Рішення

від 10.10.2018 по справі 0440/5460/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року Справа № 0440/5460/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮхно І. В. при секретаріГончаровій В.Г. за участі: представника позивача Колупаєва О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Горизонт Дніпро до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Горизонт Дніпро до Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним дії ГУ ДФС у Дніпропетровській області стосовно внесення ТОВ Горизонт Дніпро до переліку ризикових платників податків;

- зобов'язати ГУ ДФС у Дніпропетровській області вчинити дії, а саме виключити ТОВ Горизонт Дніпро з переліку ризикових платників податків.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне:

- під час спроби зареєструвати податкові накладні ТОВ Горизонт Дніпро отримує квитанції №1, якими складені податкові накладні приймаються, проте їх реєстрація зупиняється;

- згідно отриманих квитанцій №1 підставою для такого зупинення визначено: ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку ;

- ТОВ Горизонт Дніпро вважає протиправним включення підприємства до переліку, оскільки не відповідає жодному з критеріїв визначених п. 1.6 Критеріїв;

- ненадання на прохання ТОВ Горизонт Дніпро обґрунтованої відповіді з документальним підтвердженням відповідності певному критерію позбавляє можливості ТОВ Горизонт Дніпро захистити свої права та інтереси у будь-який інший спосіб окрім звернення до суду із проханням визнати протиправними дії та зобов'язати вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Горизонт Дніпро було залишено без руху у зв'язку з недотриманням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

03 серпня 2018 року на виконання ухвали від позивача до суду надійшов уточнений адміністративний позов з ідентичними позовними вимогами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання 05 вересня 2018 року о 16:30 год.

05 вересня 2018 року у підготовчому судовому засіданні від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні, зазначивши наступне:

- ТОВ Горизонт Дніпро включено до переліку ризикових, згідно Протоколу засідання комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №26 від 06.04.2018 року;

- висновки, наведені в протоколі, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий протокол не порушує прав останнього;

- внесення суб'єктом владних повноважень ТОВ Горизонт Дніпро до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку;

- за таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових ТОВ Горизонт Дніпро , є лише службовою діяльністю працівників ДФС з виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків;

- натомість вимога позивача про виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає так як дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків.

05 вересня 2018 року з метою забезпечення права позивача надати відповідь на відзив оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 19 вересня 2018 року об 11:30 год.

19 вересня 2018 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді Юхно І.В. у відрядженні адміністративну справу №0440/5460/18 знято з розгляду та призначено на 01 жовтня 2018 року о 08:40 год.

28 вересня 2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив з доказами вручення відповідачу 28.09.2018 року.

01 жовтня 2018 року відповідач у підготовче судове засідання не з'явився, про дату час та місце підготовчого судового засідання повідомлений належним, про причини неявки суду не повідомив. Станом на 01 жовтня 2018 року заперечення у справі від відповідача до суду не надходили.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті 10.10.2018 року о 10:00 год.

За положеннями пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

10 жовтня 2018 року у судовому засіданні представник позивача підтримав раніше обрану правову позицію.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Горизонт Дніпро з 08 листопада 2017 року зареєстровано в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 41717060, юридична адреса: 49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Гагаріна, буд. 29) та перебуває на обліку в ДПІ у Соборному районі міста Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтвом платника ПДВ.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем у ході судового розгляду, під час спроби зареєструвати податкові накладні товариство з обмеженою відповідальністю Горизонт Дніпро отримує квитанції №1, якими складені податкові накладні приймаються, проте їх реєстрація зупиняється із зазначенням як підстави для такого зупинення: ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

07 травня 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Горизонт Дніпро звернулось до голови комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації ОСОБА_5 з листом Про надання інформації , у якому просило повідомити (у разі можливості надати копію протоколу) якому саме критерію відповідає ТОВ Горизонт Дніпро та документально підтвердити таку відповідність (докази реєстрування на непідконтрольній території, докази реєстрації платником ПДВ менше трьох місяців, докази відсутності відкритих рахунків, докази наявності інформації про посадову особу яка була посадовою особою ліквідованого за процедурою банкрутства підприємства протягом останніх трьох років, докази неподання звітності з ПДВ, докази неподання фінансової звітності платником на прибуток, докази наявної податкової інформації та саму інформації яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій).

Листом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 23.05.2018 року №28584/10/04-36-12-01-16 Про надання відповіді позивачеві рекомендовано скористатись правом визначеним п.15 Порядку №117 та подати письмові пояснення з копіями документів до заблокованих податкових накладних.

Крім цього, відповідно до наданої відповідачем копії витягу з протоколу №26 від 06.04.2018 року засідання комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, 06.04.2018 року за результатами розгляду інформації по ТОВ Горизонт Дніпро (код ЄДРПОУ 41717060), комісією зроблено висновки щодо внесення платника податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

З інформаційної довідки щодо включення до переліку ймовірно ризикових СГ ТОВ Горизонт Дніпро (41717060) без дати та номеру (підписаної заступником начальника відділу адміністрування ПДВ території обслуговування ДПІ у Соборному районі м. Дніпра управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області І.О. Тернавської та погодженої заступником начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області С.В. Кирпою) вбачається, що згідно з даними ЄРПН станом на 06.04.2018 року встановлено факт підміни (зміни) номенклатури товарів, а саме: невідповідність товару входу - виходу у ТОВ Горизонт Дніпр , походження якого невідомо та неможливо дослідити за допомогою даних Єдиного реєстру податкових накладних; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій; відсутній штат працюючих осіб; відсутні основні фонди; неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару та послуг (копія міститься у матеріалах справи).

Вважаючи, що Головним управління ДФС у Дніпропетровській області протиправно внесено ТОВ Горизонт Дніпро до переліку ризикових платників податків, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

У пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого 21.02.2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов'язки її членів.

Згідно з пунктом 2 Порядку Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого 21.02.2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку Державна фіскальна служба України наказом №144 від 21.03.2018 року затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок №144).

У Порядку №144 зазначено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України. Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв. Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості. У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб'єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок згідно з п. 1.6 Критеріїв .

У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року Критерії ризиковості платника податку , зокрема, у пункті 1.6 зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

До матеріалів справи під час судового розгляду контролюючим органом не було надано жодних доказів та пояснень, що ТОВ Горизонт Дніпро відповідає будь-якому з Критеріїв ризиковості платника податків.

Належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ Горизонт Дніпро до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 р. протокольне рішення Головне управління ДФС у Дніпропетровській області від 06.04.2018 року за №26 не містить.

До матеріалів справи відповідачем також не було надано перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядалась Комісією.

При цьому, інформаційна довідка, надана відповідачем до матеріалів справи, не може слугувати належним доказом у справі, оскільки не тільки не має дати та номера, а також з витягу з протоколу засідання Комісії від 06.04.2018 року за №26 відсутня можливість встановити чи досліджувались під час розгляду питання про включення ТОВ Горизонт Дніпро до переліку ризикових платників та чи були покладені в основу прийнятого рішення будь-які докази, зокрема, й вказана довідка.

Крім цього, суд зазначає, що вищевказаний протокол засідання від 06.04.2018 року №26 не може вважатися актом, який затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України. При цьому, доказів існування відповідного затвердженого переліку до суду відповідачем не надано.

Більш того, суд зазначає, що протокол №26 від 06.04.2018 року засідання комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, містить лише формулювання про те, що комісією зроблено висновки щодо внесення ТОВ Горизонт Дніпро (код ЄДРПОУ 41717060), як такого, що відповідає критеріям ризиковості, тобто самого рішення про внесення платника податку ТОВ Горизонт Дніпро до переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, до матеріалів справи надано не було.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме визнати протиправним дій Головного управління ДФС в Дніпропетровській області стосовно внесення товариства з обмеженою відповідальністю Горизонт Дніпро до переліку ризикових платників податків та зобов'язання Головного управління ДФС в Дніпропетровській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю Горизонт Дніпро з переліку ризикових платників податків.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позову до суду позивачем відповідно до платіжного доручення від 13.06.2018 року №211 сплачено судовий збір в розмірі 3524,00 грн. При цьому, в адміністративному позові було заявлено одну вимогу немайнового характеру, а вимога про зобов'язання відповідача вчинити певні дії є похідною.

Відповідно до Закону України Про судовий збір до сплати за одну вимогу немайнового характеру належала сума судового збору в розмірі 1 762,00 грн.

Таким чином, судовий збір у розмірі 1762,00 грн., плачений товариства з обмеженою відповідальністю Горизонт Дніпро при поданні адміністративного позову до суду, підлягає стягненню з Головного управління ДФС в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Горизонт Дніпро (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд.29; код ЄДРПОУ 41747060) до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити повністю.

Визнати протиправним дії Головного управління ДФС в Дніпропетровській області стосовно внесення товариства з обмеженою відповідальністю Горизонт Дніпро до переліку ризикових платників податків.

Зобов'язати Головне управління ДФС в Дніпропетровській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю Горизонт Дніпро з переліку ризикових платників податків.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Горизонт Дніпро судові витрати у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст згідно з вимогами частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складений 22 жовтня 2018 року.

Суддя І.В. Юхно