Рішення

від 10.12.2018 по справі 181/875/18

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 181/875/18

Провадження № 2/181/250/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2018 р. с.м.т. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Юр'єва О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Яківець А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду смт. Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах неповнолітньої: ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог: Межівський районний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області про стягнення суми індексації аліментів, додаткових витрат та збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,-

за участі сторін по справі:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_4

представника відповідача - ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

21 серпня 2018 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої: ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог: Межівський районний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області про стягнення суми індексації аліментів, додаткових витрат та збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що з відповідачем ОСОБА_3 вона проживала з 13 листопада 2010 року по кінець червня 2011 року однією сім'єю без реєстрації шлюбу по вул.Колгоспна, 24, смт Межова, Межівського району, Дніпропетровської області. В червні 2011 року позивачу стало відомо, що завагітніла від ОСОБА_3, який, дізнавшись про це повідомив, що дитина йому не потрібна та наміру подавати спільну заяву про реєстрацію народження дитини він не має. При цьому відповідач запропонував перервати вагітність шляхом хірургічного втручання. 26 червня 2011 року сторони перестали проживати разом. 11 березня 2012 року позивач народила доньку ОСОБА_2, батьком якої являється ОСОБА_3. Подавати заяву до органів реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію батьківства останній відмовився. Запис про батька дитини ОСОБА_6 провела в порядку, передбаченому ст.135 Сімейного кодексу України, за якою прізвище, ім'я та по батькові батька дитини було записано за вказівкою позивача.

Рішенням Межівського районного суду ОСОБА_3 визнано батьком ОСОБА_2 та стягнуто аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень з подальшою індексацією вказаної суми, щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи з 01 грудня 2015 року, в особі матері ОСОБА_6, допустивши рішення суду негайному виконанню в межах місячної суми стягнення аліментів, починаючи з 01 грудня 2015 року. Зазначене вище рішення набрало законної сили на підставі якого було видано виконавчий лист та позивачем пред'явлено для примусового стягнення аліментів.

З лютого 2016 року по теперішній час державним виконавцем індексація аліментів не нараховувалась і не стягувалась. ОСОБА_3 щомісячно сплачує аліменти в розмірі 2000,00 гривень без індексації зазначеної суми, чим частково виконує рішення суду.

Внаслідок укладення шлюбу з ОСОБА_7 позивач змінила прізвище з Михайлюк на Путій , яка разом з донькою ОСОБА_7 зареєстрована та проживає ІНФОРМАЦІЯ_1. Звернення позивача до ОСОБА_3 з приводу сплати індексації та дотикових витрат на лікування виявились марними. Сума індексації аліментів за період з червня 2016 року по липень 2018 року становить 658,00 гривень.

З лютого 2015 року донька ОСОБА_7 страждає від симптому анемії, а з 10 квітня 2018 року їй встановлено супутні діагнози та основний діагноз як Пролапс митрального клапана 1ст. з помірною митральною недостатністю 3 ст. СН О ст. загрозлива по ревматизму . В період з 02 по 08 червня 2018 року донька ОСОБА_7 перебувала на стаціонарному лікуванні в Дніпропетровській обласній дитячій клінічній лікарні, з серпня 2018 року має обстежувались в зазначеному закладі охорони здоров'я, їй встановили хронічний діагноз кардіоміопатія в різних проявах (формах), що потребує додаткових витрат на лікування. За період лікування було витрачено коштів на суму 5616,28 гривень з яких відповідач має сплатити половину, що складає 2808,14 гривень.

ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку в Східно-Дніпровській об'єднаній ДПІ, його основним видом діяльності є роздрібна торгівля з лотків і на ринках з харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами . Орієнтовний місячний дохід останнього становить 35000,00 гривень, що дає можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини в розмірі двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян в розмірі 3888,00 гривень. Договору про добровільне збільшення аліментів вони не укладали. З 01 грудня 2015 року по теперішній час

ОСОБА_3 придбав як рухоме так і нерухоме майно, розмір збільшених аліментів за 6 місяців складає 23328,00 гривень. ОСОБА_8 вперше буде йти до школи, що потребує додаткових витрат. Єдиними доходами ОСОБА_1 є отримання аліментів та часткова допомога її батьків.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_8 індексацію аліментів за період з червня 2016 року по липень 2018 року в сумі 658,00 гривень, одноразові витрати на лікування в розмірі 2808,14 гривень, збільшити розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі двох прожиткових мінімумів для дитини від 6 до 18 років, що становить 3888,00 гривень та відкликати попередній виконавчий лист.

31 серпня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою про зменшення розміру аліментів в обґрунтування чого зазначив, що дійсно з нього рішенням суду було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень з подальшою індексацією вказаної суми, щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи з 01 грудня 2015 року, в особі матері ОСОБА_6, допустивши рішення суду негайному виконанню в межах місячної суми стягнення аліментів, починаючи з 01 грудня 2015 року. Ухвалюючи дане рішення суд виходив з того, що він є суб'єктом підприємницької діяльності, має в користуванні земельну ділянку 241кв.м. та будівлю розмірами 131,4кв.м. Спільна з відповідачем донька ОСОБА_2 проживає разом з ОСОБА_1, на яку він регулярно сплачує аліменти. Внаслідок одруження та народження у шлюбі доньки ОСОБА_9 у ОСОБА_3 змінився матеріальний та сімейний стан. Він продовжує займатися підприємницькою діяльність, його середньомісячний дохід складає 2000,00 гривень, а тверда грошова сума аліментів складає становить 100% усіх його доходів. В разі збільшення доходів ОСОБА_3 доцільним буде стягнення аліментів із частки від заробітку у розмірі 1/4 частки. Вказує, що розмір аліментів повинен бути зменшеним.

Просить суд змінити розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_2 з 2000,00 гривень на 1/4 частину всіх його видів заробітку до досягнення останньою повноліття.

03 вересня 2018 року вимоги за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів об'єднані в одне провадження з первісним позовом

ОСОБА_1, в інтересах неповнолітньої: ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог: Межівський районний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області про стягнення суми індексації аліментів, додаткових витрат та збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину.

06 та 17 вересня 2018 року від ОСОБА_3 надійшли заперечення на позовну заяву ОСОБА_1, які ґрунтуються на тому, що вимоги останньої є незаконними, безпідставними та необґрунтованими. Вказуються обставини, викладені у позовній заяві про зменшення розміру аліментів та наголошується, що ОСОБА_1 на даний час працює та має дохід, а також розрахунок збільшення аліментів є незрозумілим. Наголошується на тому, що надані ОСОБА_1 лікарняні документи неможливо прочитати та зрозуміти чи відносяться вони до лікування доньки та чи співпадає призначення ліків з використаними чеками. Деякі ліки не співпадають, або взагалі придбані поза часом лікування. Просить відмовити у задоволенні позову останньої.

В судовому засіданні позивач та її представник - адвокат ОСОБА_4 підтвердили обставини, викладені у первісному позові. ОСОБА_1 вказала, що її донька ОСОБА_4 навесні 2018 року перехворіла, внаслідок чого було встановлено діагноз - затримка мітрального клапана. Не заперечує, що вона з 20 січня 2016 року отримує щомісячно від ОСОБА_3 2000,00 гривень аліментів, який добровільно нести додаткові витрати на дитину не бажає. Офіційно ОСОБА_1 не працює, іноді на прохання матері має тимчасові підробітки на ринку та матеріальну допомогу батьків, що складає приблизно 3000-4000 гривень. На даний момент позивач перебуває на 7 місяці вагітності, вдруге одружилась, чоловік працює та має близько 7500,00 гривень заробітку. В ОСОБА_3 на ринку мається торгівельний павільйон, він має статус підприємця, додатково займається пасажирськими перевезеннями, однак участі у вихованні дитини не приймає. Наполягають на задоволенні заявлених вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що доказів про доходи ОСОБА_3 суду не надано, щорічний розрахунок індексації невірний, збільшений розмір аліментів у сумі 3888,00 гривень є завищеним. Додаткові витрати не підтверджені належними документальними доказами, оскільки з чеків на ліки не вбачається, що вони надавались саме ОСОБА_1 У ОСОБА_3 змінилось матеріальне становище, його дохід складає приблизно 35000,00 гривень на рік, що дорівнює щомісячному доходу 2000,00 гривень. Також він не отримує коштів на утримання нової дружини та дитини. Просив у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник третьої особи без самостійних вимог Межівський районний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився. Надали заяву про розгляд справи без їх участі.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що являється лікарем Межівської ЦПМСМД. ОСОБА_11 з 2018 року перебуває у них на обліку та направлялась в обласну лікарню до кардіолога, де проходила лікування, оскільки у неї порушена структура роботи клапанів серця. Дитина постійно знаходиться під наглядом лікаря, а мати дитини робить всі необхідні дії для дитини.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що вона періодично здійснює покупки на Межівському ринку. Неодноразово бачила ОСОБА_1 на ринку у якості продавця, яка продає муку, рибу та інші товари. Саме вона відпускала товар.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що він їздить на ринок з 2009 року, де по суботах продає молочну продукцію, знає позивача за первісним позовом та її матір, які також торгують на ринку іноді на вулиці, а інколи в ларьку.

Суд, оцінивши зібрані у справі докази, з'ясувавши обставини справи та надавши їм відповідну оцінку, приходить до наступних висновків.

Під час вивчення документів по справі, їм надано відповідну оцінку.

Згідно свідоцтва про народження серії I-КИ №441731, повторно виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області 28 серпня 2013 року,

ОСОБА_2 народилася 11 березня 2012 року, батьком якої записано ОСОБА_14, а матір'ю ОСОБА_6, яка внаслідок укладення шлюбу з ОСОБА_7 змінила прізвище на Путій .

Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області №181/822/15-ц від 21 січня 2016 року підтверджується, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, визнано батьком малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. З першого стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 гривень з подальшою індексацією вказаної суми, щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи з 01 грудня 2015 року, в особі матері ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, допустивши рішення суду негайному виконанню в межах місячної суми стягнення аліментів, починаючи з 01 грудня 2015 року. Вирішено питання судових витрат. Рішення набрало законної сили та не оскаржувалось сторонами.

На підставі вказаного вище рішення 04 лютого 2016 року видано виконавчий лист №181/882/15-ц про стягнення аліментів з ОСОБА_3 Постановою головного державного виконавця ДВС Межівського РУЮ серії ВП №50110405 від 09 лютого 2016 року підтверджується, що відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 гривень, в особі матері ОСОБА_6

Дублікатами чеків Приватбанку підтверджується, що ОСОБА_3 в період з 11 березня 2016 року по 18 серпня 2018 року сплачував кошти, які були призначені на поповнення рахунку ОСОБА_6 Довідкою відділу ДВС Межівського РУЮ також підтверджено, що ОСОБА_3 не має заборгованості зі сплати аліментів.

Довідками про реєстрацію місця проживання особи виконавчого комітету Межівської селищної ради №149 та №150 від 27 квітня 2018 року підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані ІНФОРМАЦІЯ_5.

Згідно довідки Межівського сектору обслуговування громадян ГУ ПФ України в Дніпропетровській області №414-02-32-07 від 30 травня 2018 року ОСОБА_1 на обліку як отримувач пенсії в ГУ ПФ України в Дніпропетровській області не перебуває.

Довідкою УСЗН Межівської РДА №1337 від 30 травня 2018 року підтверджується, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення та ніяких видів допомоги не отримує.

Довідка Павлоградського міськрайонного центру зайнятості №1981 від 31 травня 2018 року свідчить про те, що ОСОБА_1 станом на 29 травня 2018 року на обліку як зареєстрована безробітна не перебуває та допомогу по безробіттю не одержує.

Протоколом ультразвукового дослідження №162 від 13 вересня 2018 року консультативно-діагностичгного відділення КЗ Дніпропетровський обласний перинатальний центр зі стаціонаром ДОР підтверджується, що ОСОБА_1 має 13 тижнів вагітності. Тобто на момент розгляду даної справи позивач є вагітною.

Виписним епікризом з медичної картки стаціонарного хворого №2318 та №2880 підтверджується, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в період з 10 по 20 квітня 2018 року та з 02 по 08 травня 2018 року перебувала на стаціонарному лікуванні в КЗ Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня .

Епікризом із медичної картки стаціонарного хворого №7049, заповненого 27 вересня 2018 року КЗ ДОДКЛ ДОР вул.Космічна,13 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, була госпіталізована з 23 по 27 вересня 2018 року в стані середньої тяжкості, який обумовлений інтоксикаційним синдромом.

Згідно епікризу з медичної картки стаціонарного хворого №3979, заповненого 08 червня 2918 року КЗ ДОДКЛ ДОР вул.Космічна,13 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, була госпіталізована з 02 по 08 червня 2018 року.

В зазначені вище періоди були понесені витрати на ліки, загальна сума яких складає 4312,51 гривень, що підтверджується відповідними оригіналами фіскальних чеків, які були досліджені в судовому засіданні. Дані квитанції на придбання ліків здійснені саме в період лікування дочки сторін у Дніпропетровській дитячій лікарні. Ліки призначені відповідними лікарями, що підтверджується вказаними вище епікризами з історії хвороби дитини. Проте, сума, яку просить стягнути позивач, згідно позовних вимог складає 1/2 частину витрат, які вона здійснила на придбання ліків, тобто загальна сума витрат на лікування, як вказано у позові, становить 5616,28 гривень. Дана сума не підтверджена у повній мірі наявними у справі доказами. Згідно досліджених квитанцій, загальна сума на придбання ліків (згідно епікризів) становить 4312,51 гривень. Доказів на витрату більшої суми позивачем не надано. Сума 4312,51 гривень вирахована судом на підставі квитанцій і тільки з тих ліків, які були призначені лікарем. Придбання деяких інших ліків та супутніх товарів, на більшу суму, яку просить стягнути позивач, не можна вважати витратами на лікування дитини в більшому розмірі, ніж пораховано судом, і стягненню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст.51 Конституції України ).

Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України , мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

За змістом ч.8 ст. 7 , ч.2 ст. 150 , ст. 180 СК України , ч.1 ст.12 Закону України Про охорону дитинства регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Нормами ст.18 Конвенції про захист прав дитини закріплено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або повністю.

Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і Закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі виникнення спору.

Пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за №3 звернув увагу на те, що стягненню підлягають не тільки фактично зазнані додаткові витрати на утримання дитини, а і передбачувані додаткові витрати, викликані особливими обставинами, тому їх необхідно визначати в твердій грошовій сумі.

Суд при розгляді позову виходить з того, що додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні було достовірно встановлено та документально підтверджено письмовими доказами та поясненнями свідка ОСОБА_10, що сума витрат, які понесла позивач за первісним позовом, в період лікування дитини ОСОБА_2, складає 4312,51 гривень, що підтверджується відповідними оригіналами фіскальних чеків. Таким чином, цими належними, допустимим та достовірними доказами встановлено, що із вказаної суми з відповідача слід стягнути 2156,55 гривень - додаткових витрат на лікування.

Щодо доказів, наданих ОСОБА_1 за первісним позовом, стосовно індексації аліментів у період з червня 2016 року по липень 2018 року слід зазначити наступне.

Вирішуючи вимогу про проведення індексації аліментів, суд зауважує, що вона прямо витікає із змісту ч.2 ст.184 СК України , відповідно до якої розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Висновок про необхідність застосування за аналогією закону порядок, передбачений спеціальним Законом України Про індексацію грошових доходів населення , при здійсненні індексації визначених у твердій грошовій сумі аліментів міститься в постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 року в справі

№ 6-113 цс 13.

Згідно ч.ч.1-4 ст.4 Закону України Про індексацію грошових доходів населення , індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

З наданого позивачем розрахунку індексації вбачається, що з червня по грудень 2016 року сума індексації аліментів становить - 314,00 гривень, з січня по грудень 2017 року - 272,00 гривень та з січня по липень 2018 року - 72,00 гривень. Загальна сума індексації складає 658,00 гривень. Втім розрахунок є частково ґрунтовним, оскільки розмір індексації з червня по грудень 2016 року становить 107,3% на суму 146 гривень; 2017 рік: з січня по березень - 103,9 % на суму 78,00 гривень, з квітня по червень - 103,8% на суму 76,00 гривень та з липня по жовтень - 103,4% на суму 68 гривень на загальну суму 222,00 гривень; з листопада 2017 року по січень 2018 року - 103,4% на суму 68 гривень. З урахуванням зазначеного вище Закону загальна сума індексації до стягнення складає 436,00 гривень. Таким чином в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню в межах нарахованої судом суми індексації.

Детальною інформацією про фізичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №552285 від 24 квітня 2008 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців 22070000000000903, підтверджується, що ОСОБА_3 зареєстрований у встановленому законом порядку як фізична особа-підприємець.

За відомостями, зазначеними у податкових деклараціях платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області вх.№1500000127 від 21 січня 2015 року, вх.№1600000166 від 25 січня 2016 року, вх.№1700000380 від 12 січня 2017 року та вх.№365 від 18 січня 2018 року підтверджується, що доход відповідача складав: у 2014 році - 89890 (вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто) гривень, у 2015 році - 40290 (сорок тисяч двісті дев'яносто) гривень, у 2016 році - 36113,00 гривень та у 2017 році - 35455,00 гривень.

На підставі договору оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданого 30 грудня 2011 року, орендодавець Межівська селищна рада, та ОСОБА_3, як фізична особа-підприємець, є орендарем земельної ділянки загальною площею 342 кв.м., строк дії: 1 рік з переважним правом на поновлення його на новий термін. Орендна плата за рік складає 1491,12 гривень.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1206654072018, сформованого 24 вересня 2018 року підтверджується, що орендодавець Межівська селищна рада, кадастровий номер:1222655100:04:058:0002, ОСОБА_3, як фізична особа-підприємець, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, є орендарем земельної ділянки загальною площею 241 кв.м., строк дії: 5 років; цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно реєстраційний номер майна: 25505355 та 36984142, ОСОБА_3 є власником нежитлової будівлі (будівля складу сільгосппродуктів) по вул.Фрунзе,56-а, смт.Межова, Межівського району, Дніпропетровської області. Дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 11 серпня 2011 року, а також власником домоволодіння по вул.Сташкова,13 смт.Межова, Межівського району, Дніпропетровської області. Дата прийняття рішення про державну реєстрацію - 25 жовтня 2012 року.

Повідомленням регіонального сервісного центру №1247 Міністерства внутрішніх справ №31/4-1247 від 21 вересня 2018 року на ім'я ОСОБА_9 зареєстрований причеп, загальною вартістю 9000,00 гривень, за ОСОБА_3 зареєстрований автомобіль марки MERSEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI, вартістю 255288,00 гривень. За останнім були зареєстровані автомобілі марки NISSAN PRIMERA та FORD TRANSIT, які перереєстровані на нових власників по договору, укладеному в ТСЦ.

Згідно вказаних доказів підтверджено, що відповідач має фінансові можливості придбавати транспортні засоби, а саме - 29 серпня 2017 року мікроавтобус марки MERSEDES-BENZ SPRINTER 311 CDI загальною вартістю 255288,00 гривень та причеп (зареєстрований на його дружину ОСОБА_9В.) - 16 травня 2018 року, вартістю 9000 гривень.

Крім того відповідач сплачує орендну плату по договору оренди земельної ділянки.

Тобто вказані докази, а також докази того, що відповідач щомісячно сплачує аліменти у твердій грошовій сумі на користь позивачки у розмірі 2000 гривень, заборгованості не має, свідчить про фінансову спроможність відповідача сплачувати саме встановлений судом розмір аліментів у сумі 2000 гривень.

Згідно свідоцтва про шлюбу серії I-КИ №368080, виданого виконавчим комітетом Слов'янської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області 13 травня 2017 року, актовий запис №13, ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_15 13 травня 2017 року, внаслідок чого остання змінила прізвище на Сорока .

Свідоцтвом про народження серії I-КИ №645815, виданого Межівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 30 серпня 2017 року, актовий запис 46, ОСОБА_16 народилася 15 серпня 2017 року, батьком якої записано ОСОБА_3, а матір'ю - ОСОБА_9

Згідно довідки відділу надання соціальних послуг в Межівському районі Павлоградського міськрайонного центру зайнятості №216 від 29 серпня 2018 року

ОСОБА_9 станом на 29 серпня 2018 року у відділу надання соціальних послуг в Межівському районі Павлоградського міськрайонного центру зайнятості та інших центрах зайнятості України на обліку як зареєстрована безробітна не перебуває та допомогу по безробіттю не одержує.

Довідками управління соціального захисту населення Межівської РДА №1756 та №1757 від 29 серпня 2018 року підтверджується, що ОСОБА_9 перебуває на обліку в управлінні СЗН як одержувач допомоги при народженні дитини на доньку ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6. Розмір щомісячної одноразової допомоги при народженні першої дитини складає 860,00 гривень.

Вказані докази підтверджують, що у відповідача народилася друга дитина від шлюбу з ОСОБА_9, яка отримує державну допомогу при народженні дитини - 860 гривень.

Однак, як вказано судом вище, відповідач має достатні можливості сплачувати встановлений судом розмір аліментів, проте наявні факти свідчать про те, що підстав для збільшення розміру аліментів на утримання першої дитини відповідача немає, оскільки всі діти повинні однаково бути забезпеченими своїми батьками і збільшення розміру аліментів, про що просить позивач, стане надмірним тягарем для відповідача та його сім'ї, тому підстав для збільшення розміру аліментів також немає.

Частиною 1 статті 192 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд при розгляді вимог позивача про збільшення розміру аліментів враховує, що з часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів пройшов значний період часу та за цей час обставини істотно не змінилися, які впливають на розмір аліментів, що стягнені з відповідача в твердій грошовій сумі.

Судом встановлено, що згідно податкових декларацій дохід відповідача складав: у 2014 році - 89890,00 гривень, у 2015 році - 40290,00 гривень, у 2016 році - 36113,00 гривень та у 2017 році - 35455,00 гривень.

Суд оцінивши надані сторонами докази в сукупності не вбачає підстави для збільшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 на підставі рішення суду.

Оскільки суду не надані докази про те, що відповідач може сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі вказаному позивачем у позові та саме 3888 гривень, то суд вважає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів слід зазначити наступне.

В ст.192 СК України вказано, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України , але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів , ст.183 Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини , ст.184 Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі ).

Враховуючи зміст ст.ст. 181 , 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У відповідності до ст.182 СК України , при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.

При цьому суд, з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

За правилами ст.191 СК України , лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ч.2 ст.182 СК України ).

При подачі зустрічного позову ОСОБА_3 посилається на ту обставину, що з дня ухвалення рішення суду про стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі, його дохід від заняття підприємницькою діяльністю зменшився та на сьогоднішній день середньомісячний дохід складає 2000,00 гривень. Крім цього у нього від другого шлюбу народилася донька ОСОБА_9. Зауважує, що ОСОБА_1 має постійне місце роботи, тому є всі підстави для зміни способу стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки від його заробітку доходу.

Але дана інформація спростовується відсутністю доказів офіційного працевлаштування ОСОБА_1 на роботу, до електронного доказу та показів свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 суд також відноситься критично, оскільки вони не доводять отримання додаткових видів доходу позивачем, а свідок ОСОБА_13 являється хрещеним батьком доньки відповідача від другого шлюбу, що свідчить про його зацікавленість в результаті розгляду справи. Крім того, як встановлено судом, відповідач має належний рівень фінансового забезпечення, взмозі платити саме визначений судом розмір аліментів у сумі 2000 гривень, тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Таким чином, на підставі повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд прийшов до висновку про необхідність:

часткового задоволення вимог первісного позивача в частині стягнення суми індексації аліментів та додаткових витрат на лікування;

відмови у задоволенні позовних вимог про збільшення розміру аліментів;

відмови в задоволенні зустрічного позову про зменшення розміру аліментів.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.180, 182, 183, 192 СК України, ст.ст.2, 4, 81, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, в інтересах неповнолітньої: ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог: Межівський районний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області про стягнення суми індексації аліментів, додаткових витрат та збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7 (Сташкова), 13, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_8, суму індексації аліментів на утримання доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з червня 2016 року по липень 2018 року у сумі 436,00 грн. (чотириста тридцять шість гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7 (Сташкова), 13, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_8, додаткові витрати на лікування доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у сумі 2156,55 грн (дві тисячі сто п'ятдесят шість гривень 55 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7 (Сташкова), 13, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_8, частину понесених судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 230,20 грн. (двісті тридцять гривень 20 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7 (Сташкова), 13 на користь держави витрати на оплату судового збору у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів відмовити.

Судові витрати за зустрічним позовом залишити за ОСОБА_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Межівський районний суд Дніпропетровської області.

Повний текст рішення суду складено 20 грудня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_17