Рішення

від 19.12.2018 по справі 910/13756/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.12.2018Справа № 910/13756/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація

до Благодійної організації Фонд УМДПЛ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 48.188,36 грн.

Представники сторін: не викликались

Суть спору :

16.10.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація до Благодійної організації Фонд УМДПЛ про стягнення 48.188,36 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до договору № 1720 від 17.09.2014, укладеного між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), КП Київжитлоспецексплуатація та БО Фонд УМДПЛ , відповідачу було передано в оренду нежилі приміщення загальною площею 59,30 кв.м. в будинку № 1/2 , літ. А., на вул. Басейній у м. Києві, строком до 15.09.2017. Умовами договору встановлено, що останнім днем сплати відповідачем орендної плати є дата підписання між сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди позивачу. Оскільки відповідачем орендоване приміщення не повернуто, відповідний акт не підписано, у останнього виникла заборгованість за період з 01.04.2018 по 31.08.2018, у розмірі 48.188,36 грн., з яких 41.851,99 грн. заборгованість з орендної плати, 2.265,07 грн. заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, пеня у розмірі 3.750,23 грн. та 321,07 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 відкрито провадження у справі № 910/13756/18 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Даною ухвалою суду зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 23.10.2018 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103048137567 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 1/2, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 22.10.2018 є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 23.10.2018 (номер відправлення 0103048137567) було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без вручення адресату з позначкою за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідач вимог ухвали про відкриття виконавчого провадження у справі від 23.10.2018 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Третя особа вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 23.10.2018 не виконала, письмові пояснення по справі не подала.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2014 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець, третя особа), Благодійною організацією Благодійний фонд Павла Тарасюка (код ЄДРПОУ 33887439) (орендар) та Комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація (підприємство, позивач) було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1720 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 34/6250 від 22.08.2011, рішення конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Києва Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.05.2014 протокол № 29 та рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності № 172 від 15.04.2014 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 1/2, літера А для розміщення благодійної організації.

Згідно з п. 2.1. договору об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 59,30 кв. м.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не виконано основного обов'язку орендаря внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті передбачених договором платежів та позивачем нараховані пені та 3% річних.

Оцінюючи подані позивачами за первісним позовом докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до п. 4.1 договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, в орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.

За актом приймання-передачі об'єкта оренди від 13.10.2014 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з договором нежитлове приміщення у нежилому будинку за адресою: м. Київ, вул. басейна, 1/2 літер А, загальною площею 59,30 кв. м.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п. 9.1 договору він є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 17.09.2014 по 15.09.2017.

Додатковим договором № 1 від 01.10.2015 внесено зміни до договору та визначено орендарем Благодійну організацію Благодійний фонд Тауер (код ЄДРПОУ 39900664).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 01.10.2015 в реєстрі за кодом 39900664 значиться юридична особа - Благодійну організацію Благодійний фонд Тауер , яка є правонаступником Благодійної організації Благодійний фонд Павла Тарасюка (код ЄДРПОУ 33887439).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 18.12.2018 в реєстрі за кодом 39900664 значиться юридична особа - Благодійна організація Фонд УМДПЛ , яка є правонаступником Благодійної організації Благодійний фонд Павла Тарасюка (код ЄДРПОУ 33887439).

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до п. 3.1 договору сторонами погоджено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київради № 34/6250 від 22.09.2011. Розмір орендної плати згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору за травень 2014 становить 3.500,00 грн.

Згідно з п. 3.2 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Відповідно до п. 3.3 договору крім орендної плати орендар сплачує компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою на якій розташований об'єкт оренди, яка за травень 2014 року складає 187,41 грн.

Умовами п. 3.5 договору визначено, що додатково до орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою та компенсацією витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Пунктом 3.6 договору визначено, що орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на рахунок підприємства, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою є дата підсипання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Отже, умовами договору передбачено, що зобов'язання орендаря по сплаті орендних платежів припиняються лише по поверненню орендованого приміщення за актом.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 4.2. договору орендар зобов'язаний вносити орендні платежі (орендну плату та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою) своєчасно і в повному обсязі.

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення орендних платежів в повному обсязі, в результаті чого за період з квітня по серпень 2018 року виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 41.851,99 грн. та заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою в розмірі 2.265,07 грн.

Статтею 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 41.851,99 грн. та заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою в розмірі 2.265,07 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату орендних платежів не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України , підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 29 Закону України Про оренду державного та комунального майна за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідно до п. 6.2 договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів (орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою) орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати орендної плати, однак враховуючи вищезазначені норми розмір пені обмежений позивачем у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у відповідний період.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач за своєчасно не виконав, він повинен сплатити позивачу, пеню розмір якої за розрахунками суду становить 3.737,67 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 3.737,67 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені в позові слід відмовити, оскільки розрахунок здійснений з порушенням норм чинного законодавства України.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендних платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 321,07 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору не визначено інший розмір процентів.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 321,07 грн. - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками).

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Благодійної організації Фонд УМДПЛ (01004, м. Київ, вул. Басейна, 1/2, код ЄДРПОУ 39900664) на користь Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 41.851 (сорок одна тисяча вісімсот п'ятдесят одна) грн. 99 коп. боргу по орендній платі, 2.265 (дві тисячі двісті шістдесят п'ять) грн. 07 коп. боргу з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 3.737 (три тисячі сімсот тридцять сім) грн. 67 коп. пені, 321 (триста двадцять одна) грн. 07 коп. - 3% річних, 1.761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн. 54 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова