Рішення

від 17.12.2018 по справі 914/1926/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2018 Справа №914/1926/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю КАЙРОС-ТРАНС (79039, м. Львів, вул. Золота, 21/28; ідент.код 40536377)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Електротехнопром (79049, м.Львів, вул. Драгана, 2; ідент.код 40989515)

про: стягнення грошових коштів у загальній сумі 9520,00грн.

Суддя: Стороженко О.Ф.

Товариством з обмеженою відповідальністю КАЙРОС-ТРАНС подано Позовну заяву з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Електротехнопром грошових коштів у загальній сумі 9520,00грн., а саме:

-боргу у сумі 9500,00грн., що виник у зв'язку з порушенням Відповідачем грошового зобов'язання (з оплати вартості траспортно-експедиційних послуг), передбаченого Договором - Заявкою №КТ18-00320 від 03.07.2018;

-трьох процентів річних (від простроченого платежу) у сумі 20,00грн., нарахованих згідно з нормою ч.2 ст.625 ЦК України;

-інфляційних втрат у сумі 0 грн.

Судом, Ухвалою від 17.10.2018, відкрито провадження у даній справі №914/1926/18 та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

У зв'язку з невиконанням Сторонами вимог суду (викладених в Ухвалі від 17.10.2018) у межах 30-денного строку, визначеного нормами ст.252 (ч.ч.2, 3) ГПК України, судом, Ухвалою від 19.11.2018, було відкладено розгляд справи.

Позивачем 05.12.2018, після відкладення судом розгляду справи, подано Заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Тобто, Позивачем порушено норми статей 46 (п.2 ч.2), 252 (ч.3) ГПК України, якими передбачено наявність у Позивача права на збільшення розміру позовних вимог лише у межах 30-денного строку з дня відкриття провадження у справі.

Отже, наявні підстави для відмови у прийнятті збільшення розміру позовних вимог.

Також, Позивачем 05.12.2018 подано Заяву про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, так як на даний час невідомі усі витрати. При цьому, не надано жодних доказів надання правничої допомоги, а також - попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат.

Важливо, що у наведеному, у Позовній заяві, попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат зазначено:

-судовий збір у сумі 1762,00грн.;

- витрати на правничу допомогу будуть уточнені .

Доказів надання Позивачу професійної правничої допомоги із Позовною заявою - не надано.

Згідно з нормами статей 124 (ч.1), 162 (п.9 ч.3) ГПК України, у Позивача наявним був обов'язок з подання, разом із Позовною заявою, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які Позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи, тому, факт неподання Товариством КАЙРОС-ТРАНС , із Позовною заявою та Заявою, попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу (які він очікує понести) та доказів надання такої допомоги, зумовлює наявність підстав для застосування судом норми ч.2 ст.118 ГПК України, якою встановлено, що право на вчинення Стороною процесуальних дій втрачається із закінченням строку, встановленого законом.

Отже, наявні підстави для відмови у задоволенні Заяви Позивача про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати (витрати на правничу допомогу).

Відповідачем (якому усі Ухвали суду надіслано за зареєстрованим місцем знаходження) вимог суду - не виконано, заяви по суті справи - не надано, про причини зазначених обставин - не повідомлено.

Справу, згідно нормами статей 12, 247 ГПК України, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження (у межах строку, встановленого нормою ст.248 ГПК України).

У ході дослідження обставин спору та поданих доказів, - суд встановив :

03.07.2018 Сторонами укладено Договір-Заявку №КТ 18-00320 про надання транспортно-експедиційних послуг, згідно з умовами якого Позивач (ОСОБА_1) зобов'язався надати Відповідачу (Замовник) транспортно-експедиційні послуги з перевезення, автомобільним транспортом, вантажу з Польщі (м.Перемишль, вул. Вальсона, 3) у місто Львів.

Також, умовами Договору-Заявки передбачено:

-вартість послуг складає 9500,00грн. (без ПДВ);

-оплата - після отримання факсокопій (при цьому, конкретизації документу у факсокопії - не надано);

-строк оплати - протягом 1 по отриманні факсокопій (при цьому, конкретизація строку 1 - не надана);

- у випадку неповернення оригіналу завіреного ОСОБА_1 виконаних робіт у 5-денний строк з моменту отримання та відсутності обґрунтованої письмової відмови, ОСОБА_1 вважається підписаним, послуги - наданими та прийнятими Замовником .

Позивачем, для виконання замовлених Відповдіачем транспортно-експедиційних послуг, здійснено організацію перевезення вантажу та виконано договірне зобов'язання, що підтверджують:

1)Договір-Заявка №КТ18-00320 від 03.02.2018 про надання транспортно-експедиційних послуг, укладений Позивачем (Експедитор-1) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Експедитор-2), згідно з умовами якого Експедитор-2 надав Експедитору-1 послуги з організації перевезення вантажу (з Польщі у м.Львів), про що зазначено у двосторонньому ОСОБА_1 №1300 від 06.07.2018.

