Рішення

від 19.12.2018 по справі 910/14228/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.12.2018Справа № 910/14228/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "Сорт" (07540, Київська обл., Баришівський р-н., м. Березань, вул. Братів Роговців, 8)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль Ок" (04053, м. Київ, пров. Бехтерівський, 10, кв 7)

про стягнення 67 049,44 грн.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Сорт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль Ок" про стягнення 67 049,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі договору поставки, який був укладений сторонами у спрощений спосіб, відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 82 954,56 грн., при цьому, позивачем була здійснена оплата, в тому числі попередня, на суму 150 004,00 грн. За твердженням позивача, внаслідок недопоставленого товару на суму 67 049,44 грн. ПП "Сорт" звернулось до відповідача з вимогою повернути вищезазначені кошти, проте, станом на момент звернення позивача з позовом до суду, грошові кошти відповідачем не повернуті, товар на вказану суму не поставлений, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 67 049,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2018 відкрито провадження у справі №910/14228/18, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103048065957 вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 03.10.2018, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.

Відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

За змістом приписів статей 205 та 206 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіль Ок" (надалі-відповідач) виставлено Приватному підприємству "Сорт" (надалі-позивач) рахунок-фактуру №СФ-0000509 від 09.06.2017 на суму 70 005,60 грн, який був частково оплачений позивачем на суму 50 004,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №2129 від 09.06.2017.

07 липня 2017 року на виконання усних домовленостей відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято товар (лист гладкий в кількості 700 кв.м.) на загальну суму 70005,60 грн., про що свідчить підписана та скріплена печатками сторін видаткова накладна №РН-0000892 від 07.07.2017.

Крім того, 12.05.2018 та 02.06.2018 відповідачем за видатковими накладними №РН-0000146 та №РН-0000169 було поставлено позивачу лист гладкий RAL 9006 в кількості 125 кв.м. на суму 11 875,50 грн. та лист гладкий RAL 5005 в кількості 10,032 кв.м. на суму 1073,46 грн.

З наявних у матеріалах справи платіжних доручень №2978 від 31.07.2018 та №2992 від 08.08.2018 вбачається, що позивачем було частково оплачено виставлений відповідачем рахунок-фактури №СФ-0003255 від 12.07.2018 на суму 377 027,71 грн. щодо поставки профнастилу, а саме у розмірі 60 000,00 грн. та 40 000,00 грн. відповідно.

За доводами позивача, внаслідок недопоставленої відповідачем продукції, яка була попередньо оплачена на суму 67 049,44 грн., Приватне підприємство "Сорт" звернулось до відповідача з вимогою повернути вищезазначені кошти (попередню оплату) на розрахунковий рахунок позивача.

Оскільки станом на момент звернення позивача з позовом до суду вказана вимога була залишена без відповіді та задоволення, товар на вказану суму недопоставлений, а кошти не повернуті, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль Ок" 67 049,44 грн. попередньої оплати.

Отже, спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання щодо поставки товару, який оплачений позивачем, у зв'язку з чим у відповідача утворився борг перед позивачем на суму 67 049,44 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дослідивши надані позивачем документи, господарський суд вважає, що вони свідчать про вчинення позивачем та відповідачем правочину в усній формі, який за своєю правовою природою є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі виставлених відповідачем рахунків-фактури № СФ-0000509 від 09.06.2017 та №СФ-0003255 від 12.07.2018, позивач здійснив часткову попередню оплату товару на загальну суму 150 004,00 грн., про свідчать платіжні доручення №2129 від 09.06.2017 на суму 50 004,00 грн., №2978 від 31.07.2018 на суму 60 000,00 грн. та №2992 від 08.08.2018 на суму 40 000,00 грн.

При цьому, відповідачем згідно видаткових накладних №РН-0000892 від 07.07.2017, №РН-0000146 від 12.05.2018 та №РН-0000169 від 02.06.2018 було поставлено позивачу товар (лист гладкий) лише на загальну суму 82 954,56 грн.

Тобто, за доводами позивача, відповідачем був недопоставлений товар на загальну суму 67 049,44 грн. (150 004,00 грн. - 82 954,56 грн.)

Як встановлено судом, з метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення Приватному підприємству "Сорт" суми попередньої оплати за товар у розмірі 67 049,44 грн. Проте, вказана претензія була залишена відповідачем без реагування, вищевказані кошти позивачу не повернуті.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 ЦК України.

На підставі ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Враховуючи той факт, що відповідач не здійснив поставку товару і отриману від позивача оплату в сумі 67 049,44 грн. не повернув, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 67 049,44 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). Статтею 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність, виходячи з вказаних засад, суд приходить до висновку, що позивачем не було доведено обставини на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов'язань щодо поставки товару, як і не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п.п. 1-2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як свідчать матеріали справи, з метою належного захисту прав позивача та надання професійної правничої допомоги в господарському суді, 25 вересня 2018 року між Рубанчуком Сергієм Дмитровичем (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 2734/10 від 30.12.2004) (надалі- виконавець) та Приватним підприємством "Сорт" (надалі- клієн) був укладений договір про надання правової допомоги № 25/9/2018 (надалі-договір № 25/9/2018).

Згідно п. 1 договору № 25/9/2018 виконавець взяв на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу замовнику стосовно повернення заборгованості контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФІЛЬ ОК" на загальну cyму 67 049,44 грн., а саме:

- підготувати вимогу про виконання зобов'язання ТОВ ПРОФІЛЬ ОК перед замовником щодо здійснені поставки товару або повернення грошових коштів на загальну суму 67 049,44 грн.;

- підготувати позовну заяву до суду;

- представляти інтереси замовника в суді.

Пунктом 8 договору №25/9/2018 встановлено, що вартість юридичних послуг становить 5 800,00 грн. Розмір витрат на оплату послуг і орієнтовно витрачений час виконавця додається до договору (Додаток 1).

Так, у Додатку 1 до договору №25/9/2018 визначено витрати на виконання відповідних робіт (надання послуг) виконавцем:

-1100,00грн - ознайомлення з документами і підготовка вимоги (2год*550грн/год.);

-550,00грн - аналіз чинного законодавства України з господарського спору (1 год*550грн/год.);

- 550,00грн - збирання доказів по контрагенту (1год*550,00грн/год);

- 2750,00грн - підготовка позовної заяви (в тому числі розрахунок судових витрат, обгрунтований розрахунок заборгованості) (5год*550,00грн/год);

- 850,00грн - участь в судовому засіданні (1год*850грн/год.)

Факт надання професійної правничої допомоги адвокатом Рубанчуком Сергієм Дмитровичем та отримання оплати за договором №25/9/2018 підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, детальним описом виконаних робіт (послуг) і розрахунком наданих послуг (робіт) виконавцем від 11.10.2018, рахунком-фактурою №11/10/2018 від 11.10.2018 та платіжним доручення № 3154 від 11.10.2018.

Враховуючи те, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні (1год*850грн/год.), оскільки справа №910/14228/18 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, а також приймаючи до уваги те, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджений матеріалами справи та відповідач в порядку визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не звертався до суду з клопотанням про їх зменшення, суд приходить до висновку про необхідність часткового покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу, а саме у розмірі 4 950,00 грн. (5 800,00 грн. - 850,00 грн.)

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль Ок" (04053, м. Київ, пров. Бехтерівський, 10, кв 7, ідентифікаційний код 39631901) на користь Приватного підприємства "Сорт" (07540, Київська обл., Баришівський р-н., м. Березань, вул. Братів Роговців, 8, ідентифікаційний код 30334689) грошові кошти у сумі 67 049 (шістдесят сім тисяч сорок дев'ять) грн. 44 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 950 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.12.2018

Суддя Пукшин Л.Г.