Рішення

від 19.12.2018 по справі 414/2773/18

КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року м. Кремінна

Справа № 414/2773/18

Провадження № 2/414/669/2018

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Державного навчального закладу Луганське вище професійне училище автосервісу про розірвання трудового договору ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Кремінського районного суду Луганської області з позовною заявою до ДНЗ Луганське вище професійне училище автосервісу про розірвання трудового договору.

В обґрунтування позову вона зазначила, що 05.09.2011 її було прийнято на роботу до Луганського вищого професійного училища автосервісу (з 26.12.2011 навчальний заклад було перейменовано у Державний навчальний заклад Луганське вище професійне училище автосервісу ) на посаду викладача історії та основ правових знань, де позивач працювала до 01.09.2014. Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено вдію рішення РНБО України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей. У зв'язку з цим позивач була вимушена виїхати з м. Луганськ. У травні 2014 року через загрозливу ситуацію в м. Луганськ усім працівникам закладу були видані трудові та санітарні книжки.

З 01.07.2014 по 31.08.2014 позивач перебувала у щорічній оплачуваній відпустці та до м. Луганськ не поверталася. Через неможливість повернення у м. Луганськ у трудовій книжці позивача відсутній запис про припинення трудових відносин з ДНЗ Луганське вище професійне училище автосервісу .

На даний час позивач не має можливості звернутися до керівництва установи, оскільки установа не виїхала на підконтрольну територію України. Державне підприємство Укрпошта не здійснює доставку поштових відправлень на території Донецької та Луганської областей, які не контролюються українською владою, куди входить і м. Луганськ.

У зв'язку з цим позивач просила розірвати трудовий договір, укладений 05.09.2011 між нею та ДНЗ Луганське вище професійне училище автосервісу на підставі за власним бажанням у зв'язку зі зміною місця проживання на підставі ст. 38 КЗпП України 31.08.2014.

Позивач у судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, а також зазначила, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань від нього не надійшло, відзив на позов не подав.

У зв'язку з відсутністю поштового обігу з м. Луганськ, де знаходиться відповідач, і яке перебуває на тимчасово окупованій та відповідно непідконтрольній українській владі території України, виклик відповідача в судове засідання було розміщено на офіційному веб-порталі Судова влада України http://court.gov.ua/ на веб-сторінці Кремінського районного суду Луганської області в розділі Оголошення про виклик до суду (а.с. 31-32).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, який належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позову не подав, а також відсутністю заперечень з боку позивача проти вирішення справи у заочному порядку, розгляд справи здійснювався за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, про що судом була постановлена відповідна ухвала.

Також, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які містяться в матеріалах справи, як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 05 вересня 2011 року відповідно до наказу від 31.08.2011 ОСОБА_2 було прийнято на роботу на посаду викладача історії та правових знань до Луганського вищого професійного училища автосервісу, де вона працювала до серпня 2014 року, і який з 26.12.2011 було перейменовано у Державний навчальний заклад Луганське вище професійне училище автосервісу .Зазначені обставини підтверджуються трудовою книжкою позивача серії АА № 171148, а також атестаційним листом, характеристикою з місця роботи та випискою щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу (а.с. 6-9, 10, 11-12, 13-17).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати робітникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно з п. 4 ст.36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Із позову вбачається, що на теперішній час, у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської області, позивач була змушена покинути своє місце проживання в м. Луганськ. На даний час вона позбавлена можливості продовжувати роботу в м. Луганськ, а також поїхати до місця свого працевлаштування для розірвання трудового договору.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями № 254-VIII від 17.03.2015 визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей тимчасово, на строк, що закінчується через один рік з дня набрання чинності Законом України "Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей", запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України (окремі райони Донецької та Луганської областей).

Відповідно до Постанови Верховної Ради України Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування № 252-VIII від 17.03.2015 до окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької і Луганської областей, в яких відповідно до Закону України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до цієї Постанови, що відповідає Мінському меморандуму від 19 вересня 2014 року.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України № 1275-р від 12.02.2015 м. Луганськ віднесене до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Таким чином, м. Луганськ розташоване на тимчасово окупованій території України.

І фактично, що є загальновідомими обставинами, нині знаходження на території міста Луганськ небезпечно як для здоров`я, так і для життя будь-якого громадянина України, а право на свободу та особисту недоторканість не забезпечуються державою Україна на території цього міста, про випливає з Постанови Верховної Ради України Про Заяву Верховної Ради України "Про відступ України від окремих зобов'язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод" № 462 від 21.05.2015.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей № 595 від 07.11.2014 на Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації було покладено обов'язок забезпечити до 1 грудня 2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Міністерства юстиції України (за посиланням https://usr.minjust.gov.ua) Державний навчальний заклад Луганське професійне училище автосервісу (ідентифікаційний код 02540491) на час розгляду цивільної справи знаходиться за адресою: 91031, м. Луганськ, вул. Курчатова, буд. 10-А .

Враховуючи, що ДНЗ Луганське вище професійне училище автосервісу не перемістилося та не перереєструвалося на підконтрольній українській владі території, не організувало безпечні умови для праці, у позивача, яка переселилася з тимчасово окупованої території, не має можливості продовжувати там працювати.

Відповідно до офіційної інформації, розміщеної на сайті ПАТ Укрпошта (за посиланням https://ukrposhta.ua/robota-ukrposhti-v-doneckij-ta-luganskij-oblastyax/) м. Луганськ входить до переліку населених пунктів Луганської області, на/з територію(ї) яких не здійснюється пересилання пошти та перелік відділень поштового зв'язку де послуги поштового зв'язку тимчасово не надаються або надаються з певними обмеженнями, у зв'язку з чим надіслані судом документи на адресу відповідача було повернуто із позначкою на конверті відсутній доступ (а.с. 27).

Згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики України Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою № 260 від 08.06.2001 та Порядком реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за № 554/5745 від 27.06.2001, Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами - роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин: фізичною особою - роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору.

Враховуючи викладене, оскільки роботодавець позивача по теперішній час знаходиться на тимчасово окупованій території України, у позивача відсутня можливість звільнитися у встановленому трудовим законодавством порядку, у зв'язку з чим порушується право позивача щодо вільного вибору праці, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю та розірвати трудовий договір, укладений між сторонами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 89, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Державного навчального закладу Луганське професійне училище автосервісу про розірвання трудового договору - задовольнити повністю.

Розірвати трудовий договір, укладений 05 вересня 2011 року між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1)та Державним навчальним закладом Луганське професійне училище автосервісу (ідентифікаційний код 02540491; місцезнаходження: м. Луганськ, вул. Курчатова, 10-А),на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України з ініціативи працівника за власним бажанням у зв'язку з переїздом на нове місце проживання з 31.08.2014.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його складення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складення заочного рішення. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Кремінського районного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя І.Г. Безкровний