ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/1928/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Кузьмича С.М. та Довгої О.І.,
з участю секретаря судового засідання - Луців І.І.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській обл. на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.08.2018р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській обл. до ОСОБА_2 навчально-виховного комплексу (загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) Богородчанської районної ради Івано-Франківської обл. про зупинення та заборону експлуатації будівель (споруд) дошкільного навчального закладу до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки (суддя суду І інстанції: ОСОБА_3; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 10 год. 30 хв. 29.08.2018р., м.Івано-Франківськ; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 31.08.2018р.),-
В С Т А Н О В И В:
24.07.2018р. позивач ОСОБА_1 Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській обл. (УДСНС України в Івано-Франківській обл.) звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) відповідача ОСОБА_2 навчально-виховного комплексу (загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) Богородчанської районної ради Івано-Франківської обл. (ОСОБА_2 НВК), що знаходяться за адресою: Івано-Франківська обл., Богородчанський район, с.Кривець, вул.В.Івасюка, 81, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки (а.с.5-10).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.08.2018р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.71-78).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач УДСНС України в Івано-Франківській обл., який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.83-89).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що проведеною позаплановою перевіркою відповідача виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які не у повній мірі усунуті відповідачем. Неусунення таких порушень може призвести до виникнення пожежі, сприяти її поширенню та перешкоджати її оперативному виявленню.
Разом з тим, під час вирішення спору суд не врахував факторів небезпеки, не надав їм правової оцінки, а також залишив поза увагою ту обставину, що запропонований захід реагування має крайній характер через наявність неусунутих порушень, які несуть реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Ризики виникнення небезпеки пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, тому позивач вправі на підставі приписів ст.ст.68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходів реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень по усуненню таких порушень.
Таким чином, подальша експлуатація ОСОБА_2 НВК із вищевказаними порушеннями вимог пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , на виконання наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 202 від 29.03.2018р. Про здійснення позапланових перевірок , наказу УДСНС України в Івано-Франківській обл. № 112 від 30.03.2018р. Про проведення позапланових перевірок у ІІ кварталі 2018 року і додатку (графіку) до нього (а.с.11-14), на підставі посвідчення на проведення перевірки № 3472 від 03.05.2018р. (а.с.15), провідним інспектором Богородчанського районного відділу УДСНС України в Івано-Франківській обл. проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання ОСОБА_2 НВК за адресою: с.Кривець, вул.В.Івасюка, 81, вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено Акт № 69 від 25.05.2018р. (а.с.16-19).
Проведеною перевіркою виявлено п'ятнадцять порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме:
не укладено договір на технічне обслуговування автоматичної пожежної сигналізації (п.1.3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р.);
дерев'яні конструкції горища не оброблено вогнетривким розчином (п.2.5 розділу III вказаних Правил);
влаштовано незаповнений отвір та не відділено протипожежною перешкодою електрощитові та люки виходу на горище (п.2.3 розділ III вказаних Правил);
працівники не забезпечені засобами індивідуального захисту (cт.20 Кодексу цивільного захисту України, п.9 Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту, затв. постановою КМ України № 1200 від 19.08.2002р.);
не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (п.1.20 розділу IV вказаних Правил);
будівлю НВК не захищено від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів (п.1.21 розділу IV вказаних Правил);
приміщення не укомплектовано первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) (п.3.6 розділу V вказаних Правил);
не проведено технічне обслуговування наявних первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) (п.3.17 розділу V вказаних Правил);
в приміщенні актового залу експлуатується незакріплена електророзетка (п.1.18 розділу IV вказаних Правил);
в підсобному приміщенні актового залу експлуатується пошкоджений подовжувач (п.1.18 розділу IV вказаних Правил);
електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) (п.1.16 розділу IV вказаних Правил);
в приміщенні біля шкільної їдальні на першому поверсі наявні оголені електропровода (п.1.18 розділу IV вказаних Правил);
в приміщенні біля шкільної їдальні на першому поверсі допущено експлуатацію електросвітильника, який безпосередньо підвішений на струмопровідний провід (п.1.18 розділу IV вказаних Правил);
в приміщенні біля шкільної їдальні на першому поверсі з'єднання, відгалуження та окільцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) (п.1.6 розділу IV вказаних Правил);
біля місць розташування пожежної водойми не встановлено покажчики зі світловідбивним покриттям (пп.9 п.2.1. розділу V вказаних Правил).
За результатами перевірки УДСНС України в Івано-Франківській обл. винесено припис № 61 від 25.05.2018р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яким зобов'язано відповідача вжити заходи по усуненню порушень, виявлених перевіркою (а.с.20-21); примірник цього припису отримано керівником відповідача ОСОБА_2 НВК 25.05.2018р.
Під час судового розгляду відповідачем надані докази на підтвердження часткового усунення виявлених порушень, зокрема:
вимірювання опору заземляючого пристрою проведено 28.08.2017р. згідно протоколу № 10/8, термін дії якого закінчується 28.08.2019р. (а.с.41);
будівля НВК обладнана зовнішньою блискавкозахисною системою (а.с.48);
в приміщенні актового залу закріплена електророзетка (а.с.42);
заборонена експлуатацію пошкодженого подовжувача;
електрощитки оснащені схемами з пояснювальними написами (а.с.49-54);
заізольовано і закріплено електропроводи за допомогою затискачів (а.с.43-44);
встановлено новий світильник в приміщенні біля шкільної їдальні (а.с.47).
Щодо решти порушень, зафіксованих в Акті перевірки № 69 від 25.05.2018р., то керівник ОСОБА_2 НВК звернувся з відповідними листами до голови Богородчаської районної ради, голови Богородчанської районної державної адміністрації, начальника управління освіти, молоді та спорту Богородчанського району з проханням виділити необхідні кошти для усунення виявлених недоліків (а.с.38-40).
Разом з тим, відповідачем не представлено доказів усунення таких порушень як відсутність обладнання будівлі ОСОБА_2 НВК системою автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення людей про пожежу; дерев'яні конструкції горищного покриття будівлі не піддані вогнезахисному оброблянню та ін.
Неможливість усунення вказаних порушень, за твердженням відповідача, зумовлена відсутністю необхідного фінансування з районного бюджету.
Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що в контексті діючих норм законодавства настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.
З огляду на це, оцінюванню підлягає питання, чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.
Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров'ю людей, але їх настання є вірогідною подією.
У зв'язку з цим, суд вважає обраний позивачем захід реагування таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності, так як зрозумілого обґрунтування застосуванню повного зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд і приміщень) ОСОБА_2 НВК за адресою: вул.В.Івасюка, 81, с.Кривець, Богородчанський р-н, Івано-Франківська обл., з врахуванням характеру виявлених порушень позивачем не наведено і належними доказами не доведено.
Системно аналізуючи положення ч.5 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та ст.ст.68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також прийшов до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають небезпечні чинники (п.32 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України). Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Суд звернув увагу на те, що в даному випадку виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.
Проте, оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, то позивач вправі на підставі положень ст.ст.68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень щодо усунення таких порушень.
Крім того, судом не встановлено, що виявлені порушення викликають необхідність застосування саме судом заходів реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації певних будівель (споруд і приміщень) ОСОБА_2 НВК.
Водночас, суд прийняв до уваги наведені відповідачем твердження, що на момент введення у 2011 році в експлуатацію ОСОБА_2 НВК у 2018 році в позивача не виникало жодних зауважень щодо відповідності приміщень навчального закладу вимогам пожежної та техногенної безпеки і не встановлено порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є невірними, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та суперечать вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.
Частиною 5 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Згідно з ч.7 ст.7 цього Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
За приписами ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст.70 зазначеного Кодексу визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (п.4 Розділ І вказаних Правил).
Пунктами 26 та 33 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю, а небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Згідно визначення ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Звідси, чинне законодавство пов'язує наявність чи відсутність загрози для життя і здоров'я людей від тих чи інших порушень законодавства у сфері пожежної безпеки не тільки із їхньою можливістю спричинити саму пожежу, але й сприяти її швидкому розвитку.
Таким чином, у випадку наявності підстав для застосування одного з таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, орган контролю звертається до суду із адміністративним позовом.
В розглядуваному випадку позивачем шляхом проведення перевірки виявлена сукупність порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки під час експлуатації будівель (споруд і приміщень) ОСОБА_2 НВК, при цьому на час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не у повній мірі такі порушення були усунуті. За таких обставин в суду першої інстанції були наявними правові підстави для задоволення заявленого позову.
У частині доводів апелянта колегія суддів враховує, що застосування розглядуваного крайнього заходу обґрунтовано позивачем належними доказами та причинами.
Так, представленими доказами доводиться факт часткового усунення відповідачем виявлених порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, при цьому значна частина порушень залишається неусунутою, хоча строки їх усунення минули.
Обґрунтування наведеного заходу зумовлено необхідністю вжиття дієвих та своєчасних заходів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Також враховуючи цільове призначення наведеного об'єкта відповідача та виявлені під час його експлуатації порушення, тривалий час їх неусунення, в колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості доводів позивача про наявність за цих умов загрози безпосередньо життю та здоров'ю людей.
При цьому, колегія суддів зауважує, що поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, є оціночним. Водночас, встановлені у цій справі порушення, безперечно, в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм.
Зокрема, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що системи пожежної сигналізації, оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей, устаткування передавання тривожних сповіщень, евакуаційне освітлення призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів, як наприклад, евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, відключення або блокування (розблокування) інших інженерних систем. Невлаштування систем протипожежного захисту збільшує час виявлення пожежі, що, у свою чергу, призводить до несвоєчасних заходів щодо евакуації людей та матеріальних цінностей та може призвести до отримання травм, загибелі людей, що знаходяться в будівлі, та значних матеріальних втрат.
Непроведення вогнезахисного обробляння дерев'яних конструкцій горища вогнетривким розчином пришвидшить процес горіння та розповсюдження продуктів горіння по будівлі та на горищі, руйнування приміщення закладу, перехід пожежі на всю площу приміщення та на сусідні будівлі, що, в свою чергу, створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відсутність захисних пристроїв (сертифікованих протипожежних перешкод) не дозволить обмежити розповсюдження полум'я та токсичних продуктів горіння до інших приміщень, чим створюється загроза безпеці людей, які в них перебувають. Незабезпечення працівників засобами індивідуального захисту, при утворенні отруйних речовин може призвести до їх отруєння, а також до загибелі, а порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії, що може призвести до загибелі людей. Відсутність та несправність на об'єкті первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум'я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей від її небезпечних чинників.
Згідно практики Європейського суду з прав людини оцінка додержання ст.1 Першого протоколу спирається на справедливу рівновагу (баланс) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням у право власності, й інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення в справі Спорронґ і Льоннрот проти Швеції ).
Однак цей баланс не варто розуміти як необхідність обов'язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі. Зазначений критерій означає, що повинно бути розумне співвідношення (іншими словами - обґрунтована пропорційність) між метою, якої передбачається досягти, та засобами, що для цього використовуються. Справедливого балансу не буде дотримано, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний і надмірний тягар (рішення в справі Трегубенко проти України ).
Тобто порушення ст.1 Першого протоколу становить не саме по собі ущемлення прав особи, а наявний істотний дисбаланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном (рішення від 23.01.2014р. в справі East/West Alliance Limited проти України ).
У пошуках справедливої рівноваги Європейський суд з прав людини враховує велику кількість різноманітних чинників. Але й у цих питаннях (як і в питаннях наявності суспільного інтересу ) також визнає за державою достатньо широку сферу розсуду , за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.
Що стосується конкретних обставин справи, то заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді заборони експлуатації приміщень слід застосувати з метою попередження негативних наслідків, які можуть настати за наявних умов існування реальної загрози життю та здоров'ю людей.
Таким чином, можливі обмеження відповідача в здійсненні ним основної діяльності за наслідками застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), не можуть бути співрозмірними із гарантованими державою правами людини на життя і здоров'я, особисту безпеку, які є найвищою соціальною цінністю, а їх забезпечення - головним обов'язком держави.
Також суд першої інстанції прийняв до уваги твердження відповідача, що на момент введення у 2011 році в експлуатацію ОСОБА_2 НВК не виникало жодних зауважень щодо відповідності приміщень навчального закладу вимогам пожежної та техногенної безпеки і не встановлено порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Проте, в матеріалах справи є відсутнім Акт введення в експлуатацію, а тому обставина, що має значення для справи, помилково визнана встановленою, хоча вона не доведена і не підтверджена належним доказом.
Із урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що позовні вимоги УДСНС України в Івано-Франківській обл. про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є частково обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами, а тому такі належить задовольнити частково, а саме застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ОСОБА_2 НВК у вигляді повного зупинення експлуатації будівель (приміщень) навчального закладу, що розташовані за адресою: Івано-Франківська обл., Богородчанський район, с.Кривець, вул.В.Івасюка, буд.81, шляхом опечатування вхідних дверей, до повного усунення порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, окрім виконання робіт, пов'язаних із усуненням вказаних порушень; решта позовних вимог задоволенню не підлягають.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права (незастосування закону, який підлягає застосуванню), що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.
Згідно вимог ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги відшкодуванню УДСНС України в Івано-Франківській обл. не підлягають, через що останні слід покласти на апелянта.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, ч.2 ст.313, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській обл. задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.08.2018р. скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений ОСОБА_1 Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській обл. позов задовольнити частково.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ОСОБА_2 навчально-виховного комплексу (загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) Богородчанської районної ради Івано-Франківської обл. у вигляді повного зупинення експлуатації будівель (приміщень) навчального закладу, що розташовані за адресою: Івано-Франківська обл., Богородчанський район, с.Кривець, вул.В.Івасюка, буд.81, шляхом опечатування вхідних дверей, до повного усунення порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, окрім виконання робіт, пов'язаних із усуненням вказаних порушень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_1 Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській обл.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Дата складення повного судового рішення: 19.12.2018р.
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2018 |
Оприлюднено | 21.12.2018 |
Номер документу | 78668727 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шавель Руслан Миронович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні