Рішення

від 07.12.2018 по справі п/811/429/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/429/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: товариство з додатковою відповідальністю "Кіровоградгідроспецбуд" (25014, м. Кропивницький, вул. Промислова, 4, код ЄДРПОУ 01416197)

представник: Таран М.В.

відповідач: Головне управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)

представник: Скрипник О.М.

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю "Кіровоградгідроспецбуд" (надалі - ТДВ "Кіровоградгідроспецбуд") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДФС у Кіровоградській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №00000051402 від 15.01.2018 року

Позов ТДВ "Кіровоградгідроспецбуд" мотивовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення №00000051402 від 15.01.2018 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 69970,50 грн. винесене ГУ ДФС у Кіровоградській області за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом №420/11-28-14-02/01416197 від 20.12.2017 року, якою встановлено заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Агробудпостач-Л". Позивач, заперечуючи ці висновки відповідача, стверджуючи, що вони не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з цим контрагентом, які підтверджені належними первинними документами, доводячи реальність господарських операцій, поставлених під сумнів відповідачем, просить суд визнати спірне податкове повідомлення - рішення протиправним та скасувати його.

Ухвалою суду від 13.02.2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що позивач у листопаді - грудні 2016 року сформував податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Агробудпостач-Л", у якого були відсутні необхідні умови для здійснення господарської операції щодо реалізації товарів, що підтверджується зібраною щодо нього податковою інформацією. Вказуючи, що діяльність ПП "Агробудпостач-Л" була спрямована на надання неправомірної податкової вигоди позивачу, наполягав на обґрунтованості висновків акту перевірки та законності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. У зв'язку з цим просив суд у позові відмовити.

У ході судового розгляду справи сторони подали заяви про розгляд справи без їхньої участі, у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Товариство з додатковою відповідальністю "Кіровоградгідроспецбуд" з 29.12.2017 року зареєстровано як юридична особа, є правонаступником публічного акціонерного товариства "Кіровоградгідроспецбуд". Основним видом його економічної діяльності є будівництво трубопроводів. (а.с. 28)

Посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області на підставі наказу №1723 від 13.12.2017 року у грудні 2017 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" з питань правильності визначення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Агробудпостач - Л" за листопад-грудень 2016 року, про що складено акт №420/11-28-14-02/01416197 від 20.12.2017 року. (а.с. 10-14, 134)

Висновком акту перевірки встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 46 647 грн., у т.ч. за листопад 2016 року - 29688 грн., за грудень 2016 року -16 959 грн.

На підставі цього акту ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000051402 від 15.01.2018 року, яким за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 п. 58.1 ст.58 ПК України та відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 69970,50 грн., з яких 46647 грн. - податкове зобов'язання, 23323,50 грн. - штрафна санкція. (а.с. 15)

Не погоджуючись з цим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, суд виходив з того, що предметом спору є висновки контролюючого органу про неправомірність формування позивачем даних податкового та бухгалтерського обліку, у яких відображені взаємовідносини з ПП "Агробудпостач-Л".

Виявлені порушення податкового законодавства, які стали підставою для невизнання відповідачем податкового кредиту позивача, кваліфіковані контролюючим органом за п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України і полягали в тому, що позивач сформував податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими операціями з вказаним контрагентом, які у дійсності не відбувалися.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов'язань).

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27.10.2015 року №21-1555а15, від 22.09.2015 року №21-1526а15 та узгоджується з правовим висновком, наведеним у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі №814/328/15.

Досліджуючи обставини реальності господарських операцій ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" з ПП "Агробудпостач-Л", на підставі яких позивачем сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, суд установив, що вони випливають із укладеного договору поставки №Т21/1 від 21.10.2016 року, за умовами якого ПП "Агробудпостач-Л" (постачальник) зобов'язується поставити, а ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" (покупець) прийняти та оплатити товар в кількості та асортименті згідно з замовленнями покупця. (а.с. 29 -30)

На виконання умов цього договору ПП "Агробудпостач-Л" у листопаді 2016 року поставило ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" труби сталеві на суму 178125, 84 грн. (у т.ч. ПДВ - 29687, 64 грн.), про що виписані такі первинні документи: видаткова накладна №35/11 від 21.11.2016 року, податкова накладна №35 від 21.11.2016 року. (а.с. 32, 34)

У грудні 2016 року ПП "Агробудпостач-Л" поставило ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" металопрокат (арматура, проволока, круг) та пісок на суму 101756, 80 грн. (у т.ч. ПДВ - 16959, 47 грн.), про що виписані такі первинні документи: видаткова накладна №26/12 від 15.12.2016 року, податкова накладна №26 від 15.12.2016 року. (а.с. 33, 35)

Оплата за товар проведена повністю, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями №346 від 21.11.2016 року та №412 від 15.12.2016 року (а.с. 38, 39, 65,66)

На підставі податкових накладних ПП "Агробудпостач-Л" ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" включило до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за листопад 2016 року суму 29688 грн., за грудень - 16959 грн.

Щодо обставин фактичного постачання товарів судом установлено, що придбані у ПП "Агробудпостач-Л" товари перевозилася власними силами покупця, як це передбачено додатковою угодою від 20.11.2016 року до договору №Т21/1 від 21.10.2016 року. (а.с. 31).

Перевезення товарів здійснювалося належними ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" вантажними автомобілями, про що складено товарно-транспортні накладні та подорожні листи до них. (а.с. 40-55, 148). Як пояснила представник позивача, ці документи ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" не надавало на запит контролюючого органу, що передував перевірці, оскільки не вважало їх первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Товари були прийняті на склад ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд", а згодом використані ним при виконанні будівельно-монтажних робіт, що підтверджується актами від 21.11.2016 року та 15.12.2016 року, актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року. (а.с. 36, 37,56-64).

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 дала показання, що з 2014 року до вересня 2017 року була засновником та директором ПП "Агробудпостач-Л", яке займалося оптовою торгівлею, зокрема будівельними матеріалами. Підтвердила господарські взаємовідносини цього підприємства з ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" щодо поставки товарів за договором №Т21/1 від 21.10.2016 року, що мали місце упродовж листопада, грудня 2016 року. Деталей пояснити не змогла, зазначивши, що фактично виконанням угод щодо придбання-постачання товарів на підприємстві займався його комерційний директор ОСОБА_4.

Допитати у судовому засіданні ОСОБА_4 не вдалося у зв'язку з відсутністю інформації про його місцезнаходження.

Суд, дослідивши обставини здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, та оцінивши відносини, які склалися безпосередньо між учасниками цих операцій, дійшов до висновку, що господарські операції з придбання ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" товарів у ПП "Агробудпостач-Л" мали місце та фактично здійснені. Товари придбані з метою їх подальшого використання в господарській діяльності позивача. Вказані первинні документи, які наявні у позивача та надавалися податковому органу на перевірку, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". У судовому засіданні достовірність цих документів відповідачем не спростовано та не доведено, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.

Суд також зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Статтею 83 ПК України встановлений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, в якому міститься і податкова інформація (підпункт 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України).

Згідно з підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки) передбачено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків та даних щодо неприбуткових організацій, визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, у тому числі між платником податку та неприбутковими організаціями, визначеними пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Тому суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно ПП " Агробудпостач-Л" (а.с. 79 - 82), оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Суд також звертає увагу, що чинне законодавство не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Будь-яке неналежне виконання іншими платника податків податкових обов'язків (подавати податкову звітність, сплачувати податки) не може бути підставою для відповідальності іншого платника податків. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо правомірного формування податкового кредиту чи податкових зобов'язань з ПДВ щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит і не може свідчити про наявність у нього умислу уникнути сплати податків у разі, якщо він виконав усі передбачені законом умови стосовно формування податкового кредиту та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Суд зауважує, що платник податків (покупець товару/послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності і в подальшому нести відповідальність за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні підтверджуватися належними доказами. Між тим, таких доказів відповідачем суду не надано, а судом не здобуто.

Висновки про завищення позивачем податкового кредиту за цими операціями, обґрунтовані посиланням на безтоварність взаємовідносин, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, також не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

У ході судового розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з поставки ПП "Агробудпостач-Л" товарів ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд", невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків.

Оскільки відповідачем не доведено суду фактів порушення ПАТ "Кіровоградгідроспецбуд" норм податкового законодавства при декларуванні показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та податкових зобов'язань у деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з цим контрагентам, тому збільшення позивачу як його правонаступнику грошових зобов'язань на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України та застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених пунктом 123.1 статті 123 ПК України, є неправомірним.

Відтак, позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000051402 від 15.01.2018 року слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору, у сумі 1762 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з додатковою відповідальністю "Кіровоградгідроспецбуд" (25014, м. Кропивницький, вул. Промислова, 4, код ЄДРПОУ 01416197) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області №00000051402 від 15.01.2018 року.

Стягнути на користь товариства з додатковою відповідальністю "Кіровоградгідроспецбуд" витрати на сплату судового збору у розмірі 1762 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш