Рішення

від 19.12.2018 по справі 826/7404/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 грудня 2018 року № 826/7404/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОболонської районної в місті Києві державної адміністрації (Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації) доГоловного державного виконавця відділу примусових рішень управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Григорян Олени Грайровни провизнання протиправною та скасування постанови від 04.4.2018 р. № 55705808, В С Т А Н О В И В:

Оболонська районна в місті Києві державна адміністрація (Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації) звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного державного виконавця відділу примусових рішень управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Григорян Олени Грайровни про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні від 04.04.2018 р. № 55705808.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2018 року суд визнав подану заяву і додані до неї матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваного рішення, оскільки спірна постанова винесена передчасно, так як позивач, з метою роз'яснення виконання судового рішення звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, про що повідомив відповідача, а відтак, у останнього були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного рішення.

Відповідач письмового відзиву на позов не надано, однак, подано документи виконавчого провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На примусовому виконанні відділу примусових рішень управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебуває виконавче провадження № 55705808, відкрите 05.02.2018 р. головним державним виконавцем Григорян О.Г. з виконання виконавчого листа № 760/3485/17, виданого 30.01.2018 р. Солом'янським районним судом м. Києва про зобов'язання державного реєстратора Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яким виключити ОСОБА_2 (03126, АДРЕСА_1. Паспорт Серії НОМЕР_2, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 17.07.1997 року, інд. № НОМЕР_1) з числа засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство нерухомості СЛОН (04209, м. Київ, Оболонський район, вул. Богатирська, 6/1, кв. 154. ЄДРПОУ 34709234).

Одночасно, постановою про відкриття провадження від 05.02.2018 р. стягнуто з Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації) виконавчий збір у розмірі 14 892,00 грн.

Постановою від 12.03.2018 р. ВП № 55705808, відповідачем, за невиконання рішення суду, накладено на Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію (Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації) штраф у розмірі 5 100,00 грн.

04.04.2018 р. державним виконавцем Григорян О.Г. винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, якою стягнуто з Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації) витрати на проведення виконавчих дій.

Крім того, 04.04.2018 р. відповідачем винесено постанову про стягнення виконавчого збору, якою з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 14 892,00 грн.

Вважаючи протиправною постанову про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України Про виконавче провадження .

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 р. (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 4 ст.19 Закону України Про виконавче провадження визначено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень ; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч.3 ст. 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Як зазначено позивачем, у зв'язку з обставинами, що ускладнювали виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2017 р. по справі № 760/3485/17, останній 16.05.2017 р. звернувся до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, про що повідомив відповідача листом від 13.02.2018 р.

Разом з цим, за наслідками отримання постанови про накладення штрафу, позивачем 28.03.2018 р. виконано рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24.03.2017 р. по справі № 760/3485/17 в повному обсязі.

У свою чергу, суд звертає увагу, що із заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення суду позивач звернувся 16.05.2017 р., однак, повідомив державного виконавця про таке звернення лише 13.02.2018 р., а відтак порушив вимоги ч. 4 ст.19 Закону України Про виконавче провадження .

Отже, рішення суду в повному обсязі виконано лише 28.03.2018 р, тобто після відкриття виконавчого провадження 05.02.2018 р.

Так, суд зазначає, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору належить до виду відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.

Таким чином, оскільки відповідачем вчинялися дії щодо примусового виконання рішення суду, постанова державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору є обґрунтованою та правомірною.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до частини 2 статті 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача, а тому в задоволенні позовних вимог відмовляє.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із відмовою у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації) (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, , буд. 16, код ЄДРПОУ 37371227) відмовити.

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко