Рішення

від 27.11.2018 по справі 810/4480/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2018 року № 810/4480/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Продюсерський центр "Гастролі в Україні" до Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

приватне підприємство Продюсерський центр Гастролі в Україні (далі ПП ПЦ Гастролі в Україні ) звернулося до суду з позовом до Ірпінської міської ради Київської області, в якому просило визнати протиправним та нечинним рішення Ірпінської міської ради Київської області №2121-32-VII від 27 квітня 2017р. Про заборону пересувних цирків, які використовують у своїй діяльності тварин .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 квітня 2017р. Ірпінською міською радою Київської області прийнято рішення за №2121-32-VII Про заборону пересувних цирків, які використовують у своїй діяльності тварин . Таку заборону позивач вважає неправомірною, оскільки відповідач не наділений повноваженнями на прийняття рішення, яким обмежується чи забороняється окремий вид господарської діяльності. Також позивач вказує, що на загальноукраїнському та на місцевому рівні чинні акти органів державної влади дозволяють суб'єктам господарювання здійснювати використання тварин у господарській, в тому числі цирковій діяльності, за умови наявності відповідного дозволу компетентних органів. Оскільки, оспорюване рішення прийняте поза межами повноважень органу місцевого самоврядування, тому є незаконним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 29 серпня 2018р. провадження по справі було відкрито за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому засіданні 02 жовтня 2018 року оголошено перерву та призначено наступне судове засідання на 24 жовтня 2018 року.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав до суду заяви з проханням закрити підготовче засідання та розглянути справу у його відсутність, у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав до суду заяву з проханням закрити підготовче засідання та розглянути справу у його відсутність. У письмовому відзиві вказав, що проти позовних вимог заперечує, та просить у їх задоволенні відмовити з тих підстав, що по-перше: позивачем пропущено строк звернення до суду, а по-друге: міська рада приймаючи оскаржуване рішення діяла виключно в інтересах територіальної громади та у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки у пересувних цирках не можливо створити належні умови утримання тварин, що є порушенням Закону України Про захист тварин від жорсткого поводження .

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що згідно статуту приватного підприємства Продюсерський центр Гастролі в Україні воно є унітарним приватним театрально-видовищним підприємством, яке створено для здійснення концертної та підприємницької діяльності. Метою вказаного підприємства серед іншого є організація та проведення гастролей артистів цирку та естради в Україні та за її межами на сценічних майданчиках; проведення естрадних та циркових масових культурних заходів; підготовка оригінальних атракціонів і номерів естрадного та циркового мистецтва.

27 квітня 2017р. Ірпінською міською радою Київської області було прийнято рішення за №2121-32-VII, яким заборонено на території міста Ірпінь розміщення та виступи пересувних цирків, які використовують у своїй діяльності тварин.

Підставою для прийняття вказаного рішення стало звернення комунального підприємства Служба захисту та лікування тварин та громадської організації Центр захисту тварин , після виявлення ними численних порушень умов тримання диких тварин у пересувного цирку, який гастролював у с. Коцюбинське у березні 2017р.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПП ПЦ Гастролі в Україні звернулося до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Повноваження органів місцевого самоврядування в Україні визначені Законом України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Стаття 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлює, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 32 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту.

Відповідно до вказаної статті, до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: управління закладами культури, які належать територіальним громадам або передані їм, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел.

До делегованих повноважень зазначених рад належить забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Із наведених норм вбачається, що до повноважень органів місцевого самоврядування належить виключно управління належними їм закладами культури та створення умов для розвитку культури.

Обмеження щодо використання тварин у видовищних заходах, у спорті, при організації дозвілля встановлені ст. 25 Закону України Про захист тварин від жорсткого поводження .

Так, статтею 25 Закону України Про захист тварин від жорсткого поводження визначено, що при поводженні з тваринами під час проведення спортивних, видовищних заходів, відео- та фотозйомок не допускається заподіяння їм травмувань, болю, знівечення, їх загибель. Забороняється використання тварини у кориді, створення та діяльність пересувних звіринців, пересувних зоопарків та пересувних виставок диких тварин, а також діяльність дельфінаріїв, що не мають природної морської води. Забороняється використання у видовищних заходах, у спорті, при організації дозвілля тварин, які важко переносять неволю, закритий простір, дресирування. Забороняється проведення боїв тварин, спортивних, видовищних заходів, що передбачають переслідування, умертвіння, спостереження передсмертної агонії тварин, використання для умертвіння тварин інших тварин.

Тобто діючим законодавством України не передбачена заборона використання тварин у пересувних цирках, а встановлені певні, чітко визначені, правила поводження з тваринами при використанні їх у діяльності видовищних заходах, в тому числі і в цирку.

Таким чином, наведеними нормами Законів України Про місцеве самоврядування в Україні та Про захист тварин від жорсткого поводження не передбачено таких повноважень органу місцевого самоврядування як заборона діяльності на території міста Ірпінь пересувних цирків з тваринами.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оспорюване рішення, прийняте відповідачем поза межами наданих органу місцевого самоврядування повноважень.

Посилання відповідача на те, що від використання в циркових виставах тварин наразі повністю відмовились близько півсотні країн світу, не може слугувати достатньою підставою для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки такі питання повинні вирішуватись на законодавчому рівні, відповідним законотворчим органом.

Також, суд критично оцінює посилання відповідача на протоколи про притягнення службових осіб цирку, який гастролював у березні 2017р. у с. Коцюбинське до адміністративної відповідальності, як на доведений факт неналежного утримання тварин у цирках, оскільки, як було встановлено у судовому засіданні, за наслідком розгляду таких адміністративних протоколів, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 88-1 КУпАП судом встановлено не було, що підтверджується постановою Ірпінського міського суду від 11 травня 2017р.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач не довів правомірності свого рішення, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак, позов слід задовольнити повністю.

Що стосується доводів відповідача про пропуск строку звернення позивача до суду з вказаним позовом, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин першої, другої ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд вважає, що при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналась про наявність відповідного порушення. Йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певними рішеннями порушено її права, свободи чи інтереси, а про ті обставини, коли вона фактично отримала повідомлення про порушення її права.

Згідно матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення прийнято 27 квітня 2017р., та у подальшому було розміщено на сайті міської ради. З позовом до суду позивач звернувся тільки 28 серпня 2018р. При цьому у своїй відповіді на відзив, позивач зазначив, що про наявність оскаржуваного рішення він дізнався лише 04 червня 2018р., на сайті Фейсбук.

За змістом рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Враховуючи встановлені судом обставини, та норми вищенаведеного законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, а заява відповідача про залишення даного позову без розгляду є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 205, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги приватного підприємства Продюсерський центр Гастролі в Україні - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ірпінської міської ради Київської області № 2121-32-VII від 27 квітня 2017р. Про заборону пересувних цирків, які використовують у своїй діяльності тварин .

Стягнути із суб'єкта владних повноважень - Ірпінської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 33800777) за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь приватного підприємства Продюсерський центр Гастролі в Україні (код ЄДРПОУ 32930598) судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.