Постанова

від 14.12.2018 по справі 905/888/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2018 р. Справа №905/888/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М. , суддя Слободін М.М.,

при секретарі судового засідання Беккер Т.М.

за участю представників:

ПАТ Дніпровський металургійний комбінат - адвокат Келембет О.М., посвідчення №1276 від 16.07.2015, довіреність від 16.10.2018 №184, ордер серії ПТ №002172 від 27.11.2018;

ТОВ Таффі Плюс - не з'явився;

ТОВ Глобал Бізнес Холдинг - не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат , м. Кам'янське (вх.№318Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 03.07.2018 у справі №905/888/18, ухвалене в приміщенні господарського суду Донецької області (суддя Ніколаєва Л.В.), повний текст якого складено 12.07.2018,

за позовом Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат , м. Кам'янське,

до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Таффі Плюс , м. Маріуполь,

до 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Бізнес Холдинг , м. Київ,

про визнання недійсним договору,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Таффі Плюс , м. Маріуполь,

до відповідача Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат , м. Кам'янське,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю Глобал Бізнес Холдинг , м. Київ,

про стягнення 1 301 289 254,74 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ Дніпровський металургійний комбінат звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги №ГБХ-18-05-04 від 04.05.2018, укладений між ТОВ Глобал бізнес холдинг та ТОВ Таффі плюс .

В обґрунтування позовних вимог ПАТ Дніпровський металургійний комбінат посилається на те, що договір про відступлення права вимоги є удаваним правочином, оскільки зі змісту спірного договору вбачається фактичне укладення договору факторингу, при цьому ТОВ Таффі плюс не є фінансовою установою в розумінні Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг та не має права надавати фінансові послуги. Крім того, ПАТ Дніпровський металургійний комбінат зазначає, що він є заінтересованою особою та має майновий інтерес в оспорюваному договорі, оскільки внаслідок його укладення у ПАТ Дніпровський металургійний комбінат виник обов'язок перед ТОВ Таффі плюс щодо виконання на користь останнього грошового зобов'язання на суму, що еквівалентна 49 893 127,63 дол. США.

25.05.2018 за вх.№10816/18 господарським судом одержана зустрічна позовна заява ТОВ Таффі Плюс , згідно з якою останнє просить суд стягнути з ПАТ Дніпровський металургійний комбінат 1 301 289 254,74 грн., з яких: 1 084 407 712,33 грн. - заборгованість за договором, 216 881 542,41 грн. - штраф.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ТОВ Таффі плюс посилається на неналежне виконання ПАТ Дніпровський металургійний комбінат грошового зобов'язання зі сплати винагороди за договором про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) №ГБХ-18-04-23 від 23.04.2018, право вимоги виконання якого відступлено ТОВ Таффі плюс на підставі договору про відступлення права вимоги №ГБХ-18-05-04 від 04.05.2018. Водночас, внаслідок такого неналежного виконання грошового зобов'язання зі сплати винагороди у ПАТ Дніпровський металургійний комбінат виникло зобов'язання зі сплати штрафу, право вимоги виконання якого також відступлено ТОВ Таффі плюс на підставі вказаного договору про відступлення права вимоги.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.07.2018 відмовлено Публічному акціонерному товариству Дніпровський металургійний комбінат у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю Таффі плюс , Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал бізнес холдинг про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №ГБХ-18-05-04 від 04.05.2018.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Таффі плюс до Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат про стягнення 1 301 289 254,74 грн. задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Таффі плюс заборгованість в розмірі 1 084 407 712 (один мільярд вісімдесят чотири мільйони чотириста сім тисяч сімсот дванадцять) грн. 33 коп., штраф в розмірі 216 881 542 (двісті шістнадцять мільйонів вісімсот вісімдесят одна тисяча п'ятсот сорок дві) грн. 41 коп., судовий збір в розмірі 616 700 (шістсот шістнадцять тисяч сімсот) грн.

ПАТ Дніпровський металургійний комбінат звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 03.07.2018 у справі №905/888/18, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 03.07.2018 у справі №905/888/18 в повному обсязі; прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі; у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Зокрема, в обґрунтування своїх апеляційних вимог, позивач за первісним позовом зазначає, що Господарський суд Донецької області, приймаючи оскаржуване рішення помилково дійшов висновку, що оскаржуваний договір є договором цесії та не вірно застосував положення ст. 1077 ЦК України, не давши належну оцінку умовам спірного договору (п.6 договору, яким передбачено здійснення плати за відступлення права вимоги), а також помилково не застосував до спірного договору положення ст. 512 ЦК України в частині не надання оцінки доводам ПАТ ДМК , що договір цесії у відповідності до вимог чинного законодавства не може бути оплатним, внаслідок чого судом неправильно вирішено справу по суті. Також, апелянт зазначає, що судом першої інстанції помилково не прийнято до уваги, що при укладенні спірного правочину сторонами не дотримано суб'єктного складу, встановленого ЦК України до даного правочину, що у відповідності до ст. 215 ЦК України є підставою для визнання договору недійсним.

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів розміру заборгованості, що стягнута оскаржуваним рішенням суду з ПАТ ДМК на користь ТОВ Таффі Плюс .

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2018 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддя Радіонова О.О., суддя Попков Д.О.) відкрито апеляційне провадження; встановлено строк для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до 20.08.2018 включно до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч. 2 статті 263 ГПК України.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2018 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат призначено на 03.10.2018.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Бізнес Холдинг надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому 2-ий відповідач просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі; розгляд справи проводити за відсутності уповноваженого представника.

В обґрунтування своєї позиції по справі, 2-ий відповідач зазначає, що при укладення спірного договору, по-перше, не було порушено майнових прав позивача, оскільки об'єм його зобов'язань не змінився, а відбулась лише заміна кредитора у зобов'язанні; до укладення спірного договору від ПАТ ДМК було отримано відповідну згоду, а після його укладення ТОВ Глобал Бізнес Холдинг листом від 07.05.2018 повідомило ПАТ ДМК про укладення спірного договору, відтак у позивача відсутнє порушене право. По-друге, укладений між відповідачами спірний договір не є договором факторингу, оскільки не містить істотних для такого договору умов; зі змісту укладеного договору вбачається, що він є оплатним відступленням права вимоги.

Указом Президента України №454/217 від 29.12.2017 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах (набрання чинності 16.01.2018 з публікацією в Офіційному віснику України №5 за 2018) постановлено ліквідувати, у тому числі Харківський та Донецький апеляційні господарські суди та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові, що визначає Східний апеляційний господарський суд як суд апеляційної інстанції у розумінні ч.1 ст.25 Господарського процесуального кодексу України для справи №905/2332/17.

Згідно з п.п.8 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їх повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VІІІ у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

На підставі Указу Президента України від 28.09.2018 №295/2018 Про переведення суддів переведено суддів Донецького апеляційного господарського суду та суддів Харківського апеляційного господарського суду на роботу на посадах суддів Східного апеляційного господарського суду.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів в газеті Голос України (№185 (6940) від 03.10.2018) було розміщено повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду з 03.10.2018.

Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 31 ГПК України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2018 Про передачу судових справ до Східного та Центрального апеляційних господарських судів , у зв'язку з припиненням діяльності з відправлення правосуддя Донецьким апеляційним господарським судом, доручено відділу організаційної роботи, документального забезпечення та канцелярії здійснити передачу судових справ, що перебували у провадженні Донецького апеляційного господарського суду до, зокрема, Східного апеляційного господарського суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2018 для розгляду справи №905/888/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Слободін М.М., суддя Дучал Н.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2018 прийнято справу №905/888/18 до провадження Східного апеляційного господарського суду. Призначено справу №905/888/18 до розгляду на 28.11.2018 о 09:30 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 оголошено перерву у розгляді справи до 03.12.2018.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 оголошено перерву у розгляді справи до 10.12.2018.

10.12.2018 на адресу суду від 1-го відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника (вх.№2112), яке долучено до матеріалів справи. Також у вказаному клопотання 1-ий відповідач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

10.12.2018 на адресу суду від 2-го відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника (вх.№2113), яке долучено до матеріалів справи. Також у вказаному клопотання 2-ий відповідач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 оголошено перерву у розгляді справи №905/888/18 до 14.12.2018 10:30 год.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2018 для розгляду справи №905/888/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Слободін М.М., суддя Дучал Н.М.

Враховуючи, що учасники судового процесу були повідомлені належним чином про розгляд апеляційної скарги у даній справі, явка у судове засідання не була визнана обов'язковою, матеріали справи містять клопотання 1-го та 2-го відповідачів за первісним позовом про розгляд справи за відсутності їх представників, а наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні 14.12.2018 представник позивача за первісним позовом вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Враховуючи, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду м. Києва від 01.06.2017 у справі №910/6984/17 позов ТОВ Метінвест Холдинг задоволено частково. Стягнуто з ПАТ Дніпровський металургійний комбінат на користь ТОВ Метінвест Холдинг 539 596 434,15 грн. пені, 56 299 281, 90 грн. 3% річних, 119 005,75 грн. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з ТОВ Метінвест-СМЦ на користь ТОВ Метінвест Холдинг 5 000 грн. 3% річних. В іншій частині в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 у справі №910/6984/17, залишеною без змін Постановою Верховного суду від 21.02.2018р., апеляційну скаргу ПАТ Дніпровський металургійний комбінат на рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2017 залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2017 у справі №910/6984/17 скасовано частково. Позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ Дніпровський металургійний комбінат на користь ТОВ Метінвест Холдинг 1 088 437 497,16 грн. пені, 113 315 977,66 грн 3% річних, 240 000 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. Стягнуто з ТОВ Метінвест-СМЦ на користь ТОВ Метінвест Холдинг 5 000 грн. 3% річних.

Вказаними судовими актами встановлені обставини, які в силу приписів ст. 75 ГПК України не потребують повторного доказування, щодо укладення між ТОВ Метінвест Холдинг та ВАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського (яке в подальшому перейменовано на ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ) договору поставки №ГРД-01/10-5000 від 29.12.2010, щодо неналежного виконання ПАТ Дніпровський металургійний комбінат зобов'язань за вказаним договором в частині оплати товару.

23.04.2018 між ТОВ Метінвест Холдинг (кредитор), ПАТ Дніпровський металургійний комбінат (первісний боржник) та ТОВ Глобал Бізнес Холдинг (новий боржник) укладено договір про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) №ГБХ-18-04-23, за умовами якого первісний боржник переводить борг за договором поставки №ГРД-01/10-5000 від 29.12.2010, що укладений між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе зобов'язання первісного боржника за договором поставки №ГРД-01/10-5000 від 29.12.2010 (основний договір) в розмірі 1 088 437 497,16 грн., що складається з суми пені в розмірі 1 088 437 497,16 грн., що стягнута з первісного боржника постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 у справі №910/6984/17 (залишено без змін Постановою Верховного суду від 21.02.2018 у справі №910/6984/17) (п.1.1. договору про переведення боргу).

Кредитор надає повну та безвідкличну згоду на переведення боргу та зобов'язується прийняти виконання зобов'язань від нового кредитора (п. 1.3. договору про переведення боргу).

Кредитор і первісний боржник підтверджують (гарантують) новому боржнику дійсність переведених за цим договором зобов'язань (п. 1.4. договору про переведення боргу).

Моментом переходу (переведення) боргу від первісного боржника до нового боржника є дата підписання сторонами цього договору (п. 1.5. договору про переведення боргу).

Зобов'язання первісного боржника перед кредитором по сплаті пені у розмірі 1 088 437 497,16 грн., що стягнута з первісного боржника Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 у справі №910/6984/17 (залишено без змін Постановою Верховного суду від 21.02.2018 у справі №910/6984/17), вважаються припиненими з дати підписання сторонами цього договору (п. 1.6. договору про переведення боргу).

За переведення боргу первісний боржник сплачує новому боржнику винагороду у розмірі 1 088 437 497,16 грн. Первісний боржник та новий боржник погодили еквівалент зазначеної винагороди в іноземній валюті, а саме в доларах США. Еквівалент винагороди нового боржника в доларах США на дату підписання цього договору складає 41 577 606,36 дол. США за офіційним курсом Національного банку України на 23.04.2018 (2617,8455 грн. за 100 доларів). Первісний боржник та новий боржник визначають, що грошове зобов'язання первісного боржника перед новим боржником як еквівалент 41 577 606,36 дол. США (п. 2.1. договору про переведення боргу).

Первісний боржник зобов'язаний оплатити новому боржнику еквівалент грошового зобов'язання (винагороди) в доларах США протягом 2 днів з моменту вступу в силу цього Договору. Сума винагороди, що підлягає сплаті у гривнях, визначається первісним боржником за офіційним курсом доларів США, який встановлений Національним банком України на день здійснення платежу (п.2.2. договору про переведення боргу).

У разі несвоєчасного виконання своїх зобов'язань за п. 2.1.-2.2. цього договору первісний боржник зобов'язаний сплатити новому боржнику штраф в розмірі 20% річних від суми невиконаного грошового зобов'язання (еквівалент винагороди в доларах США на дату підписання цього договору), що становить еквівалент 8 315 521,27 дол. США. Первісний боржник зобов'язаний самостійно сплатити штраф новому боржнику в день виникнення обставин несвоєчасного виконання грошового зобов'язання первісного боржника за п. 2.1.-2.2 цього договору. Сума штрафу, що підлягає сплаті у гривнях, визначається первісним боржником за офіційним курсом доларів США, який встановлений Національним банком на день здійснення платежу. (п. 4.3. договору про переведення боргу).

Новий боржник має право передавати третім особам повністю або частково свої права та обов'язки за цим договором без попередньої згоди інших сторін (п. 6.4. договору про переведення боргу).

Цей договір вважається укладеним, вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками і скріплення печатками сторін і діє до завершення виконання сторонами зобов'язань за ним (п. 5.1. договору про переведення боргу).

Договір про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) підписаний ТОВ Метінвест Холдинг , ПАТ Дніпровський металургійний комбінат та ТОВ Глобал бізнес холдинг та засвідчений печатками підприємств.

Згідно акту прийому-передачі від 24.04.2018 первісний боржник передав новому боржнику всі оригінали та/або належним чином завірені копії документів за договором про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) №ГБХ-18-04-23 від 23.04.2018, що підтверджують право вимоги кредитора (ТОВ Метінвест Холдинг ) за договором, що існують на дату укладення договору, а також права, що можуть виникнути в подальшому, включаючи право вимоги виконання зобов'язань за договором на суму 1 088 437 497,16 грн.

04.05.2018 між ТОВ Глобал Бізнес Холдинг (кредитор) та ТОВ Таффі Плюс (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №ГБХ-18-05-04, який направлений на регламентацію цивільних правовідносин, які виникають щодо відступлення в порядку та на умовах, визначених даним договором та діючим в Україні законодавством, кредитором новому кредитору всіх прав вимоги до ПАТ Дніпровський металургійний комбінат (боржник) по договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) №ГБХ-18-04-23 від 23.04.2018 (первісний договір), укладеного між ТОВ Метінвест Холдинг , кредитором та боржником, зі всіма змінами та доповненнями чи у зв'язку з ними. (п. 1 договору про відступлення права вимоги).

За даним договором кредитор передає (відступає) новому кредитору всі права вимоги, існуючі на дату договору або які можуть виникнути в майбутньому у кредитора до боржника по первісному договору або у зв'язку з ним, та всі способи захисту прав, які доступні кредитору (далі - права вимоги) на загальну суму еквівалентну 49 893 127,63 дол. США, включаючи право вимоги виконання грошових зобов`язань по первісному договору на суму еквівалентну 41 577 606,36 дол. США, зі сплати винагороди передбаченої п.2.1 первісного договору, а також право вимоги грошових зобов`язань на суму еквівалентну 8 315 521,27 дол. США зі сплати штрафу, передбаченого п.4.3 первісного договору.

Підписанням даного договору сторони підтверджують, що вони ознайомлені і згодні з умовами первісного договору, за умовами якого боржник зобов`язаний сплатити кредитору еквівалент грошового зобов`язання (винагороду) в доларах США протягом двох днів з моменту вступу в силу первісного договору. Сума, яка підлягає сплаті в гривні, визначається боржником по офіційному курсу долару США встановленому Національним банком України на день здійснення платежу. (п. 2 договору про відступлення права вимоги).

Моментом переходу (відступлення) прав вимоги від кредитора до нового кредитора є дата підписання сторонами цього договору (п. 3 договору про відступлення права вимоги).

В якості оплати за права вимоги новий кредитор, за умови передачі кредитором оригіналів документів, передбачених п.5 даного договору (підписання сторонами акту приймання-передачі оригіналів документів) зобов`язується сплатити кредитору суму в розмірі 1 088 437 497,16 грн. протягом 2 (двох) робочих днів з моменту укладання даного договору (п. 6 договору про відступлення права вимоги).

Сторони підтверджують, що цей договір не містить елементів договору факторингу. За цим договором новий кредитор не передає грошові кошти у розпорядження кредитора за плату у будь-якій формі (винагорода або додатковий дохід). Метою цього договору не є отримання новим кредитором прибутку або доходу у вигляду відповідної плати кредитора (винагороди або додаткового доходу), згідно п.10. договору.

Даний договір вважається укладеним, вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками і скріплення печатками сторін і діє до закінчення сторонами зобов'язань по ньому (п.11 договору про відступлення права вимоги).

Договір про відступлення права вимоги підписаний ТОВ Глобал бізнес холдинг та ТОВ Таффі плюс та засвідчений печатками підприємств.

Жодна зі сторін не має права передавати третім особам повністю або частково свої права та обов'язки за цим договором без попередньої письмової згоди іншої сторони, згідно пункту 16. договору.

ПАТ Дніпровський металургійний комбінат надало згоду на укладення між ТОВ Глобал Бізнес Холдинг та ТОВ Таффі Плюс договору про відступлення права вимоги щодо виконання грошових зобов'язань по договору про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) № ГБХ-18-04-23 від 23.04.2018, про що свідчить наявний у справі лист ПАТ Дніпровський металургійний комбінат від 03.05.2018 №01/270.

Згідно акту прийому-передачі від 07.05.2018 кредитор передав новому кредитору всі оригінали та/або належним чином завірені копії документів по договору про відступлення права вимоги №ГБХ-18-05-04 від 04.05.2018, що підтверджують право вимоги до ПАТ Дніпровський металургійний комбінат по договору про переведення боргу (заміни сторони в зобов'язанні) №ГБХ-18-04-23 від 23.04.2018, укладеного між ТОВ Метінвест Холдинг , боржником та кредитором (первісний договір), які існували на дату договору або які можуть виникнути у майбутньому, включаючи право вимоги виконання грошових зобов'язань по первісному договору на загальну суму, еквівалентну 49 893 127,63 дол. США, в тому числі (включаючи) право вимоги виконання грошових зобов'язань по первісному договору на суму, еквівалентну 41 577 606,36 дол. США по сплаті винагороди, передбаченого п. 2.1 первісного договору, а також право вимоги виконання грошових зобов'язань на суму, еквівалентну 8 315 521,27 дол. США по сплаті штрафу, передбаченого п. 4.3. первісного договору.

Листом від 07.05.2018 № б/н ТОВ Глобал Бізнес Холдинг повідомило ПАТ Дніпровський металургійний комбінат про укладення договору про відступлення права вимоги № ГБХ-18-05-04 від 04.05.2018, а також про те, що ТОВ Глобал Бізнес Холдинг передано ТОВ Таффі Плюс всі права вимоги ТОВ Глобал Бізнес Холдинг до ПАТ Дніпровський металургійний комбінат за договором про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) № ГБХ-18-04-23 від 23.04.2018, які існували на дату договору та які можуть виникнути у майбутньому, або у зв'язку з ним, та всі способи захисту прав, які доступні кредитору, включаючи право вимоги виконання грошових зобов'язань на суму еквіваленту 41 577 606,36 дол. США по сплаті винагороди, передбаченого п. 2.1 договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) №ГБХ-18-04-23 від 23.04.2018, а також право вимоги виконання грошових зобов'язань на суму еквіваленту 8 315 521,27 дол. США по сплаті штрафу, передбаченого п. 4.3 договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) №ГБХ-18-04-23 від 23.04.2018, загальною сумою 49 893 127,63 дол. США.

08.05.2018 ТОВ Таффі Плюс звернулось до ПАТ Дніпровський металургійний комбінат з вимогою про виконання взятих на себе зобов'язань, передбачених п. п. 2.1, 4.3 договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) №ГБХ-18-04-23 від 23.04.2018, шляхом сплати грошових коштів на поточний рахунок ТОВ Таффі Плюс в сумі, еквівалентній 49 893 127,63 дол. США по сплаті винагороди та штрафу.

Листом від 10.05.2018 №01/287 ПАТ Дніпровський металургійний комбінат повідомило ТОВ Таффі Плюс про відсутність фінансової можливості перерахувати ТОВ Таффі Плюс борг договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) №ГБХ-18-04-23 від 23.04.2018.

Із тексту позовної заяви вбачається, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач-1 не є фінансовою установою відповідно до чинного законодавства, з огляду на що не має права надавати будь-які фінансові послуги, зокрема укладати договір факторингу, яким є договір про відступлення права вимоги №№ГБХ-18-05-04 від 04.05.2018.

Матеріалами справи підтверджено, що 04.05.2018 між відповідачем-2 та відповідачем-1 було укладено договір №ТХГ-18-05-04 про відступлення права вимоги.

За умовами цього договору відповідач-2 уступив відповідачу-1 усі права вимоги, існуючі на дату договору або які можуть виникнути у майбутньому у кредитора до боржника (ПАТ ДМК ) за договором про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) №ТХГ-18-04-23 від 23.04.2018 (первісний договір) на загальну суму еквівалетну 49 893 127,63 доларів США, включаючи права вимоги виконання грошового зобов'язання за первісним договором на сумму еквівалетну 41 577 606,36 доларів Сполучених Штатів Америки, по виплаті винагороди, передбаченої п.2.1 первісного договору, а також право вимоги виконання грошових зобов'язань на суму 8 315 521 521,27 доларів Сполучених Штатів Америки по виплаті штрафу, передбаченого п. 4.3 первісного договору.

У свою чергу, відповідач-1 зобов'язався сплатити на користь відповідача -2 суму у розмірі 1 088 437 497,16 грн протягом двох робочих днів з моменту укладання цього договору.

Вищенаведені обставини вірно було встановлено судом першої інстанції та не спростовані апелянтом.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст.513 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 14.1.255. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що відступлення права вимоги це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Таким чином, відступлення права вимоги (уступка вимоги - цесія) являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію). Цесія - це заміна особи у зобов'язанні, що виникає в силу укладення відповідного договору купівлі-продажу, міни чи дарування прав, що випливають із зобов'язання. Так, договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати первісному кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги.

Нормами Цивільного кодексу України не встановлено заборони щодо оплатності договору цесії, сторони самі визначають оплатний він чи безоплатний. Якщо договір цесії є оплатним, то до нього застосовуються положення про договір купівлі-продажу а якщо - безоплатний, то - застосовуються положення про договір дарування.

Норми цивільного права не встановлюють суб'єктних обмежень як щодо договору купівлі-продажу права вимоги, так і до договору відступлення права вимоги, адже ці договори за своєю правовою суттю є цивільно-правовими зобов'язаннями сторін та не мають відношення до спеціальних галузей права, тож регулюються цивільним законодавством.

Що стосується факторингу, то відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Таке ж положення передбачено ст.5 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , згідно ст.1079 Цивільного кодексу України.

За змістом п.1 Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №352 від 06.02.2014 "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231", до фінансової послуги факторингу відноситься сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Сам же договір факторингу у нормі вищезазначеної статті Цивільного кодексу України визначено як фінансування під відступлення права грошової вимоги та вже передбачає, що відступлення права вимоги є наслідком та лише складовою частиною цієї господарської операції, що полягає в забезпеченні виконання зобов'язання під фінансування.

За наведеним визначенням договору факторингу цей договір спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Частиною 5 ст.626 ЦК України встановлено, що договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

У відповідності до вимог ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У даному випадку, між відповідачем-1 та відповідачем -2 було укладено оплатний договір відступлення права вимоги, що не суперить вимогам ст.512, так і приписам ч.ч. 1,5, ст.626, ст. 638, ч.3 ст. 656 ЦК України, оскільки діюче законодавство визначає, що відступлення права вимоги може бути оплатним.

Як зазначено вище, в якості оплати за права вимоги новий кредитор, за умови передачі кредитором оригіналів документів, передбачених п.5 даного договору (підписання сторонами акту приймання-передачі оригіналів документів) зобов'язується сплатити кредитору суму в розмірі 1 088 437 497,16 грн. протягом 2 (двох) робочих днів з моменту укладання даного договору, у відповідності до п. 6 договору.

Умовами пункту 5 договору визначено, що кредитор зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту вступу в силу даного договору передати новому кредитору оригінали всіх документів, із яких слідує права вимоги, копії яких, завірені підписом представника і печаткою кредитора передані новому кредитору під час підписання даного договору.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов п. 5 договору згідно акту приймання - передачі від 07.05.2018 ТОВ Глобал Бізнес Холдинг передало ТОВ Таффі Плюс документи, що підтверджують права вимоги до ПАТ Дніпровський металургійний комбінат по договору про відступлення права вимоги (заміни сторони у зобов'язанні) №ГБХ-18-05-04 від 04.05.2018.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2 договір про відступлення права вимоги №ТХГ-18-05-04 від 04.05.2018 не є договором факторингу, оскільки за вказаним договором жодна із сторін не передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а передбачає оплату за відступлення права вимоги.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.49 Закону України Про банки і банківську діяльність встановлено, як кредитні у цій статті розглядаються операції, зазначені в пункті 3 частини третьої ст.47 Закону, а також придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг). В цій нормі Закону факторинг класифікується як кредитна операція, що підтверджує суть факторингу - фінансування під відстрочення права вимоги, надання коштів в розпорядження за плату.

Отже, між договором купівлі-продажу права вимоги та договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) є лише одна спільна риса: вони базуються на заміні кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги).

Однак, відмінність полягає в тому, що при відступленні права вимоги первісний кредитор передає новому кредитору боргові зобов'язання боржника і більше взаємовідносин не має, а ні з боржником, а ні з новим кредитором щодо перерахування коштів первісному кредитору, тож відбувається купівля-продаж права вимоги боргових зобов'язань. А в договорі факторингу фактор може отримувати кошти і від клієнта, і від боржника, як це передбачено вимогами ст.1084 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку, позивач помилково вважає, що було укладено договір факторингу.

Така позиція позивача суперечить приписам ст.1077 ЦК України. Предметом договору факторингу є фінансування (передача грошових коштів) однією особою (фактором, який є фінансовою установою) іншої особи (клієнта) за плату та під відступлення права вимоги до третьої особи клієнтом фактору.

Розподіл прав та обов'язків за договором факторингу відбувається у наступному порядку: - фактор зобов'язується передати кошти у розпорядження Клієнта за плату; - клієнт зобов'язаний оплатити Фактору послугу фінансування; - Клієнт уступає Фактору право вимоги до третьої особи.

У даній справі, спірний договір не визначає істотні (обов'язкові) умови договору факторингу, такі як: - передача однією особою у розпорядження іншої грошових коштів (фінансування) під відступлення права вимоги; - оплата послуг особи, яка здійснює фінансування іншою особою, яка отримує фінансування.

Оскільки, відповідачем-1 та відповідачем-2 при укладені спірного договору не погоджувались умови договору, які є істотними для договору факторингу, то твердження позивача про фактичне укладення між відповідачами договору факторингу є необґрунтованими та не відповідають фактичним умовам договору та зобов'язанням, які виникли у сторін договору у зв'язку з його укладенням.

З умов спірного договору вбачається, що грошові кошти за відступлення права вимоги сплачує ТОВ Таффі Плюс (новий кредитор) на користь ТОВ Глобал Бізнес Холдинг (первісний кредитор), а не навпаки. В той час, як за умовами договору факторингу саме клієнт (особа яка відступає право вимоги) здійснює і передачу права вимоги на корить фактора (нового кредитора), і, окрім того, оплачує послуги фактора за фінансування.

Отже, виходячи з того, що договір про відступлення права вимоги №ГБХ-18-05-04 від 04.05.2018 не є удаваним договором, який приховує собою договір факторингу, до правовідносин за вказаним договором не можуть застосовуватись норми законодавства, які регулюють правовідносини за договором факторингу.

Оспорюваний договір, на підставі якого здійснено заміну кредитора у зобов'язанні, жодним чином не зачіпає законні права та інтереси ПАТ Дніпровський металургійний комбінат , як боржника у таких зобов'язаннях, оскільки зміна кредитора з ТОВ Глобал Бізнес Холдинг на ТОВ Таффі Плюс не тягне за собою збільшення обсягу вимог ТОВ Таффі Пбов'язків ПАТ Дніпровський металургійний комбінат , а отже і не ставить ПАТ Дніпровський металургійний комбінат у становище гірше, ніж те, у якому останнє було до заміни кредитора, що свідчить про відсутність у ПАТ Дніпровський металургійний комбінат порушеного права чи охоронюваного законом інтересу у розумінні ст. 4 ГПК України. Більш того, оспорюваний договір було укладено за попередньої згоди ПАТ Дніпровський металургійний комбінат на його укладання та з подальшим поінформуванням останнього про його укладання.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

У відповідності до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач повинен довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.1 ст.227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Щодо тверджень позивача про те, що спірний договір має бути визнаний недійсним, у зв'язку з його укладання відповідачем-1 без спеціального статусу фінансової установи та ліцензії на її здійснення, то суд апеляційної інстанції вважає зазначити наступне.

З приписів Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг випливає, що вказаний закон є нормативно-правовим актом спеціальної дії, який регулює відносини, пов'язані з функціонуванням фінансових ринків та надання фінансових послуг. Сфера дії цього закону за суб'єктним складом обмежується: фінансовими установами, особами, які здійснюють діяльність з посередницьких послуг на ринках фінансових послуг, об'єднаннями фінансових установ, включених до реєстру саморегулівних організацій.

У зв'язку з цим відсутні правові підстави для застосування до суб'єктів господарювання, що не є фінансовими установами, та набувають на платній основі право вимоги до третіх осіб на підставі договорів купівлі-продажу права вимоги, незалежно від умов такого набуття норм Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг .

Таким чином, відсутні підстави вважати, що спірний договір є договором факторингу.

Чинне законодавство не вимагає наявності такої ліцензії для укладення договору відступлення права вимоги.

Щодо форми правочину договору відступлення права вимоги, то правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом, у відповідності до вимог ст. 513 ЦК України. Інших вимог до договору відступлення права вимоги законодавством не визначено.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем-1 та відповідачем-2 повністю було дотримано вимоги діючого законодавства при укладені спірного договору, а також враховано інтереси позивача шляхом погодження укладення договору, а також своєчасно проінформовано про укладення договору.

Отже, дослідивши матеріали справи в цій частині, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду, що правові підстави для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №ТХГ-18-04-23 від 04.05.2018 відсутні, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні первісних позовних вимог є правомірним.

Стосовно зустрічних позовних вимог суд апеляційної інстанції вважає, що в цій частині оскаржуване рішення, також є законним, таким, що ґрунтується на фактичних обставинах справи та діючому законодавстві України з огляду на наступне.

Суд першої інстанції вірно встановив, що підставі укладеного між ТОВ Метінвест Холдинг , ПАТ Дніпровський металургійний комбінат , ТОВ Глобал бізнес холдинг договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) №ГБХ-18-04-23 від 23.04.2018, відбулась заміна боржника у зобов'язанні, а саме замінено ПАТ Дніпропетровський металургійний комбінат на ТОВ Глобал бізнес холдинг у зобов'язанні щодо сплати ТОВ Метінвест Холдинг пені у розмірі 1 088 437 497,16 грн., що стягнута з ПАТ Дніпровський металургійний комбінат Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017, залишеною без змін Постановою Верховного суду від 21.02.2018 у справі №910/6984/17.

Одночасно, за умовами цього договору у ПАТ Дніпровський металургійний комбінат виникло грошове зобов'язання перед ТОВ Глобал Бізнес Холдинг з оплати винагороди за переведення боргу у розмірі 1 088 437 497,16 грн. (з погодженим еквівалентом в іноземній валюті - 41 577 606,36 дол. США) протягом 2 днів з моменту вступу в силу цього договору. При цьому, умовами договору також передбачена відповідальність за невиконання цього зобов'язання у вигляді сплати штрафу у розмірі 20% від невиконаного грошового зобов'язання, що становить 8 315 521,27 дол. США.

Така заміна сторони у зобов'язанні здійснена в порядку ст. ст. 513, 520, 521 ЦК України та за письмовою згодою ПАТ Дніпровський металургійний комбінат .

В подальшому, на підставі договору про відступлення права вимоги № ГБХ-18-05-04 від 04.05.2018 ТОВ Глобал Бізнес Холдинг відступлено ТОВ Таффі Плюс право вимоги до ПАТ Дніпровський металургійний комбінат по договору про переведення боргу (заміни сторони у зобов'язанні) № ГБХ-18-04-23 від 23.04.2018 на загальну суму еквівалентну 49 893 127,63 дол. США, включаючи право вимоги виконання грошових зобов`язань зі сплати винагороди в розмірі 41 577 606,36 дол. США та штрафу в розмірі 8 315 521,27 дол. США.

Таке відступлення права вимоги здійснено в порядку ст. ст. 512 - 514, 516, 517 ЦК України та за письмовою згодою ПАТ Дніпровський металургійний комбінат .

При цьому, ПАТ ДМК не надало до суду доказів оплати заборгованості і штрафу.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Приписами ст.526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться

Частиною 2 ст.524 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом, згідно ч.2 ст.533 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведене, задоволення зустрічного позову ТОВ Таффі Плюс до ПАТ ДМК про стягнення боргу відповідає положенням оспорюваного договору та ґрунтується на діючому законодавстві України.

Колегія суддів також відхиляє твердження ПАТ ДМК про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів розміру заборгованості, з огляду на те, що розрахунок розміру заборгованості наведений ТОВ Таффі Плюс у зустрічній позовній заяві, даний розрахунок відповідачем за зустрічним позовом не спростований, правильність розрахунку перевірена судом, в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази на підтвердження визнання апелянтом своїх зобов'язань по договору у заявленому до стягнення розмірі.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Колегія суддів зазначає, що доводи ПАТ ДМК , викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи документами. Апеляційні вимоги не підтверджені належними доказами, тому у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для їх задоволення.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення Господарського суду Донецької області від 03.07.2018 у справі №905/888/18 без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 03.07.2018 у справі №905/888/18 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 19 грудня 2018 року.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя Н.М. Дучал

Суддя М.М. Слободін