Ухвала

від 19.12.2018 по справі 905/547/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

19.12.2018р. Справа №905/547/18

за заявою №2026/43/01-2018 від 07.12.2018р. ОСОБА_1 поліції охорони в Донецькій області, м.Маріуполь

про розстрочення виконання судового рішення по справі №905/547/18

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» , м.Київ в особі Дніпропетровської

філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» , м.Дніпро

до відповідача ОСОБА_1 поліції охорони в Донецькій області, м.Маріуполь

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,

ОСОБА_1 Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області, м.Краматорськ

про стягнення заборгованості в сумі 57188,96 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Бойчук Н.Р.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої сторони: не з'явився

В засіданні суду брали участь

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.08.2018р. по справі №905/547/18 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» , м.Київ в особі Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» , м.Дніпро задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 поліції охорони в Донецькій області на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» основний борг в сумі 42056,41 грн., інфляція в сумі 12463,69 грн. та три проценти річних в сумі 2668,86 грн., всього заборгованість в сумі 57188,96 грн., судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2018р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 поліції охорони в Донецькій області, м.Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2018р. (повний текст підписано 13.08.2018р.) у справі №905/547/18 - залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2018р. (повний текст підписано 13.08.2018р.) у справі №905/547/18 - залишено без змін.

05.12.2018р. справа №905/547/18 повернута до господарського суду Донецької області.

07.12.2018р. до господарського суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 поліції охорони в Донецькій області, м.Маріуполь про розстрочення виконання судового рішення по справі №905/547/18.

11.12.2018р. на виконання вищевказаного рішення видано відповідний наказ.

Ухвалою від 11.12.2018р. повідомлено сторони про розгляд заяви №2026/43/01-2018 від 07.12.2018р. ОСОБА_1 поліції охорони в Донецькій області, м.Маріуполь про розстрочення виконання судового рішення по справі №905/547/18 в судовому засіданні, яке відбудеться 19.12.2018 року о 14:20 год.

14.12.2018р. на електронну адресу суду від Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» , м.Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» , м.Дніпро надійшли письмові пояснення щодо заяви про розстрочення виконання рішення суду, згідно яких позивач заперечив проти задоволення заяви щодо надання розстрочки на виконання рішення по справі №905/547/18.

17.12.2018р. відповідач подав клопотання про розгляд заяви без участі представника.

В судове засідання 19.12.2018р. представники сторін не з'явилися.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення по справі №905/547/18, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Савіцький проти України" (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Разом з тим, відповідно до ст.160 Господарського процесуального кодексу України суд може відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

За приписом ч.ч.1, 2 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною третьою статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарсько-процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими ГПК України.

При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.18р. року у справі №920/199/16.

Як встановлено, заява №2026/43/01-2018 від 07.12.2018р. ОСОБА_1 поліції охорони в Донецькій області, м.Маріуполь вмотивована тим, що негайна сплата стягуваної за вказаним рішення суду заборгованості призведе до неможливості здійснення ОСОБА_1 поліції охорони в Донецькій області, покладених на нього державою завдань та функцій, позбавить можливості виконання завдань правового режиму воєнного стану, в тому числі проведення заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, заходів щодо рятування людей, забезпечення їх безпеки, охорони майна.

На підтвердження своїх тверджень, відповідачем надано копії наказу від 28.11.2018р. №1101 Національної поліції України щодо забезпечення виконання заходів правового режиму воєнного стану, листа Донецького обласного військового комісаріату від 03.12.2018р. №04_688.

Таким чином, посилаючись на викладені обставини, відповідачем по справі №905/547/18 заявлено про розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 13.08.2018р. по справі №905/547/18 на 10 місяців до 10.10.2019р. згідно вказаного у заяві графіку.

Позивач у запереченнях на заяву про розстрочення виконання рішення, просить суд відмовити у вказаній заяві посилаючись на ті обставини, що:

- відповідачем не надано належних доказів в підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;

- відповідачем не доведено факт існування можливості виконання судового рішення у запропонованому порядку.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

За висновками суду, відповідачем не надано належних доказів в підтвердження наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Зокрема, відповідачем не представлено жодних відомостей щодо наявності або відсутності грошових коштів на рахунках у банківських установах, фінансових звітів, іншого майна, що перебуває на праві власності у відповідача та за рахунок якого можливо виконати судове рішення, фінансового становища відповідача на теперішній час.

Разом з тим, складний фінансовий стан заявника, на який посилається останній як на підставу розстрочки виконання рішення, в розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, не є тією об'єктивною та виключною обставиною, яка б давала підстави для розстрочення виконання рішення суду, адже її наявність (відсутність) залежить, зокрема від власної діяльності суб'єкта господарювання - заявника.

За приписами ст.ст.42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

За змістом Положення про ОСОБА_1 поліції охорони в Донецькій області останнє здійснює послуги з охорони, що надаються на договірних засадах у порядку, встановленому законодавчими, підзаконними актами, а також нормативними актами МВС, організаційно-розпорядчими актами Національної поліції та Департаменту. ОСОБА_1 має необхідні активи для придбання товарно-матеріальних цінностей, оплати робіт та послуг, виплати грошового забезпечення, заробітної плати та забезпечення інших потреб.

Таким чином, ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб'єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв'язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Разом з тим, у поданій заяві відповідач взагалі не зазначає про відповідні дії, які будуть ним вчинятися протягом строку розстрочення для настання реальної можливості виконання рішення суду у запропонованому порядку, відповідні докази на підтвердження своїх сподівань/очікувань чи запланованих дій суду не надано.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року, п.40).

Таким чином, оскільки заявник не довів належними та допустимими доказами наявність виключних обставин, які можуть бути підставою для надання розстрочення по виконанню рішення суду, а також враховуючи, що надання розстрочки виконання рішення суду у даній справі може призвести до порушення майнових інтересів стягувача, як учасника господарських відносин, який належним чином виконав договірні зобов'язання, суд не вбачає підстав для надання відповідачу розстрочки виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви №2026/43/01-2018 від 07.12.2018р. ОСОБА_1 поліції охорони в Донецькій області, м.Маріуполь про розстрочення виконання судового рішення по справі №905/547/18.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76, 77, 86, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви №2026/43/01-2018 від 07.12.2018р. ОСОБА_1 поліції охорони в Донецькій області, м.Маріуполь про розстрочення виконання судового рішення по справі №905/547/18.

В судовому засіданні 19.12.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали підписано 19.12.2018р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина