Рішення

від 19.12.2018 по справі 200/11085/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 р.                                                             Справа№200/11085/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСКРІП» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги (недоїмки) на загальну суму 34924,09 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСКРІП» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги (недоїмки) на загальну суму 34924,09 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 липня 2018 року ТОВ «ДОНБАСКРІП» отримало від ГУ ДФС у Донецькій області вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-3218-17 від 04.07.2018 року зі сплати єдиного внеску станом на 30 червня 2018 року на загальну суму 34924,09 грн.

Позивач не згоден з зазначеною вимогою та просить визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Донецькій області № Ю-3218-17 від 04.07.2018 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску станом на 30 червня 2018 року на загальну суму 34924 грн. 09 коп. у повному обсязі.

26 жовтня 2018 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження

Сторони отримали ухвали про відкриття провадження в справі, що підтверджується поштовими повідомленнями.

12 листопада 2018 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, представник відповідача надав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що не має можливості звільнити від сплати єдиного внеску позивача, оскільки він не звернувся із сертифікатом ТППУ. Крім того відповідач зазначив, що пунктом 28 Закону України від 24.12.2015 року № 911-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2016 року, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України № 1669-VII. Таким чином, вищевказані зміни до Закону України № 2464-VI внесені Законом України № 1669-VII, втратили чинність згідно із Законом України № 911-VII , з 01.01.2016 року, отже з цього періоду будь – які пільги для платників єдиного внеску відсутні.

Сторонами не були надані клопотання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Отже, відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за правилами спрощеного провадження.

Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСКРІП» зареєстровано як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 33371723, юридична адреса: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Троїцька, 43, перебуває на обліку в Маріупольскій ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, як платник єдиного внеску.

04 липня 2018 року прийнято вимогу № Ю-3218-17, відповідно до якої податковий орган вимагає від ТОВ «ДОНБАСКРІП» сплатити заборгованість(недоїмку) станом на 30.06.2018 року зі сплати єдиного внеску в розмірі 34924,09 грн.

Спірна вимога отримана позивачем 24 липня 2018 року.

25 липня 2018 року позивач, вважаючи зазначену вимогу необґрунтованою та незаконною, своєчасно направив скаргу про її скасування до ДФС України.

05 вересня 2018 року на адресу ТОВ «ДОНБАСКРІП» надійшло рішення від ДФС України № 27547/6/99-99-11-02-02-25 від 27.08.2018 року про результати розгляду скарги, згідно якого контролюючим органом скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) – без змін.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини єЗакон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(далі – Закон № 2464).

У відповідності до пункту 1 частини 1статті 4 Закону № 2464платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Отже, ТОВ «ДОНБАСКРІМ» є платником єдиного внеску у розумінніЗакону № 2464.

Згідно з пунктом 1 та пунктом 12 частини 2статті 6Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Суд зазначає, що при формуванні вимоги контролюючий орган не визначає платнику суму єдиного внеску до сплати, оскільки такі суми попередньо визначаються на підставі відповідної звітності або рішень. Фактично, вимога формується внаслідок наявності в картці платника відомостей про нараховані суми єдиного внеску, у тому числі нарахованих самим платником.

На виконання вищевказаних нормзаконувідповідачем сформовано спірну вимогу, в якій Головне управління ДФС у Донецькій області вимагає від позивача сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнятоЗакон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року №1669-VII, яким, крім іншого, внесені зміни доЗакону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»та доповнено його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» п. 9-3 (у наступному пункт 9-4), який передбачає, що платники єдиного внеску, визначеністаттею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним уст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Як вбачається з матеріалів справи позивач направив на адресу податкового органу заяву від 20 березня 2018 року про звільнення ТОВ «ДОНБАСКРІП» від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним устатті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від обов'язків та відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо сплати єдиного внеску, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2017 року у справі № К/9901/2959/18 805/2492/15-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5статті 242 КАС України).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено та м. Маріуполь Донецької області.

Дію вказаногоРозпорядженнязупиненоРозпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 року.

Разом з тим, 02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Відповідно до пунктів 1, 3 вказаногоРозпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність:Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»;Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079«Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

Згідно з додатком доРозпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, м. Маріуполь віднесено до населених пунктів де здійснювалася антитерористична операція.

Отже, сам факт перебування позивача на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція і є підставою для звільнення його від обов'язків щодо сплати єдиного внеску у відповідності доЗакону № 2464.

Також, суд зазначає, що спірна вимога сформована відповідно до статті 25Закону № 2464, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу 2 частини 1 цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цьогоЗаконузобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини 4 цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування тареалізуєдержавнуподатковуімитнуполітику, надсилаєплатникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про їїсплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Таким чином, відсутність (відстрочення в силу закону) у позивача обов'язку сплати єдиного внеску починаючи з 14 квітня 2014 року, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі № К/9901/188/17 № 812/505/17. Висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5статті 242 КАС України).

Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази та пояснення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСКРІП» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги (недоїмки) на загальну суму 34924,09 грн. - підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСКРІП» (місцезнаходження: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Троїцька, 43, код ЄДРПОУ 33371723) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправною та скасування вимоги (недоїмки) на загальну суму 34924,09 грн. – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) № Ю-3218-17 від 04.07.2018 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску станом на 30 червня 2018 року на загальну суму 34924, 09 грн. у повному обсязі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНБАСКРІП» (місцезнаходження: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Троїцька, 43, код ЄДРПОУ 33371723) судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя                                                                                 Тарасенко І.М.