Постанова від 17.12.2018 по справі 393/540/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2018 року м. Кропивницький

справа № 393/540/17

провадження № 22-ц/4809/36/18

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Авраменко Т. М.

суддів Письменного О. А., Черненка В. В.

секретар Бодопрост М.М.

учасники справи:

позивач - Новгородківська селищна рада, представники - адвокат Заболотній Павло Леонідович, за довіреністю Попович Володимир Миколайович

відповідачі - ОСОБА_3, представник - адвокат ОСОБА_4, за довіреністю - ОСОБА_5, приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Бондаренко Алла В?ячеславівна, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, представник за довіреністю - Мусієнко Марина Вікторівна, фізична особа-підприємець ОСОБА_8

третя особа - ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Новгородківської селищної ради Кіровоградської області на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2018 року у складі судді Мохонько К. М. у справі за позовом Новгородківської селищної ради Кіровоградської області до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Бондаренко Алли В?ячеславівни, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, третя особа: ОСОБА_9 про скасування запису в поземельній книзі про державну реєстрацію земельних ділянок та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року Новгородківська селищна рада звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Бондаренко Алли В?ячеславівни, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, третя особа: ОСОБА_10 про скасування запису в поземельній книзі про державну реєстрацію земельних ділянок та скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки.

Зазначала, що у червні 2017 року до сільської ради зі скаргою про відновлення меж земельної ділянки звернулась ОСОБА_10, яка проживає АДРЕСА_1. В ході розгляду спору з ОСОБА_3, який проживає АДРЕСА_2 встановлено, що межі його земельної ділянки не відповідають її розмірам відповідно до державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1 від 11 липня 2002 року, виданому на ім?я ОСОБА_11.

Листом від 27 червня 2017 року № 01-16/235 ОСОБА_3 зобов?язано провести встановлення меж земельної ділянки за участю сусіднього землекористувача та представників селищної ради, однак цього зроблено не було.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3504600502017 від 19 липня 2017 року земельна ділянка площею 0,1500 га зареєстрована на ОСОБА_3 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_2 по АДРЕСА_2. Дата реєстрації земельної ділянки 06 червня 2017 року.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3504600512017 від 19 липня 2017 року земельна ділянка площею 0,1854 га зареєстрована на ОСОБА_3 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_3 по АДРЕСА_2. Дата реєстрації земельної ділянки 06 червня 2017 року.

20 червня 2017 року приватним нотаріусом Бондаренко А.В. проведено державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за ОСОБА_3

З державного акту вбачається, що ширина земельної ділянки з боку вулиці становить 24,65 м, з боку городу - 24,60 м. Після державної реєстрації розмір земельної ділянки з боку вулиці становить 24,40 м, з боку городу - 26,95 м. Відповідно до державного акту під будівлями знаходилась земельна ділянка площею 0,0428 га, а після державної реєстрації стала 0,1038 га.

Відповідно до листа Відділу Держгеокадастру від 01 вересня 2017 року № 392/116-17 технічна документація із землеустрою на земельні ділянки у відділі відсутня. Інформація про перехід права власності в порядку спадкування від ОСОБА_11 до ОСОБА_3 відсутня.

Просила зобов?язати державного кадастрового реєстратора скасувати запис у поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер НОМЕР_2 та земельної ділянки площею 0,1854 га, кадастровий номер НОМЕР_3 по АДРЕСА_2, зроблений на підставі технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості від 21 червня 2013 року, виготовленої ФОП ОСОБА_8, скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер НОМЕР_2 та земельної ділянки площею 0,1854 га, кадастровий номер НОМЕР_3 по АДРЕСА_2, здійснену державним реєстратором приватним нотаріусом Бондаренко А.В.

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю, оскільки в матеріалах справі відсутні належні та допустимі докази на підтвердження позовних вимог.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що на підставі наданих позивачем до суду доказів встановлено, що технічна документація на земельні ділянки, належні ОСОБА_3, в органі, який провів внесення даних про земельні ділянки до поземельної книги відсутні, а отже внесення даних про земельні ділянки в поземельну книгу проведено способом, який не відповідає чинному законодавству.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_3 просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити. Зазначає, що посилання позивача на те, що реєстрація земельних ділянок була проведена без наявності технічної документації із землеустрою спростовується доказами, які є в матеріалах справи. Також незрозуміло, яким чином технічна документація із землеустрою може бути перепоною для реалізації права власності інших осіб, оскільки цей документ має лише процедурний порядок для оформлення власності на речове майно. Він погоджується з висновком суду, що встановлення факту накладення земельних ділянок одна на одну потребує спеціальних знань і може бути встановлений експертом при проведенні земельно-технічної експертизи. Однак клопотання про проведення такої експертизи позивачем не заявлялось (а.с.166,167).

Ухвалою судді Апеляційного суду Кіровоградської області від 03 травня 2018 року в складі судді Мурашка С. І. відкрито апеляційне провадження (а.с.134). Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 липня 2018 року в складі головуючого-доповідача Мурашка С. І., суддів Голованя А. М., Карпенка О. Л. справу призначено до розгляду на 27 червня 2018 року (а.с.145), оголошено перерву до 05 липня 2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 липня 2018 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі спадкоємців третьої особи ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.198).

У зв'язку з ліквідацією Апеляційного суду Кіровоградської області справу передано до утвореного Кропивницького апеляційного суду, 05 жовтня 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_13, 28 листопада 2018 року визначено склад колегії суддів для розгляду справи (а.с.207,212).

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 29 листопада 2018 року поновлено провадження у справі, залучено ОСОБА_9 до участі у справі, як правонаступника ОСОБА_10, справу призначено до розгляду на 12 грудня 2018 року (а.с.215).

В засіданні апеляційного суду представник позивача та третя особа підтримали доводи апеляційної скарги, а представник відповідача ОСОБА_3 просив відхилити апеляційну скаргу, оскільки докази на підтвердження порушення прав позивача відсутні.

Інші учасники справи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені під розписку, в засідання апеляційного суду не прибули. Представник Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подав заяву про розгляд справи за його відсутності (т.2 а.с.22-24).

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦПК України)

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суду дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, батькові відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_3 ОСОБА_14 на підставі Державного акту, виданого 11 липня 2002 року Новгородківською селищною радою, належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 3354 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства, розташована в АДРЕСА_2 (т.1 а.с.6), кадастровий номер земельної ділянки в Державному акті не зазначено відповідно до чинного на час видачі акту законодавства.

26 квітня 2005 року відповідач ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 3354 кв.м., належної спадкодавцю ОСОБА_11 на підставі Державного акту, (т.2 а.с.25).

В 2017 році за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру визначено кадастровий номер земельної ділянки, про що внесено відповідний запис в Державний земельний кадастр про земельну ділянку: земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_2, площа земельної ділянки 0,1500 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_3, площа земельної ділянки 0,1854 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовані в АДРЕСА_2, загальний розмір обох земельних ділянок становить 0,3354 га та відповідає розміру, зазначеному в Державному акті (т.1 а.с.17-19, 20-22).

Після присвоєння кадастрового номеру на підставі свідоцтва про право на спадщину приватним нотаріусом проведено державну реєстрацію права власності на ці земельні ділянки за відповідачем ОСОБА_3 (т.1 а.с.11-12, 13-14).

За правилами ст.3 ЦПК України в редакції на час подання позову, ст.4 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що права позивача здійсненням державним кадастровим реєстратором запису в поземельній книзі про державну реєстрацію земельних ділянок та приватним нотаріусом в Державному земельному кадастрі запису про право власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину не порушено.

Доводи апеляційної скарги такого висновку не спростовують.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Із змісту позовної заяви вбачається, що приводом для звернення селищної ради з позовом до суду стало наявність спору щодо відновлення меж земельних ділянок між власниками житлових будинків, розташованих в смт. Новгородка, вул. Кринична,48 та вул. Кринична, 50, разом з тим жодного доказу на порушення меж земельних ділянок позивач, який є юридичною особою і інтереси якого представляв адвокат, суду не надав та не заявляв в суді клопотання про витребування такого доказу відповідно до ст.ст. 81,83,84 ЦПК України, а суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Посилання представника позивача, що таке порушення встановлено актом селищної ради є голослівним, в матеріалах справи такого акту немає.

Крім того, колегія суддів зазначає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч.2 ст.152 ЗК України).

Відповідно до ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Статтями 106-107 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема, з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Саме по собі здійснення державної реєстрації прав не є підставою для відновлення меж в разі доведеності їх порушення. Посилання на відсутність технічної документації спростовуються витягом з Державного земельного кадастру, в якому зазначено про її наявність при здійсненні реєстрації (т.1 а.с.17,20). Запит про надання електронної версії технічної документації ніхто не робив.

Зазначеним спростовуються доводи апеляційної скарги про помилковість рішення суду першої інстанції.

В межах вимог та доводів апеляційної скарги передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382,384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Новгородківської селищної ради Кіровоградської області залишити без задоволення, а рішенняНовгородківського районного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2018 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України .

Повний текст постанови складено 19 грудня 2018 року.

Головуюча суддя Т. М. Авраменко

Судді: О. А. Письменний

В. В. Черненко