Рішення

від 19.12.2018 по справі 282/1530/18

ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 282/1530/18

Провадження № 2/282/560/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді: Вальчук В. В.

при секретарі судового засідання: Грушак І. В.

за участю прокурора: Гаврилюк Ю.Г.

відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Любар за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі відділу фінансів Любарської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор звернувся до суду з вказаним позовом в якому зазначає, що вироком Чуднівського районного суду Житомирської області від 18.09.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Потерпілим у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_2, який у період з 23.11 по 25.11.2015 року, перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезії та інтенсивної терапії Любарської ЦРЛ та на його лікування було витрачено 1016,76 грн. бюджетних коштів.

Саме тому позивач звернувся до суду з даним позовом з проханням стягнути з ОСОБА_1 на користь відділу фінансів Любарської районної державної адміністрації кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2, в сумі 1016,76 грн., а також просив стягнути з відповідача судові витрати.

Прокурор у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відділу фінансів Любарської райдержадміністрації у судове засідання не з'явився, однак ним подано заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судовому засіданні вказав, що позовні вимоги визнає повністю, оскільки йому відомо, що потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у Любарській ЦРЛ після дорожньо-транспортної пригоди.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Вироком Чуднівського районного суду Житомирської області від 18 вересня 2018 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн. Згідно вказаного вироку потерпілим від злочину являється ОСОБА_2

Відповідно до ч.7 ст.128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з довідки Любарської центральної районної лікарні №533 від 01.03.2016 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезії та інтенсивної терапії вказаного лікувального закладу у період з 23.11 по 25.11.2016 року і вартість його лікування склала 1016,76 гривень.

У відповідності до вимог ст.ст.12, 13, 78 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так, згідно ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України встановлено, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 17.07.1995 року Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N545 від 16.07.1993 року.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відшкодуванню підлягають тільки кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого в лікарні, госпіталі, диспансері чи в іншому стаціонарному лікувальному закладі. Всі інші витрати (наприклад, пов'язані з наданням потерпілому швидкої або невідкладної медичної допомоги, на амбулаторне лікування тощо) не відшкодовуються. Відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.

У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення проводиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Частиною 3 ст.23 Закону України Про прокуратуру встановлено, що у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу, а оскільки Любарська райдержадміністрація та лікувальний заклад до суду з даним позовом не звернулися, то представництво їх інтересів здійснює прокуратура.

Так, як в судовому засіданні встановлено, що відповідач вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України в результаті якого наніс потерпілому тілесні ушкодження на лікування яких держава витратила кошти в сумі 1016,76 грн..

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі ч.6 ст.141 ЦПК України із відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1762 грн.

На підставі вищевикладенного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-80, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.1166, 1206 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого оператором АЗС у ФОП ОСОБА_3М. на користь держави в особі Відділу фінансів Любарської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 02313312, МФО 811039, р/р 31413544700311 в УДКС у Любарському районі кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 1016 (одна тисяча шістнадцять) грн. 76 коп..

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого оператором АЗС у ФОП ОСОБА_3М. на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; р/р отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржене у відповідності до п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасники справи, яким рішення не було вручене у день його проголошення мають право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дати вручення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: ОСОБА_4