Рішення

від 13.12.2018 по справі 917/1302/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2018. Справа № 917/1302/18

м. Полтава

За позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022, в особі Комсомольської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Портова, 25, м. Горішні Плавні, Полтавська обл., 39801

до Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, вул. Миру, 5, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39803

про стягнення 7323,34 грн.

Суддя господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 10-75/1887 від 08.02.18.);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі Комсомольської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі - позивач/ ПАТ "Полтаваобленерго") звернулося з позовною заявою до господарського суду Полтавської області про стягнення із Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області (далі - відповідач/ ЗОШ № 1) 7323,34 грн. пені за несвоєчасно оплачену попередню оплату електроенергії. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 298 від 03.07.2013.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.11.2018. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, сторін повідомлено, що розгляд справи відбудеться 13.12.2018.

Відповідач у відзиві просить суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача про стягнення пені з 16.01.2017. по 18.10.2017., а також зменшити розмір штрафних санкцій.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2013. між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (споживач за договором) було укладено договір про постачання електричної енергії № 298 (далі - договір, копія договору - в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 102,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та перелік об'єктів і засобів комерційного обліку" (п. 2.3.3. договору).

Згідно п. 2 Додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків" споживач до початку розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії. Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період тарифів відповідного класу та заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії.

Розрахунковим вважається період з 8:00 годин 16 числа попереднього місяця до 8:00 годин такого ж числа поточного місяця (п. 1 Додатку № 2).

Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії на 2017-2018 роки погоджені сторонами у додатку № 1 до договору.

Згідно п. 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3., 2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми.

Позивач стверджує, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного здійснення передоплати заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії.

В зв'язку з цим, позивач нарахував відповідачу пеню за нездійснення передоплати за період з 16.01.2017.. по 28.08.2018. у розмірі 7323,34 грн. Вказану суму пені позивач просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач у відзиві просить суд застосувати строк позовної давності до вимог ПАТ Полтаваобленерго щодо стягнення пені з ЗОШ № 1 за період з 16.01.2017. по 18.10.2017., а також враховуючи підстави виникнення прострочення платежів, відсутність збитків, та характеристики відповідача, зменшити розмір заявлених ПАТ Полтаваобленерго штрафних санкцій.

При вирішенні позову суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3., 2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми.

Згідно наданого позивачем розрахунку, він нарахував відповідачу пеню за не внесення останнім попередньої оплати за електроенергію, на суми передоплати за лютий 2017 року -вересень 2018 року за загальний період з 16.01.2017. по 28.08.2018.

Відповідно до п. 6.1., п. 6.6. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96. № 28 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.96. за № 417/1442 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 492 від 06.04.2017., розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з показами засобу (засобів) обліку.

Установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, можуть здійснювати оплату вартості електричної енергії за попередньою оплатою, плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.

Судом встановлено, що Додатком № 2 до договору передбачено сплату споживачем передоплати у сумі вартості 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії.

В матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем попередньої оплати за електроенергію у період з лютого 2017 року по вересень 2018 року.

Враховуючи викладене, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню на суми передоплати за лютий 2017 року - вересень 2018 року за загальний період з 16.01.2017. по 28.08.2018.

Проте, відповідач у відзиві просить суд застосувати строк позовної давності до вимог ПАТ Полтаваобленерго щодо стягнення пені з ЗОШ № 1 за період з 16.01.2017. по 18.10.2017.

Так, згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013. № 14 (далі - Постанова № 14), перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Вище зазначено, що судом встановлено правомірність нарахування позивачем пені за загальний період з 16.01.2017 по 28.08.2018.

Відповідно до п. 4.3. Постанови № 14, якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Таким чином, строк позовної давності по стягненню пені нарахованої з 16.01.2017 по 28.08.2018 спливає з 17.01.2018 по 29.08.2019 відповідно.

Позовну заяву, що розглядається, датовано позивачем 19.10.2018 і подано до суду 22.10.2018., про що свідчить вхідний штамп загального відділу суду на першій сторінці позовної заяви. Таким чином, позивачем пропущено позовну давність по стягненню пені нарахованої за період з 16.01.2017 по 18.10.2017.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені за загальний період з 19.10.2017 по 29.08.2018 та встановив, що при нарахуванні пені на передоплату за травень 2018 року та за серпень 2018 року позивачем не дотримано вимоги ч. 5 ст. 254 ЦК України, згідно якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. В зв'язку з цим позивачем неправомірно нараховано пеню за 16.04.2018 та за 16.07.2018 відповідно.

З врахування вказаної норми за загальний період з 19.10.2017 по 29.08.2018 стягненню підлягає пеня в розмірі 4676,84 грн.

Також відповідач надав суду клопотання про зменшення розміру пені.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачена можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання вирішується судом оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи специфічний вид діяльності відповідача, який є бюджетною неприбутковою установою, а також те, що відповідачем виконані зобов'язання з оплати фактично використаної електроенергії, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50%.

Таким чином, стягненню підлягає пеня в сумі 2338,42 грн. (4676,84 грн. - 50%). В іншій частині стягнення пені позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області (вул. Миру, 5, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39803; код ЄДРПОУ 23545541) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022; код ЄДРПОУ 00131819) в особі Комсомольської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Портова, 25, м. Горішні Плавні, Полтавська обл., 39801; код ЄДРПОУ 25717130) 2338 грн. 42 коп. пені, 1125 грн. 25 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 19.12.2018.

Суддя О.С. Семчук