Постанова

від 18.12.2018 по справі 0940/1304/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/2926/18

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.

за участі представника позивача: Яремак Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області та Приватного підприємства "Плюс 999" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 року (рішення ухвалене о 09:40 у м. Івано-Франківськ судом у складі головуючого судді Лучко О.О., повний текст рішення складено 01.10.2018 року) у справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області до Приватного підприємства "Плюс 999" про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника податків,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Плюс 999" про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника податків.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що за відповідачем станом на день подання адміністративного позову рахується податковий борг в розмірі 783245,75 грн. Стосовно частини боргу у розмірі 361936,43грн., то постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.04.2017 по справі за №809/563/17, яка набрала законної сили, постановлено стягнути з відповідача вказану суму податкового боргу. Інша частина податкового боргу в розмірі 421309,32 грн. стосуються самостійно задекларованих відповідачем податкових зобов'язань з плати за землю згідно з податковою декларацією з плати за землю за 2017 рік. Оскільки у відповідача на момент звернення судового рішення до виконання були закриті рахунки в банківських установах, позивач прийняв рішення про передачу майна платника податків у податкову заставу та склав акт опису майна. Заборгованість станом на день розгляду справи боржником самостійно не сплачена. На підставі наведеного позивач просив позов задовольнити повністю та надати дозвіл на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі. Просив позов задоволити.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 року адміністративний позов задоволено частково. Надано Головному управлінню Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 361936,43 (триста шістдесят одна тисяча дев'ятсот тридцять шість гривень сорок три копійки) грн. за рахунок майна Приватного підприємства "Плюс 999", що перебуває у податковій заставі згідно з актом опису майна №50-15 від 25.05.2017. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції оскаржили Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області та Приватне підприємство "Плюс 999". Вважають, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційних скаргах.

Апелянт - Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Апелянт - Приватне підприємство "Плюс 999" просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги апелянтів слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП Плюс 999 є платником податків та зборів і знаходиться на обліку в Калуській ОДПІ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.

28.04.2017 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі №809/563/17 про стягнення з ПП Плюс 999 податкового боргу в розмірі 361936, 43 грн. Вказане судове рішення набрало законної сили 25.10.2017.

Разом з тим, Івано-Франківським окружним адміністративним судом 28.04.2017 року видано виконавчий лист №809/563/17. Оскільки податковим керуючим не виставлялися інкасові доручення в установи банків у зв'язку з відсутністю у підприємства відкритих рахунків в банківських установах, за вказаним виконавчим листом 23.11.2017 відкрито виконавче провадження №55237312.

27.12.2017 виконавчий лист повернуто стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника відкритих банківських рахунків.

11.03.2017 ПП Плюс 999 подало до Калуської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківської області податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, в якій відповідачем самостійно задекларовано грошові зобов'язання із орендної плати за землю за 2017 рік.

Відповідач самостійно визначив грошове зобов'язання із орендної плати за землю за 2017 рік в розмірі 459610,17 грн. При цьому платником визначено місячну плату за період з січня по грудень 2017 року в розмірі 38300,85 грн. Однак, у лютому 2017 року відповідачем порушено порядок сплати податкового зобов'язання. В результаті несплати самостійно визначених грошових зобов'язань з даного податку у відповідача виник податковий борг в розмірі 421309,32 грн. за період з лютого по грудень 2017 року.

Вказане підтверджується зворотнім боком облікової картки ПП Плюс 999 .

Відтак, за відповідачем рахується податковий борг в загальному розмірі 780245,75 грн., який складається з самостійно задекларованих податкових зобов'язань орендної плати за земельну ділянку за період з лютого по грудень 2017 року в розмірі 421309,32 грн. та податкового боргу в розмірі 361936,43 грн. згідно з судовим рішенням від 28.04.2017 по справі №809/563/17.

Апеляційним судом встановлено, що відповідно до рішення про опис майна у податкову заставу від 20.07.2016 податковим керуючим було описано майно відповідача, що підтверджується актом опису майна №50-15 від 25.05.2017.

Описане майно зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 29.05.2017 за №16289191, про що свідчить Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №52395949.

Так, позивачем було сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" №2892-25 від 04.06.2014 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями.

На час звернення позивача до суду у ПП Плюс 999 закрито всі рахунки у банківських установах.

Пунктом 87.2 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пункт 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до підпункті 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава визначена як спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно із підпунктами 89.1.1 та 89.1.2. пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобовязання, самостійно визначеної контролюючим органом, з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.2 статті 82 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Згідно із пунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

З матеріалів справи вбачається, що податковим керуючим було прийнято рішення про опис майна відповідача у податкову заставу від 20.07.2016 року.

Податковим керуючим за участю директора ПП "Плюс 999" складено акт опису майна №50-15 від 25.05.2017, на підставі якого описано майно відповідача на суму 647640 грн.

Податкова застава як публічне обтяження була зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 29.05.2017 за №16289191, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 52395949.

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Таким чином, звернення податкового органу до суду з позовними вимогами про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватися після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Івано-Франківським окружним адміністративним судом 28.04.2017 винесено постанову у справі №809/563/17 про стягнення з ПП Плюс 999 податкового боргу в розмірі 361936,43 грн. Судове рішення набрало законної сили 25.10.2017 року.

28.04.2017 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №809/563/17, за яким 23.11.2017 відкрито виконавче провадження №55237312).

Проте, виконавчий лист повернуто стягувачу 27.12.2017 у зв'язку з відсутністю у боржника майна.

Відтак, податковим органом вжито заходів щодо погашення податкового боргу відповідача в розмірі 783245,75 грн. шляхом звернення до суду із вимогою про стягнення коштів такого платника податків з рахунків в банку тільки частково - в розмірі 361936,43 грн., що підтверджено постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №809/563/17.

Разом з тим, позивачем було сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" №2892-25 від 04.06.2014 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями.

Згідно пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За таких обставин, на час звернення позивача до суду у ПП Плюс 999 були закриті всі рахунки у банківських установах.

Відтак, у Головному управлінню Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області дана інформація була відома, а тому ним не виставлялись інкасові доручення в банки платника.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційних скарг являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області та Приватного підприємства "Плюс 999" залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 року у справі №0940/1304/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

Постанова остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 19.12.2018 року