Рішення

від 16.10.2018 по справі 905/1115/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ   61022,  м. Харків, пр. Науки, 5,  тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua Р І Ш Е Н Н Я    іменем України 16.10.2018                                                                                                          Справа № 905/1115/18                                Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В., при секретарі судового засідання Гайдар М.А., розглянувши справу №905/1115/18 за позовом: Державного підприємства «Вугілля України» до відповідача: Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая» про стягнення 6  496  534,52 грн., за участю представників: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився Суть спору: ДП «Вугілля України» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» 6     496 534,52 грн., з яких: 3 708 201,20 грн. - сума попередньої оплати, 2 788 333,32грн. – сума ПДВ. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладання між ДП «Вугілля України» та ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» договору поставки вугілля №30-14/1-ЕНЦ від 25.12.2014р., здійснення позивачем попередньої оплати у розмірі 27 030 000 грн. та постачання ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» вугілля лише на суму 23 321 798,80 грн. Також, позивач посилається на те, що ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» порушено зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних. Поряд з цим, позивач зазначає, що ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» реорганізовано шляхом приєднання до ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» та  те, що ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» на підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №481 від 21.07.2017р. «Про реорганізацію ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая». Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу  судової справи між суддями від 14.06.2018р. для розгляду даної справи визначено суддю Ніколаєву Л.В. 19.06.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі №905/1115/18 за правилами загального позовного провадження; призначення  підготовчого засідання на 31.07.2018р. 27.07.2018р. за вх.№04-27/2015 електронною поштою господарський суд одержав відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, з посиланням на те, що із розшифровки статей активу (пасиву) балансу ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» та акту прийому-передачі вбачається, що від ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» до ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» передається лише заборгованість за невиконання зобов'язань щодо поставки вугілля за договором №07-15/1-ЕНЦ від 07.07.2015р. у розмірі 3 708 201,20 грн., інші зобов'язання за передавальним балансом не передавалися та у двомісячний строк на пред'явлення кредиторських вимог  не заявлялися. Заборгованість за невиконання  зобов'язань з реєстрації податкових накладних не рахувалась в бухгалтерському обліку ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая», не була заявлена у кредиторських вимогах, а тому  і не була включена до передавального балансу. Водночас, ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» не припинено, продовжує існувати як самостійна юридична особа, а отже, позов до ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» є передчасним. Аналогічний за змістом відзив відповідача одержаний господарським судом засобами поштового зв'язку 27.07.2018р. за вх.№15661/18. 01.08.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про призначення підготовчого засідання на 15.08.2018р. 10.08.2018р. за вх.№16643/18 господарський суд одержав відповідь  позивача на відзив, в якій посилається на те, що відповідно до передавального балансу станом на 31.12.2017р. ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» прийняло на баланс пасиви ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая». Борги відповідача перед бюджетом відображені в балансі, як розрахунки з бюджетом, в коді рядка №1620 та становлять 53 885 017,59 грн., дана сума включає в тому числі невиконані зобов'язання з реєстрації податкових накладних на суму 2 788 333,32 грн.;  в коді рядка №1635 балансу відображений борг у розмірі 73 418 306,13 грн., одержаний авансом, дана сума включає в тому числі суму попередньої оплати у розмірі 3 708 201,20 грн. Також позивач зазначає, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з реєстрації податкових накладних з ПДВ в ЄРПН, позивач був позбавлений права на включення суми незареєстрованого ПДВ до свого податкового кредиту. В свою чергу, через відсутність податкового кредиту позивач був позбавлений можливості реєстрації податкових накладних для своїх покупців вугілля, а саме ПАТ «Центренерго», ПАТ «ДТЕК-Трейдінг», ПАТ «ДТЕК Західенерго».   13.08.2018р. за вх.№04-27/2121 електронною поштою господарський суд одержав доповнення відповідача до відзиву на позовну заяву, у яких останній посилається на безпідставність позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних, з огляду на приписи ст.2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», якою встановлено заборону на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також на те, що м. Вугледар Донецької області, де розташований відповідач, входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Також відповідачем зазначено, що вимоги зареєструвати податкові накладні не є господарським зобов'язанням, а тому його невиконання не тягне за собою господарські санкції у вигляді штрафів чи відшкодування збитків. Аналогічні за змістом доповнення відповідача до відзиву на позовну заяву одержані господарським судом засобами поштового зв'язку 13.08.2018р. за вх.№16780/18. 15.08.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження до 19.09.2018р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання позивача за вх. № 15077/18 від 18.07.2018р.; відкладення підготовчого засідання на 13.09.2018р. 27.08.2018р. за вх.№17525/18 господарський суд одержав відповідь позивача на доповнення до відзиву, у яких вказано, що позивачем не заявлялись позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій чи відшкодування збитків, а тому  відповідні посилання відповідача є безпідставними. 30.08.2018р. за вх.№04-27/2257 господарський суд електронною поштою одержав заяву відповідача про розгляд справи за його відсутності. Аналогічну за змістом заяву відповідача одержано господарським судом засобами поштового зв'язку 03.09.2018р. за вх.№18097/18. 13.09.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті; призначення судового засідання для розгляду справи по суті на  16.10.2018р. 08.10.2018р. за вх.№20490/18 господарський суд одержав заяву позивача про розгляд справи за його відсутності. Учасники справи у судове засідання  щодо розгляду справи по суті 16.10.2018р. не з'явились, при цьому про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, а тому, враховуючи клопотання сторін про розгляд справи за відсутністю їх представників, господарський суд визнав за можливе розглянути справу по суті за їх відсутності та за наявними у справі доказами. На підставі ст.240 ГПК України у судовому засіданні 16.10.2018р. господарським судом складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків: За приписами ст.7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Згідно ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. За змістом ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. 25.12.2014р. між ДП «Вугілля України» (покупець, позивач) та ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» (постачальник) укладено договір поставки вугілля №30-14/1-ЕНЦ, відповідно до якого постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію (вугілля) в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі. Відповідно до п.1.2 договору продавець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених цим договором. За змістом п.2.1 договору строк (термін) поставки вугілля: з 25.12.2014р. по 31.12.2015р. включно. Місце поставки вугілля: залізнична станція вантажоотримувача – ТЕС ПАТ «Центренерго» (п.2.2 договору). Вугілля постачається рівномірно протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих на піввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2000р. з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, та за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору (п.2.3 договору). Датою виникнення зобов'язання по поставці вугілля є дата календарного штемпеля залізничної станції призначення на перевізному документі. Право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання між сторонами акту приймання-передачі вугілля (п.2.7 договору). За умовами договору постачальник зобов'язався поставити покупцеві на умовах цього договору вугілля в строк, в асортименті, по реквізитах та з якісними характеристиками, погодженими сторонами (п.3.1.1 договору); на підставі підписаних актів звіряння по кількості та якості вугілля скласти, підписати та завірити печаткою відповідні акти приймання-передачі вугілля за договором з розрахунком знижок/надбавок та остаточною його вартістю, які разом з актами звіряння надати покупцеві (п.3.1.7 договору); разом з документами, зазначеними у п.3.1.6 та 3.1.7 договору надати покупцеві: копії посвідчень якості, копії залізничних накладних, складені на кожну партію вугілля реєстри залізничних накладних (із вказівкою провізної плати, номерів вагонів, залізничних накладних, кількості вугілля), підписаних уповноваженими представниками ТЕС вантажоотримувача і постачальника  та скріплених їх печатками, податкову накладну на поставлений товар або зведену податкову накладну із реєстром відвантажень (зокрема, податкова накладна та зведена податкова накладна надається в електронному вигляді) (п.3.1.8 договору). Постачальник має право вимагати від покупця належного порядку приймання вугілля (п.3.2.2 договору). За умовами договору покупець зобов'язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату на умовах договору (п.3.3.1 договору); прийняти вугілля, поставлене на умовах цього договору, згідно з актом приймання-передачі вугілля (п.3.3.2 договору); підписати акти приймання передачі вугілля, які надійшли від постачальника разом з документами, зазначеними у п.3.1.6 та 3.1.7 договору (п.3.3.5 договору). Покупець має право отримати вугілля в кількості, з якісними характеристиками та в терміни, передбачені умовами цього договору (п.3.4.1 договору); вимагати від постачальника належного порядку поставки вугілля (п.3.4.2 договору); контролювати поставку вугілля у строки, встановлені цим договором (п.3.4.7 договору); достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань постачальником, повідомивши його про це за 30 календарних днів (п.3.4.9 договору). Кількість вугілля по поставках в додатках до договору зазначається на підставі обсягів закупівлі, погоджених покупцеві енергогенеруючими компаніями/кінцевими споживачами у відповідних періодах поставки (п.4.3 договору). Фактична кількість та якість вугілля, яке надійшло від постачальника та прийняте покупцем на умовах цього договору, відображається в актах звіряння вугілля по кількості і якості та актах приймання-передачі вугілля (п.5.6 договору). Базова ціна вугілля визначається у додатках до цього договору (п.6.2.4 договору). Умовами п.6.3 договору передбачено, що покупець оплачує постачальнику вартість вугілля на умовах 90% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Залишкові 10% вартості вугілля оплачується протягом трьох банківських днів з дати підписання актів приймання-передачі вугілля та надання постачальником документів, вказаних в п.3.1.6 та п.3.1.7 договору. Згідно з п.7.16 договору у випадку порушення постачальником вимог до форми чи порядку реєстрації податкової накладної, обов'язок надання якої передбачений цим договором, внаслідок чого покупець втратить своє право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість (ПДВ), вказаної в податковій накладній, постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцю зазначену суму ПДВ, усі завдані цим збитки та/або витрати покупця. Податкова накладна, що виписується постачальником передається покупцю, має відповідати вимогам, встановленим Податковим кодексом України, іншим нормативним документам, а також документам, які видаються податковими органами в якості податкової консультації. Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.01.2016р., а в частині поставки – до 31.12.2015р. (п.9.1 договору). Договором визначено, що невід'ємною його частиною є додатки та додаткові угоди, які будуть укладені в майбутньому (п.10.1 договору). В подальшому,  сторонами договору підписані додатки №01/15-1 від 31.12.2014р., №02/15-1 від 13.02.2015р., №03/15-1 від 26.03.2015р., №04/15-1 від 31.03.2015р., №05/15-1 від 30.04.2015р., №05/15-1 від 12.05.2015р., №06/15-1 від 28.05.2015р., №07/15-1 від 30.06.2015р., №08/15-1 від 31.07.2015р., №09/15-1 від 31.08.2015р., в яких погоджено ціну вугілля, його якісні показники та строки поставки. Як свідчать додані до матеріалів справи платіжні доручення №3717583 від 26.06.2015р., №3989858 від 30.06.2015р., №206724 від 02.07.2015р., №206524 від 02.07.2015р., №404769 від 03.07.2015р., №881519 від 07.07.2015р., №1253362 від 09.07.2015р. та банківські виписки за 09.07.2015р., за 10.07.2015р. позивачем сплачено за вугілля згідно договору №30-14/1-ЕНЦ від 25.12.2014р. суму у загальному розмірі 27 030 000 грн. На виконання умов договору та додатків до нього ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» передано, а позивачем прийнято вугільну продукцію на загальну суму 19 825 897,63 грн., що підтверджується актами приймання-передачі вугільної продукції  №б/н від 30.06.2015р., №б/н від 16.07.2015р., №б/н від 21.07.2015р., №б/н від 27.07.2015р., №б/н від 31.07.2015р., №б/н від 14.08.2015р., №б/н від 27.08.2015р., №б/н від 31.08.2015р., №б/н від 20.10.2015р. Одночасно з картки розрахунку за контрагентом: ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» за 01.12.14р. – 31.05.18р. вбачається, що станом на 25.06.2015р. останнім поставлено позивачу вугілля на 3 495 901,17 грн. більше, ніж отримано передплати. Отже, на момент звернення  позивача до суду з даним позовом, загальна сума попередньої оплати за договором №30-14/1-ЕНЦ від 25.12.2014р., на яку у встановлений строк не поставлено вугілля, складає 3     708     201,20грн. Також, позивач посилається на те, що ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» порушено зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних №207001 від 02.07.2015р., №307004 від 03.07.2015р., №907003 від 09.07.2015р., №907004 від 09.07.2015р., №707001 від 07.07.2015р., №1007007 від 10.07.2015р., що позбавило позивача права на включення суми незареєстрованого ПДВ у розмірі 2 788 333,32грн. до свого податкового кредиту. З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» із вимогою №0261/06 від 09.03.2016р. про сплату суми збитків, у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо реєстрації податкових накладних у розмірі 2     788     333,32 грн., яка залишена без відповіді та задоволення. Поряд з цим, судом встановлено, що на підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №481 від 21.07.2017р. «Про реорганізацію ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» реорганізовано ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» (код ЄДРПОУ 39528169) шляхом приєднання до ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» (код ЄДРПОУ 40695853); затверджено План заходів з реорганізації ДП «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» згідно з додатком 2; зобов'язано голову комісії з реорганізації ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» Карабаня В.О. забезпечити виконання Плану заходів у визначені терміни; установлено, що ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» є правонаступником усіх прав та обов'язків ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» (п.п.1, 3, 4, 5 наказу). Відповідно до ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.   У ч.2 ст.105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Відповідно до приписів ст.107 ЦК України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Планом заходів з реорганізації ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая», який є додатком №2  до наказу №481 від 21.07.2017р., передбачено повідомити державного реєстратора про рішення щодо реорганізації юридичної особи та подати в установленому законодавством порядку належні документи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) відповідних записів; установити строки для заявлення вимог кредиторами протягом двох місяців після оприлюднення інформації про реорганізацію підприємства; здійснити інвентаризацію майна, а також інших статей балансу, в тому числі дебіторської та кредиторської заборгованості, і за її результатами скласти передавальний акт, який в строк до 01.11.2017р., але не раніше закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами, з висновками комісії подати до Міненерговугілля на затвердження; передати, а керівнику ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» прийняти на баланс активи та пасиви ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» відповідно до передавального акта; надати Департаменту корпоративних та майнових відносин Міненерговугілля відповідні підтверджувальні документи про вилучення ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» з ЄДР у триденний термін після внесення записів до ЄДР; завершити до 30.11.2018р. заходи з реорганізації ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» (п.п.1, 2, 5, 7, 9, 11 Плана). За змістом заяви №0164/01 від 25.09.2017р. на адресу голови комісії з припинення або ліквідатору ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім.М.С. Сургая» позивач просив визнати грошові вимоги ДП «Вугілля України» до ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім.М.С. Сургая», зокрема, за договором №30-14/1-ЕНЦ від 25.12.2014р. станом на 22.09.2017р. в загальній сумі 6 496 534,52 грн., що складається з попередньої оплати в розмірі 3     708     201,20 грн. та суми ПДВ у розмірі 2     788     333,32 грн. Вказана заява направлена на адресу ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім.М.С. Сургая» 26.09.2017р. та отримана представником останнього 03.10.2017р., про що свідчать копії фіскального чеку ПАТ «Укрпошта» №3230 від 26.09.2017р., опису вкладення у цінний лист, датованого 26.09.2017р., рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, датованого 03.10.2017р. 31.12.2017р. між ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» та ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» підписано акт прийому-передачі про те, що першим передано, а другим прийнято на баланс активи та пасиви станом на 31.12.2017р. За вказаним актом прийому-передачі ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» передано, а ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» прийнято, у тому числі, поточну кредиторську заборгованість за одержаними авансами у загальному розмірі 73     418     306,13 грн. Відповідно до передавального балансу станом на 31.12.2017р., затвердженого Міністерством енергетики та вугільної промисловості України 23.01.2018р., ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» прийняло на баланс активи та пасиви ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая», в тому числі поточну кредиторську заборгованість за одержаними авансами у загальному розмірі 73     418     306,13 грн. (код рядка - 1635). З розшифровки статей пасиву балансу ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» станом на 31.12.2017р. вбачається, що поточна кредиторська заборгованість за одержаними авансами у розмірі 73     418     306,13 грн. включає передоплату ДП «Вугілля України» у розмірі 3     708     201,20 грн. за договором №30-14/1-ЕНЦ від 25.12.2014р. Передавальний баланс  підписано заступником директора з економічної та корпоративної безпеки ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» (голова комісії з реорганізації) – Карабань В.О., заступником головного бухгалтера – Лисенко Г.В., головою первинної профспілкової організації ППВП України – Гордієнко В.І., головою первинної профспілкової організації НПГ України – Даценко Г.Г. та затверджено заступником міністра  Міністерства енергетики та вугільної промисловості України – Корзун А.В. Одночасно у акті звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2018р. ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» (відповідачем) відображено у бухгалтерському обліку підприємства заборгованість перед ДП «Вугілля України» за договором №30-14/1-ЕНЦ від 25.12.2014р. у розмірі 3     708     201,20 грн. Даний акт звірки розрахунків підписано та скріплено печатками ДП «Вугілля України» та ДП «Шахта ім. М.С. Сургая». Таким чином, ще до завершення процедури реорганізації ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая», у зв'язку з передачею всіх своїх активів та пасивів на користь ДП «Шахта ім. М.С. Сургая», по суті вибуло зі спірних матеріальних правовідносин, які виникли між ним та ДП «Вугілля України», тобто мало місце фактичне правонаступництво. Згідно з ч.7 ст.4 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004620151 від 16.10.2018р. щодо ДП «Шахта ім. М.С. Сургая», останнє є правонаступником ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» (код ЄДРПОУ 33161769) (графа «Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа»). Останнє внесення змін до відомостей про юридичну особу -  ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» відбулось 20.12.2017р. Відомості про правонаступництво ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» відсутні у вказаному витягу. За відомостями веб-сайту «Міністерство юстиції України. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» «Безкоштовний запит. Детальна інформація про юридичну особу» ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» перебуває в стані припинення. Водночас, суд звертає увагу, що у разі злиття, приєднання, поділу підприємств момент переходу майна та відповідних прав і обов'язків до нових підприємств - правонаступників визначається моментом підписання передавального акта або розподільчого          балансу, і тому може не співпадати в часі з моментом повного завершення процедури реорганізації підприємства, тобто із внесенням запису про припинення юридичної особи до ЄДР. Аналогічні висновки містять постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2018р. у справі №5023/6526/11, від 15.08.2018р. у справі №5023/1310/11. Таким чином, внаслідок реорганізації ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» шляхом приєднання до ДП «Шахта ім. М.С. Сургая», згідно з передавальним балансом та актом прийому-передачі ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» передано кредиторську заборгованість за одержаними авансами, в тому числі за договором №30-14/1-ЕНЦ від 25.12.2014р. у розмірі 3     708     201,20 грн. Предметом позову є стягнення з відповідача, як правонаступника «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая», 6 496   534,52 грн., з яких 3 708   201,20 грн. -попередня оплата вугілля, що не поставлене у встановлені договором строки, відповідно до п.2 ст.693 ЦК України, та 2   788   333,32 грн. – сума ПДВ, яка підлягає стягненню з відповідача за невиконання зобов'язань з реєстрації податкових накладних з ПДВ в ЄРПН, відповідно до п.п.3.1.8, 7.16 договору, п.201.10 ст.201 ПК України. Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України. Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Дана норма закону вказує на те, що виконання обов'язку зобов'язаною стороною відбувається на умовах договору та в межах строку його дії. Статтею 662 ЦК України передбачений обов'язок продавця щодо передачі покупцю товару, визначеного договором, у строк, відповідно до ст.663 ЦК України, встановлений укладеним правочином, разом з тим, відповідно до приписів приведених норм чинного законодавства України, у межах строку дії договору. Стаття 693 ЦК України «Попередня оплата товару» визначає передумови виникнення такого обов'язку як попередня оплата та строк його виконання, а також підстави, за яких можлива вимога її повернення та правові наслідки невиконання цього. Так, ч.2  ст.693 ЦК України встановлює право покупця вимагати передати оплачений товар або повернути суму попередньої оплати, у разі, якщо такий товар йому не поставлено в строк. Визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми передоплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання. При цьому, з наведеної норми матеріального права не вбачається пов'язаність виникнення права вимоги лише з порушенням зобов'язання з поставки товару у строк за винних дій продавця. Таким чином, приймаючи до уваги зазначене та положення п.9.1 договору, останнім днем строку дії договору щодо постачання вугільної продукції, як і кінцевим строком поставки вугілля, є 31.12.2015р. Проте, як свідчать  фактичні обставини справи, що не спростовані у порядку ст.ст.73-79 ГПК України, поставка вугілля на суму 3 708 201,20 грн.  в порушення ст.ст.525,     526 ЦК України, ст.193 ГК України, не відбулась. Отже, виходячи з умов спірного договору та вимог ст.530 ЦК України, беручи до уваги нездійснення поставки на вказану вище суму, сплив строку дії договору №30-14/1-ЕНЦ від 25.12.2014р., відсутність доказів повернення суми попередньої оплати, у позивача є наявним право вимоги за спірним зобов'язанням. З огляду на наведене, враховуючи встановлені обставини щодо поставки ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» вугільної продукції на меншу суму, ніж перераховано позивачем, щодо переходу прав та обов'язків ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» до ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» та передання ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» та прийняття ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» кредиторської заборгованості за договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог позивача про стягнення з ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» попередньої оплати у розмірі 3 708 201,20 грн. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача попередньої оплати у розмірі 3 708 201,20 грн. підлягають задоволенню. Стосовно вимог позивача в частині стягнення суми ПДВ у розмірі 2     788     333,32 грн. за невиконані зобов'язання з реєстрації податкових накладних №207001 від 02.07.2015р., №307004 від 03.07.2015р., №907003 від 09.07.2015р., №907004 від 09.07.2015р., №707001 від 07.07.2015р., №1007007 від 10.07.2015р. Як було зазначено вище, разом з документами, зазначеними у п. п. 3.1.6 та 3.1.7 договору постачальник зобов'язаний надати покупцеві, у тому числі податкову накладну на поставлений товар або зведену податкову накладну із реєстром відвантажень (зокрема, податкова накладна та зведена податкова накладна надається в електронному вигляді) (п.3.1.8 договору). Відповідно до п.7.16 договору у випадку порушення постачальником вимог до форми чи порядку реєстрації податкової накладної, обов'язок надання якої передбачений цим договором, внаслідок чого покупець втратить своє право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість (ПДВ), вказаної в податковій накладній, постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцю зазначену суму ПДВ, усі завдані цим збитки та/або витрати покупця. Податкова накладна, що виписується постачальником передається покупцю, має відповідати вимогам, встановленим Податковим кодексом України, іншим нормативним документам, а також документам, які видаються податковими органами в якості податкової консультації. Відповідно до положень п.201.1   ст.201 ПК України     (в редакції, яка діяла на момент проведення позивачем оплати вартості вугілля) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно п.187.1     ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Пунктом    201.4   ст.201 ПК України    визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Згідно з    п.201.7 ст. 201 ПК України    податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Пунктом   201.10   ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Згідно з абз.10, 14, 16, 17   п.201.10 ст.201 ПК України   реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до     Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією. Підпунктом 78.1.9   п.78.1   ст.78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку подання щодо платника податку скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються інформація зі скарги або про порушення правил заповнення податкової накладної з дня його отримання. Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. За приписами п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Відповідно до п.198.6     ст.198 ПК України     не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього     Кодексу. Норми ст.201 ПК України, до яких відсилають правила п.198.6 ст.198 цього     Кодексу, регулюють відносини, пов'язані з оформленням і легітимацією податкової накладної. У цій нормі містяться обов'язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; встановлено права й обов'язки учасників податкових відносини, пов'язані зі складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов'язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних. Системний аналіз перелічених вище податкових норм дає підстави дійти висновку, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими ПК України, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Це право вони мають незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру. Визначальним є факт підтвердження операцій податковими накладними і факт внесення їх до Реєстру в строки, встановлені законодавством. В іншому випадку, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Разом з тим, в разі нездійснення продавцем товару реєстрації податкових накладних передбачено право покупця  на подання до податкової декларації за відповідний звітний податковий період заяви зі скаргою на продавця товару. У цьому випадку податковим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення. Отже, приписами     ПК України     (в тому числі ст.ст.75-86) унормовано порядок проведення перевірок контролюючими органами, оформлення результатів таких перевірок, можливість подання заперечень у випадку незгоди з висновками перевірки та інше. Тобто, проведення відповідних перевірок та встановлення фактів порушення в даному випадку продавцем товару (вугілля) вимог податкового законодавства є виключною компетенцією відповідних контролюючих органів (Державної фіскальної служби України, відповідних податкових інспекцій), господарський суд не може підміняти державний орган і встановлювати факти, які віднесені до компетенції таких органів, зокрема фактів порушення підприємством вимог податкового законодавства. Матеріали справи містять податкові накладні №207001 від 02.07.2015р., №307004 від 03.07.2015р., №907003 від 09.07.2015р., №907004 від 09.07.2015р., №707001 від 07.07.2015р., №1007007 від 10.07.2015р., які мають всі обов'язкові реквізити, визначені у п.201.1 ПК України. Одночасно матеріали справи містять угоду №07 від 25.01.2016р. про виконання зобов'язань за договором поставки вугілля №30-14/1-ЕНЦ від 25.12.2014р., відповідно до п.1 якої сторони погоджують, що сума, яка належить до сплати за поставлене вугілля за договором та/або сума попередньої оплати зменшується на суму незареєстрованих постачальником відповідно до п.3.1.8, п.7.16 договору податкових накладних з ПДВ у липні 2015р., а саме – на 2     788     333,32 грн. Зазначена угода містить підпис та печатку лише з боку підприємства позивача. Окрім того, позивачем складено вимогу №0261/06 від 09.03.2016р. на адресу ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» щодо відшкодування збитків у сумі 2   788     333,32 грн. Доказів направлення вказаної вимоги та угоди на адресу ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» суду не надано. Також, позивачем надано лист провідного юрисконсульта ДП «Вугілля України» №0744/03 від 03.08.2018р. на адресу ДФС України, у якому позивач просив ДФС України підтвердити або спростувати інформацію щодо реєстрації податкових накладних №207001 від 02.07.2015р., №307004 від 03.07.2015р., №907003 від 09.07.2015р., №907004 від 09.07.2015р., №707001 від 07.07.2015р., №1007007 від 10.07.2015р. На підтвердження направлення листа №0744/03 від 03.08.2018р. позивачем надано копію фіскального чеку КМД ПАТ «Укрпошта» №б/н від 03.08.2018р. При цьому, доказів одержання ДФС України вказаного листа та відповіді на нього суду не представлено. Водночас, доказів проведення контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки продавця товару (вугілля) для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку на додану вартість за спірний період, і докази прийняття контролюючим органом відповідного рішення позивачем також не надано. Враховуючи наведене, суд вважає недоведеним позивачем відповідно до приписів ст. ст. 73-79 ГПК України факт не реєстрації у встановленому порядку спірних податкових накладних, а отже, і втрату права позивача на віднесення сум податку до податкового кредиту. Окрім того, з передавального балансу та розшифровки статей пасиву балансу ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» станом на 31.12.2017р. (графа  «розрахунки з бюджетом» (код рядка 1620)), неможливо встановити ані підставу виникнення зобов'язання у загальному розмірі 53 885 017,59 грн., ані його складові, та, відповідно, передання ДП «Шахта «Південнодонбаська №3 ім. М.С. Сургая» та прийняття  ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» саме зобов'язання зі сплати суми ПДВ у розмірі 2 788  333,32 грн. за  порушення порядку реєстрації податкових накладних за липень 2015р. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми ПДВ у розмірі 2  788  333,32 грн. задоволенню не підлягають. Посилання відповідача на необхідність застосування приписів ст.2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» до спірних відносин є помилковими, оскільки предметом даного позову не є стягнення штрафних санкцій. Згідно ст.1 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Частиною 1 ст.4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» №2246-VIII від 07.12.2017р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018р. встановлений на рівні 1 762 грн. Частиною 2 ст.4 зазначеного Закону визначений розмір ставок судового збору, що справляється за подання позовних заяв до господарського суду, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, з огляду на положення ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір при поданні даної позовної заяви майнового характеру становив 97  448,02грн. (6  496  534,52 грн. х 1,5%). З платіжного доручення №10 від 25.04.2018р., яке додане до позовної заяви, вбачається, що при поданні даного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 97 448 грн. Доказів доплати суми судового збору до встановленого розміру суду не представлено. За таких обставин, стягненню з позивача на користь Державного бюджету України підлягає судовий збір у розмірі 0,02 грн.   Відповідно до     ст. 129 ГПК України      витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,  суд - В И Р І Ш И В: 1.Позов Державного підприємства «Вугілля України» задовольнити частково. 2.Стягнути з Державного підприємства «Шахта ім. М.С. Сургая» (85670, Донецька обл., м. Вугледар, код ЄДРПОУ 40695853) на користь Державного підприємства «Вугілля України» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, б.16-22, корпус А, офіс 201, ЄДРПОУ 32709929) попередню оплату у розмірі 3 708 201 (три мільйони сімсот вісім тисяч двісті одна) грн. 20 коп., судовий збір у розмірі 55 623 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот двадцять три) грн. 02 коп. 3.В решті позовних вимог відмовити. 4.Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, б.16-22, корпус А, офіс 201, ЄДРПОУ 32709929) на користь Державного бюджету України (стягувач – Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795, рахунок №31211256026001 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)») судовий збір у розмірі 0 (нуль) грн. 2 коп. Накази видати після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.           Повне рішення складено 17.10.2018р.                     Суддя                                                                                                                        Л.В. Ніколаєва