Рішення

від 06.12.2018 по справі 914/954/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2018 Справа № 914/954/18

за позовною заявою Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури (82100, м. Дрогобич Львівської області, вул. Шевченка, 29) в інтересах держави в особі Дрогобицької міської ради, 82100, Львівська область, м. Дрогобич, пл. Ринок, 1

до відповідача ОСОБА_1 товариство з обмеженою відповідальністю «Ф-Матіс» , 36008, м. Полтава, вул. Абазівська, 6

про стягнення 2 913 014,56 грн. - в відшкодування збитків (неодержаного доходу у вигляді орендної плати), заподіяних відповідачем за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 4,1440 га по вул. Гайдамацькій, 1 в м. Дрогобичі Львівської області у період з 1 лютого 2015 року по 1 лютого 2018 року без оформлення відповідних документів, що посвідчують право користування нею,

C у д д я ОСОБА_2

Секретар судового засідання Мацко Оксана Василівна

Представники:

від позивача: відсутні (див. протокол судового засідання);

від відповідача: ОСОБА_3 (див. протокол судового засідання);

від прокуратури: ОСОБА_4 (див. протокол судового засідання).

06.12.2018 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, долучено їх до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 08.11.2018 року в порядку ст. 216 ГПК України з огляду на необхідність долучення до матеріалів справи обґрунтованого контррозрахунку розміру заявлених у даній справі збитків.

Суть спору: розглядається позовна заява Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури в особі Дрогобицької міської ради до Спільного товариства з обмеженою відповідальністю Ф-Матіс , м. Полтава, про стягнення 2 913 014,56 грн. - в відшкодування збитків (неодержаного доходу у вигляді орендної плати), заподіяних відповідачем за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 4,1440 га по вул. Гайдамацькій, 1 в м. Дрогобичі Львівської області у період з 1 лютого 2015 року по 1 лютого 2018 року без оформлення відповідних документів, що посвідчують право користування нею.

Прокуратура на позовних вимогах наполягає, посилаючись на користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що позбавило орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується згідно з відзивом на позовну заяву від 22.06.2018 р. (вх. № 23475/18 від 23.06.2018 р.) та запереченнями від 06.07.2018 р. (вх. № 7029 від 27.07.2018 р.), посилаючись на: 1) відсутність належного обґрунтування участі прокуратури в даній справі; 2) відсутність доказів перебування земельної ділянки площею 4,1440 га, що знаходиться по вул. Гайдамацькій, 1 в м. Дрогобичі Львівської області, у власності позивача; 3) суперечність у площі вказаної земельної ділянки, зазначеній у позовній заяві та додатках до неї; 4) недоведеність прокуратурою складу цивільного правопорушення та розміру збитків у даній справі. Крім того, у своїх запереченнях відповідач стверджує про те, що ОСОБА_1 товариство з обмеженою відповідальністю Ф-Матіс користувалось земельною ділянкою на законних підставах, за весь період користування сплачувало земельний податок у повному обсязі, а 19.12.2017 року відчужило нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці по вул. Гайдамацькій, 1 в м. Дрогобичі Львівської області.

Також, відповідач подав до суду заяву від 22.06.2018 р. (вх. № 23476/18 від 23.06.2018 р.) про застосування строків позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази, суд

в с т а н о в и в:

Частинами 1, 3 та 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру закріплено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Заступником керівника Дрогобицької місцевої прокуратури попередньо повідомлено Дрогобицьку міську раду про звернення до суду з позовною заявою про стягнення зі СТОВ Ф-Матіс збитків у вигляді неодержаного доходу за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у розмірі 2 913 014,56 грн. (листи № 04/13-1427вих-18 від 16.05.2018 р., Т. 1, а.с. 80).

Відповідно до ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до підп. 1 п. б ч. 1 ст. 33 вказаного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

З посиланням на вказані норми чинного законодавства першим заступником керівника Дрогобицької місцевої прокуратури у позовній заяві вірно зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме - Дрогобицьку міську раду.

При цьому, прокуратурою вказано на те, що Дрогобицькою міською радою впродовж тривалого часу (понад 11 років із часу оформлення відповідачем права власності на нерухоме майно) не ініціювалось питання стягнення зі СТОВ Ф-Матіс збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів . Також, до матеріалів справи долучено копію листа Дрогобицької міської ради № 3-32/3027 від 25.04.2018 р. (Т. 2, а.с. 38-41) щодо неможливості звернення останньої до суду у зв'язку з відсутністю в місцевому бюджеті коштів, необхідних для сплати судового збору за подачу відповідного позову.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Обґрунтовуючи позов прокурор посилається на положення ст. 13 Конституції України, відповідно до якого земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.

З огляду на викладене, враховуючи, що незаконне використання земельних ділянок (без правовстановлюючих документів на них) порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, прокурором у позові належним чином обґрунтовано порушення зазначених інтересів держави та підстави представництва останніх у суді, з урахуванням чого судом позовну заяву прокурора прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

14.09.2007 року між Львівською обласною спілкою споживчих товариств (облспоживспілка), Підприємством Львівської облспоживспілки Дрогобицький плодоконсервний завод , Дочірнім підприємством Яскон підприємства Львівської облспоживспілки Дрогобицький плодоконсервний завод , з одного боку, та ОСОБА_1 товариством з обмеженою відповідальністю Ф-Матіс , з другого боку, було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (Т.1, а.с. 126-130), відповідно до якого відповідачу передано у власність цілісний майновий комплекс ПЛОСС Дрогобицький плодоконсервний завод та ДП Яскон ПЛОСС Дрогобицький плодоконсервний завод , що знаходиться в м. Дрогобичі Львівської області, по вул. Гайдамацькій, 1.

Вказаний договір зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, про що вчинено запис від 15.12.2007 року № 1029.

03.02.2017 року Дрогобицька міська рада звернулась до відповідача з листом № 3-21/847 (Т.1, а.с. 54), у якому наголошувала на необхідності виготовлення ОСОБА_1 товариством з обмеженою відповідальністю Ф-Матіс документації із землеустрою для укладення в подальшому договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 4610600000:01:034:0028) площею 4,1440 га по вул. Гайдамацькій, 1 в м. Дрогобичі Львівської області.

Відповідач зазначені у листі позивача № 3-21/847 від 03.02.2017 р. дії не здійснив, натомість, листом від 22.02.2017 р. (Т.1, а.с. 55) повідомив Дрогобицьку міську, що СТОВ Ф-Матіс користується вказаною земельною ділянкою на умовах та в обсязі, який був у попереднього землекористувача, та сплачує земельний податок у повному обсязі відповідно до норм Податкового кодексу України .

За даними прокуратури, внаслідок використання відповідачем у період з 01.02.2015 року по 01.02.2018 року (включно) земельної ділянки (кадастровий номер 4610600000:01:034:0028) площею 4,1440 га по вул. Гайдамацькій, 1 в м. Дрогобичі Львівської області без правовстановлюючих документів та несплати ним орендної плати, Дрогобицькою міською радою не отримано дохід від оренди вказаної земельної ділянки, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем відповідних правовстановлюючих документів.

Несплата вищевказаних коштів стала підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення зі Спільного товариства з обмеженою відповідальністю Ф-Матіс збитків у розмірі 2 913 014,56 грн. за період з 01.02.2015 року по 01.02.2018 року у зв'язку з використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів на підставі статті 22 Цивільного кодексу України.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Пунктом 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 156 Земельного кодексу України визначено перелік підстав відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Так, відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Пунктом 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 визначено, що відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Частинами 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків) потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду від 11.05.2018 року у справі № 912/1189/17, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Таким чином, наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Статтею 206 ЗК встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким згідно з частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Судом встановлено, що відповідач на підставі договору купівлі-продажу від 14.09.2007 р. набув право власності на цілісний майновий комплекс ПЛОСС Дрогобицький плодоконсервний завод та ДП Яскон ПЛОСС Дрогобицький плодоконсервний завод , що знаходиться в м. Дрогобичі Львівської області, по вул. Гайдамацькій, 1.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Як вбачається із положень статті 120 ЗК, виникнення права власності на об'єкт нерухомості є підставою для укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас, чинним законодавством України не передбачене автоматичне оформлення права особи на користування земельною ділянкою у разі виникнення у неї права власності на об'єкт нерухомості, що на ній розташований.

Так, за змістом ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту його державної реєстрації (ст. 125 ЗК України).

Зважаючи на вказані положення закону, власник нерухомого майна не звільняється від обов'язку оформити право на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Також, згідно зі ст. 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Таким чином, зважаючи на положення чинного законодавства, саме на відповідача покладається обов'язок вчинення певних дій з оформлення права користування земельною ділянкою.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2018 р. у справі № 909/42/17 та від 02.05.2018 р. у справі № 927/933/16, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України мають враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

В матеріалах справи відсутні докази вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на врегулювання з Дрогобицькою міською радою питання оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку (кадастровий номер 4610600000:01:034:0028) площею 4,1440 га по вул. Гайдамацькій, 1 в м. Дрогобичі Львівської області.

Таким чином, саме бездіяльність відповідача у вигляді неоформлення правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою (кадастровий номер 4610600000:01:034:0028) площею 4,1440 га по вул. Гайдамацькій, 1 в м. Дрогобичі Львівської області, призвели до виникнення у Кременчуцької міської ради збитків у вигляді недоотриманої плати за земельну ділянку у розмірі, встановленому законом.

Прокуратурою заявлено до стягнення у даній справі збитки у вигляді неодержаного органом місцевого самоврядування доходу.

Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян (п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993 року № 284).

Дослідивши обставини і зібрані у справі докази, суд встановив, що СТОВ Ф-Матіс користувалося спірною земельною ділянкою, не оформивши при цьому відповідно до чинного законодавства таке користування, що позбавило орендодавця можливості одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би одержати, якби його право не було порушено.

З урахуванням зазначених нормативних положень, прокуратурою правомірно визначено збитки у даній справі як розмір плати за земельну ділянку, яка нараховується і сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, та яку позивач міг отримати в разі укладення між ним та СТОВ Ф-Матіс договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 4610600000:01:034:0028) площею 4,1440 га по вул. Гайдамацькій, 1 в м. Дрогобичі Львівської області.

Відповідно до п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284, розміри збитків, заподіяних вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Листом № 174/3-21 від 01.02.2018 р. відповідача було викликано на засідання комісії з визначення та відшкодування Дрогобицькій міській раді збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про оплату за землю.

Згідно з Актом про визначення збитків власнику землі № 1-18 від 13.02.2018 р. (Т.1, а.с. 69-70), затвердженим рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 57 від 15.03.2018 р. (Т.1, а.с. 68), розмір вказаних збитків за період з 1 лютого 2015 року по 1 лютого 2018 року становить 2 913 014,56 грн.

Також, 26.10.2018 року прокуратурою надано до суду уточнений Акт про визначення збитків власнику землі № 10-18 від 12.10.2018 р. (Т.2, а.с. 69-71), затверджений рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 250 від 18.10.2018 р., відповідно до якого розмір збитків за використання ОСОБА_1 товариством з обмеженою відповідальністю Ф-Матіс земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 1 лютого 2015 року по 18 грудня 2018 року становить 2 758 111,56 грн.

Відповідачем контррозрахунку заявлених позивачем збитків до суду не надано.

При цьому, відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про застосування строків позовної давності у даній справі.

Крім того, судом встановлено, що 19.12.2017 року відповідачем було відчужено Товариству з обмеженою відповідальністю Новеліс цілісний майновий комплекс, що знаходиться в м. Дрогобичі Львівської області, по вул. Гайдамацькій, 1 (згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, від 31.05.2018 р., Т.1, а.с. 105-106).

З огляду на викладене, суд взяв до уваги клопотання відповідача про застосування строків позовної давності (позовна заява у даній справі подана 18.05.2018 року), а також те, що право власності СТОВ Ф-Матіс було припинено 19.12.2017 року, та, з огляду на це, здійснив перерахунок збитків за використання ОСОБА_1 товариством з обмеженою відповідальністю Ф-Матіс земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 19.05.2015 року по 18.12.2018 року та дійшов висновку про те, що розмір збитків з вказаний період становить 2 434 872,86 грн. (430 098,33 грн. - за період з 19.05.2015 р. по 31.12.2015 р.; 993 561,27 грн. - за період 2016 року; 1 011 213,26 грн. - за період з 01.01.2017 р. по 18.12.2017 р.).

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Також ч. 2 ст. 1166 визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, за змістом вказаних положень законодавства, обов'язок доказування невинуватості заподіювача шкоди, покладається саме на цю особу.

Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами наявності об'єктивних обставин, що унеможливили б укладення (поновлення) передбаченого як нормами земельного законодавства, так і відповідними рішеннями органу місцевого самоврядування договору оренди землі та не надав до суду доказів вчинення дій, спрямованих на укладення (поновлення) такого договору.

Посилання відповідача на відсутність в матеріалах справи доказів перебування земельної ділянки (кадастровий номер 4610600000:01:034:0028) площею 4,1440 га, що знаходиться по вул. Гайдамацькій, 1 в м. Дрогобичі Львівської області, у власності позивача, судом не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (ч. 2 ст. 83 ЗК України).

Крім того, інформація щодо віднесення земельної ділянки (кадастровий номер 4610600000:01:034:0028) площею 4,1440 га, що знаходиться по вул. Гайдамацькій, 1 в м. Дрогобичі Львівської області у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Т.1, а.с. 107).

Частиною 3 ст. 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно зі ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Враховуючи викладене, Дрогобицька міська ради від імені територіальної громади здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження землями комунальної власності у місті Дрогобич, в тому числі земельною ділянкою (кадастровий номер 4610600000:01:034:0028) площею 4,1440 га, що знаходиться по вул. Гайдамацькій, 1 в м. Дрогобичі Львівської області, а також контроль за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист виконавчого комітету Дрогобицької міської ради № 3-32/9109 від 05.12.2018 р. (Т.2, а.с. 108) про допущення у розрахунку збитків, які завдані позивачу, описки щодо площі земельної ділянки (кадастровий номер 4610600000:01:034:0028), що знаходиться по вул. Гайдамацькій, 1 в м. Дрогобичі Львівської області. А отже, зауваження відповідача щодо суперечності у площі вказаної земельної ділянки, зазначеній у позовній заяві та додатках до неї, судом відхиляються.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи викладене, прокуратурою доведено, а відповідачем не спростовано факту порушення ОСОБА_1 товариством з обмеженою відповідальністю Ф-Матіс законодавства шляхом користування земельною ділянкою (кадастровий номер 4610600000:01:034:0028) площею 4,1440 га по вул. Гайдамацькій, 1 в м. Дрогобичі Львівської області без оформлення відповідних документів, що посвідчують право користування нею та наявність усіх елементів складу зазначеного цивільного правопорушення, а отже, вимоги Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури про стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержаного доходу за період з 19.05.2015 року по 18.12.2018 року підлягають задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути зі Спільного товариства з обмеженою відповідальністю «Ф-Матіс» (36008, м. Полтава, вул. Абазівська, 6, код ЄДРПОУ 23557419) на користь Дрогобицької міської ради (82100, Львівська область, м. Дрогобич, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055972, р/р 33218812700014 в ГУДКСУ у Львівській області, ЗКПО - 38007496, МФО - 825014, код платежу 18010600 - орендна плата з юридичних осіб) 2 913 014,56 грн. в відшкодування збитків (неодержаного доходу у вигляді орендної плати), заподіяних відповідачем за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 4,1440 га по вул. Гайдамацькій, 1 в м. Дрогобичі Львівської області у період з 19 травня 2015 року по 18 грудня 2018 року без оформлення відповідних документів, що посвідчують право користування нею.

3. Стягнути зі Спільного товариства з обмеженою відповідальністю «Ф-Матіс» (36008, м. Полтава, вул. Абазівська, 6, код ЄДРПОУ 23557419) на користь прокуратури Львівської області (79005, м. Львів, проспект Т. Шевченка, 17/19, код платника 02910031, Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку 820172, р/р 35211093000774) 36 523,09 грн. в відшкодування судових витрат у вигляді судового збору.

Видати накази з набранням чинності цим рішенням.

4. В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено 19.12.2018 р.

Суддя Г.І. Бунякіна

Примітка:

1. Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 241 ГПК України.

2. Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 256 ГПК України.