Рішення

від 23.11.2018 по справі 810/4887/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2018 року 810/4887/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтерстар 5" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтерстар 5" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28.08.2018 №0044175102.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до жовтня 2017 року товариство було зареєстроване як платник податків та здійснювало свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції в м. Донецьку, а тому відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є звільненим від виконання обов'язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції. Також позивач вважає, що відповідно до вказаного Закону відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються, а тому відповідачем протиправно прийнято оскаржуване рішення про застосування штрафу за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску за період з 21.03.2014 по 08.09.2015.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що ТОВ "Фірма "Інтерстар 5" за своїм правовим статусом відповідає поняттю платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому у відповідності до вимог п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зобов'язане своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідач зазначив, що згідно з ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, однак позивачем не було виконано вимогу вказаної статті та було сплачено суми єдиного внеску із порушенням строку, встановленого законодавством. Отже, на думку відповідача, оскаржуване рішення є правомірним і прийняте з урахуванням приписів чинного законодавства.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач у відзиві не наводить жодного доказу того, що позивач з тих чи інших підстав не входить до кола осіб, яких було звільнено від обов'язків, передбачених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". При цьому позивач зауважив, що положення Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) є нормами прямої дії, визначають коло суб'єктів і особливості застосування закону та передбачають для платників єдиного внеску окрім звільнення від виконання своїх обов'язків, заборону застосування відповідальності на час звільнення від виконання своїх обов'язків на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтерстар 5" (код ЄДРПОУ 33135880) зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.08.2004, про що до Єдиного державного реєстру внесено запис за №12661020000000459.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.11.2018 №1004771899 станом на 23.11.2018, місцезнаходження юридичної особи ТОВ "Фірма "Інтерстар 5": 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 54.

До 15 листопада 2017 року місцезнаходженням юридичної особи ТОВ "Фірма "Інтерстар 5" було: 83077, Донецька область, м. Донецьк, Куйбишевський район, вул. Артемівська, буд. 379, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004771888 станом на 04.10.2017 та №1004771899 станом на 23.11.2018.

Відповідно до виписки з ЄДР серії ААВ №835855, позивач перебував на обліку в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС.

Відповідно до витягу з ЄДР №1004771888 станом на 04.10.2017, позивач перебував на обліку в Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Західно-Донецьке відділення) як платник єдиного внеску.

28 серпня 2018 року Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0044175102, згідно з яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1109,61 грн. за період з 21.03.2014 по 08.09.2015 та нараховано пеню у розмірі 2582,62 грн.

З розрахунку штрафної санкції до рішення від 28.12.2018 №0044175102 вбачається наступне:

- єдиний внесок, нарахований 11.09.2014 у сумі 3144,30 грн., сплачено 08.09.2015 із затримкою на 362 дні, за що застосовано штраф у сумі 314,43 грн. (10%) та нараховано пеню в сумі 1138,23 грн.;

- єдиний внесок, нарахований 15.09.2014 у сумі 887,00 грн., сплачено 08.09.2015 із затримкою на 351 день, за що застосовано штраф у сумі 88,70 грн. (10%) та нараховано пеню в сумі 311,35 грн.;

- єдиний внесок, нарахований 11.10.2014 у сумі 894,70 грн., сплачено 08.09.2015 із затримкою на 323 дні, за що застосовано штраф у сумі 89,47 грн. (10%) та нараховано пеню в сумі 289,00 грн.;

- єдиний внесок, нарахований 12.11.2014 у сумі 894,70 грн., сплачено 08.09.2015 із затримкою на 292 дні, за що застосовано штраф у сумі 89,47 грн. (10%) та нараховано пеню в сумі 261,26 грн.;

- єдиний внесок, нарахований 13.12.2014 у сумі 1132,80 грн., сплачено 08.09.2015 із затримкою на 260 днів, за що застосовано штраф у сумі 113,28 грн. (10%) та нараховано пеню в сумі 291,53 грн.;

- єдиний внесок, нарахований 11.01.2015 у сумі 930,15 грн., сплачено 08.09.2015 із затримкою на 231 день, за що застосовано штраф у сумі 186,03 грн. (20%) та нараховано пеню в сумі 214,86 грн.;

- єдиний внесок, нарахований 10.03.2015 у сумі 137,35 грн., сплачено 08.09.2015 із затримкою на 172 дні, за що застосовано штраф у сумі 27,47 грн. (20%) та нараховано пеню в сумі 23,62 грн.;

- єдиний внесок, нарахований 13.07.2015 у сумі 992,00 грн., сплачено 08.09.2015 із затримкою на 50 днів, за що застосовано штраф у сумі 198,40 грн. (20%) та нараховано пеню в сумі 49,60 грн.;

- єдиний внесок, нарахований 12.03.2014 у сумі 23,60 грн., сплачено 27.03.2014 із затримкою на 7 днів, за що застосовано штраф у сумі 2,36 грн. (10%) та нараховано пеню в сумі 0,17 грн.

Отже, судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення став висновок контролюючого органу про несвоєчасну сплату позивачем зобов'язань з єдиного внеску за період з 21.03.2014 по 08.09.2015.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги стверджує про те, що оскільки у вказані періоди він був зареєстрований на території проведення АТО в м. Донецьку, то відповідно звільняється від обов'язку сплати єдиного внеску за такі періоди, а штрафні санкції та пеня не можуть нараховуватись на такі зобов'язання.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI) платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною восьмою статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У відповідності до частини дванадцятої статті 9 цього Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Приписами статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. У редакції вказаної норми, що діяла до 01.01.2015, розмір штрафу складав 10 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Водночас, пунктом 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI визначено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Так, Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон №1669-VII), абзацом 2 статті 1 якого визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014.

Згідно з положеннями статті 2 Закону №1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" та від 02 грудня 2015 року №1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" територію Донецької та Луганської областей, у тому числі й місто Донецьк, віднесено до території проведення антитерористичної операції.

Як встановлено судом, місцезнаходженням ТОВ "Фірма "Інтерстар 5" у спірний період є територія, віднесена до переліку де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014.

Таким чином, ТОВ "Фірма "Інтерстар 5" як платник єдиного внеску у спірному періоді перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014, звільнений від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VI, зокрема, щодо своєчасної сплати єдиного внеску.

При цьому, суд звертає увагу на те, що єдиною законодавчо визначеною умовою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, пені за невиконання вимог законодавства щодо своєчасної сплати єдиного внеску, є факт перебування відповідного платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, віднесених до переліку населених пунктів, де проводилась антитерористична операція.

З огляду на встановлені обставини та норми наведених законів, якими регулюються спірні відносини, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в спірний період діяла імперативна норма щодо незастосування штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом №2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО, якщо платник перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих в зоні проведення АТО.

Водночас, положення абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII Закону №2464-VІ не застосовуються до платників єдиного внеску за невиконання обов'язків, які виникли до 14 квітня 2014 року та/або після закінчення антитерористичної операції

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 року у зразковій справі №812/292/18.

Як вбачається із розрахунку штрафної санкції до рішення від 28.12.2018 №0044175102, позивачем єдиний внесок, який був нарахований 12.03.2014 (тобто до 14 квітня 2014 року) у сумі 23,60 грн., сплачено 27.03.2014 із затримкою на 7 днів, за що застосовано штраф у сумі 2,36 грн. (10%) та нараховано пеню в сумі 0,17 грн.

Отже, враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф у сумі 2,36 грн. та нараховано пеню в сумі 0,17 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску, який виник до 14 квітня 2014 року.

У той же час, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28.08.2018 №0044175102 в частині застосування штрафу у розмірі 1107,25 грн. та в частині нарахування пені у розмірі 2582,45 грн. прийнято відповідачем всупереч положень пункт 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI, а отже воно є протиправним та підлягає скасуванню у вказаній частині.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, що містила вимоги майнового характеру на загальну суму 3692,23 грн.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., що підтверджується квитанцією від 13.09.2018 №16. Доказів понесення інших витрат суду не надано.

Враховуючи те, що позов задоволено частково (скасовано оскаржуване рішення на суму 3689,70 грн.), виходячи з принципу пропорційності щодо розподілу судових витрат, частка судового збору, яка підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача становить суму 1760,77 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28.08.2018 №0044175102 в частині застосування штрафу у розмірі 1107,25 грн. та в частині нарахування пені у розмірі 2582,45 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтерстар 5" (код ЄДРПОУ 33135880) сплачений судовий збір у розмірі 1760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 77 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.