залишити скаргу без задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

11 грудня 2018 року до апеляційного суду надійшли письмові пояснення прокурора, що забезпечує участь у апеляційному перегляді справи - прокурора відділу забезпечення представництва в суді Дядюшевої К.С. щодо доводів апеляційної скарги, які колегія розцінює фактично як відзив на скаргу. Прокурором вказується, що після отримання ОСОБА_5 в оренду земельної ділянки площею 58,9183 га для ведення фермерського господарства у порушення ст. 8 ЗУ Про фермерське господарство нового фермерського господарства, крім вже створеного та зареєстрованого у 2010р. ФГ Агростар-2010 , не було створено і зареєстровано. Тому ФГ Агростар-2010 не могло у законний спосіб набути прав землекористувача щодо цієї земельної ділянки. Вважає, що такі обставини саме свідчать про необґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо непідсудності цієї справи суду цивільної юрисдикції.

Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої інстанцій, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 1 ст. 15 ЦПКУ).

Аналогічні положення закріплені у чинній на час перегляду справи апеляційним судом за апеляційною скаргою ОСОБА_5, а також на теперішній час - на момент перегляду справи за апеляційною скаргою ФГ Агростар-2010 статті 19 ЦПК України.

Згідно з частинами першою та другою статті 1 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, у редакції, чинній на час постановлення рішення судом першої інстанції, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 ГПК України).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 ГПК України у зазначеній редакції господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

На час перегляду справи апеляційним судом за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та на час теперішнього апеляційного розгляду у чинній редакції стаття 20 Господарського процесуального кодексу врегульовує, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Отже, на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці, та на теперіш-ній час за положеннями п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 20 ГПК у господарському процесі розглядаються спори з приводу договорів щодо господарської діяльності, визнання недійсними актів, згідно з якими виникло речове право, якщо сторонами у спорі є юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Відтак, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів відбувається залежно від їхнього предмета та суб'єктного складу їх учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.

Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним і скасувати розпорядження Якимівськогої районної державної адміністрації від 24.12.2012р. № 639, визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Запорізкій області від 23.01.2014р. № ЗП/2320381200:06:006/00000130 "Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду", визнати недійсним укладений відповідачами договір оренди земельної ділянки, скасувати державну реєстрацію цього договору та зобов'язати ОСОБА_5 повернути земельну ділянку на користь держави. Позовні вимоги мотивував, зокрема, тим, що ОСОБА_5 на час отримання земельної ділянки вже був керівником ФГ "Агростар-2010" і займався фермерським господарством.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" (далі також - Закон) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону у зазначеній редакції для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону у вказаній редакції).

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього.

Суд першої інстанції встановив, та з ним погодився апеляційний суд при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_5, що на момент видання Якимівською РДА Запорізької області розпорядження № 639 й укладення з ОСОБА_5 договору оренди земельної ділянки ФГ "Агростар-2010", засновником якого він був, вже набуло статус юридичної особи.

За матеріалами справи встановлено, що надана ОСОБА_5 згідно з розпорядженням № 639 в оренду для ведення фермерського господарства земельна ділянка фактично була передана ним у користування його ж ФГ "Агростар-2010 . Вказане слідує з повідомлень Мелітопольської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 04 жовтня 2016 року (вих. № 157/09/08-21-12-02) про те, що ФГ "Агростар-2010 протягом 2016р. використовує земельну ділянку площею 58,9183 га для ведення фермерського господарства ( Т. 1 а.с. 50); Якимівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області про використання ФГ Агростар-2010 цієї земельної ділянки протягом 2018р. (Т. 1 а.с. 231).

З вказаного слідує, що відбулася заміна орендаря земельної ділянки: права й обов'язки орендаря за договором оренди земельної ділянки, укладеним з засновником ФГ Агростар-2010 ОСОБА_5 фактично перейшли до цього фермерського господарства.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов'язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, що оскаржуваним рішенням порушуються права ФГ Агростар-2010 , а не фізичної особи ОСОБА_5, який отримував земельну ділянку як засновник для ведення фермерського господарства, а не для себе, та фактично для збільшення орендованого земельного масиву саме існуючим фермерським господарством, засновником якого він є.

Із вказаних обставин випливає, що і за суб єктним, і за предметним складом спір, що виник між сторонами, належить до господарської юрисдикції.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду, виклавши їх у постанові від 20 червня 2018р. у справі № 317/2520/15-ц, у якій вирішувався такий самий спір, який є пов'язаним з наданням без проведення земельних торгів в оренду земельної ділянки існуючому фермерському господарству шляхом надання в оренду додаткової земельної ділянки для ведення фермерського господарства його засновнику і подальшого передання цієї ділянки у користування ФГ.

Велика Палата у вказаній справі зазначила, що спори юридичних осіб, зокрема органів державної влади та місцевого самоврядування, із зареєстрованими в установленому порядку фермерськими господарствами мають розглядатися за правилами господарського судочинст-ва, зокрема, посилаючись, на аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 370 ЦПК України апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційну скаргу, яка надійшла після закінчення апеляційного розгляду справи за скаргою іншої особи, приймає постанову у відповідності до ст. 382 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може скасувати раніше прийняту апеляційним судом постанову.

З огляду на те, що колегія визнала порушеними права ФГ Агростар-2010 , яке не було залучено до участі у справі, тим, що земельна ділянка фактично витребовується прокурором з його користування, то у відповідності до положень п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України оскаржуване рішення підлягає обов язковому скасуванню, та згідно з вимогами ст. 377 ЦПК України провадження у справі за позовом керівника Мелітопольської місцевої прокуратури підлягає закриттю у зв язку з належністю спору суду господарської юрисдикції.

В такому разі у відповідності до вимог ч. 3 ст. 370 ЦПК України підлягає скасуванню і раніше прийнята постанова Апеляційного суду Запорізької області від 04 вересня 2018р.

Керуючись ст.ст. 370, 374, 377, 381-384, 389-390 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Агростар - 2010 задовольнити.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 17 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 04 вересня 2018р. у цій справі скасувати.

Провадження у справі за позовом керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави до Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Якимівськоїрайонної державної адміністрації, наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, витребування та повернення земельної ділянки закрити.

Роз яснити керівнику Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області право на звернення з таким позовом до суду господарської юрисдикції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 18 грудня 2018р.

Головуючий:

Судді: