Рішення

від 11.12.2018 по справі 908/1991/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 номер провадження справи  32/114/18       ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   11.12.2018                                                                                            Справа №  908/1991/18 м.Запоріжжя За позовом Товариства з додатковою відповідальністю “Яготинський маслозавод” (07700, Київська область, м. Яготин, вул. Шевченка, 213) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Український рітейл” (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, 25, кім. 207) про стягнення суми 157138,11 грн. та розірвання договору                                                                                                                              Суддя  Колодій Н.А. При секретарі: Лола Н.О. За участю представників сторін: Від позивача –  Хобта Ю.М. (дов. № б/н від 18.04.18) Від відповідача – Біла О.М. (дов. № 55/2018 від 18.10.18) СУТНІСТЬ СПОРУ:            01.10.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Яготинський маслозавод” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Український рітейл” про стягнення суми 157138,11 грн., з яких: 155052,17 грн. – основний борг, сума 1923,05 грн. – пеня, сума 162,89 грн. – 3% річних, та розірвання договору поставки № 01/10/17-1 від 01.11.2017.           Ухвалою суду від 05.10.2018 відкрито загальне провадження у справі №908/1991/18, підготовче засідання призначено на 30.10.2018. Ухвалою суду від 30.10.2018 підготовче засідання відкладено на 19.11.2018. Ухвалою суду від 19.11.2018 закрито підготовче провадження, судове засідання призначено на 27.11.2018. Ухвалою суду від 27.11.2018 оголошено перерву до 11.12.2018.           Між тим, 30.11.2018 від позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог. В якому зазначено, що відповідачем сплачена сума основного боргу, у зв'язку з чим просить зменшити розмір позовних вимог в частині основного боргу в сумі 155052,17 грн., решту заявлених вимог просить залишити без змін.           Відповідно до ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;           Оскільки заява про зменшення розміру позовних вимог подана позивачем після закриття підготовчого провадження, суд залишає її без розгляду.           У судовому засіданні 11.12.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві. В порядку ст.ст. 188, 193, 231, 265 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 550, 651, 691, 692, 712 ЦК України просить стягнути з відповідача суму 1923,05 грн. пені, суму 162,89 грн. – 3% річних та розірвати договір поставки № 01/10/17-1 від 01.11.2017. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, вважає, що позивачем не надано належних доказів для розірвання договору поставки.           У судовому засіданні 11.12.2018 після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами, а також після судових дебатів, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін,  суд ВСТАНОВИВ:            01.11.2017 між Публічним акціонерним товариствам (станом на час розгляду справи Товариство з додатковою відповідальністю “Яготинський маслозавод”, постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Український рітейл” (покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 01/10/17-1, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар, на умовах даного договору (п. 1.1).           Відповідно до п. 11.1 договору він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018. У випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії договору жодна зі сторін у письмовій формі не заявить про його розірвання, договір автоматично є поновленим на кожний наступний рік.           Згідно з п. 6.5 договору умови по оплаті товару зазначаються в додатку № 6 до даного договору.           Так, пунктом 3 додатку № 6 передбачено, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на протязі 33 календарних днів з дня поставки. Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар  і  сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно зі ст. 655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.    Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України. Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).   Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач у липні 2018 поставив відповідачу товар на загальну суму 160955,40 грн. Факт поставки підтверджується видатковими накладними № 15319 від 05.07.2018  на суму 22082,40 грн., № 15531 від 08.07.2018 на сум 11166,36 грн.,  № 15532 від 05.07.2018 на суму 31266,72 грн., № 15894 від 12.07.2018 на суму 16800,60 грн., № 16122 від 15.07.2018 на суму 64844,40 грн., № 16123 від 15.07.2018 на суму 14794,92 грн. Відповідач, в свою чергу, оплату за отриманий товар в повному обсязі та в установлений договором  строк не здійснив. Відповідачем була здійснена лише часткова оплата на суму 16713,77 грн. Також за актом розбіжностей № 001202017 від 16.07.2018 позивачу було повернуто товар на суму 534,60 грн. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки станом на день звернення з даним позовом до суду складала 155052,17 грн.           З матеріалів справи також вбачається, що в ході розгляду справи відповідачем сплачено суму 155052,17 грн. основного боргу. Зазначене підтверджується платіжними дорученнями № 1000022781 твід 12.11.2018 на суму 49444,26 грн. та № 1000022748 від 12.11.2018 на суму 105607,91 грн. Враховуючи, що суму 155052,17 грн. сплачено відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, то провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає закриттю на підставі  п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.    За порушення строків оплати позивачем нараховано пеню в розмірі 1923,05 грн. та суму 162,89 грн. – 3% річних. Пунктом 8.13 договору встановлено, що за прострочку оплаті товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Факт порушення грошових зобов'язань відповідачем є доведеним, пеня в сумі 162,89 грн. розрахована позивачем вірно та підлягає стягненню у повному обсязі. Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд перевіривши розрахунок річних на суму 1923,05 грн. встановив, що розрахунок  також здійснений вірно, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.           Крім того, позивачем заявлені вимоги про розірвання договору поставки № 01/10/17-1 від 01.11.2017.            10.09.2018 позивач направив поштову адресу відповідача вимогу про розірвання договору поставки 01/10/17-1 від 01.11.2017, у зв'язку з тим, що останній систематично не виконує взяті на себе договірні зобов'язання. До вимоги позивачем було додано додаткову угоду про розірвання договором поставки.           Однак, вимога залишилась без відповіді, додаткова угода про розірвання договору, підписана з боку відповідача, на адресу позивача не поверталась. За приписами ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору. Статтею 188 ГК України визначено, що  зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.           Статтею 651 ЦК України визначено загальні підстави для зміни або розірвання договору. Так, частинами 1, 2 цієї статті визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за  згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.           Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Як встановлено судом, відповідач жодної із шести поставок товару в повному обсязі не оплатив, своє зобов'язання з оплати товару відповідач виконав тільки після звернення до суду з даним позовом, зв'язку з чим, позивач був позбавлений того, на що розраховував при укладанні спірного договору, що є істотним порушенням договору в розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України. При цьому погашення відповідачем заборгованості після подання позову не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права сторони відмовитися від договору саме з фактом істотного порушення договору контрагентом, що в свою чергу встановлено судом.             Таким чином,  позовні вимоги в частині розірвання договору поставки № 01/10/17-1 від 01.11.2017 є обґрунтованими, законними та  такими, що підлягають задоволенню.           У статті 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.           Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.           Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у різі закриття (припинення) провадження у справі сплачена суму судового збору повертається за клопотання особи, яка його сплатила за ухвалою суду.           За таких обставин, судовий збір в розмірі 2390,65 грн. буде повернуто ухвалою суду за наявності відповідного клопотання позивача. Згідно зі ст. 129 ГПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 1793,29 грн. Керуючись ст.ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233, 236 – 238 Господарського процесуального кодексу України, суд             ВИРІШИВ:           Закрити провадження у справі № 908/1991/18 в частині вимог про стягнення суми 155052,17 грн. основного боргу за відсутністю предмету спору. Позов задовольнити частково.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український рітейл” (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, 25, кім. 207; код ЄДРПОУ 34604386) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Яготинський маслозавод” (07700, Київська область, м. Яготин, вул. Шевченка, 213; код ЄДРПОУ 00446003) суму 1923 (одну тисячу дев'ятсот двадцять три) грн. 05 коп. пені, суму 162 (сто шістдесят дві) грн. 89 коп. – 3% річних, суму 1793 (одну тисячу сімсот дев'яносто три) грн. 29 коп. судового збору. Розірвати договір поставки № 01/10/17-1 від 01.11.2017, укладений між Товариством з додатковою відповідальністю “Яготинський маслозавод” (07700, Київська область, м. Яготин, вул. Шевченка, 213; код ЄДРПОУ 00446003) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Український рітейл” (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, 25, кім. 207; код ЄДРПОУ 34604386).           Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 20.12.2018.           Суддя                                                             Н.А. Колодій