Рішення

від 19.12.2018 по справі 373/1568/18

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/1568/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року Переяслав - Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Керекези Я.І.

з участю секретаря судових засідань Тітрової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав - Хмельницькому справу № 373/1568/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області про встановлення факту належності документа та визнання права власності на спадкове майно,

представник позивача ОСОБА_4,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом і просить встановити факт, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданий 05 грудня 2006 року на ім'я ОСОБА_6, належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 Просить визнати за ним, в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5464 га, кадастровий номер НОМЕР_4, що розташована на території Єрковецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та належала померлій на підставі Державного акту на власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 05 грудня 2006 року.

Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його бабуся ОСОБА_6 Після її смерті відкрилася спадщина на вищезазначену земельну ділянку. Спадкоємцем за законом після її смерті був її син ОСОБА_3, який є його батьком та який відмовився від спадщини на його користь. Нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва на спадкове майно в зв'язку з тим, що у Державному акті було зазначене колишнє прізвище бабусі ОСОБА_6 , а у свідоцтві про смерть ОСОБА_6 . Із 09 листопада 1966 року по 12 березня 1988 року бабуся перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7. Під час проживання у зареєстрованому шлюбі у них народився син ОСОБА_3, який є батьком позивача. Після розірвання шлюбу його бабуся повернула своє дівоче прізвище ОСОБА_6 . У грудні 2006 року бабуся отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_6 , оскільки у списках членів КСП ім.Горького вона значилася за прізвищем чоловіка. Встановлення факту належності померлій ОСОБА_6 вищезазначеного Державного акту необхідне йому для оформлення спадщини та можливе лише в судовому порядку.

Факт належності померлій ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, вищезазначеного Державного акту підтверджує копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого 05 грудня 2006 року; копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 від 09 листопада 1966 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ; копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 від 12 березня 1988 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відповідно до якого дружині після розірвання шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_6 ; випискою з облікової картки об'єкта погосподарського обліку № 196 від 13 квітня 2018 року; довідкою Відділу у Переяслав-Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 157/114-18 від 31 липня 2018 року.

Своє право на спадщину підтверджує копією свідоцтва про смерть ОСОБА_6; копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 49002944 від 07 вересня 2017 року; копією свідоцтва про своє народження серії НОМЕР_7 від 20 листопада 2007 року; копією свідоцтва про народження свого батька ОСОБА_3 серії НОМЕР_8 від 29 листопада 1967 року; довідкою Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 195 від 13 квітня 2018 року; копією свого паспорта, матеріалами спадкової справи відносно померлої ОСОБА_6

В судове засідання позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 не з'явилися. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає, наслідки визнання позову йому роз'яснені та зрозумілі.

Представник третьої особи Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутності, за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснюється відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України.

Суд приймає до уваги подані позивачем докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Зважаючи на те, що правовідносини, що виникли між сторонами по справі регулюються нормами глав 84, 85, 87 Цивільного кодексу України та главою 1, 6 розділу IV ЦПК України, суд дійшов висновку про необхідність їх застосування.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 цього Кодексу, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до вимог п.п.4, 7 Постанови ПВС України № 5 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть бути порушені в суді за заявами як безпосередньо заінтересованих у цьому осіб, так і інших громадян та організацій, коли за законом вони вправі звернутися до суду в інтересах інших осіб, а також за заявою прокурора. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Пунктом 12 вищезазначеної Постанови встановлено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Відповідно до вимог п. 2 Постанови ПВС України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику в справах про спадкування", особа може звернутися до суду з вимогою про визнання права на спадщину за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформлення права на спадщину.

В силу вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч.1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.5, 6 ст.1273 ЦК України відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу вимог ч.ч.1, 4 ст. 374 ЦК України суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Права та обов'язки суб'єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України та п.10 Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як вбачається з правових позицій Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки відповідач позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі на підставі ч.4 ст. 206 ЦПК України.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 328, 374, 1216, 1218, 1225, 1258, 1261, 1273 ЦК України, ст. 125 ЗК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 211, 263-265, 315, 319, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області про встановлення факту належності документа та визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого 05 грудня 2006 року на ім'я ОСОБА_6

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,5464 га, кадастровий номер НОМЕР_4, що розташована на території Єрковецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та належала померлій на підставі Державного акту на власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 05 грудня 2006 року.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач - ОСОБА_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1 місце проживання: АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

відповідач - ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2;

третя особа - Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області; адреса місцезнаходження: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с.Дівчики,1а; код ЄДРПОУ 04361491.

Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Суддя Я. І. Керекеза