Ухвала

від 18.12.2018 по справі 200/14395/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

18 грудня 2018 р.                                         Справа №200/14395/18-а

          приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства «Інфо-Дон» до Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про зняття арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство «Інфо-Дон» (ідентифікаційний код 30393498, 85004, Донецька обл., місто Добропілля, вулиця Фрунзе, будинок 18А) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (ідентифікаційний код 34908365, 85400, Донецька обл., місто Селидове, вул.Маяковського, буд.39). Просив зняти арешт з майна, а саме вугілля кам'яного вагою 435,1 тон, накладений постановою про арешт майна боржника від 07.12.2018 в межах зведеного виконавчого провадження від 07.11.2018 №55142166, про стягнення з ТОВ «Донбасвуглерозробка» заборгованості. Позов вмотивовано тим, що вугілля кам'яне вагою 435,1 тон, що зберігається на складі ТОВ «Донбасвуглерозробка» та на яке накладено арешт, належить ПП «Інфо-дон». Право власності на це вугілля підтверджується Договором №ЗБ 2409-18пр постачання вугільної продукції від 24.09.2018, який укладено між ТОВ «Промислова компанія «Збагачувавч» та ПП «Інфо-Дон». Вказане вугілля зберігається на складі боржника – ТОВ «Донбасвуглерозробка» на підставі Договору №100918-зб складського зберігання від 10.09.2018, який укладено між ТОВ «Збагачувальна фабрика «Вуглепром» та ТОВ «Донбасвуглерозробка».

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови позивачу у відкритті провадження у справі зогляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 287 КАС України, учасникивиконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця)та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій,мають право звернутися до адміністративного судуіз позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої службищодо виконання рішень інших органів(посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особамидо відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими особами до суду, який видав виконавчий документ. При цьому,якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 06.04.2016 (6-570цс16), від 22.03.2016 (808/3666/15), від 24.02.2016 (6-3077цс15) та в постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 817/425/17.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до позову документів, оскаржувані дії вчинені відповідачем під час примусового виконання зведеного виконавчого провадження №55142166 щодо стягнення з ТОВ «Донбасвуглерозробка» заборгованості у сумі 785678,86 грн. Тобто, боржником у зведеному виконавчому провадженні є ТОВ «Донбасвуглерозробка», а Приватне підприємство «Інфо-Дон» не є учасником виконавчого провадження, або особою, що залучена до проведення виконавчих дій у цьому провадженні, фактично позивач зазначає про свою незгоду з діями державного виконавця щодо арешту майна (вугілля), щодо якого підприємство заявляє своє право.

Отже, враховуючи приписи ст. 287 КАС України, суд дійшов висновку, що позивач не є тією особою, якій закон надає право на звернення до адміністративного суду із позовом щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця.

У відповідності до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» № 3 від 13.12.2010, судами при розгляді справ з приводу оскарження дій державного виконавця стосовно арешту майна боржника потрібно враховувати, що в межах статті 181 КАС України (наразі відповідає за змістом ст. 287 КАС України у чинній редакції) розглядаються вимоги щодо арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно.

Натомість у даному випадку заявлені позовні вимоги вказують на спір, який виник у зв'язку з правом на арештоване майно, а отже, існує спір про право цивільне (приватноправовий спір).

У силу приписів ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Також, згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 №14, вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК, ст. 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

Таким чином, враховуючи те, що предметом оскарження у даній справі є дії та рішення державного виконавця по накладенню арешта на майно в межах виконавчого провадження №55142166 про стягнення з ТОВ "Донбасвуглерозробка" заборгованості, які, на думку позивача, порушують його права, як власника такого майна, суд доходить висновку, що дані вимоги підлягають вирішенню за правилами, встановленимиГосподарським процесуальним кодексом України господарським судом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 170, ст. 243, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Приватного підприємства «Інфо-Дон» до Селидівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про зняття арешту.

Повернути позивачу позовну заяву та усі додані до неї матеріали.

Роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарського суду. При цьому, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя                                                             Кошкош О.О.