Рішення

від 19.12.2018 по справі 156/735/18

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 156/735/18

Провадження № 2/156/378/18

рядок статзвіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2018 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Нєвєрова І. М.,

за участю секретаря судового засідання Салатюк Г. В.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного позовного провадження справу № 156/735/18 за позовом ОСОБА_2, представник - ОСОБА_1 до Грибовицької сільської ради Іваничівського району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Представник позивача звернулася до суду з позовом про визначення ОСОБА_2 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи позовні вимоги тим, що 30.12.2012 року померла його дружина - ОСОБА_3 Після її смерті залишилось спадкове майно - будівля лазні, яка розташована по вул. Л. Українки, буд. 9 в смт. Благодатне Волинської області. При житті ОСОБА_3 заповіту не склала. Позивач, як спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, повинен був подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Однак, у встановлений законодавством строк не подав нотаріусу заяви про прийняття спадщини так, як вважав, що спадщину прийняв фактично, оскільки на час відкриття спадщини він постійно проживав із спадкодавцем за однією адресою. Разом з тим, він не знав про порядок та строки спадкування. Представник позивача вважає вищевказану причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною, і просить визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті дружини.

Відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Заяви (клопотання) учасників справи

Від сільського голови Грибовицької сільської ради Іваничівського району Волинської області ОСОБА_4 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, визнання позовних вимог повністю та відсутність заперечень проти задоволення позову.

Процесуальні дії у справі

29.08.2018 року ухвалою судді провадження по даній справі було відкрито, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10:00 год. 08 листопада 2018 року.

07.11.2018 року від представника Благодатної селищної ради міста Нововолинська Волинської області ОСОБА_5 надійшло клопотання про залучення Благодатної селищної ради в якості співвідповідача по даній справі у зв'язку з тим, що частина спадкового майна - будівля лазні знаходиться на території смт. Благодатне м. Нововолинська Волинської області, а тому, при розгляді даної справи повинні враховуватись права та законні інтереси Благодатної селищної ради, оскільки щодо даного спадкового майна у Нововолинському міському суді слухається справа № 165/2129/18 про визнання спадщини відумерлою за позовом Благодатної селищної ради міста Нововолинська Волинської області до ОСОБА_2

У підготовчому судовому засіданні 08.11.2018 року представнику Позивача судом було роз'яснено зміст статей 43, 51 ЦПК України, однак представник позивача ОСОБА_1 заперечила проти задоволення даного клопотання посилаючись на відсутність порушень прав та законних інтересів Благодатної селищної ради міста Нововолинська.

Ухвалою суду від 08.11.2018 року у задоволенні клопотання представника Благодатної селищної ради міста Нововолинська Волинської області ОСОБА_5 про залучення Благодатної селищної ради по даній справі в якості співвідповідача було відмовлено. Закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10 год. 30 хв. 19 грудня 2018 року, встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.

У судове засідання 19.12.2018 року представник відповідача - Грибовицької сільської ради Іваничівського району Волинської області не з'явився.

Згідно ч. 1 ст. 223 Цивільно-процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Випадки відкладення розгляду справи відсутні.

Фактичні обставини справи встановлені судом та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, що підтверджено Свідоцтвом про шлюб серії 1-ЕГ № 028541 (а.с.11).

Згідно договору купівлі-продажу від 02.02.2007 року ОСОБА_3 придбала будівлю лазні А-1, загальною площею 315,9 м 2 , яка розташована по вул. Українки, буд. 9 в селищі Благодатне (Жовтневе) міста Нововолинська Волинської області (а.с.13-14). З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15219312 від 12.07.2007 року вбачається, що будівля лазні ОСОБА_3 належала на праві приватної власності (а.с.15).

30.12.2012 року ОСОБА_3 померла, що підтверджено Свідоцтвом про смерть серії 1-ЕГ № 134736 (а.с.10).

З довідки Грибовицької сільської ради Іваничівського району Волинської області № 146 від 21.04.2017 року вбачається, що останнє місце реєстрації ОСОБА_3 було вул. Шкільна, буд. 19 с. Грибовиця Іваничівського району Волинської області. Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв чоловік - ОСОБА_2, який проживав із спадкодавцем без реєстрації разом однією сім'єю (а.с.12).

Згідно постанови Іваничівської державної нотаріальної контори від 15.08.2018 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дружини - ОСОБА_3 у зв'язку із пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с.24).

Протягом шести місяців з часу відкриття спадщини після смерті дружини ОСОБА_2 не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини у зв'язку із юридичною необізнаністю та тим, що вважав, що спадщину прийняв фактично.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, як спадкоємець першої черги за законом, не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадкового майна після смерті дружини. ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса лише 15.08.2018 року, тобто через шість років з дня смерті спадкодавця.

Разом з тим, судом встановлено, що 05.05.2017 року ОСОБА_2 звертався до Нововолинського міського суду Волинської області із заявою, поданою у порядку окремого провадження, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 07.12.2017 року заяву ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини залишено без розгляду у зв'язку із наявністю спору про право на спадщину: Благодатна селищна рада міста Нововолинська заперечує право ОСОБА_2 на спадкове майно.

Оцінка суду

У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст.1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини. В силу ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом. В обох випадках спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, і, крім того, юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Разом з тим, позивач не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин щодо пропуску строку зверення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Факт спільного проживання ОСОБА_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім'єю на час відкриття спадщини рішенням суду не встановлювався. Таким чином, жодних доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, позивач вчинив дії, які б свідчили про прийняття ним спадщини за законом, він не надав, що, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 1272 ЦК України, слід вважати фактичним неприйняттям спадщини за законом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений без поважних причин.

Враховуючи викладене позивачу слід відмовити в задоволенні позову у визначенні додаткового строку на прийняття спадщини після смерті дружини ОСОБА_3

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі повного задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1222, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 -1275, 1296-1298 ЦК України, ст.ст. 3-5, 12, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 до Грибовицької сільської ради Іваничівського району Волинської області (код ЄДРПОУ 04335217), місцезнаходження: вул. 40-річчя Перемоги, 54 с. Грибовиця Іваничівського району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити повністю.

Судові витрати по справі залишити за позивачем - ОСОБА_2

Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено в повному обсязі 20 грудня 2018 року.

Суддя І. М. Нєвєров