2)Договір-Заявка №КТ18-00320 від 03.07.2018 про надання транспортно-експедиційних послуг, укладений зазначеною Фізичною особою-підприємцем та безпосереднім Перевізником (ФОП ОСОБА_3І.), згідно з умовами якого Перевізник надав послуги з перевезення (і доставки) вантажу, про що зазначено у двосторонньому ОСОБА_3 №44 від 06.07.2018;

-Міжнародна товарно-транспортна накладна А №210774, у якій зазначено про отримання вантажу 06.07.2018.

Позивачем, у зв'язку з виконанням договірних зобов'язань, складено ОСОБА_3 надання послуг №725 від 06.07.2018 та надіслано його Відповідачу 20.08.2018 (відповідно до поштової накладної та Опису вкладення).

За ствердженням Позивача, Відповідачем отримано надіслану кореспонденцію 08.09.2018, проте, підписаний примірник ОСОБА_3 - не повернуто.

Отже, враховуючи умови Договору та норми ст.929 (ч.1) ЦК України, ст.1 Закону України Про транспортно-експедиційну діяльність , Позивачем надано (замовлені Відповідачем) транспортно-експедиційні послуги, що зумовлює виникнення у Відповідача обов'язку з оплати їх вартості (у сумі 9500,00грн.).

Оскільки умовами Договору чітко не визначено строку оплати, наявні підстави для застосування норми ст.530 (ч.2) ЦК України, згідно з якою Боржник зобов'язаний виконати грошове зобов'язання у 7-денний строк від дня пред'явлення такої вимоги.

Враховуючи факт надіслання Позивачем ОСОБА_4 (№3108-1 від 31.08.2018) з відповідною вимогою 05.09.2018, визначення строку оплати можливе лише з дня отримання її Відповідачем. Проте, Позивачем не надано доказів отримання Відповідачем ОСОБА_4, що унеможливлює суду встановлення початку відліку строку оплати і, відповідно, періоду прострочення виконання грошового зобов'язання.

Проте, враховуючи факт надання Позивачем послуг ще у липні місяці 2018 року та факт надіслання ОСОБА_4 у вересні місяці 2018, станом на 12.10.2018 (на дату пред'явлення позову) у Відповідача безумовно виник обов'язок зі сплати коштів.

Отже, виходячи з норм статей 173-175, 193 ГК України, статей 509, 526, 530, 610, 612, 629, 929 ЦК України, факт невиконання Відповідачем грошового зобов'язання (з оплати вартості транспортно-експедиційних послуг) зумовлює наявність підстав для задоволення заявленої Позивачем вимог про стягнення боргу у сумі 9500,00грн.

При цьому, безпідставним є розрахунок трьох процентів річних (від простроченого платежу), передбачених нормою ч.2 ст.625 ЦК України, так як його здійснено Позивачем усупереч умовам Договору та дійсним обставинам справи (встановленим судом), що підтверджується наступним:

-Договором чітко не визначено строку та умов оплати;

-наявні підстави для визначення строку оплати згідно з нормою ч.2 ст.530 ЦК України;

-докази отримання Відповідачем надісланої Позивачем ОСОБА_4 - відсутні, що унеможливлює визначення строку оплати;

-ствердження Позивача, що, згідно з умовами п.1 Договору, наявні підстави для розрахунку процентів річних, починаючи з шостого дня після отримання Відповідачем ОСОБА_5, - безпідставні, так як умовами Договору строк та умови оплати чітко не визначені (і не обумовлені моментом підписання ОСОБА_3).

Отже, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення з Відповідача трьох процентів річних у сумі 20,00грн. (у зв'язку з недоведеністю строку прострочення).

Згідно з нормою ч.9 ст.129 ГПК України, наявні підстави для покладення на Відповідача у повному обсязі судових витрат у справі, понесених Позивачем: витрат на судовий збір у сумі 1762,00грн.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 73-80, 86, 91, 129, 161, 165 (ч.9), 232, 233, 236-238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити (частково).

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Електротехнопром (79049, м.Львів, вул. Драгана, 2; ідент.код 40989515) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КАЙРОС-ТРАНС (79039, м. Львів, вул. Золота, 21/28; ідент.код 40536377) борг у сумі 9500,00грн. та витрати на судовий збір у сумі 1762,00грн.

3. Відмовити у задоволенні позову, у частині вимог стосовно стягнення трьох процентів річних (від простроченого платежу) у сумі 20,00грн.

Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:

- у випадку відсутності апеляційного оскарження - після закінчення 20-денного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Львівського апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;

- у випадку апеляційного оскарження і відсутності факту скасування - після ухвалення Львівським апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.

Повне Рішення складено 17.12.2018.

Суддя Стороженко О.Ф.