Рішення

від 18.12.2018 по справі 1440/2385/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2018 р. № 1440/2385/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018 до відповідача:Приватного акціонерного товариства "Південсільспецмонтаж-568", пров. 2-й Ковальський, 22-А, м. Миколаїв, 54042 про:стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, за період з грудня 2017 року по вересень 2018 року в загальній сумі 58 372,75 грн.,

Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі - позивач або Управління) звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства Південсільспецмонтаж-568 (надалі - відповідач або Товариство) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, за період з грудня 2017 року по вересень 2018 року в загальній сумі 58 372,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Управлінням виплачується пільгова пенсія колишнім працівникам Товариства. Відповідач, в порушення приписів пунктів статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (надалі - Закон № 1788) та частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (надалі - Закон № 1058), витрати по виплаті та доставці пенсій за грудень 2017 року - вересень 2018 року не відшкодував, що стало підставою звернення позивача до суду.

Ухвалою від 18.10.2018 суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без виклику сторін. Відповідачу було запропоновано надати суду відзив у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі .

Відповідач відзив на позов не подав. Копія ухвали про відкриття провадження у справі, яка направлялась на адресу, що вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулись до суду без вручення адресату з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання (ар. с. 43-46). Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Дослідивши письмові докази, суд

в с т а н о в и в:

Відповідач був зареєстрований в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ар. с. 13-14).

Приймаючи рішення по справі, судом взято до уваги наступне.

Відповідно Закону № 1058, відповідач зобов'язаний вносити до Пенсійного фонду України внески, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених громадянам, які працювали на його підприємстві на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками № 1 і № 2, на пільгових умовах, відповідно до пунктів "а" "б" - "з" статті 13 Закону № 1788.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058, в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Чотирьом колишнім працівникам Товариства (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4), у відповідності з наданим позивачем списком, була призначена пенсія за віком на пільгових умовах на підставі пунктів б - з статті 13 Закону № 1788, які передбачають, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці - за списком № 2 , виробництв, посад, професій, посад і показників затверджених Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років та 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі - Інструкція), підприємства - платники страхових внесків зобов'язані покривати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списками № 1 і № 2 у розмірі 100%. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності Закону від 09.07.2003 № 1058.

Згідно з підпунктом 6.8 пункту 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

На підставі Інструкції, позивач надсилав відповідачеві до відома розрахунок на оплату витрат за період з грудня 2017 року - вересень 2018 року в загальній сумі 58 372,75 грн. (ар. с. 8-11), які були повернуті до органів Управління без вручення адресату (ар. с. 8), та відповідна сума не була сплачена.

Таким чином, обов'язок по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком заборгованості цих витрат, складеним Управлінням, відповідно до Інструкції, призначені працівникам підприємства згідно з пунктами б - з частини першої статті 13 Закону № 1788, покладається на відповідача.

Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в сумі 58 372, 75 грн.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, відзив не подав, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 9, 12, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) до Приватного акціонерного товариства "Південсільспецмонтаж-568" (пров. 2-й Ковальський, 22-А, м. Миколаїв, 54042, ідентифікаційний код 01353344) задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Південсільспецмонтаж-568 (пров. 2 Ковальський, 22-А, м. Миколаїв, 54042, ідентифікаційний код 01353344) на користь Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, за період з грудня 2017 року по вересень 2018 року в загальній сумі 58 372, 75 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна