Ухвала

від 13.12.2018 по справі 759/19946/18

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 1-кс/759/5772/18

ун. № 759/19946/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м.Київ

слідчий суддя Святошинського району м.Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі заявника адвоката ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 32018100000000191, відомості про яке внесено до ЄРДР 17.10.2018 р., про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

10.12.2018 р. до слідчогосудді Святошинськогорайонного суду м.Києвазвернувся адвокат ОСОБА_3 ,який дієв інтересахтовариства зобмеженою відповідальністю Розквітагроіз клопотанням в порядку ст.174 КПК України, в якому просить скасувати арешт на грошові кошти товариства, які знаходяться на рахунках товариства відкритих в АТ КБ Приватбанк відчуження, використання та розпорядження якими було обмежено ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва 15.11.2018 року (пр.№ 1-кс/759/5217/18, ун.№ 759/18232/18) у кримінальному провадженні № 32018100000000191.

Особа, яка звертається із клопотанням посилається на необгрунтованість застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження арешту грошових коштів у даному кримінальному провадженні. Зокрема, посилається на своє право власності та на своє право користування грошовими коштами, яке стало предметом арешту. Також посилається на порушення норм процесуального права як при зверненні прокурора до слідчого судді, так і при постановленні ухвали слідчим суддею, зокрема на відсутність відомостей про розмір шкоди. Вважає необгрунтованим застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження арешту майна у даному кримінальному провадженні, зокрема невідповідності грошових коштів визначеним критеріям речового доказу визначеними ст.98 КПК України, оскільки вони не є матеріальними об`єктами (предметами), які могли б бути знаряддям вчинення кримніального правопорушення та не можуть зберігати на собі сліди злочину.

У судовому засіданні адвокат підтримує вимоги клопотання та просить його задовольнити.

Слідчий не заперечує проти задоволення клопотання посилаючись на відсутність подальшої потреби в арешті.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката, слідчого, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про скасування арешту.

Частиною 1 ст.174 КПК України передбачена можливість скасування арешту майна за клопотанням власника або володільця арештованого майна за умови, зокрема, доведеності необгрунтованості накладення арешту стосовно майна, яке знаходиться у власності або у володінні.

Вирішуючи клопотання, слідчий суддя виходить із загального правила змагальності сторін у кримінальному провадженні та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, про що закріплено в ст.22 КПК України.

Даним провадженням слідчим суддею не досліджується обгрунтованість рішення (ухвали) слідчого судді про накладення аршету, дослідженню підлягає лише обгрунтованість безпосередньо накладення арешту на майно заявника.

Слідчим суддею встановлено, що Святошинським УП ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32018100000000191 відомості про яке внесено до ЄРДР 17.10.2018 р., з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.205 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва 15.11.2018 р. на речові докази якими є грошові кошти у тому числі, що знаходяться на рахунках ТОВ «Розквітагро» (код ЄДРПОУ 41351570) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 відкритих в банківській установі АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), було накладено арешт.

Ухвала мотивована можливістю накладення арешту на речові докази.

Частиною 10 ст.170 КПК України передбачена можливість накладення арешту на гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, однак, слід з`ясувати з якою метою забезпечується кримінальне провадження та чи можливе допущення арешту майна за конкретних обставин.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Дане положення необхідно розглядати не саме по собі, а у контексті з іншими частинами даної статті. Зокрема, частина 2 ст.170 КПК України надає вичерпний перелік випадків, за яких допускається арешт майна, а саме з метою забезпечення:

1.Збереження речових доказів;

2.Спеціальної конфіскації;

3.Конфіскації майна як виду покарання або заходу кримніально-правового характеру щодо юридичної особи;

4.Відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчий звернувся до слідчого судді, а слідчий суддя задовольнив клопотання про накладення арешту на речові докази.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (арешт майна з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 Кримінально-процесуального кодексу України, речовими доказами є матеріальні об`єкти , які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримніального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінальногоправопорушення.

У теорії доказування речові докази характеризуються як «німі свідки», які «не мають можливості» навмисно спотворювати відображені на них сліди вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи із законодавчо визначеного поняття речового доказу, зважаючи на правову кваліфікацію даного кримінального правопорушення та період, у якому виникло інкриміноване кримінальне правопорушення, можна зробити висновок про те, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках товариства, не відвповідають зазначеним вище критеріям речового доказу, оскільки вони не є матеріальними об`єктами, які могли бути знаряддям вчинення крмінального правопорушення та не можуть зберігати на собі сліди такого правопорушення.

Як встановленоу даномупровадженні,з ухвалипро арештмайна неможливодійти висновку,з якихмотивів бувзастосований арешт майна і який є виправданим та з якою метою можливо допустити таке забезпечення (збереження речовихдоказів,спеціальної чиіншої конфіскаціїабо жвідшкодування шкоди)у даному кримінальному провадженні. Усе вищезазанчене свідчить про необгрунтованість застосованого арешту майна, а тому такий арешт підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 98, 167, 170, 171, 173, 174, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання гадвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 32018100000000191, відомості про яке внесено до ЄРДР 17.10.2018 р., про скасування арешту майна, задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва 15.11.2018 року (пр.№ 1-кс/759/5217/18, ун.№ 759/18232/18) у кримінальному провадженні № 32018100000000191 , відомості про яке внесено до ЄРДР 17.10.2018 року в частині арешту на грошові кошти ТОВ Розквітагро (ЄДРПОУ 41351570)розміщені на банківських рахунках відкритих в АТ КБ Приватбанк.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1