Рішення

від 19.12.2018 по справі 365/720/18

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/720/18

Номер провадження: 2/365/439/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.12.2018 року смт. Згрівка

Згурівський районний суд Київської області в складі :

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю секретаря судового засідання НОСОВОЇ О.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до Згурівського районного суду Київської області із вищезазначеною позовною заявою посилаючись на те, що 23 грудня 2008 року померла ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,0312 га, кадастровий номер 3221955100:09:013:0001, яка розташована на території Згурівської селищної ради Київської області. Земельна ділянка належала ОСОБА_4 на праві власності на підставі державного акту серії ЯБ № 145186, виданого та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю від 23 вересня 2004 року № 334. За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким належну їй земельну ділянку заповіла відповідачу ОСОБА_2, проте останній спадщину у встановлений законом строк не прийняв та на спадщину не претендує. Позивачка в період з 1998 року по день смерті ОСОБА_4 проживала разом з нею однією сім»єю. Позивачка спадщину прийняла шляхом постійного проживання із ОСОБА_4 на час її смерті. Позивачці було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку, у зв»язку із відсутністю доказів спільного проживання із ОСОБА_4 як одна сім'я не менше п»яти років до часу відкриття спадщини, а отже й доказів прийняття спадщини. Позивачка позбавлена можливості оформити свої спадкові права в досудовому порядку. Враховуючи вищевикладене, представник позивачки просить суд встановити факт проживання позивачки з померлою однією сім»єю та визнати за позивачкою в порядку спадкування за законом право власності на спірну земельну ділянку.

В підготовче судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, направили до суду заяви, в яких просили проводити розгляд справи у їх відсутність, представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3М позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити, відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав повністю.

Суд визнав можливим розглядати справу без учасників справи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення про задоволення позову, враховуючи визнання позову відповідачем та наявність для цього законних підстав.

Дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,0312 га, кадастровий номер 3221955100:09:013:0001, яка розташована на території Згурівської селищної ради Київської області, згідно державного акту серії ЯБ № 145186, виданого та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю від 23 вересня 2004 року № 334. Земельна ділянка передана у власність на підставі розпорядження Згурівської райдержадміністрації від 21.08.2004 року № 528 (копія державного акту - а.с.8).

Після смерті ОСОБА_4, яка померла 23 грудня 2008 року, відкрилась спадщина за законом, до складу якої входить, зокрема і спірна земельна ділянка, що встановлено з копії свідоцтва про смерть (а.с.7).

Спадкова справа до майна померлої 23 грудня 2008 року ОСОБА_4 не заводилась. За життя ОСОБА_4 було складено заповіт, яким належну їй земельну ділянку вона заповіла відповідачу ОСОБА_2 (копія заповіту - а.с.17, інформаційні довідки із Спадкового реєстру - а.с.26,27).

Відповідач ОСОБА_2 спадщину за заповітом не приймав та на спадщину не претендує, встановлений законом строк для прийняття спадщини закінчився.

Позивачка ОСОБА_1 в період з 1998 року по день смерті ОСОБА_4 проживала разом з нею однією сім'єю та поховала її за власні кошти (копія довідки - а.с.16, акт депутатського обстеження - а.с.18).

Позивачці було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку у зв»язку із ненаданням доказів належності до кола спадкоємців та прийняття спадщини (нотаріальна відмова - а.с.6).

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

В силу ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В силу ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 N 7 передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Стаття 126 ЗК України, в редакції яка діяла до 01 січня 2013 року, передбачала, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. .

Відповідно до ст. 116 ЗК України набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

В силу ст. 80 та ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно ч.1, ч. 3 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю; захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом застосування інших, передбачених законом, способів.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 згідно державного акту серії ЯБ № 145186 належала на праві власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,0312 га, яка розташована на території Згурівської селищної ради Київської області.

Позивачка ОСОБА_1 з 1998 року проживала однією сім'єю не менше п»яти років з ОСОБА_4 до дня її смерті - 23 грудня 2008 року. Зазначений факт повністю підтверджує зібраними у справі доказами, зокрема, актом депутатського обстеження. Встановлення факту проживання позивачки однією сім'єю з померлою не менше п»яти років до часу відкриття спадщини необхідне для підтвердження належності позивачки до кола спадкоємців померлої, а також підтвердження прийняття нею спадщини.

Після смерті ОСОБА_4, яка померла 23 грудня 2008 року, позивачка ОСОБА_1, як спадкоємець четвертої черги за законом, спадщину у встановленому законом порядку прийняла, спадкоємець за заповітом - відповідач ОСОБА_2 спадщину не приймав, спадкові права позивачки ніким не оспорюються, спадкова справа до майна померлої не заводилась, встановлений законом строк для прийняття спадщини закінчився.

Через відсутність доказів належності до кола спадкоємців та прийняття спадщини, позивачка позбавлена можливості оформити свої спадкові права у нотаріуса.

Суд вважає за необхідне, встановити факт проживання позивачки ОСОБА_1 однією сім'єю не менше п»яти років з ОСОБА_4 до дня її смерті - 23 грудня 2008 року, визнати за позивачкою в порядку спадкування право власності на спірну земельну ділянку.

Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову.

Керуючись ст.ст.80,116,120,126,131,152 ЗК України, ст.ст.1217,1218,1223,1225,1264,1268 ЦК України,

ст.ст.141,142,198,200,206,247,263-265,273,293,315 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Встановити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала однією сім'єю не менше п»яти років з ОСОБА_4 до дня її смерті - 23 грудня 2008 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4, померлої 23 грудня 2008 року, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,0312 га, кадастровий номер 3221955100:09:013:0001, яка розташована на території Згурівської селищно ради Київської області.

На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею 23.11.2018 року згідно квитанції № 0.0.1194644711.1 при поданні позову, а саме грошові кошти в розмірі 1014 (одна тисяча чотирнадцять) гривень 83 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