Постанова

від 18.12.2018 по справі 199/3953/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1337/18 Справа № 199/3953/17 Суддя у 1-й інстанції - Руденко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального закладу Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №11 Департаменту охорони здоров'я населення Дніпровської міської ради на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2018 року у справі за позовом Громадської організації Дніпропетровський незалежний правозахисний центр , яка діє в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 до Комунального закладу Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №11 про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2017 року ГО "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах члена громадської організації ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до КЗ "Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №11" Департаменту охорони здоров'я населення Дніпровської міської ради про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що ОСОБА_1 є членом громадської організації Дніпропетровська незалежна Правозахисна Громадська організація . 24 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з інформаційним запитом про надання публічної інформації вх.№7/162, на який відповідачем було відмовлено ОСОБА_1 у наданні вищевказаної інформації. Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2015 року бездіяльність відповідача щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на запит була визнана протиправною. Такою бездіяльністю ОСОБА_1 була заподіяна моральна шкода, тому позивач просив суд відшкодувати ОСОБА_1, заподіяну відповідачем моральну шкоду в розмірі 4 000 грн. шляхом безспірного списання коштів обласного бюджету КЗ Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №11 Департаменту охорони здоров'я населення Дніпровської міської ради.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2018 року було частково задоволено позовні вимоги ГО Дніпропетровський незалежний правозахисний центр , яка діє в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 Відшкодовано ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1) моральну шкоду в сумі 2 000 грн., заподіяну КЗ Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №11 Департаменту охорони здоров'я населення Дніпровської міської ради в особі виконуючого обов'язки головного лікаря ОСОБА_2, шляхом безспірного списання коштів місцевого бюджету КЗ Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №11 Департаменту охорони здоров'я населення Дніпровської міської ради (м. Дніпро, вулиця Висоцького,2а, код ЄДРПОУ 37899757). В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з КЗ Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №11 Департаменту охорони здоров'я населення Дніпровської міської ради на користь держави компенсацію судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 704,80 грн.

В апеляційній скарзі КЗ Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №11 Департаменту охорони здоров'я населення Дніпровської міської ради просить рішення суду від 12 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частиною 1 статті 31 Закону України "Про інформацію" передбачено, що у разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.

За змістом частини 2 статті 24 Закону України "Про доступ до публічної інформації" особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

З матеріалів справи вбачається, 24 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з інформаційним запитом за вх. № 7/162 для отримання інформації, як загальної публічної для ознайомлення та копіювання, а саме: посадову інструкцію заступника головного лікаря з медичної частини КЗ Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №11 Департаменту охорони здоров'я населення Дніпровської міської ради ОСОБА_2; наказ про призначення заступника головного лікаря КЗ Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №11 Департаменту охорони здоров'я населення Дніпровської міської ради ОСОБА_2 виконуючою обов'язки головного лікаря КЗ Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №11 Департаменту охорони здоров'я населення Дніпровської міської ради у вересні-листопаді 2014 року; посадову інструкцію завідуючої амбулаторії № 1 КЗ Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №11 Департаменту охорони здоров'я населення Дніпровської міської ради ОСОБА_3 (а.с.117).

Листом від 03 грудня 2014 року за вих. № 7/286 за підписом в.о. головного лікаря КЗ Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №11 ОСОБА_2 було відмовлено позивачу у наданні вищевказаної інформації, у зв'язку з тим, що інформаційний запит не має жодних посилань на мету отримання інформації та цілей для подальшого використання, що порушує принципи закріплені у ст. 10 Закону України Про доступ до публічної інформації, а також є службовою інформацією (а.с.118).

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2015 року у справі №199/3765/15-а визнано дії виконуючого обов'язки головного лікаря комунального закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги №11 Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської міської ради ОСОБА_2 в частині відмови в наданні запитуваної публічної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 №7/162 від 24 листопада 2014 року неправомірними (а.с.10-12).

Ухвалою Дніпропетровського апеляцйного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року постановуАмур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2015 року залишено без змін (а.с.9).

Позивач зазначали в позовній заяві, що відмова у наданні відповіді на запит є неправомірною, оскільки відповідачем було порушено вимоги Закону України Про доступ до публічної інформації (а.с.2-7).

Згідно статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Факт протиправності дій відповідача в особі його керівника ОСОБА_2 був встановлений судовим рішення в адміністративній справі, отже не підлягає доказуванню при розгляді цієї справи.

В п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи викладене, а також встановлену судовим рішенням, що набрало законної сили, протиправність бездіяльності відповідача з ненадання публічної інформації, суд дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування ОСОБА_1 заподіяної моральної шкоди.

Рішенням Європейського суду з прав людини Ромашов проти України від 27 липня 2004 року встановлено, що само по собі визнання факту порушення права не є достатньою сатисфакцією, оскільки в результаті такого порушення особа зазнає певної моральної шкоди.

Беручи до уваги конкретні обставини у даній справі, характер і ступінь моральних страждань позивача, визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди відповідає тяжкості та тривалості перенесеної нею душевних страждань.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивачем не було доведено спричинення їй моральної шкоди є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про не встановлення преюдиційних обставин у даній справі є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не були враховані всі обставини у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є недоведеними.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до переоцінки висновків рішення суду, тлумачення норм права.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального закладу Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №11 Департаменту охорони здоров'я населення Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді