Рішення

від 11.12.2018 по справі 1340/5063/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/5063/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Колодій О.Р.,

за участю:

представник позивача Мандзюк М.Б.,

представник відповідача Чубак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Капітал" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю "Вельт Капітал" (далі - позивач, ТОВ "Вельт Капітал") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.10.2018 № 0016931413.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 21.09.2018 № 2345/13-01-14-13/40266233 про нереальність господарських операцій із ТОВ Авангард Експо , ТОВ АК Трудові ресурси , ТОВ Центрбудпостач , є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно, тому просить суд його скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів, вказаних в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем не здійснювалися господарські операції з ТОВ Авангард Експо , ТОВ АК Трудові ресурси , ТОВ Центрбудпостач , а отже безпідставно занижено податок на додану вартість. Також, зазначає, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору не свідчить про реальність вчинення відповідної операції, оскільки реалізація умов договору та його фактичне виконання для цілей ведення податкового обліку має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Стверджує, що перевіркою не встановлено придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей та послуг у ТОВ Авангард Експо , ТОВ АК Трудові ресурси , ТОВ Центрбудпостач , а лише оформлення первинних документів. Зважаючи на це, аргументи наведені в позовній заяві, не спростовують зафіксовані порушення в акті перевірки та не можуть бути підставою для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення. Відтак оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено правомірно і підстав для його скасування немає.

У судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача 29.11.2018 подав відповідь на відзив (вх. № 38480).

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

У період з 06.09.2018 по 14.09.2018 ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Вельт Капітал" (код ЄДРПОУ 40266233) з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Центрбудпостач" (код ЄДРПОУ 36848366), ТОВ "АК Трудові ресурси" (код ЄДРПОУ 38992487) та ТОВ "Авангард Експо" (код ЄДРПОУ 41377358) за період грудень 2017 року, про що 21.09.2018 складено акт № 2345/13-01-14-13/40266233 (далі - акт перевірки).

Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем:

- п. 198. 1, п. 198. 2, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2017 року на суму 6617423 грн,

- п. 198. 1, п. 198. 2, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження з податку на додану вартість за грудень 2017 року на суму 6617423 грн.

Вказані в акті перевірки порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про непідтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ТОВ Авангард Експо , ТОВ АК Трудові ресурси , ТОВ Центрбудпостач .

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем, від 12.10.2018 винесено податкове повідомлення-рішення № 0016931413, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 8271789,00 грн (в т.ч. за основним платежем 6617423,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1654356, 00 грн).

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданям послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1 - 2 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ Авангард Експо , ТОВ АК Трудові ресурси , ТОВ Центрбудпостач позивачем долучено до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського обліку.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ТОВ АК Трудові ресурси .

Між ТОВ АК Трудові ресурси (продавець) та ТОВ Вельт Капітал (покупець) 10.10.2017 укладено договір № 10-10-17.

Згідно п. 1.1 договору продавець зобов'язується передавати належний йому товар (будівельні матеріали) у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

ТОВ АК Трудові ресурси здійснило поставку товару на підставі видаткових накладних (т. 1, а.с. 191-250, т. 2 а.с. 1-9)

На підтвердження виконання умов Договору позивачем також надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за грудень 2017 року.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ТОВ Авангард Експо .

Між ТОВ Авангард Експо (продавець) та ТОВ Вельт Капітал (покупець) 01.11.2017 укладено договір № 01/11.

Згідно п. 1.1 договору продавець зобов'язується передавати належний йому товар (суміші асфальтобетонні) у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

ТОВ Авангард Експо здійснило поставку товару на підставі видаткових накладних від 16.12.2017 № РН-0000014, від 16.12.2017 № РН-0000015, від 28.12.2017 № РН-0000016, від 28.12.2017 № РН-0000019.

На підтвердження виконання умов Договору позивачем також надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за грудень 2017 року.

Також, між ТОВ Авангард Експо (виконавець) та ТОВ Вельт Капітал (замовник) 01.11.2017 укладено договір послуг перевезення № 7-0 до договору від 01.11.2017 № 01/11.

Згідно п. 1.1 договору виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги перевезення сумішей асфальтобетонних на об'єкт ремонт автомобільної дороги державного значення Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль на ділянці км46+400-48+000 .

ТОВ Авангард Експо надало транспортні послуги на підставі видаткових накладних від 01.12.2017 № РН-0000013, від 28.12.2018 № РН-0000018.

На підтвердження виконання умов Договору позивачем також надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за грудень 2017 року та акти наданих послуг № 4-в та № 5-в.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ТОВ Центрбудпостач .

Між ТОВ Центрбудпостач (продавець) та ТОВ Вельт Капітал (покупець) 03.11.2017 укладено договір № 03-11-17.

Згідно п. 1.1 договору продавець зобов'язується передавати належний йому товар (будівельні матеріали) у власність покупцеві на складі покупця або на об'єктах покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

ТОВ Центрбудпостач здійснило поставку товару на підставі видаткових накладних (т. 2, а.с. 12-144).

На підтвердження виконання умов Договору позивачем також надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за грудень 2017 року.

Також, між ТОВ Вельт Капітал (поклажодавець) та ТОВ Центрбудпостач (зберігач) 01.12.2017 укладено договір про відповідальне зберігання № 01/12-з.

Згідно п. 1.1 договору поклажодавець передає, а зберігач приймає на тимчасове відповідальне зберігання майно (далі - об'єкт зберігання) відповідно до переліку, викладеному в акті приймання-передачі об'єкту на зберігання, без права їх використання у господарському обороті Зберігача протягом строку зберігання, з подальшим поверненням об'єкту зберігання Поклажодавцю без змін його якісних або кількісних характеристик.

На виконання умов договору ТОВ Центрбудпостач прийнято об'єкт зберігання згідно накладних на відповідальне зберігання (т. 2, а.с. 153-250, т. 3, а.с. 1-46).

На підтвердження виконання умов Договору позивачем також надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за грудень 2017 року та акти наданих послуг № 4-в та № 5-в.

Судом встановлено, що при проведені перевірки позивачем надані ревізорам всі зазначені документи та податкові накладні (акт перевірки, ст. 6- 29).

При цьому, згідно акту перевірки, то він не містить жодних посилань податкового органу про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суд вважає, що позивачем як до перевірки та і при судовому розгляді справи надані докази, які в своїй сукупності підтверджують реальне вчинення господарських операцій, що в свою чергу підтверджує правомірність формування податкового кредиту за такими операціями.

Будь-які порушення щодо форми та змісту первинних документів, які підтверджують фактичне вчинення господарських операцій з постачання товару між позивачем та ТОВ Авангард Експо , ТОВ АК Трудові ресурси , ТОВ Центрбудпостач в акті перевірки відсутні, зокрема будь-яких зауважень щодо оформлення податкових накладних акт перевірки не містить.

Також, суд звертає увагу, що згідно описової частини акту перевірки (розділ 3) та висновку, контролюючим органом актом перевірки за період грудень 2017 року встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу від 02.12.2010 №2455- VI із внесеними змінами та доповненнями станом на 04.08.2011 рік (аркуш 50 акту перевірки).

Су звертає увагу, що з цього періоду Податковий кодекс зазнав значних змін, зокрема:

Відповідно з п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України в редакції чинній в грудні 2017 року, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (однак, в акті перевірки вказано з …що підтверджено податковою накладною . Однак, наявність податкової накладної вилучено Законом від 28.12.2014 № 71-VІІІ, оскільки введено електронне адміністрування податку на додану вартість)

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України (в редакції станом на грудень 2017 року) - Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У чинній станом на 2017 року редакції Кодексу, пункт 198.3 статті 198 ПК України не містить ні прив'язки до рівня звичайних цін ні до використання в господарській діяльності (як вказано в акті перевірки на стор. 50).

Вказаний пункт, містить абзац, яким вказується, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з наведених норм Податкового кодексу України (чинних станом на грудень 2017 року), позивач жодним чином не порушував, оскільки подія придбання та/або отримання коштів від контрагентів підтверджується наведеними в описовій частині акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення. А питання використання в господарській діяльності чи здійснення оподатковуваних операцій не впливають на факт правомірності віднесення сум до податкового кредиту.

Крім того, суд зазначає, що контролюючим органом не перевірялись правомірність визначення доходів та визначення фінансового результату, про що свідчить п. 3.1.1 Податок на прибуток акту перевірки.

З липня 2015 року змінено адміністрування ПДВ та виписування податкових накладних.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України (станом на 2017 року), - при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Вказане засвідчує той факт, що наведені в акті перевірки висновки контролюючого органу про товарність, можливість та/або неможливість проведення господарських операцій є такими, що не можуть слугувати підставою для оцінки правомірності та/або неправомірності віднесення сум до податкового кредиту.

З запровадженням електронного адміністрування ПДВ, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних перевіряється контролюючим органом і за результатами перевірки контролюючим органом проводиться або реєстрація податкової накладної або відмова в реєстрації згідно оцінки критеріїв визначених Наказом міністерства фінансів від 13.06.2017 № 567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, згідно чинного законодавства єдиною підставою для не віднесення сум до податкового кредиту - відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно віднесення сум згідно податкової накладної до податкового кредиту можливе лише після перевірки податкової накладної відповідності критеріям, визначених вказаним вище Порядком. Реєстрація податкової накладної в реєстрі підтверджує зокрема і відповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТЗЕ, тому що це питання перевіряється комісією контролюючого органу при реєстрації податкової накладної.

Зважаючи на наведене вище, в контролюючого органу відсутні правові підстави для встановлення завищення позивачем сум податкового кредиту згідно зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних на контрагентів - ТОВ Центрбудпостач , ТОВ АК Трудові ресурси та ТОВ Авангард Експо за період грудень 2017 року, оскільки єдиною підставою для віднесення сум до податкового кредиту є реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних органом ДФС після проведення перевірки на відповідність критеріям ризику.

Отже, матеріалами справи підтверджується укладення господарських договорів між ТОВ Вельт Капітал та ТОВ Авангард Експо , ТОВ АК Трудові ресурси , ТОВ Центрбудпостач факт виконання яких підтверджений належним чином оформленими первинними документами.

Судом встановлено, що в період здійснення господарських операцій ТОВ Авангард Експо , ТОВ АК Трудові ресурси , ТОВ Центрбудпостач були включені до ЄДРПОУ та були платником податку на додану вартість. Доказів відсутності статусу платника податку на додану вартість чи анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість у ТОВ Авангард Експо , ТОВ АК Трудові ресурси , ТОВ Центрбудпостач з боку відповідача не надано.

Щодо посилань відповідача на відсутність у позивача документів, що підтверджують транспортування товару як на обставину, що свідчить про нереальність господарських операцій, суд зазначає таке.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

З урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

В той же час, відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 в справі № 816/166/15-а.

Дослідивши Акт перевірки, суд дійшов висновку, що викладені в ньому обставини порушень позивачем податкового законодавства сформовані не на підставі аналізу первинної документації, зауважень до змісту та оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, а на підставі аналізу податкової інформації по ТОВ Авангард Експо , ТОВ АК Трудові ресурси , ТОВ Центрбудпостач . Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції", статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

У пункті 38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" (заява N 803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Отже, суд вважає, що порушення ТОВ Авангард Експо , ТОВ АК Трудові ресурси , ТОВ Центрбудпостач , якщо такі були, мають бути досліджені під час перевірки саме ТОВ Авангард Експо , ТОВ АК Трудові ресурси , ТОВ Центрбудпостач .

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій між ТОВ "Вельт Капітал" та ТОВ Авангард Експо , ТОВ АК Трудові ресурси , ТОВ Центрбудпостач суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

У матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсним в установленому порядку вказаного договору. Водночас зібраними у справі доказами підтверджується реальність господарських операцій позивача, а відтак спростовуються висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, а правомірність виставленого податкового повідомлення-рішення відповідач не довів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 9, 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 12.10.2018 № 0016931413.

3. Судовий збір в розмірі 124076,68 грн присудити на товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Капітал" (вул. Саксаганського, 14, кв. (офіс) 4Б, м. Львів, 79005, ЄДРПОУ 40266233) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, ЄДРПРОУ 39462700).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 19.12.2018.

Суддя Костецький Н.В.