Постанова

від 18.12.2018 по справі 671/1493/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КОПІЯ

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 671/1493/18

Провадження № 22-ц/4820/524/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О.І. (суддя-доповідач), П'єнти І.В., Янчук Т.О.,

розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу №671/1493/18 за апеляційною скаргоюОСОБА_4 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2018 року (суддя Павлова А.С.) у справі за позовом керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров'я Хмельницької обласної державної адміністрації, Хмельницької обласної лікарні до ОСОБА_4 про стягнення витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У серпні 2018 року керівник Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров'я Хмельницької обласної державної адміністрації, Хмельницької обласної лікарні, зазначав, що вироком Волочиського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2018 року ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі п. ґ ст. 1 Закону України Про амністію у 2016 році ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання.

12 серпня 2017 року близько 05 год. 50 хв. відповідач під час керування автомобілем НОМЕР_1 на автодорозі Р-48 Кам'янець-Подільський - Білогір'я у напрямку від смт. Сатанів Городоцького району до смт. Війтівці Волочиського району порушив п.п.1.5, 2.3 б , д , 10.1, 11.1, 11.3, 12.3 Правил дорожнього руху і допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, який рухався у зустрічному напрямку.

Внаслідок ДТП ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді переломів 1-2-го ребер по біляхребетній лінії зліва та 3-8-го ребер попідпахвиній лінії зліва, після травматичної підшкірної емфіземи зліва та лівобічного гемотораксу, переломів кісток тазу в ділянці лобкової та сідничної кістки, які за своїм характером являються тяжкими тілесними ушкодженнями, як такі, що є небезпечними для життя в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу могли спричинити загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю.

Потерпілий знаходився на стаціонарному лікуванні у Хмельницькій обласній лікарні з 14 серпня 2017 року по 07 вересня 2017 року, що становить 25 ліжко-днів.

Сума витрат, понесених лікарнею, внаслідок лікування ОСОБА_5 становить 11084 грн 17 коп.

Хмельницька обласна лікарня фінансується за рахунок коштів медичних субвенцій та коштів обласного бюджету. Розпорядником коштів лікарні є Департамент охорони здоров'я Хмельницької ОДА.

Оскільки, внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, постраждав ОСОБА_5, лікування якого здійснювалося за рахунок бюджетних коштів, то прокурор просив стягнути з відповідача на користь Департаменту охорони здоров'я Хмельницької ОДА для зарахування в обласний бюджет 11084 грн 17 коп витрат на лікування потерпілого.

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Департаменту охорони здоров'я Хмельницької ОДА для зарахування в обласний бюджет Хмельницької області 11084 грн 17 коп витрат, понесених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_5 Вирішено питання про судові витрати.

ОСОБА_4, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Суд безпідставно відмовив у залученні до участі у справі в якості третьої особи СК ПрАТ Просто-страхування , якою була застрахована його цивільно-правова відповідальність. Хмельницька обласна лікарня повинна була звертатися з вимогами саме до страхової компанії та отримати обґрунтовані витрати пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням і лікуванням потерпілого ОСОБА_5 Судом не враховано, що у справі відсутня довідка-розрахунок бухгалтерії медичного закладу про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

У відзивах заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури і Хмельницька обласна лікарня посилаються на необґрунтованість доводів апеляційної скарги і просять залишити її без задоволення.

На підставі ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом

апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив, що вироком Волочиського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2018 року ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі п. ґ ст. 1 Закону України Про амністію у 2016 році ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання.

Зазначеним вироком встановлено, що 12 серпня 2017 року близько 05 год. 50 хв. ОСОБА_4 під час керування автомобілем Hyundai Matrix , реєстраційний номеор НОМЕР_1 на автодорозі Р-48 Кам'янець-Подільський - Білогір'я у напрямку від смт. Сатанів Городоцького району до смт. Війтівці Волочиського району порушив п.п.1.5, 2.3 б , д , 10.1, 11.1, 11.3, 12.3 Правил дорожнього руху і допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, який рухався у зустрічному напрямку.

Внаслідок ДТП ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді переломів 1-2-го ребер по біляхребетній лінії зліва та 3-8-го ребер попідпахвиній лінії зліва, після травматичної підшкірної емфіземи зліва та лівобічного гемотораксу, переломів кісток тазу в ділянці лобкової та сідничної кістки, які за своїм характером являються тяжкими тілесними ушкодженнями, як такі, що є небезпечними для життя в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу могли спричинити загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю.

Потерпілий знаходився на стаціонарному лікуванні у Хмельницькій обласній лікарні з 14 серпня 2017 року по 07 вересня 2017 року, що становить 25 ліжко-днів. Вартість ліжко-дня включає затрати на заробітну плату медичного персоналу, харчування, комунальні послуги, інші затрати лікарні (прання білизни, на бензин, послуги зв'язку, придбання мед. бланків, вивіз сміття, оплата за ліфти). Усього витрати лікарні на лікування потерпілого склали 11084 грн 17 коп.

Хмельницька обласна лікарня фінансується за рахунок коштів медичних субвенцій та коштів обласного бюджету. Розпорядником коштів лікарні є Департамент охорони здоров'я Хмельницької ОДА.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

При задоволенні позову суд обґрунтовано виходив з того, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Такий висновок відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Згідно з ч.1 ст.1206 ЦК особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення встановлена вироком Волочиського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2018 року.

На підставі ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину підтверджуються довідками Хмельницької обласної лікарні №96 від 30.10.2017 року (а.с. 9) і №40 від 19.04.2018 року (а.с. 13), відповідно до яких ОСОБА_5 знаходився на лікуванні у реанімаційному та ортопедичному відділеннях Хмельницької обласної лікарні з 14 серпня 2017 року по 07 вересня 2017 року (25 ліжко-днів). Вартість одного ліжко-дня складає: у серпні 2017 року - 460 грн 85 коп, у вересні 2017 року - 398 грн 41 коп. Усього затрати лікарні склали 11084 грн 17 коп.

У зв'язку з наведеним апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про ненадання довідки-розрахунку бухгалтерії медичного закладу про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Не ґрунтуються на законі посилання ОСОБА_4 в апеляційній скарзі на те, що Хмельницька обласна лікарня повинна була звертатися з вимогами про стягнення витрат на лікування потерпілого до страхової компанії, яка застрахувала його цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон).

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

В силу ст.3 цього Закону метою здійснення обов'язкового страхування

цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5 Закону).

Згідно зі ст 6 Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Отже, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник і страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам (потерпілим) унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Витрати лікувального закладу на лікування потерпілого від злочину не можуть бути відшкодовані за договором обов'язкового страхування страховою компанією.

При застосуванні наведених норм права до спірних правовідносин апеляційний суд відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України враховує висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений Верховним Судом України у постанові від 24 лютого 2016 року у справі №6-1343цс15.

Безпідставним є посилання відповідача в обґрунтування вимог апеляційної скарги на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 04 липня 2018 року у справі №№755/18006/15-ц, оскільки вона стосується правовідносин з відшкодування третій особі шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а не правовідносин з відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

У зв'язку з тим, що апеляційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, його витрати по оплаті судового збору не підлягають стягненню з Департаменту охорони здоров'я Хмельницької обласної державної адміністрації.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач /підпис/ О.І. Талалай

Суддя /підпис/ І.В. П'єнта

Суддя /підпис/ Т.О. Янчук

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай