Рішення

від 29.11.2018 по справі 185/5108/18

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/5108/18

Провадження № 2/185/3031/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2018 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді - Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання - Андрухової Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу ЄУ № 185/5108/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Павлоградської районної державної адміністрації, Орган опіки та піклування Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області, про визначення місця проживання дитини,-

представники позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В :

20 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Павлоградської районної державної адміністрації, в якому просить суд визначити місце проживання неповнолітнього, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишивши його на утриманні та вихованні ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути судові витрати в розмірі 704,80 грн. з ОСОБА_2.

Позовна заява мотивована тим, що з 21 листопада 2009 року позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 19 червня 2012 року. Від даного шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина мешкала з відповідачем, відповідач виховувала сина самостійно та усіма способами перешкоджає відвідувати дитину та приймати участь у її житті. Після розлучення позивач перераховував кошти на утримання сина. Коли позивач приїхав провідати сина, за місцем реєстрації: АДРЕСА_2, дізнався, що відповідач разом з сином виїхали в Донецьку область, де відповідач створила нову сім'ю. Відповідач не залишила позивачу ніяких даних для зв'язку, нову адресу проживання родичі не повідомляють. Відповідач перешкоджає бачитися з дитиною. Позивач перестав сплачувати кошти на утримання дитини, оскільки не знав, де саме знаходиться дитина. В березні 2018 року позивачу стало відомо, що дитина з січня місяця 2018 року знаходиться в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей м. Лиман Донецької області. Дізнавшись про місце перебування дитини, позивач одразу поїхав до вищевказаного центру, для того щоб побачити сина та поспілкуватися з ним. При спілкування з сином останній йому повідомив, що мати його б'є, він пригнічений, ні з ким не спілкується, замкнутий в собі, схуд. У позивача виникло бажання забрати дитину з центра, однак працівники не дозволили без дозволу позивача забирати дитину. Відповідач дитину не навідує, не піклується про нього, не виконує свої обов'язки по догляду за дитиною. Позивач, як батько дитини хоче займатися вихованням сина, приймати участь у його житті та розвитку. Розуміє, що дитина потребує уваги як батька так і матері, тому позивач не буде перешкоджати побаченням відповідача з дитиною, але перебування сина в сім'ї відповідача негативно впливає на його виховання та здоров'я, а позивач спиртними напоями не зловживає, не палить, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, тому просить суд визначити проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1.

19.07.2018 року ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Павлоградської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та призначено підготовче судове засідання.

03.09.2018 року ухвалою суду залучено до участі в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Павлоградської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та Орган опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області, строк проведення підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

17.10.2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по вищевказаній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач, представники позивача не з'явилися, надали до суду заяву, в якій просять розглядати справу без їх участі, позов підтримали повністю, просять його задовольнити, не заперечують проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судові засідання жодного разу повторно не з'явилась про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, довідками про доставку смс, та телефонограмою, причини неявки суду не повідомила, відзив не подала. Телефоном відповідачу було повідомлено про необхідність явки до суду, роз'яснено її права надати свою письмову позицію по справі, докази, також роз'яснено її право звернутись за правовою допомогою.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, надіслали заяви, відповідно до яких просять розглянути справу без їх участі, надали відповідні висновки.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 282 ЦПК України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 та 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, 21.11.2009 року уклали шлюб, після реєстрації шлюбу, присвоєно прізвище дружині - ОСОБА_2, відповідно до копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_3.

За час спільного проживання у шлюбі у сторін по справі народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що зроблений відповідний актовий запис № 10, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.06.2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Після розірвання шлюбу поновлено прізвище ОСОБА_2 на - ОСОБА_2 .

Після розірвання шлюбу сторони проживають за різними адресами.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, - позивач, зареєстрований: АДРЕСА_3, з серпня 2005 року.

ОСОБА_1, працює у ФГ Верба різноробочим та отримує заробітну плату в сумі 4 000 грн., що підтверджується довідкою про доходи від 17.06.2018 року за № 170618.

Відповідно до характеристики за місцем роботи від 07.06.2018 року, ОСОБА_1, проявляє себе з позитивної сторони, свої обов'язки виконує якісно та в строки, в конфліктах з колегами не перебуває.

Відповідно до довідки-характеристики за № 25 від 07.06.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3, за місцем проживання характеризується позитивно, в відносинах врівноважений, доброзичливий, скарг на поведінку від жителів с. Воскресенівка не надходило.

Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного депутатом та секретарем Голубівської сільської ради в житловій квартирі за адресою: АДРЕСА_1, створені умови для проживання та навчання дитини, є диван, стіл, стілець та всі необхідні речі та одяг для дитини. За вищевказаною адресою проживають дідусь - ОСОБА_8, бабуся ОСОБА_9, батько - ОСОБА_1, дядя ОСОБА_10 Сім'я доброзичлива, стосунки між членами родини добрі, спокійні, урівноважені.

Згідно висновку органу опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області про можливість проживання малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, разом із його батьком - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, № 28 від 16.10.2018 року, орган опіки та піклування вважає за можливе визначити місце проживання дитини ОСОБА_5, разом з батьком ОСОБА_1.

Відповідно до висновку органу опіки Голубівської сільської ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області, наданого листом від 17.10.2018 року за № 02-20/893 орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, разом з батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, разом із своїм сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4, але з 2014 року не проживає на території Булахівського старостинського округу, згідно довідки виконкому Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 27.08.2018 року за № 1239.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, який проживав за адресою: АДРЕСА_5, був доставлений 29.01.2018 року, інспектором ювенальної превенції Лиманського відділення поліції Слов'янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області лейтенантом поліції Ганіслав Д.О., у зв'язку з травмами в сім'ї, насиллям в сім'ї, що підтверджує відповідь директора центра соціально-психологічної реабілітації дітей м. Лиман ОСОБА_12 від 24.10.2018 року за № 480, акт прийому дитини до Центру від 29.01.2018 року.

У Висновку органу опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області про можливість проживання малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, разом із його батьком зазначено, що … мати ОСОБА_5 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4, а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5, за весь час перебування дитини в Центрі, а це майже вісім з половиною місяців, відвідала його 10 разів.

Під час зустрічей ОСОБА_2 не проявляла материнської любові до сина, тактильні контакти спостерігалися рідко, відвідування були нетривалі, здоров'ям та успіхами дитини у навчанні не цікавилася. ОСОБА_5 згадує матір, чекає зустрічей.

Батько хлопця, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, відвідував сина 5 разів: 05.05.2018 .„ 06.05.2018 р. 07.05.2018 р., 09.06.2018 р., 10.06.2018 р. Починаючи з травня місяця, дитині було вислано 3 посилки. Щонеділі батько та його сім'я спілкується з хлопцем по телефону. ОСОБА_1 частково підготував ОСОБА_5 до школи (вислав канцелярське приладдя, одяг).

Хлопець чекає на зустріч з батьком та його родиною, охоче з ними спілкується. В оточенні близьких людей почуває себе потрібним та щасливим.

В психолого-педагогічній характеристиці на вихованця Центру від 09.10.2018 року зазначено, що на момент адаптаційного періоду ОСОБА_5 мав тривожні побоювання та обережно поводився у дитячому колективі.

Перші три дні розповідав про побиття його матір'ю, що вдома він не отримував материнської любові, турботи, обіймів. Хлопець не умів гратися іграшками, не знав їх назв та призначення. Ігрова діяльність була індивідуальна, з ляльками. ОСОБА_5 ляльку заколихував, одягав, роздягав, укладав спати. Іграшками для хлопчиків не грався.

Навички самообслуговування та культура харчування занижені у розвитку (перші страви випивав з тарілки). Дитина потребувала постійних роз'яснень та контролю з боку дорослих.

Перебуваючи у Центрі хлопець впевнено, без остраху сприймає себе у дитячому колективі, навчився підтримувати стосунки з дітьми, серед малечі поводить себе лідером. З інтересом відвідує гуртки, охоче бере участь у виховних святкових заходах.

В інформації Лиманського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 08.10.2018 року зазначено, що громадянка ОСОБА_2 за рішенням комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Лиманської міської ради № 8 від 16.02.2018 року, перебуває під соціальним супроводом.

За час соціального супроводу родини з ОСОБА_2 проведено профілактичні бесіди та надано рекомендації з метою підвищення батьківського потенціалу, дотримання належних санітарно-гігієнічних умов проживання, профілактика зловживання алкоголю. Неодноразово ОСОБА_2 пропонувалась допомога психолога, від якої вона категорично відмовилась.

ОСОБА_2 не в повній мірі усвідомлює всю складність ситуації в якій опинилась родина, не розуміє що їй необхідно змінювати свою поведінку по відношенню до дитини, яка постраждала від фізичного насилля. До співпраці з надавачами соціальних послуг відноситься негативно.

В ході роботи з родиною було з'ясовано, що у ОСОБА_2 є певні проблеми із здоров'ям (головні болі, дратівливість, емоційна неврівноваженість), тому їй було неодноразово рекомендовано звернутись до медичного закладу за допомогою, але на теперішній час ці рекомендації та рекомендації плану соціального супроводу не виконуються.

Працівниками служби у справах дітей Лиманської міської ради громадянка ОСОБА_2 неодноразово запрошувалася до служби у справах дітей Лиманської міської ради для вирішення питання щодо повернення її сина ОСОБА_5 до родини, але ці запрошення ОСОБА_2 ігнорує. .

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Відповідно до положень статті 141 Сімейного кодексу України та ст. 11 Закону України Про охорону дитинства , мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Крім цього, згідно зі статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною у 1991 році, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

У відповідності до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя №11 від 21 грудня 2007 року, роз'яснено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Також слід враховувати положення ст. 160 СК України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ч.1 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

При цьому стаття 161 СК України встановлює, що, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

При вирішенні спору щодо місця проживання сина сторін, суд виходить з принципу рівності прав і обов'язків обох батьків (ст. 141 СК), надаючи перевагу тому з них, хто може забезпечити найбільш сприятливі умови виховання дітей, принципу 6 Декларації та вимог положень ч. 1 ст. 160, ст. 161 Сімейного кодексу України, за якими місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

При цьому суд виходить лише з інтересів дитини. Перевага матері перед батьком не повинна бути пріоритетом у спорі.

Відповідно до статей 3 та 9 Конвенції про права дитини, при забезпеченні прав дитини, першочергово повинні бути враховані якнайкращі інтереси дитини. 01.07.2017 р. Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі М.С. проти України , в якому було зроблено висновок, що під час вирішення такої категорії справ судам слід керуватися ст. 51 Конституції України, яка гарантує кожному з подружжя рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Схожа норма міститься також у частині шостій статті 7 Сімейного кодексу України, відповідно до якої рівність прав і обов'язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї є однією із загальних засад регулювання сімейних відносин. Це узгоджується з практикою ЄСПЛ, який неодноразово наголошував, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі, не повинні братись до уваги.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з вимогами ст.ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, вирішуючи спір щодо визначення місця проживання дитини, суд враховує інтереси дитини, позицію представників органу опіки та піклування викладену у висновках, які зазначили про доцільність проживання дитини з батьком, з урахуванням обставин справи, досліджених в судовому засіданні, зокрема, враховуючи перш за все якнайкращі інтереси дитини, вік неповнолітнього ОСОБА_5, якому на час розгляду справи виповнилось 8 років, також судом враховано ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них. Судом враховано, що неповнолітній ОСОБА_5 з січня 2018 року перебуває в центрі соціально-психологічної реабілітації дітей м. Лиман, мати дитини за вісім місяців відвідала ОСОБА_5 лише 10 разів, не забрала сина назад до родини, не проявила належного батьківського піклування, жодного інтересу до розгляду цієї справи, також не проявила, тому суд вважає що найкращим дотриманням інтересів дитини, для повного і гармонійного розвитку її особистості, морального, духовного і психологічного комфорту, необхідним визначити місце проживання дитини з батьком.

Окрім того, суд вважає, що визначення місця проживання дитини з батьком, не впливатиме на взаємовідносини сина з матір'ю, оскільки визначення місця проживання дітей з однім із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов'язків.

Слід зауважити, що у разі зміни умов виховання дитини в залежності від різних обставин (стан здоров'я батька (матері) і дитини, можливості догляду за дитиною, поява вітчима (мачухи) і т.д.), суд має право змінити визначене місце проживання дитини та не може відмовити у відкритті провадження з тієї причини, що такий спір вже був предметом розгляду судом.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Павлоградської районної державної адміністрації, Орган опіки та піклування Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області, про визначення місця проживання дитини - задовольнити у повному обсязі.

Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з його батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири), грн. 80 коп.

Позивач: ОСОБА_1, РНОКП: НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1.

Відповідач: ОСОБА_2, РНОКП: НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_6.

Третя особа: Служба у справах дітей Павлоградської райдержадміністрації, код ЄДРПОУ: 34245205, місце знаходження: вул. Радянська, 53, м. Павлоград, Дніпропетровська область.

Третя особа: Орган опіки та піклування Голубівська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області,код ЄДРПОУ: 04340402, місце знаходження: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Леніна, 20.

Третя особа: Орган опіки та піклування Лиманської міської ради Донецької області, код ЄДРПОУ: 38068238, місце знаходження: Донецька область, м. Лиман, вул. Незалежності, 46.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко