ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
м. Київ
18.12.2018Справа № 910/12733/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 910/12733/18
за позовом акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк , м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон Сіті , м. Київ, та
ОСОБА_1, м. Київ,
про стягнення 275 660,86 грн.,
без виклику представників учасників справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
24.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк (далі - Банк) до товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон Сіті (далі - Товариство) та ОСОБА_1 про стягнення солідарно: 200 000 грн. заборгованості за кредитом; 39 895,48 грн. заборгованості за відсотками та 35 765,38 грн. заборгованості з пені, а всього 275 660,86 грн.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (пункт 1 частини першої статті 20).
Отже, з 15.12.2017 господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб'єктний склад основного зобов'язання.
Слід зазначити, що у постанові від 13.03.2018 зі справи № 415/2542/15-Ц Великої Палати Верховного Суду було викладено таку правову позицію:
- пункт 62. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України у редакції вказаного Закону України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці;
- пункт 63. Тобто, з дати набрання чинності Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи;
- пункт 64. Відтак, з 15 грудня 2017 року у випадку об'єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов'язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов'язання.
Оскільки до стягнення заявлено кредитну заборгованість, яка виникла з Угоди про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, укладеної Банком і Товариством, а отже, сторонами якої є юридичні особи, а у забезпечення виконання Угоди укладений договір поруки Банком і ОСОБА_1, тобто фізичною особою, то, враховуючи вказану правову позицію, завдання та основні засади господарського судочинства, даний позов підлягає вирішенню господарським суду, а у даному випадку Господарським судом міста Києва.
Банк обґрунтовує позовні вимоги таким:
- 19.05.2017 Банком і Товариством було укладено договір банківського обслуговування (поточного рахунку) №б/н зі встановленням кредитного ліміту на поточний рахунок та анкети про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг; відповідно до заяви відповідача відкрито поточний рахунок НОМЕР_2;
- Товариство, підписавши заяву від 19.05.2017 на відкриття рахунку в Банку, приєдналося і погодилося із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами Банка, розміщеними на офіційному сайті Банка;
- відповідно до Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банка і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг;
- позивач виконав свої договірні зобов'язання, надавши відповідачу кредит;
- відповідач суму заборгованості в добровільному порядку не сплатив, внаслідок чого Товариство має заборгованість, а саме: 200 000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 35 765,38 грн. пені та 39 895,48 грн. заборгованості за процентами за користуванням кредитом за період з 27.03.2018 по 14.09.2018;
- 10.08.2017 в забезпечення виконання умов договору від 19.05.2017 Банком і ОСОБА_1 було укладено договір поруки №Р1502363901156860817 (далі - Договір поруки), за умовами якого відповідач-2 став поручителем, а тому несе солідарну відповідальність за невиконання умов договору від 19.05.2017 разом з Товариством.
Крім того, позивачем у позові було заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
11.10.2018 Банк подав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 27.09.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 суд звернувся до відділу ведення реєстру територіальної громади міста Києва із запитом щодо доступу до персональних даних за формою, наведеною в додатку 3 до Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених Постановою від 02.03.2016 № 207 Кабінету Міністрів України: ОСОБА_1
Ухвалу суду від 18.10.2018 надіслано на адресу Товариства, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та на адресу ОСОБА_1, зазначену у позовній заяві, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали.
До матеріалів справи долучено конверти-повернення з адрес місцезнаходженням відповідачів з відмітками відділення поштового зв'язку за закінченням встановленого строку зберігання та прописом по ул. Преображен.28 нет 199 квартиры .
Згідно із частиною шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зі змісту пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.
Крім того, судом враховано, що у відповідності до частини другої статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина друга статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень ).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З огляду на викладене, відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитися з ухвалою Господарського суду міста Києва у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідачі у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзив на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
31.10.2018 відділом ведення реєстру територіальної громади міста Києва надіслано суду відповідь на запит.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Товариство, підписавши заяву від 19.05.2017 на відкриття рахунку в Банку, приєдналося і погодилося із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами Банка, розміщеними на офіційному сайті Банка www.pb.ua (копія заяви наявна в матеріалах справи).
Таким чином, відповідно до Договору відповідачу було відкрито поточний рахунок НОМЕР_2.
Умовами Договору встановлено:
- при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі); Банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом першого підпису; підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладанні договорів та угод у письмовій формі (підпункт 3.1.2.1.16 пункту 3.1 Договору);
- кредитний ліміт на поточний рахунок надається га поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту; про розмір ліміту Банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та клієнта (підпункт 3.2.1.1.1 пункту 3.2 Договору);
- кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (підпункт 3.2.1.1.3 пункту 3.2 Договору);
- проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкритті поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода ); при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених Умовами та правилами надання банківських послуг , Банк по свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту; при належному виконанні клієнтом зобов'язань, передбачених Умовами та правилами надання банківських послуг , при відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів клієнта в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк; термін також може бути змінений Банком згідно з підпунктом 3.2.1.2.3.4 пункту 3.2 Договору; відповідно до статей 212 та 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) при порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по кредиту, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань має право встановити інший термін повернення кредиту; при цьому, Банк направляє клієнту повідомчення із зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет-банку Приват24, мобільний додаток Приват24 , SMS-повідомлення чи інших); у разі непогашення заборгованості в термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою (підпункт 3.2.1.1.8 пункту 3.2 Договору);
- за сумами кредиту, отриманими клієнтами з 01.02.2015 включно та до моменту обнуления кредитного ліміту періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувачо дебетове сальдо на поточному рахунку; початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня; зменшення або збільшення заборгованості по кредиту в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом; датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо; період безперервного користування Кредитним лімітом на поточному рахунку - не більше 30 днів (підпункт 3.2.1.1.11 пункту 3.2 Договору);
- клієнт зобов'язаний здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого Ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого підпунктом 3.2.1.1.11 пункту 3.2 Договору (підпункт 3.2.1.2.2.3 пункту 3.2 Договору);
- у випадку непогашення кредиту протягом 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо на позиковому рахунку підлягало обнуління, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними (підпункт 3.2.1.4.1.3 пункту 3.2 Договору);
- під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового сальдо при закритті банківського дня (підпункт 3.2.1.4.1.4 пункту 3.2 Договору);
- ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку; підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших) (підпункт 3.2.1.1.6 пункту 3.2 Договору);
- за сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 21% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по перших числах кожного місяця, за попередній місяць (підпункт 3.2.1.4.1.2 пункту 3.2 Договору);
- за сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними; при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 42% річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів незабезпечених порукою; у разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році; сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (підпункт 3.2.1.4.1.3 пункту 3.2 Договору);
- розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році; розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом; день повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається; нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (підпункт 3.2.1.4.9 пункту 3.2 Договору);
- проценти, неоплачені по збігу строку безперервного користування кредитом, вважаються простроченими; строк уплати процентів протягом 30 днів з моменту утворення дебетового сальдо (підпункт 3.2.1.4.3 пункту 3.2 Договору);
- клієнт сплачує Банку комісію за використання ліміту відповідно до підпунктів 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2 пункту 3.2 Договору, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг; Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 грн.; сума стягуваної комісії не менше 200 грн. (підпункт 3.2.1.4.4 пункту 3.2 Договору);
- при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених підпунктами 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 пункту 3.2 Договору термінів повернення кредиту, передбачених підпунктами 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4 пункту 3.2 Договору, винагороди, передбаченої підпунктами 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.б пункту 3.2 Договору, клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу; а в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в підпункті 3.2.1.4.1.3 пункту 3.2 Договору від суми заборгованості за кожен день прострочення (підпункт 3.2.1.5.1 пункту 3.2 Договору);
- Банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Договором, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом (підпункт 3.2.1.2.3.4 пункту 3.2 Договору).
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач виконав свої договірні зобов'язання, надавши відповідачу кредит, що підтверджується випискою з рахунку за період з 19.05.2017 по 14.09.2018, копія якої міститься в матеріалах справи.
Відповідач суму заборгованості в добровільному порядку не сплатив, внаслідок чого станом на 14.06.2018 Товариство має заборгованість на загальну суму 275 660,86 грн., а саме: 200 000 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту); 39 895,48 грн. загальний залишок заборгованості за процентами, нарахованими за період з 27.03.2018 по 14.09.2018; 35 765,38 грн. загальна сума пені, нарахована за період з 29.03.2018 по 14.09.2018.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною другою статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості зі сплати процентів за користуванням кредитом у сумі 39 895,48 грн., Господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунок правильний.
Що ж до стягнення пені, то Господарський суд міста Києва вважає за необхідне зазначити таке.
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
На підставі умов Договору позивачем нараховано пеню у сумі 35 765,38 грн.
За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунок пені Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він правильний.
Судом встановлено, що 10.08.2017 в забезпечення виконання умов Договору Банком і ОСОБА_1 було укладено Договір поруки, за умовами якого:
- предметом Договору поруки є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством зобов'язань за Договором (пункт 1.1 Договору поруки);
- поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за Договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (пункт 1.2 Договору поруки);
- сторони взаємно домовилися, що порука за Договором поруки припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення Договору поруки; у випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за Договором Договір поруки припиняє свою дію (пункт 4.1 Договору поруки).
Частиною першою статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до частин першої і другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, оскільки відповідачем-1 не виконано умов Договору, не погашено у повному суму заборгованості за кредитом, проценти за користування кредитом та пеню, то Товариство і ОСОБА_1 виступають перед Банком як солідарні боржники.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачі не подали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідачів.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 1 Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; ідентифікаційний код 14360570) до товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон Сіті (03049, м. Київ, вул. Топлева, буд. 4, офіс 19/3; ідентифікаційний код 41021089) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків: НОМЕР_1; паспорт серія НОМЕР_3; ІНФОРМАЦІЯ_1) про стягнення 275 660,86 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю Бастіон Сіті (03049, м. Київ, вул. Топлева, буд. 4, офіс 19/3; ідентифікаційний код 41021089) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків: НОМЕР_1; паспорт серія НОМЕР_3; ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 1 Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; ідентифікаційний код 14360570): 200 000 (двісті тисяч) грн. заборгованості за кредитом; 39 895 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 48 коп. заборгованості за відсотками; 35 765 (тридцять п'ять тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн. 38 коп. заборгованості з пені та 4 134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. 91 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18.12.2018.
Суддя І.Д. Курдельчук
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2018 |
Оприлюднено | 19.12.2018 |
Номер документу | 78649828 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Курдельчук І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні