Рішення

від 18.12.2018 по справі 910/14933/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2018Справа № 910/14933/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом державного підприємства "Красилівський агрегатний завод"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтер Інжиніринг"

про стягнення 700 000,00 грн.

за участю представників:

позивача: Дідик А.І.

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Красилівський агрегатний завод звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Інтер Інжиніринг про стягнення основного боргу в розмірі 700 000, 00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач не поставив позивачу товар на суму попередьної оплати та не повернув грошові кошти в розмірі 700 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14933/18, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/14933/18 до судового розгляду по суті на 18.12.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 18.12.2018 підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд ухвалою встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав письмовий відзив на позов.

Представник відповідача у судове засідання, призначене для розгляду справи по суті не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0412803398468 та № 0412802526225.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 76 та 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 165 названого Кодексу .

У судовому засіданні 18.12.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач надав позивачу рахунок № 862 від 02.07.2018 на оплату листів загальною вартістю 1 399 356, 00 грн.

Відповідно до зазначеного рахунку, позивач, перерахував відповідачу грошові кошти в загальному розмір 700 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2359 від 25.07.2018 на суму 300 000, 00 грн., № 2432 від 30.07.2018 на суму 100 000, 00 грн., № 2464 від 31.07.2018 на суму 200 000, 00 грн., № 2484 від 01.08.2018 на суму 100 000, 00 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали оглянуто в судовому засіданні.

Згідно статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Частинами першою та другою статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною першою статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами фактично укладено договір поставки, а відтак - виникли відносини, які підпадають під правове регулювання статті 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, частиною першою та другою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов'язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов'язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.

Основні зобов'язання, що виникли у відповідача внаслідок укладення договору це поставка і передача товару, у позивача - прийняття товару та оплата його вартості.

Проте, доказів поставки позивачу товару загальною вартістю 700 000, 00 грн. матеріали справи не містять та суду не надано.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У судовому засіданні з'ясовано, що оплачений позивачем товару на суму 700 000, 00 грн. не переданий йому та у подальшому позивач не має наміру користуватися послугами відповідача.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору поставки, позивач, 19.10.2018 звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 700 000, 00 грн. В якості доказів, що підтверджують направлення вимоги на адресу відповідача, позивач до позовної заяви долучив копії опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку від 19.10.2018.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у зв'язку з тим що товар на суму 700 000, 00 грн. не було поставлено позивачу, відповідач зобов'язаний повернути на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 700 000, 00 грн., сплачені в якості попередньої оплати.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

З урахуванням наведеного, позовна вимога про стягнення 700 000, 00 грн. - основного боргу визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується витрат позивача, пов'язаних з розглядом справи в розмірі 1 400, 00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини сьомої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи, що у визначені частиною сьомою статті 129 Господарського процесуального кодексу України позивач не зробив відповідної заяви, витрати позивача, пов'язані з розглядом справи стягненню з відповідача не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 123, 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтер Інжиніринг" про стягнення 700 000,00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтер Інжиніринг" (04128, місто Київ, вулиця Академіка Туполєва, будинок 18-В, офіс 4, ідентифікаційний код 39684665) на користь державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" (31000, Хмельницька область, місто Красилів, вулиця Щаслива, 1, ідентифікаційний код 14307831) 700 000 (сімсот тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу та 10 500 (десять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.12.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк