Рішення

від 19.12.2018 по справі 910/13048/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 19.12.2018Справа №  910/13048/18 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу За позовомдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Бренд КВ" Дочірнього підприємства "Аромат" в особі Філії "Ніжинський Міськмолзавод" про стягнення 14 753, 46 грн. Суддя Підченко Ю.О. Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бренд КВ" (надалі – позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Дочірнього підприємства "Аромат" в особі Філії "Ніжинський Міськмолзавод" (надалі – відповідач) про стягнення             14 753, 46 грн., у зв'язку із тим, що відповідачем не оплачено товар вартістю 14 753, 46 грн., що поставлений позивачем. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13048/18. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу – для подання відповіді на відзив. Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України. Водночас, при розгляді даної справи судом, з урахуванням приписів ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", прийнято до уваги приписи частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Разом із тим, відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, оскільки ухвали відправлені за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 76 та 79 ГПК України, господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 165 названого Кодексу. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, - ВСТАНОВИВ: За змістом частини 1 статті 181 Господарського кодексу України (надалі – ГК України), допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Як випливає зі змісту ст. 205 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. За приписами, ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Згідно положень ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що між Сторонами у спрощений спосіб укладено договір поставки, за яким позивач, як постачальник, взяв на себе зобов'язання здійснити поставку товару, а саме – плівки стретч П 500*0,023, стрічки поліпропіленову з липним шаром та стрічки поліпропіленову пакувальну ПП 16*0,8, скобу металеву (пряжка) 16, а відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти та оплатити вказаний товар на підставі виставленого позивачем відповідачеві рахунку на оплату №1209 від 27.06.2018 року на суму 14 753, 46 грн. Як вбачається з видаткової накладної № 1062 від 02 липня 2018 року, що міститься в матеріалах справи, позивачем здійснено поставку відповідачеві вказаного вище товару на суму 14   753,46 грн. та відповідач прийняв у позивача вказаний товар. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Так, згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. При цьому, частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Як вбачається з матеріалів справи, 11 вересня 2018 року позивач направив на адресу відповідача вимоги № 070918/2 та № 070918/2 від 07.09.2018 щодо погашення у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги заборгованості в розмірі 14 753, 46 грн. за поставлений товар згідно видаткової накладної № 1062 від 02 липня 2018 року. Доказів сплати вказаної заборгованості за поставлений позивачем товар відповідачем суду не надано. Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки відповідачеві товару на суму 14 753, 46 грн. відповідно до видаткової накладної № 1062 від 02 липня 2018 року та на виконання договору, що укладений Сторонами в усній формі. Статтями 525 та 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст.  193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, щодо отримання вартості поставленого відповідачеві товару, за захистом яких він звернувся до суду – порушені відповідачем, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 14 753, 46 грн. заборгованості є обґрунтованими, а відтак позов підлягає задоволенню. Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача. Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256  Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 205, 525, 526, 530, 641, 642 Цивільного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України, суд – ВИРІШИВ: 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд КВ" задовольнити повністю. 2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Аромат" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10; код ЄДРПОУ: 30737268) в особі Філії "Ніжинський міськмолзавод" (16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Борзнянський шлях, 68; код ЄДРПОУ ВП: 26438127) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд КВ" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 40-1, оф. 6,; код ЄДОПОУ: 40256115) заборгованість у розмірі 14 753 грн. 46 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 грн. 00 коп. Видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Згідно з п. п. 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Дата складання та підписання повного тексту рішення: 19.12.2018 року. Суддя                                                                                                            Ю.О. Підченко