Рішення

від 18.12.2018 по справі 235/6365/18

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 235/6365/18

Провадження №2/235/2280/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Бородавки К.П.

за участю секретаря судового засідання Григор'євої С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Покровського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника - адвоката ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок загальною площею 57,2 кв.м, в тому числі 27,3 кв.м житлової площі, та господарські будівлі та споруди, який розташовано за адресою: Донецька область, Покровський район, с.Птиче, вул.Миру (колишня назва Леніна), 5.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 14.11.1999, але постановою нотаріуса від 05.10.2018 у видачі свідоцтва позивачу було відмовлено, у зв'язку з тим, що нею не надано правовстановлюючий документ на житловий будинок, який своєчасно не зареєстрований померлою.

Позивач та її представник в судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи без їх участі, на задоволенні позову наполягають.

Миколаївська сільська рада Покровського району Донецької області (далі - відповідач) правом участі в судовому засіданні не скористалась, надала заяву, за змістом якої з позовом згодна, просить розглянути справу без участі представника (а.с.31).

В силу приписів ч.1 ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутністю учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою суду від 17.10.2018 з Другої покровської державної нотаріальної контори витребувані відомості щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3, відомості щодо кола спадкоємців та належним чином завірені копії відповідних справ. 31.10.2018 нотаріальною конторою на виконання вказаної ухвали надана відповідна інформація.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

За заповітом від 06.03.1998, посвідченим державним нотаріусом П'ятої донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_4, ОСОБА_3, яка мешкає в Донецькій області, Красноармійський район, с.Птиче, на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким заповідала все її майно, де б воно не було та з чого воно б не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, позивачеві - ОСОБА_1 (зворотній бік а.с.35).

Раніше, а саме 28.09.1973, ОСОБА_3 склала заповіт, засвідчений секретарем Михайлівської сільської ради Красноармійського району, за змістом якого ОСОБА_3 дала розпорядження, за яким належний їй будинок в с.Птиче Михайлівської сільської ради Красноармійського району Донецької області вона заповідає ОСОБА_5, дочці - ОСОБА_6, сину - ОСОБА_7 в рівних частинах (а.с.38).

14.11.1999 ОСОБА_3 померла (а.с.35, 40).

08.08.2013 позивач звернулась до Другої красноармійської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на підставі чого нотаріусом відкрита спадкова справа (а.с.34, 37).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.10.2018 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на жилий будинок після смерті померлої, оскільки спадкоємцем не надано правоустановчий документ на жилий будинок, який своєчасно не зареєстрований померлою, в зв'язку з чим на нього не набуто право власності (а.с.16).

За змістом довідки КП БТІ м. Покровськ від 04.10.2018 до 1 січня 2013 року будинок №5 (колишній №б/н) по вул.Миру (колишня вул.Леніна) в с.Птиче в КП БТІ не зареєстрований (а.с.7).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.12.2018 №149914632 вбачається, що відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з реєстру прав власності на нерухоме майно щодо спірного будинку відсутні.

За змістом листа відповідача від 08.10.2018 №479 згідно погосподарської книги сільської ради від 1999 року житловий будинок за адресою: с.Птиче, вулиця Миру (колишня Леніна), 5 належав ОСОБА_3 (а.с.8).

24.08.1988 на спадковий житловий будинок КП БТІ було виготовлено Технічний паспорт на житловий будинок індивідуального жилого фонду на ім'я власника будинку ОСОБА_3, за яким житловий будинок побудовано в 1950р., що відповідає даним Технічного паспорту на такий житловий будинок, виготовлений КП Бюро технічної інвентаризації на замовлення позивача 19.08.2013 (а.с.9-11, 12-15).

За довідкою відповідача від 20.06.2013 №271 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 14.11.1999, була зареєстрована та проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2. Разом з нею проживала та була зареєстрована її невістка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3; інших членів сім'ї не було (а.с.42).

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №53783254 від 24.10.2018 (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадщина після смерті ОСОБА_3, померлої 14.11.1999, відкривалась 08.08.2013, свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с.32-33).

Зважаючи на наведені обставини та зміст спірних правовідносин, суд, вирішуючи заявлений спір, виходить з таких норм права.

За приписами п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 (далі - ЦК України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 30.05.2008 №7 роз'яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Суд зазначає, що оскільки спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилась 14.11.1999 (день її смерті) та строк прийняття такої спадщини закінчився до 01.01.2004, тому відповідні спадкові відносини регулюються ЦК УРСР.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно зі ст.534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

За приписами ст.544 ЦК УРСР заповіт, складений пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в частині, в якій він йому суперечить.

Враховуючи наведені законодавчі приписи ст.544 ЦК УРСР, суд не приймає до уваги заповіт, складений ОСОБА_3 28.09.1973, оскільки нею пізніше, а саме 06.03.1998, складений заповіт на все її майно відносно позивача.

Положеннями ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ст.549 ЦК УРСР).

Відповідно до ст.526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Враховуючи, що довідкою відповідача від 20.06.2013 №271 підтверджується факт реєстрації та проживання позивача разом із спадкодавцем, яка померла 14.11.1999, а саме, за адресою: с.Птиче, вул.Леніна, 5, Красноармійського району Донецької області, зважаючи на наявність заповіту, складеного спадкодавцем на ім'я позивача, суд доходить висновку, що позивач фактично вступила в управління/володіння спадковим майном.

Як зазначено вище, спірний житловий будинок побудовано в 1950 р. Суд зазначає, що в період з 31.01.1966 по 19.01.1996 правовідносини з реєстрації будинків та домоволодінь були унормовані Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР №56, прийнятою Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966, за якою обов'язкова реєстрація права власності на житловий будинок в сільській місцевості передбачена не була (розділ II Об'єкти, що підлягають реєстрації).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз'яснив, що в період чинності зазначеної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна не проводилась в сільській місцевості. Право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету місцевої ради (п.3.3).

Враховуючи викладене, оскільки довідкою Миколаївської сільської ради Покровського району Донецької області від 08.10.2018 №479 підтверджується, що за даними погосподарської книги сільської ради від 1999 р. спірний житловий будинок належав ОСОБА_3,

а також зважаючи на те, що він був побудований до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 22.01.1979 Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель , і під час технічної інвентаризації не був відображений в матеріалах інвентаризації як самовільний, а тому не відносяться до категорії самовільних (самочинних),

суд доходить висновку, що ОСОБА_3 набула право власності на спірний житловий будинок.

На підставі викладеного суд зазначає, що зібрані по справі докази дають суду можливість зробити висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з метою захисту спадкових прав позивача.

Питання про розподіл судових витрат позивачем не порушувалось.

Керуючись статтями 13 , 19 , 81 , 141 , 263-265 ЦК України , суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання - м.Донецьк, вул.Моспінська, 65) до Миколаївської сільської ради Покровського району Донецької області (ідентифікаційний код 03331482, місцезнаходження - Донецька область, Покровський район, с.Миколаївка, вул.Центральна, 43) про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на житловий будинок, загальною площею 57,2 кв.м, в тому числі, житловою площею 27,3 кв.м, разом з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: Донецька область, Покровський район, село Птиче, вулиця Миру (колишня - Леніна), 5.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до або через відповідний суд.

Суддя К.П.Бородавка