Рішення

від 17.12.2018 по справі 196/1769/18

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Справа № 196/1769/18

№ провадження 2/196/709/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року смт.Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Гудим О.М.

за участю секретаря - Шевченко Т.І.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в смт.Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Царичанської селищної ради Дніпропетровської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Царичанської селищної ради Дніпропетровської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його сестра - ОСОБА_2 (актовий запис про смерть №03 від 17 березня 2010 року), яка на день смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (довідка виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпропетровської області №488 від 20.11.2018 року).

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11.06.2012 року встановлено факт родинних відносин між ним та померлою сестрою ОСОБА_2, а саме, що він є рідним братом останньої, а також встановлено, що ним пропущено строк для прийняття спадщини після смерті сестри з поважної причини і визнано за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та на земельну длянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_2

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке не було охоплено вказаним судовим рішенням:

- земельна ділянка, площею 1,5157 га, розташована на території Михайлівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2, яка належала померлій на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 20.11.2006 року.

23 листопада 2018 року він звернувся до державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори щодо отримання свідотцва про право на спадщину, проте отримав відмову у зв'язку з відсутністю всіх необхідних правовстановлюючих документів.

Оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом він не має можливості отримати, а тому був вимушений звернутися до суду.

Враховуючи вищевикладене та посилаючись на норми ст.ст.1216, 1225, 1262 ЦК України, прохає суд визнати за ним право власності на вищевказане спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та прохає їх задовольнити.

Представник відповідача - Царичанської селищної ради Дніпропетровської області Бойко Н.Г. в підготовчому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.

Суд, заслухавши думку представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши всі надані по справі докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, враховуючи визнання позовних вимог відповідачем, вважає, що позов підлягає задоволенню за слідуючих підстав.

Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Нормами ч.4 ст.206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В даному випадку у відкритому судовому засіданні відповідно до норм ч.1 ст.81 ЦПК України встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла сестра позивача - ОСОБА_2 (актовий запис про смерть №03 від 17 березня 2010 року), яка на день смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (довідка виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпропетровської області №488 від 20.11.2018 року).

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11.06.2012 року встановлено факт родинних відносин між позивачем та померлою сестрою ОСОБА_2, а саме, що він є рідним братом останньої, а також встановлено, що позивачем пропущено строк для прийняття спадщини після смерті сестри з поважної причини і визнано за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_2 (а.с.8, 9)

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке не було охоплено вказаним судовим рішенням:

- земельна ділянка, площею 1,5157 га, розташована на території Михайлівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2, яка належала померлій на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 20.11.2006 року (а.с.6).

23 листопада 2018 року позивач звернувся до державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори щодо отримання свідотцва про право на спадщину, проте отримав відмову у зв'язку з відсутністю всіх необхідних правовстановлюючих документів.

Відповідно до ст.1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на вищевикладене вбачається, що положення ч.1 ст.1268 ЦК України стосовно захисту права власності повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що у відповідності до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі Пайн Веллі Девелопментс ЛТД та інші проти Ірландії зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідачем заявлені позовні вимоги визнані у повному обсязі, тобто визнані всі ті обставини, на які позивач посилається на обґрунтування заявлених позовних вимог.

Отже, проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, з урахуванням принципу юридичної визначеності та підстав відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для винесення судового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 1 статті 142 ЦПК визначено, що у разі … визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд … в рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, сплаченого при поданні позову, чи про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, не заявляв, тому судовий збір слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1216, 1223, 1258, 1268 ЦК України, ст.ст.141, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268, 354, п.п.15 п.15 ч.1 Перехідних положень Розділ ХІІІ ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Царичанської селищної ради Дніпропетровської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем села Гнатівка Царичанського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку, площею 1,5157 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробнитцва, розташовану на території Михайлівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, кадастровий номер НОМЕР_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, та якій вказана земельна ділянка належала на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 20.11.2006 року.

Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду в повному обсязі виготовлено 19 грудня 2018 року.

Головуюча О.М.ГУДИМ