Рішення

від 13.12.2018 по справі 553/2338/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2338/17

Провадження № 2/553/172/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13.12.2018 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Остапченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Кредитної спілки "Полтава Капітал Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Полтава Капітал Плюс" про визнання недійсним кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року КС "Полтава Капітал Плюс" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 05.09.2017 року між КС "Полтава Капітал Плюс" та відповідачем укладений кредитний договір № 3052-7220-7501, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 1400 грн. 00 коп. строком на 30 тижнів з 05.09.2016 року по 03.04.2017 року зі сплатою фіксованої процентної ставки 1,5 % за один календарний день. Оскільки ОСОБА_1 не виконував належним чином свої зобов'язання, станом на 06.09.2017 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі 116334 грн. 93 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 1375 грн. 88 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 114959 грн. 05 коп.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь КС "Полтава Капітал Плюс" заборгованість за кредитним договором № 3062-7220-7501 від 05.09.2016 року у розмірі 116334 грн. 93 коп., а також понесені судові витрати.

У листопаді 2017 року представник відповідача адвокат ОСОБА_2 надала суду зустрічну позовну заяву від імені та в інтересах ОСОБА_1 до КС "Полтава Капітал Плюс" про визнання недійсним Кредитного договору № 3052-7220-7501 від 05.09.2016 року, з підстав, передбачених ст. 233 ЦК України, посилаючись на те, що він укладений під впливом тяжкої для позивача обставини і на вкрай невигідних умовах, а також вказуючи на недотримання при укладенні договору вимог ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Ухвалою суду від 29.11.2017 року зустрічний позов ОСОБА_1 до КС "Полтава Капітал Плюс" про визнання недійсним кредитного договору об'єднано в одне провадження з первісним позовом КС "Полтава Капітал Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник КС "Полтава Капітал Плюс" ОСОБА_3 надав суду відзив на позов, в якому вказує, що зустрічний позов є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, оскільки події, на які посилається ОСОБА_1 у зустрічному позові як тяжкі обставини, під впливом яких ним укладено кредитний договір № 3062-7220-7501 від 05.09.2016 року, мали місце через значний час після укладення кредитного договору. Госпіталізація малолітнього сина відбулась 17.02.2017 року, 22.02.2017 року він виписаний в задовільному стані, а мати відповідача ОСОБА_4 згідно наданої довідки від 07.04.2017 року перебула на стаціонарному лікуванні з 23.03.2017 року. Вказує, що відповідач не надав доказів перебування матері на його грошовому утриманні, як і належних, достовірних та достатніх доказів нерозривного причинно-наслідкового зв'язку між тяжкими обставинами та вчиненням спірного правочину. Зазначив, що посилання ОСОБА_1 на укладення спірного кредитного договору з порушенням Закону України "Про захист прав споживачів" є безпідставними, оскільки розділом 3 кредитного договору чітко обумовлено розмір відсотків, тип процентної ставки, базу нарахування процентів, порядок повернення кредиту та сплати процентів, в відповідно до п. 3.6 договору позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти шляхом сплати платежів на банківський рахунок кредитодавця згідно з графіком платежів, який додається до договору та є невід'ємною частиною договору. Вважає, що ОСОБА_1 намагається ввести суд в оману, оскільки згідно із п. 5.1 кредитного договору позичальник заявив та запевнив, що він не перебуває під впливом тяжкої для себе обставини, що змушує укласти його Договір, та вважає умови договору вигідними для себе, розуміє, що розмір процентної ставки, встановлений пунктом 3.2 договору, значно перевищує розміри процентних ставок банків України, та вважає такий розмір процентної ставки вигідними для себе. Просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 надала суду відповідь на відзив, в якому наполягала та тому, що тяжкі сімейні обставини в сім'ї відповідача мали тривалий характер та не могли бути швидко усунуті, а кредитний договір укладено на вкрай невигідних для ОСОБА_1 умовах, при інших обставинах він не уклав би договір на отримання суми 1400 грн. під такі неймовірно великі відсотки. Звернула увагу на непорядність кредитодавця, яким не вносилися до розрахунку суми, сплачені ОСОБА_1 у рахунок погашення кредиту, не повідомлялась сума боргу та графік погашення заборгованості.

Ухвалою суду від 04.05.2018 року по справі за клопотанням представника відповідача адвоката ОСОБА_5 призначено судову психологічну експертизу, виконання якої доручено експертам Полтавської клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева.

Ухвалою суду від 15.06.2018 року поновлено провадження, в зв'язку з надходженням повідомленням в.о. голови АСПЕК Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева № 24-07/142 від 25.05.2018 року про неможливість проведення судової експертизи, відповідно до якого на підставі підпункту 1.2.6 пункту 1.2 розділу І "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень" (наказ Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 р.) психологічні експертизи проводяться установами судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 09.07.2018 року по справі за клопотанням представника відповідача адвоката ОСОБА_5 призначено судову психологічну експертизу, виконання якої доручено експерту Полтавського відділення Харківського науково- дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_6.

Ухвалою суду від 11.10.2018 року поновлено провадження у зв'язку з поверненням матеріалів справи разом з повідомленням експерта за вих. № 1454 від 08.10.2018 року про непроведення оплати судової експертизи ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги КС "Полтава Капітал Плюс" підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечував з підстав, наведених у відзиві на зустрічну позовну заяву, просив в його задоволенні відмовити.

Відповідач ОСОБА_1, будучи повідомлений про час та місце слухання справи, до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, доручив представляти свої інтереси адвокату ОСОБА_2

Представник відповідача адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову КС "Полтава Капітал Плюс", просила відмовити в його задоволенні, зустрічний позов підтримала, просила задовольнити з викладених у ньому підстав .

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, а відповідач - заперечення проти позову, допитавши свідків та оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов КС "Полтава Капітал Плюс" підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до КС "Полтава Капітал Плюс" з заявою про прийняття до кредитної спілки.

Відповідно до витягу з протоколу№ 33-кіс засідання спостережної ради КС "Полтава Капітал Плюс" від 05.09.2016 року ОСОБА_1 прийнятий в члени кредитної спілки.

В цей же день ОСОБА_1 заповнено Анкету фізичної особи, та заяву про надання кредиту, в якій він вказав, що просить надати кредит в розмірі 1400 грн. терміном на 30 тижнів зі сплатою щотижневого платежу 161 грн.

05.09.2017 року між КС "Полтава Капітал Плюс" та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір № 3052-7220-7501, предметом якого згідно п. 1.1 - 1.3 є наступне: кредитодавець зобов'язується надати фінансовий кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; розмір кредиту - 1400 грн. 00 коп., строк кредиту - 30 тижнів з 05.09.2016 року по 03.04.2017 року.

Таким чином, відповідачу виданий кредит в тому розмірі та на такий строк, який він просив в заяві про надання кредиту.

Відповідно до п. п. 3.1 - 3.4 Кредитного договору № 3052-7220-7501 від 05.09.2017 року процентна ставка за кредитом є фіксованою, розмір денної процентної ставки - 1,5 % за один календарний день, розрахунковий період для нарахування процентів - один календарний день, база нарахування процентів за календарний день - загальна сума заборгованості позичальника перед кредитодавцем на кінець попереднього календарного дня, яка дорівнює арифметичній сумі (а) заборгованості за кредитом та (б) заборгованості за нарахованими процентами.

Як встановлено в п. 3.6 договору, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти шляхом сплати платежів на банківський рахунок кредитодавця згідно з графіком платежів, який додається до Договору та є невід'ємною частиною Договору, а також з урахуванням пункту 3.8 договору. Датою проведення платежу є дата зарахування суми платежу на банківський рахунок Кредитодавця. Сума останнього платежу дорівнює арифметичній сумі заборгованості за кредитом і заборгованості за нарахованими процентами та округлюється в більшу сторону до цілих гривень.

Згідно змісту положень пп. 5.1.5, 5.1.6 п. 5.1 договору, при укладенні кредитного договору Позичальник заявляє та запевняє, що він не перебуває під впливом тяжкої для себе обставини, що змушує його укласти Договір; він вважає умови Договору вигідними для себе, розуміє, що розмір процентної ставки, встановленої пунктом 3.2 Договору, значно перевищує розміри процентних ставок банків України, та вважає такий розмір процентної ставки вигідним для себе.

Позивач КС "Полтава Капітал Плюс" виконав свій обов'язок та видав ОСОБА_1 кредит у розмірі 1400 грн. 00 коп. Факт отримання відповідачем обумовленої договором суми підтверджується заповненою ним власноруч розпискою від 05.09.2016 року.

Відповідач ОСОБА_1 не оспорював факт підписання кредитного договору та додатку до нього, яким є Графік платежів, відповідно до якого визначено порядок та строки внесення коштів в рахунок погашення боргу за договором рівними платежами в розмірі по 161 грн. 00 коп. до 03.04.2017 року включно.

Відповідно до кредитної угоди та у відповідності до графіку платежів ОСОБА_1 зобов'язався здійснювати погашення кредиту шляхом внесення щотижня коштів з погашення тіла кредиту та процентів.

Разом з тим, свої зобов'язання з погашення кредиту позичальник ОСОБА_1 виконував неналежним чином, кредит та нараховані проценти в установленому договором порядку та строки не сплачував.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого КС "Полтава Капітал Плюс", у позичальника ОСОБА_1 станом на 06.09.2017 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 116334 грн. 93 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 1375 грн. 88 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 114959 грн. 05 коп.

Зміст вказаного розрахунку свідчить про те, що відповідачем періодично вносились кошти в рахунок погашення боргу, в тому числі12.09.2016 року, 19.09.2016 року, 26.09.2016 року по 161 грн. 00 коп.,06.10.2016 року, 15.10.2016 року, 21.10.2016 року по 170 грн. 00 коп., 14.11.2016 року, 09.12.2016 року по 161 грн. 00 коп., 22.11.2016 року - 165 грн. 00 коп.,16.12.2016 року - 61 грн. 00 коп., 28.12.2016 року - 62 грн. 00 коп., 06.01.2018 року - 100 грн. 00 коп.,14.01.2017 року - 18 грн. 00 коп., 24.01.2017 року з 27 грн. 00 коп., 28.01.2017 року - 23 грн. 00 коп., 12.02.2017 року - 50 грн. 00 коп., 19.02.2017 року - 10 грн. 00 коп., 23.02.2017 року - 20 грн. 00 коп., 12.03.2017 року - 10 грн. 00 коп., а також 24.07.2017 року - 1100 грн. 00 коп., 15.08.2017 року - 1000 грн. 00 коп.

Таким чином, відповідачем зобов'язання за кредитним договором виконувались частково.

Доводи в судовому засіданні представника відповідача адвоката ОСОБА_2 про те, що крім вищезазначених коштів, ОСОБА_1 в період з 28.10.2016 року по 09.08.2017 року внесено в рахунок погашення боргу кошти в загальному розмірі 6300 грн. 00 коп. (перелік сум наведений нею в розрахунку, а.с. 73), які позивачем неправомірно не були враховані при обчисленні боргу, суд вважає необґрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу, оскільки жодними доказами ці обставини не підтверджуються та не доведені відповідачем шляхом подання належних та допустимих доказів під час судового розгляду справи, натомість категорично заперечуються представником позивача.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого зобов'язання.

Аналіз досліджених судом доказів свідчить про те, що відповідач ОСОБА_1 отримав кошти в кредит, у встановленому кредитним договором порядку та строки його не погасив, у зв'язку з чим вважає обґрунтованими твердження представника позивача про існування кредитної заборгованості.

Відповідач ОСОБА_1 оспорюючи законність вимог КС "Полтава Капітал Плюс" про стягнення кредитної заборгованості, звернувся з зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору з підстав, передбачених ст. 233 ЦК України.

Як встановлено в ст. 233 ЦК України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Згідно роз'яснень, наведених в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Обґрунтовуючи позовні вимоги за зустрічним позовом, відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 вказували, що тяжкими сімейними обставинами, які змусили відповідача підписати кредитний договір № 3052-7220-7501 від 05.09.2017 року на суму 1400 грн. зі сплатою за користування кредитними коштами процентів за ставкою 1,5 % за один календарний день, що є явно невигідними, стали хвороба матері ОСОБА_4, ка потребувала негайного оперативного втручання та неможливість повноцінного забезпечення усім необхідним його трьох малолітніх дітей та дружини.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що є дружиною відповідача ОСОБА_1, вони є батьками трьох дітей, вона не працює, а чоловік є єдиним годувальником в родині. Матір чоловіка має проблеми з тазобедреними суглобами, їй важко самостійно пересуватися та вона потребує стороннього догляду. Їй відомо, що ОСОБА_1 брав в кредитні кошти в розмірі 1400 грн. на лікування матері. Укладення кредитного договору з КС "Полтава Капітал Плюс" відбувалося в них вдома у її присутності. Кошти в рахунок погашення кредиту передавалися представнику кредитної спілки готівкою, квитанції при цьому не видавались. Вказала, що в кредитному договорі була вказана висока відсоткова ставка, але ОСОБА_1 був вимушений укласти договір, оскільки була необхідність у лікуванні матері та утримання родини.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що близько 9 років знайомий з ОСОБА_1, який є його підлеглим. Знає, що останній уклав договір з КС "Полтава Капітал Плюс" та не повернув гроші згідно умов договору. Вказав, що на момент укладення договору ОСОБА_1 перебував у дуже скрутному матеріальному становищі, оскільки потребував коштів на лікування хворої матері, в той час на його утриманні також перебувало троє дітей та дружина, яка знаходилась у декретній відпустці. Зазначив, що йому невідомо куди ОСОБА_1 витратив отримані в кредит кошти.

Судом достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 та є батьком трьох малолітніх дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвами про їх народження серії 1-КЕ № 174414 від 16.01.2013 року, серії 1-КЕ № 243313 від 11.05.2016 року, серії 1-КЕ № 205057 від 09.10.2014 року. Відповідно до посвідчення БИ №072053 ОСОБА_7 та ОСОБА_1 мають право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей.

Згідно виписки з медичної картки стаціонарного хворого хірургічного відділення Дитячої міської клінічної лікарні м. Полтави за № 1633 від 22.02.2017 року, 17.02.2017 року ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, був госпіталізований з діагнозом ЗЧМТ, Забій головного мозку. Лінійний перелом лівої тім'яної кістки. Гематома лівої тім'яної ділянки.

Таким чином, хвороба дитини відповідача мала місце в лютому 2017 року, майже через півроку після укладення оспорюваного ним кредитного договору.

Поряд з цим, ОСОБА_1 та його представник вказували на наявності у відповідача матері, яка є інвалідом та потребувала термінової операції, чим, зокрема, і було обумовлене укладення спірного правочину.

Відповідно до копії медичної картки ОСОБА_4, вона тривалий час, принаймні з 2014 року (на підтвердження чого відповідачем надано суду копію медичної картки) хворіє на захворювання опорно-рухового апарату, у зв'язку з чим регулярно спостерігається у лікарів за місцем проживання.

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0468961 від 02.07.2015 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, має другу групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання з ураженням ОРА.

Згідно довідки Обласної клінічної лікарні відновлювального лікування та діагностики з обласними центрами планування сім'ї та репродукції людини, медичної генетики за вих. № 01-20/301 від 07.04.2017 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканка с. Нова Олександрівка Семенівського району дійсно перебуває на стаціонарному лікуванні в ортопедичному відділенні обласної клінічної лікарні відновного лікування та діагностики з 27.03.2017 року по теперішній час. Прооперована потребує стороннього догляду.

Як вбачається з заключення лікарсько-консультативної комісії Семенівської поліклініки № 07 від 14.04.2017 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителька смт Семенівка, вул. Л.Українки, 13, Полтавської області, потребує стороннього догляду. Діагноз: Двухсторонній коксартроз, стан після ендопротезування справа 04.04.2017 року.

Таким чином, надані суду відповідачем докази доводять той факт, що мати відповідача ОСОБА_4 яка мешкає за межами м. Полтави, й, відповідно, сторонню допомогу у зв'язку з наявними захворюваннями отримує не лише від сина ОСОБА_1, оперативне втручання зазнала у квітні 2017 року, більше ніж через півроку після укладення відповідачем оспорюваного правочину, у зв'язку з чим доводи відповідача про те, що основною підставою для укладення угоди з КС "Полтава Капітал Плюс" 05.09.2016 року стала потреба в терміновій операції його матері, суд вважає безпідставними і такими, що не заслуговують на увагу.

На переконання суду, не може бути визнаний тяжкою обставиною, яка у відповідності до вимог ст. 233 ЦК України є підставою для визнання недійсним договору, й факт наявності на утриманні у відповідача ОСОБА_1 трьох малолітніх дітей.

Крім того, наданий відповідачем суду договір іпотеки № 014/0026/74/90972 від 28.09.2007 року доводить той факт, що у ОСОБА_1 є досвід кредитування в банківських установах, укладення кредитних договорів. Вказаний документ доводить факт наявності на час укладення оспорюваного договору кредитних зобов'язань у ОСОБА_1, про які в Анкеті фізичної особи, заповненій відповідачем 05.09.2017 року безпосередньо перед укладенням кредитного договору з КС "Полтава Капітал Плюс", відомості не внесені.

Обґрунтовуючи підстави позовних вимог, відповідач надав суду Консультативний висновок відносно психологічного стану ОСОБА_1 № 34 від 03.01.2018 року, виконаний практичним психологом психотерапевтом Української спілки психотерапевтів, відповідно до якого ОСОБА_1 звернувся до психолога із запитом типу: "Допоможіть мені пережити існуючу ситуацію". Негативні зміни у психічній сфері ОСОБА_12 (надмірна тривога, відчуття неспокою, провини, безсоння) виникли внаслідок пережитих психотравмуючих ситуацій. Найбільші порушення психоемоційного стану ОСОБА_1 були викликані смертю батька (суїцид) у вересні 2014 року. На той момент клієнт за психологічною допомогою не звертався, намагався самостійно пережити трагічну подію, але не зміг подолати відчуття провини, що "не вберіг батька", "не був поруч". Під час консультації, не зважаючи на час, що минув, у ОСОБА_12 навертаються сльози при згадці про батька, він продовжує аналізувати події, що свідчить про те, що цикл горювання не завершено, емоційні реакції залишаються травмуючими. Відразу після смерті батька у тяжкому психологічному і фізичному стані опинилася мати ОСОБА_12: вона тривалий час не могла справитися з відчуттям "неможливості жити" після пережитого, у неї з'явився страх перед життям. Пізніше їй було встановлено діагноз "знос тазобедрених суставів", хвороба позбавила її можливості рухатися. Мати не могла самостійно себе обслуговувати, ОСОБА_12 за нею доглядав, переживав за її здоров'я. Вона потребувала операції, на яку було необхідно віднайти кошти. Крім того, у ОСОБА_1 були малі діти (на той момент - донечці ОСОБА_11 1 місяць, ОСОБА_9 2 роки), які також потребували турботи і забезпечення з боку батька. Вибір стосовно того, хто більше потребує піклування - мати чи діти - зробити було неможливо, оскільки всі вони рідні люди і знаходилися в слабких позиціях. На додачу, син у віці восьми місяців отримав черепно- мозкову травму із тріщиною лівого тім'ячка. ОСОБА_12 протягом тривалого періоду не виходив із замкненого кола постійної напруги, тривоги і страху за життя близьких людей, піклування про яких потребувало великих коштів. У злиденний момент він взяв грошову позику, необхідну для підтримки життєво важливих потреб родини. Зрозуміло, що людиною у такому стані легко маніпулювати, оскільки високий рівень тривоги призводить до відсутності можливості аналізувати, бути уважним, спів ставляти факти. Найперше, чого потребує людина у подібній ситуації, - це підтримки. І шахрайські дії "кредиторів" були сприйняті клієнтом як підтримка і можливість вижити. На даний момент знаходиться у тяжкому психоемоційному стані, має глибокий страх за життя дружини, тривогу за дітей, їхнє майбутнє, відчуття провини перед ними, тривалі порушення сну.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом п. 6.3, 5.4 "Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року, особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки, індивідуально-психологічні особливості, риси характеру, провідні якості особистості, мотиваційні чинники психічного життя і поведінки , емоційні реакції та стани, закономірності перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей є предметом дослідження психологічної експертизи.

За таких обставин, консультативний висновок відносно психологічного стану ОСОБА_1, на переконання суду, не може бути визнаний належним доказом перебування ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору 05.09.2016 року під впливом тяжких обставин, а тому суд не бере його до уваги.

За клопотанням представник відповідача адвоката ОСОБА_2 призначалась судова психологічна експертиза з метою встановлення чи мали суттєвий вплив індивідуально-психологічні особливості та емоційний стан ОСОБА_1 на час укладення Кредитного договору № 3052-7220-7501 від 05.09.2016 року з КС "Полтава Капітал Плюс" та яка особистісна значимість для ОСОБА_1 обставин, за яких була укладена угода. Проте судова експертиза не була проведена у зв'язку з неоплатою її проведення ОСОБА_1

Оцінюючи доводи представника відповідача адвоката ОСОБА_2 щодо недотримання при укладенні договору вимог ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

В ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно змісту положень пп. 5.1.6 п. 5.1 договору, при укладенні кредитного договору Позичальник заявляє та запевняє, що він вважає умови Договору вигідними для себе, розуміє, що розмір процентної ставки, встановленої пунктом 3.2 Договору, значно перевищує розміри процентних ставок банків України, та вважає такий розмір процентної ставки вигідним для себе.

За таких обставин, суд вважає посилання представника відповідача адвоката ОСОБА_2 на недотримання при укладенні договору вимог ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" непереконливими, позаяк ОСОБА_1, будучи ознайомлений зі змістом договору, підписав його, погодившись з усіма його умовами, в тому числі розміром процентів за користування кредитними коштами, ці умови позивачем не приховувались від відповідача, був визначений розмір щотижневого платежу, який мав сплачувати відповідач з урахуванням процентної ставки, з яким він погодився, підписавши Графік платежів. Підписавши кредитну угоду, відповідач погодився також з положеннями щодо порядку нарахування процентів та черговості погашення кредитної заборгованості, визначеними в п.п. 3.6, 3.7 договору. При цьому, доказів того, що він діяв під впливом тяжкої для нього обставини і уклав угоду на вкрай невигідних для нього умовах, чим скористався позивач по справі, не встановлено й позивачем під час судового розгляду справи існування таких обставин не доведено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем шляхом надання суду належних та допустимих доказів факту перебування на час укладення кредитного договору № 3052-7220-7501 від 05.09.2017 року під впливом тяжких обставин.

При цьому, очевидним є те, що ОСОБА_1 був достеменно обізнаний про умови кредитування, особисто та свідомо, без тиску та примусу підписав Кредитний договір № 3052-7220-7501 від 05.09.2017 року та Графік погашення, який є додатком до нього, отримав кредит у тому розмірі, який просив надати у заяві про видачу кредиту, на визначений ним строк, був обізнаний про розмір щотижневих платежів, виконував частково свої зобов'язання за договором, тим самим погоджуючись на його умови.

Крім того, підписуючи Кредитний договір № 3052-7220-7501 від 05.09.2017 року відповідач підтвердив застереження, викладені в пп. 5.1.4, 5.1.5, 5.1.6 п. 5.1 договору, про те, що при укладенні кредитного договору його волевиявлення є вільним та відповідає справжній внутрішній волі, він не перебуває під впливом тяжкої для себе обставини, що змушує його укласти Договір; він вважає умови Договору вигідними для себе, розуміє, що розмір процентної ставки, встановленої пунктом 3.2 Договору, значно перевищує розміри процентних ставок банків України, та вважає такий розмір процентної ставки вигідним для себе.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Полтава Капітал Плюс" про визнання недійсним кредитного договору є безпідставним та не підлягає задоволенню.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки "Полтава Капітал Плюс" підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 3052-7220-7501 від 05.09.2017 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого суду позивачем КС "Полтава Капітал Плюс", розмір боргу ОСОБА_1 за кредитом становить 1375 грн. 88 коп.

При цьому, за період з вересня 2016 року по 06.09.2017 року позивачем нараховано проценти в розмірі 118895 грн. 93 коп., з них погашено 3936 грн. 88 коп., заборгованість становить 114959 грн. 05 коп.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, суд враховує наступне.

Поняття "строк договору", "строк виконання зобов'язання" та "термін виконання зобов'язання" згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

В ст. 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом положень ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору, хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Поняття "строк виконання зобов'язання" і "термін виконання зобов'язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.

У цій справі сторони строк договору окремо не визначили, а погодили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов'язання.

Так, наявні у справі докази свідчать про те, що сторони 05.09.2016 року уклали Кредитний договір № 3052-7220-7501, за умовами якого строк кредиту встановлено 30 тижнів з 05 вересня 2016 року по 03 квітня 2017 року, процентна ставка за кредитом є фіксованою, розмір денної процентної ставки - 1,5 % за один календарний день.

Відповідно до п. 3.5 Кредитного договору, проценти нараховуються щодня протягом всього строку Договору, включаючи день останнього платежу за Договором на умовах, встановлених пунктами 3.2, 3.3, 3.4 Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 ("Позика. Кредит. Банківський вклад"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

В ч. 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відтак, у межах строку кредитування до 03 квітня 2017 року включно відповідач мав, зокрема, повернути позивачеві кредит і сплатити проценти періодичними платежами. Починаючи з 04.04.2017 року, відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

До такого висновку дійшла ОСОБА_13 Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.

Таким чином, позивач КС "Полтава Капітал Плюс" мала право нараховувати проценти за користування кредитними коштами в період до 03.04.2017 року включно, відтак з відповідача підлягає стягненню заборгованість з відсотків, нарахована станом на 03.04.2017 року, дії з нарахування процентів в період, починаючи з 04.04.2017 року суд вважає протиправними, а відповідну заборгованість такою, що нарахована всупереч умов кредитного договору, у зв'язку з чим стягненню з відповідача не підлягає.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_1, наданого суду позивачем, станом на 03.04.2017 року загальний розмір боргу становить 11746 грн. 26 коп., виходячи з розміру боргу по кредиту в сумі 1375 грн. 88 коп., розмір процентів за користування ним становить 10370 грн. 38 коп.

Зміст вищезазначеного розрахунку свідчить про те, що після 03.04.2017 року відповідачем в рахунок погашення боргу були сплачені кошти в сумі 2100 грн. 00 коп. (24.07.2017 року та 15.08.2017 року), які у відповідності до вимог п. 2.7 Кредитного договору підлягали зарахуванню в рахунок погашення процентів. З огляду на те, що суд визнав безпідставним й таким, що суперечить умовам кредитного договору, нарахування КС "Полтава Капітал Плюс" процентів в період після 03.04.2017 року, вважає за доцільне врахувати внесені відповідачем кошти в рахунок погашення боргу, який утворився у нього перед позивачем станом на 03.04.2017 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог Кредитної спілки "Полтава Капітал Плюс" та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 9646 грн. 26 коп., в тому числі 1375 грн. 88 коп. кредиту та 8270 грн. 38 коп. нарахованих процентів.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені ним при зверненні до суду, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Кредитної спілки "Полтава Капітал Плюс" (місцезнаходження - м. Полтава, вул. Старий Поділ, 8, код ЄДРПОУ - 39829901) до ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Полтава Капітал Плюс" про визнання недійсним кредитного договору - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки "Полтава Капітал Плюс" заборгованість за кредитним договором в сумі 9646 (дев'ять шістсот сорок шість) грн. 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки "Полтава Капітал Плюс" судовий збір в сумі 132 грн. 67 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції

Повний текст рішення складений 19.12.2018 року.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_14