Рішення

від 19.12.2018 по справі 140/2538/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 140/2538/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Шацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до Шацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - Шацький РВ ДВС) про визнання протиправними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору від 24.02.2017 року у ВП №51263959, ВП №51264057, ВП №51264006.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановами начальника відділу ДВС було відкрито виконавче провадження про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 69 367,78 грн., з ОСОБА_2 у розмірі 69 367,78 грн., з ОСОБА_3 у розмірі 69 367,78 грн. З ухвали Шацького районного суду Волинської області від 20.03.2018 року позивачі дізналися про те, що зазначені постанови про відкриття виконавчого провадження були винесені на підставі постанов про стягнення виконавчого збору, які в свою чергу були винесені на підставі рішення Шацького районного суду Волинської області про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Позивачі вважають дії начальника відділу державної виконавчої служби щодо стягнення виконавчого збору протиправними, а постанови про стягнення виконавчого збору такими, що підлягають скасуванню, оскільки стягнення виконавчого збору проводиться солідарно, а не з кожного боржника окремо, так як рішенням Шацького районного суду Волинської області від 14.05.2015 року задоволені вимоги про стягнення з боржників на користь АТ Райффайзен Банк Аваль заборгованості у сумі 690 023,18 грн. солідарно. Крім того зазначають, що при винесенні постанов про стягнення виконавчого збору начальником відділу ДВС невірно застосовано вимоги ст. 27 ЗУ Про виконавче провадження , оскільки виконавчий збір слід стягувати державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, а не з первісного зобов`язання. Також зазначають, що у ході виконання виконавчого провадження між стягувачем та боржником було досягнуто згоди щодо врегулювання розміру заборгованості та виконано зобов'язання шляхом розірвання кредитного договору від 31.10.2017 року, що був на суму 690 023,18 грн., та добровільної сплати коштів у меншому розмірі, а саме з 345 000 грн., де сума була повністю погашена за новою угодою.

Відтак, просять визнати протиправними та скасувати оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору від 24.02.2017 року у ВП №51263959, ВП №51264057, ВП №51264006.

В судовому засіданні 18.12.2018 року представник позивачів вимоги позову підтвердив, а в судове засідання 19.12.2018 року не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Згідно частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

З оглянутих судом матеріалів виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у Шацькому РВ ДВС перебували виконавчі листи, видані 08.06.2015 року Шацьким районним судом Волинської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором у сумі 690 023,18 грн. та 3 654 грн. судового збору.

27.05.2016 року начальником відділу державної виконавчої служби винесено постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню вказаних виконавчих листів.

Постановами начальника відділу державної виконавчої служби від 24.02.2017 року (ВП № 51263959) було постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 солідарно виконавчий збір у розмірі 69 367,78 грн.; у ВП № 51264057 з боржника ОСОБА_3 солідарно виконавчий збір у розмірі 69 367,72 грн.; у ВП № 51264006 з боржника ОСОБА_2 солідарно виконавчий збір у розмірі 69 367,72 грн.

Ухвалою Шацького районного суду Волинської області від 02.03.2017 року було замінено сторону у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Шацького районного суду Волинської області від 14.05.2015 року у справі № 170/210/15-ц, а саме замінено стягувача з ПАТ Райффайзен Банк Аваль на стягувача ТзОВ Фінансова компанія Профіт Капітал , у зв'язку з переходом до нового кредитора прав кредитора, відповідно до договору про відступлення права вимоги від 28.09.2016 року.

12.10.2017 року начальником відділу винесено постанови про заміну сторони виконавчого провадження.

17.10.2017 року між ТзОВ Фінансова компанія Профіт Капітал та ОСОБА_1 був укладений договір про розірвання кредитного договору № 014/1101/27766 від 13.06.2006 року та сторони домовились замінити первісне зобов'язання новим зобов'язанням, відповідно до якого позичальник зобов'язався сплатити кредитору суму у розмірі 345 000 грн. в строк до 10.11.2017 року. Згідно платіжного доручення № 2019358 від 31.10.2017 року кошти у сумі 345 000 грн. були сплачені ОСОБА_1

22.12.2017 року начальник відділу державної виконавчої служби звернувся з листом до ТзОВ Фінансова компанія Профіт Капітал щодо надання підтверджуючої інформації про сплату боржниками заборгованості. Листом від 22.12.2017 року директор ТзОВ Фінансова компанія Профіт Капітал повідомила начальника відділу про те, що заборгованість сплачена в повному обсязі, претензій майнового характеру до боржників ТзОВ Фінансова компанія Профіт Капітал не має.

26.12.2017 року начальником відділу державної виконавчої служби були винесені постанови про закінчення виконавчих проваджень ВП №51263959, ВП №51264057, ВП №51264006 у зв`язку з повним виконанням та виділено в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору з даних проваджень.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Так, судом встановлено, що оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору надіслані позивачам рекомендованими листами 28.02.2017 року, що підтверджується квитанціями з Укрпошта наданими відповідачем. Проте, при відстежуванні на сайті Укрпошта трек-номерів за вказаними відправленнями зазначено, що дані про відправлення на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі. Інших доказів вручення оскаржуваних постанов відповідачем не надано. У відзиві відповідача від 14.12.2018 року на позов будь-яких письмових доказів, а саме повідомлень про вручення позивачам рекомендованих поштових відправлень не представлено.

18.01.2018 року начальником відділу державної виконавчої служби винесено постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню постанов про стягнення виконавчого збору від 24.02.2017 року, які як вбачається з рекомендованого поштового відправлення отримані позивачами 30.01.2018 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи вказані постанови були оскаржені позивачами в порядку ЦПК до Шацького районного суду.

Так, не погодившись з постановами від 18.01.2018 року представником позивачів 03.02.2018 року в 10-ти денний строк подано скаргу до Шацького районного суду в порядку ЦПК в якій ухвалою суду від 20.02.2018 року відкрито провадження та ухвалою суду від 20.03.2018 року провадження закрито у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку ЦПК.

Як встановлено судом, під час розгляду в порядку цивільного судочинства вказаної вище скарги представник позивачів дізнався про наявність постанов від 24.02.2017 року щодо стягнення виконавчого збору, тому 27.03.2018 року подав скаргу до Шацького районного суду про скасування постанов від 24.02.2017 року щодо стягнення виконавчого збору.

Ухвалою суду від 03.04.2018 року відмовлено у відкритті провадження, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку ЦПК, яка постановою Апеляційного суду Волинської області від 21.05.2018 року скасована і направлена справа для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Також ухвалою Шацького районного суду від 06.06.2018 року скаргу представника скаржників залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, яка постановою Апеляційного суду Волинської області від 18.07.2018 року скасована і направлена справа для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При розгляді скарги по суті ухвалою Шацького районного суду від 14.09.2018 року скасовано постанови начальника відділу державної виконавчої служби Шацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Волинській області ВП №51263959 від 24.02.2017 року про стягнення з позивачів виконавчого збору, постанову ВП №51264057 від 24.02.2017 року та постанову ВП №51264006 від 24.02.2017 року про стягнення виконавчого збору.

Постановою Волинського апеляційного суду від 22.11.2018 року скасовано ухвалу Шацького районного суду від 14.09.2018 року та закрито провадження у справі, з зазначенням, що справа підсудна адміністративним судам.

Вказану постанову Волинського апеляційного суду від 22.11.2018 року представник позивачів отримав 03.12.2018 року, що підтверджується супровідним листом №2854 від 23.11.2018 року, поштовим конвертом від 30.11.2018 року.

Тому, 06.12.2018 року представник позивачів звернувся з аналогічними позовними вимогами до Волинського окружного адміністративного суду, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції суду.

Беручи до уваги, що позов подано 06.12.2018 року за вх. №16041/18 як вбачається з відбитка штемпеля вхідної кореспонденції суду, тому суд приходить до висновку про поважність пропуску строку звернення в суд з позовом, а відтак позовна заява подана з дотриманням строку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (чинного на момент винесення оскаржуваних постанов) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до норм, викладених у ст. 1 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України Про виконавче провадження випадках - на приватних виконавців.

Частиною 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 1, 5 ст. 26 цього Закону визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно ст. 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Аналіз наведених норм Закону України Про виконавче провадження (чинних на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави стверджувати, що стягнення виконавчого збору можливе за наявності двох умов: фактичного виконання судового рішення та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Крім того, законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми; розмір виконавчого збору вираховується також з фактично стягнутої суми.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, постановою начальника відділу ДВС від 24.02.2017 року (ВП № 51263959) було постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 солідарно виконавчий збір у розмірі 69 367,78 грн.; постановою начальника відділу державної виконавчої служби від 24.02.2017 року (ВП № 51264057) було постановлено стягнути з боржника ОСОБА_3 солідарно виконавчий збір у розмірі 69 367,72 грн.; постановою начальника відділу державної виконавчої служби від 24.02.2017 року (ВП № 51264006) було постановлено стягнути з боржника ОСОБА_2 солідарно виконавчий збір у розмірі 69 367,72 грн.

Крім того, 17.10.2017 року між ТзОВ Фінансова компанія Профіт Капітал та ОСОБА_1 був укладений договір про розірвання кредитного договору № 014/1101/27766 від 13.06.2006 року та сторони домовились замінити первісне зобов'язання новим зобов'язанням, відповідно до якого позичальник зобов'язався сплатити кредитору суму у розмірі 345 000 грн. в строк до 10.11.2017 року, а кредитор відмовляється від будь-яких вимог. Згідно платіжного доручення № 2019358 від 31.10.2017 року кошти у сумі 345 000 грн. були сплачені ОСОБА_1

Про те, що даний договір було виконано сторонами листом від 22.12.2017 року директор ТзОВ Фінансова компанія Профіт Капітал повідомила начальника відділу ДВС, що заборгованість сплачена в повному обсязі, претензій майнового характеру до боржників ТзОВ Фінансова компанія Профіт Капітал не має.

Отже, державним виконавцем в процесі виконання рішення суду про стягнення заборгованості не було враховано вищевказані обставини та при винесенні постанов від 26.12.2017 року про закінчення виконавчих проваджень щодо позивачів у зв`язку з повним виконанням рішення суду та виділення з даних проваджень в окреме постанов про стягнення виконавчого збору, не враховано суму фактично стягнутої з боржників заборгованості за новим зобов`язанням, з якої можливе стягнення з боржників 10 відсотків виконавчого збору, тому постанови ДВС від 24.02.2017 року про стягнення виконавчого збору з боржників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно в сумі 69 367,72 грн. підлягають скасуванню, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних постанов від 24.02.2017 року ВП № 51263959, ВП № 51264057, ВП № 51264006 про стягнення виконавчого збору, з огляду на що останні підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Шацького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області на користь кожного з позивачів слід стягнути сплачений ними судовий збір в розмірі 234,94 грн.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про виконавче провадження , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу Шацького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Мохнюка О. В. від 24.02.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору ВП №51263959.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу Шацького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Мохнюка О. В. від 24.02.2017 року про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору ВП №51264057.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу Шацького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Мохнюка О. В. від 24.02.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору ВП №51264006.

Стягнути за рахунок бюджетних Шацького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 234,94 грн. (двісті тридцять чотири гривні 94 копійки), на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 234,94 грн. (двісті тридцять чотири гривні 94 копійки), на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 234,94 грн. (двісті тридцять чотири гривні 94 копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач ОСОБА_1 (44000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Позивач ОСОБА_2 (44000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2).

Позивач ОСОБА_3 (44000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3).

Відповідач Шацький районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (44000, Волинська область, селище міського типу Шацьк, вулиця Шковороди, 29, код ЄДРПОУ 34989659)

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич