Постанова

від 12.12.2018 по справі 826/7666/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7666/18 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Степанюка А.Г.,

при секретарі: Мідянці А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гіпро на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 вересня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гіпро до Державної фіскальної служби України, треті особи: Державна казначейська служба України, Товариство з обмеженою відповідальністю Будлідер , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Гіпро , звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що виразилась у нескасуванні/невиключенні з Системи електронного адміністрування податку на додану вартість тридцяти двох податкових накладних від 28 грудня 2016 року, які потрапили на сервер Державної фіскальної служби України 11 січня 2017 року у період часу з 21:08 по 21.18 (на протязі 11 хвилин) через комп'ютерну мережу, з ІР-адреси 91.105.238.22, яка знаходиться на території Російської Федерації у місті Москва, з електронної поштової скриньки Teleprogramma348@i.ua, на загальну суму 12 903 811,32 гривень, у тому числі ПДВ - 2 150 635,22 гривень, та зобов'язати Державну фіскальну службу України скасувати/виключити з Системи електронного адміністрування податку на додану вартість ці податкові накладні.

Позовні вимоги обґрунтовано бездіяльністю відповідача щодо незабезпечення скасування/виключення з Системи електронного адміністрування податку на додану вартість 32 податкових накладних, які подано від імені товариства невстановленими особами, та потрапили на сервер Державної фіскальної служби України 11 січня 2017 року у період часу з 21:08 по 21.18 (на протязі 11 хвилин) через комп'ютерну мережу, з ІР-адреси 91.105.238.22, яка знаходиться на території Російської Федерації у місті Москва, з електронної поштової скриньки Teleprogramma348@i.ua, на загальну суму 12 903 811,32 гривень, у тому числі ПДВ - 2 150 635,22 гривень, чим порушено права та законні інтереси позивача.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 вересня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушенням норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам адміністративного позову. Крім того, позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які підтверджують факти скоєння службовими особами ТОВ Будлідер аналогічних злочинів щодо розкрадання податкового кредиту з ПДВ відносно господарюючих суб'єктів.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони до суду не прибули, тому, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

06 грудня 2018 року до суду надійшло клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з його відсутністю у м.Києві, проте, будь-яких доказів на підтвердження зазначених у ньому обставин та неможливості прибути в судове засідання 12.12.2018 представником позивача не надано, тому, клопотання залишено без задоволення, оскільки, явка сторін до суду апеляційної інстанції не є обов язковою і такою судом не визнавалась.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як установлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Гіпро зареєстровано 26.04.2017 року у Шевченківському районі міста Києва, є платником податку на додану вартість, своє місцезнаходження та господарську діяльність не змінювало і здійснює господарську діяльність згідно зі статутними умовами за наступними напрямками: код 46.73 КВЕД-2010-оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); код 46.74 КВЕД-2010 - оптова торгівля залізними виробами, водопровідними і опалювальним устаткування і приладдям до нього; код 77.32 КВЕД -2010 - надання в оренду будівельних машин і устаткування (опалубки та риштування).

Позивач є власником персонального комп'ютера з червня 2014 року, на який встановлено програмне забезпечення M.E.Doc , придбане в одному примірнику у ТОВ Софт Солюшнз та ним і обслуговується за відповідним договором, який щорічно переукладається.

Крім того, відповідно до Договору про надання послуг з обробки даних, постачання, видачі та обслуговування посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису, який укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю Центр сертифікацій ключів Україна та який щорічно переукладається, генеральному директору ОСОБА_3 та головному бухгалтеру ОСОБА_4 створено електронно-цифрові підписи.

Для активізації електронно-цифрових підписів позивач щорічно при переукладанні Договору передає на носії інформації, що використовує флеш-пам'ять для збереження даних та підключається до комп'ютера чи іншого пристрою через USB-порт згенеровані ключі до ТОВ Центр сертифікацій ключів Україна разом з іншими необхідними документами.

11 січня 2017 року у період часу з 21:08 по 21.18 (на протязі 11 хвилин) через комп'ютерну мережу, з ІР-адреси 91.105.238.22, яка знаходиться на території Російської Федерації у місті Москва, з електронної поштової скриньки Teleprogramma348@i.ua, від імені позивача сформували та надіслали на сервер Державної фіскальної служби України 52 підроблені податкові накладні з податку на додану вартість за грудень 2016 року, з яких 32 податкові накладні на загальну суму 12 903 811,32 гривень, у тому числі ПДВ - 2 150 635,22 гривень були неправомірно прийняті (пропущені) і імпортовані у систему електронного адміністрування податку на додану вартість.

У вказаних податкових накладних позивача зазначено продавцем, а Товариство з обмеженою відповідальністю Будлідер зазначено як покупець (вигодонабувач).

Отже, на думку позивача, через несанкціоноване злочинне втручання у систему електронного адміністрування податку на додану вартість, у Єдиний реєстр податкових накладних, у товариства, поза його волею, та за відсутністю господарських операцій виникло податкове зобов'язання з ПДВ на суму 2 150 635,22 гривень.

Реєстрації податкових накладних вплинула на розмір податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість, який визначається відповідно до статті 200.1 Податкового кодексу України, як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, і при позитивному значення підлягає сплаті до Державного бюджету у строки, що визначено статтею 57 Податкового кодексу України.

07 лютого 2017 року, з урахуванням вимог статті 192.1 Податкового кодексу України, позивач склав розрахунки коригування 32 податкових накладних у вигляді їх повного виключення з Єдиного реєстру податкових накладних, які 09 лютого 2017 року направлено до Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, позивач вважає, що електронне коригування можливо відповідачем лише у ручному режимі, що стало підставою для звернення 23 січня 2017 року з листами до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві, до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, до Державної фіскальної служби України з повідомленням-вимогою блокування зазначених податкових накладних та проведення перевірки несанкціонованого втручання у СЕА ПДВ.

Державні податкові інспекції у Шевченківському та Печерському районах Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві листами повідомили позивача про відсутність відповідних повноважень з одночасним роз'ясненням на право звернення до Державної фіскальної служби України та правоохоронних органів.

Державною фіскальною службою України лист позивача скеровано на розгляд до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській та Рівненській областях, якими надано позивачу відповідь з роз'ясненням чинного законодавства.

27 лютого 2018 року позивач звернувся до відповідача з вимогою-перензією про проведення коригування в СЕА ПДВ обліку податку на додану вартість і податкових накладних по фіктивних господарських операціях (безтоварних і безгрошових), які було проведено від імені позивача у грудні 2016 року і потрапили у звітність по ПДВ за січень 2017 року, а також виключення 32 податкових накладних зарахувавши суму ПДВ на ПДВ-рахунок позивача, який відкрито у Державній казначейській службі України.

На момент звернення позивача до суду з зазначеною позовною заявою, вказана вимога-претензія, а також неодноразові нагадування відповідачем не було розглянуто.

Лише 18 червня 2017 року відповідачем надано відповідь із роз'ясненням чинного законодавства.

Крім того, 05 березня 2018 року позивач звернувся до відповідача із запитом про надання письмової податкової консультації щодо процедури виключення з обліку 32 податкових накладних, яку відповідачем було залишено без розгляду по суті з посиланням на те, що порушені питання знаходяться поза межами практичного застосування норм податкового законодавства та роз'ясненням права на звернення до суду для вирішення зазначеного питання.

Окрім того, позивач з січня 2017 року звертається до правоохоронних органів України з заявами про вчинення злочинів, та за фактами незаконної реєстрації невідомими особами податкових накладних від імені позивача в Єдиному реєстрів податкових накладних органами Національної поліції України зареєстровано кримінальні провадження та здійснюються досудові розслідування за фактом шахрайства.

У зв'язку із наведеним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Так, підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та в реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до пункту 200-1.1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку, крім іншого, суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок).

Так, відповідно до пункту 7 Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа Формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Підпунктом 5 пункту 9 Порядку передбачено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є, зокрема, порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пункту 192.1 статті 192 ПК України.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі - Інструкція) (чинної на момент реєстрації податкових декларацій).

Податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних документів у паперовій формі (пункт 1 розділу ІІІ Інструкції).

Платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобами криптографічного захисту інформації, керуючись цією Інструкцією та договором (пункт 1 розділу ІІ Інструкції).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ та підпунктів 7.3, 7.6 розділу ІІІ Інструкції підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України Про електронний цифровий підпис ; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Подання електронних документів засобами телекомунікаційного зв'язку до контролюючих органів здійснюється відповідно до вимог ПК України, з урахуванням норм Закону України Про електронні документи та електронний документообіг від 22 травня 2003 року № 851-IV а також Закону України Про електронний цифровий підпис від 22 травня 2003 року № 852- IV, а також Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яку затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2018 року за № 320/15011, на підставі договорів про визнання електронних документів.

Відповідно до вказаних норм, договір про визнання електронних документів укладається між платником податків та контролюючим органом за основним місцем обліку і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.

Постачальник складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення (пункт 5 Порядку).

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

Відповідно до пункту 6, 7 Порядку після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис та ;Про електронні документи та електронний документообіг . Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Водночас, відповідно до розділу 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом інформаційно-довідкового департаменту Міністерства доходів і зборів України від 10 червня 2014 року № 50, особа, що приєдналась до Договору про надання послуг електронно-цифрового підпису шляхом підписання заяви-приєднання, зобов'язується, у тому числі: зберігати особистий ключ у таємниці та у спосіб, що унеможливлює ознайомлення з ним інших осіб; не розголошувати та не повідомляти іншим особам пароль доступу до особистого ключа та ключову фразу голосової автентифікації; негайно інформувати інформаційно-довідковий департамент Міндоходів про факт компрометації особистого ключа; не використовувати особистий ключ у разі його компрометації.

Пунктом 9 Порядку визначено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Як установлено судом першої інстанції, 11.01.2017 року засобами телекомунікаційного зв'язку надійшли для реєстрації 32 податкових накладних позивача від 28 та 29 грудня 2016 року, які прийняті центральним порталом прийому звітності Державної фіскальної служби України.

Факт одержання зазначених податкових накладних від імені позивача в електронному вигляді підтверджено квитанцією № 1 про реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки, на момент отримання відповідачем податкових накладних сертифікати електронних цифрових підписів посадових осіб позивача, якими були підписані такі накладні, мали статус чинних та були заповнені всі реквізити податкових накладних, Державна фіскальна служба України не мала передбачених законодавством підстав для відмови в реєстрації надісланих податкових накладних. При цьому, при прийнятті податкових накладних відповідач не здійснює перевірку правомірності видачі електронних цифрових підписів, а лише перевіряє їх наявність та чинність відповідних сертифікатів.

Тобто, підтвердження електронного цифрового підпису посадової особи платника податку та чинність посиленого сертифіката ключа під час накладання електронного цифрового підпису є підставами для прийняття податкових накладних в електронному вигляді до баз даних Державної фіскальної служби України.

При цьому, прийняття чи неприйняття податкових накладних надісланих засобами електронного зв'язку відбувається на автоматичному рівні з урахуванням особливостей електронного документообігу. Вказане не залежать від будь-яких дій відповідача, оскільки проводиться виключно програмним забезпеченням.

Як наголошено відповідачем, у разі відсутності взаємовідносин позивача з ТОВ Будлідер на підставі п.1 ст. 16 Цивільного кодексу України платник має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому, у разі надходження до ДФС рішення суду про скасування реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, яке набрало законної сили, то така реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування скасовується.

При цьому, встановлення незаконності використання програмного забезпечення, посилених сертифікатів, підробка документів, несанкціоноване втручання в систему у систему електронного адміністрування податку на додану вартість підлягає дослідженню в рамках кримінального провадження.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, відповідач не наділений повноваженнями щодо вилучення зареєстрованих від імені позивача податкових накладних, оскільки нормами чинного законодавства України не передбачено механізму вилучення незаконних або помилково направлених засобами електронного зв'язку податкових накладних, які вже зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних.

В той же час, розрахунки коригування можуть потрапити до Єдиного реєстру податкових накладних тільки після їх візування (покупцем/отримувачем, в даному випадку товариством з обмеженою відповідальністю Будлідер , яке вважається реєстратором розрахунків коригування. Однак вони не були завізовані зазначеним товариством, а тому не потрапили до реєстру.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243 , 250 , 315 , 316 , 321 , 322 , 325 , 329 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гіпро - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 вересня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Постанова в повному обсязі складена 18.12.2018.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.В.Епель

А.Г.Степанюк