Рішення

від 19.12.2018 по справі 548/2117/18

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/2117/18

Провадження № 2/548/800/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2018 р. Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Старокожко В.П.;

за участю - секретаря Комаренко В.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Хоролу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Штомпелівської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача та заперечення відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до довідки відповідача № 02-27/1348 від 27.10.2017 року та рішення відповідача прийнятому на 12 сесії 7 скликання від 20 грудня 2017 року їй належить житловий будинок з по господарськими спорудами в с. Штомпелівка по вул.. Нова, 8 Хорольського району Полтавської області.

Позивачка вказує, що на даний час вона позбавлена можливості оформити юридично право власності на вказаний житловий будинок з господарськими спорудами, так як комунальна установа Реєстраційна служба відмовляється це зробити по причині відсутності документів що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно. Також позивачка вказує, що і Штомпелівська сільська рада Хорольського району Полтавської області відмовилася приймати рішення про визнання за нею право власності на житловий будинок, спонукаючи її звернутися до суду за вирішенням цього питання.

Посилаючись на положення ст.. ст.. 321, 328 ЦПК України позивачка просить суд прийняти рішення, яким визнати право власності за нею на нерухоме майно, яке розташоване по вул.. Нова,8 в с. Штомпелівка, Хорольського району Полтавської області, а саме :

1)житловий будинок А-1 загальною площею 77.6 кв.м., житловою площею 56.8 кв.м., оціночна вартістю якого становить 41651 грн. 00 коп.

2)літня кухня-гараж Б ;

3)прибудова до будинку б ;

4)погріб під б ;

5)сарай В ;

6)саж Г ;

7)гараж Д ;

8)колодязь № 1

24.09.2018 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, в поданій до суду позовній заяві клопотала про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач протягом строку, встановленого судом, не подав до суду відзив на позовну заяву, в судове засідання не з'явився, хоча вчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи за адресою місця реєстрації, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки від сторін не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив чи заперечення, а також про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом із наявних в матеріалах справи письмових документів вбачається, що ОСОБА_1 фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вказана адреса цьому домогосподарству присвоєна рішенням Штомпелівської сільської ради Хорольського району 19 сесії 7 скликання від 20 грудня 2017 року.

Позивачка має зареєстроване місце проживання відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорту, яким є м. Хорол, вул.. Карла Маркса (нині Незалежності), 74 АДРЕСА_1.

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 118730679 від 28.03.2018 року свідчить про те, що реєстрація об'єкту нерухомості за адресою с. Штомпелівка, вул.. Нова, 8 Хорольського району Полтавської області в реєстрі речових прав відсутня.

Згідно технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна від 19 грудня 2017 року за адресою: с. Штомпелівка, вул.. Нова, 8 Хорольського району Полтавської області мається:

1)житловий будинок А-1 загальною площею 77.6 кв.м., житловою площею 56.8 кв.м., оціночна вартістю якого становить 41651 грн. 00 коп.

2)літня кухня-гараж Б ;

3)прибудова до будинку б ;

4)погріб під б ;

5)сарай В ;

6)саж Г ;

7)гараж Д ;

8)колодязь № 1

Роком побудови цих об'єктів є 1985 рік.

Норми права, застосовані судом.

Право на захист права власності на певне нерухоме майно в особи виникає на підставі статей 15, 16, 392 ЦК України (далі - ЦК). Позивачем за таким позовом є власник нерухомого майна, у володінні якого воно знаходиться та права якого оспорюються або не визнаються іншою особою, з якою власник не перебуває у зобов'язальних або інших відносинах з приводу спірного майна. Відповідачем може бути будь-яка особа, яка не визнає або оспорює право власності позивача на це майно.

Щодо права приватної власності на житло, зокрема на житловий будинок, варто керуватися змістом статті 47 Конституції України, відповідно до якої держава бере на себе обов'язки надавати безоплатно житло громадянам, які потребують соціального захисту. Щодо інших категорій громадян, то обов'язок держави полягає у створенні державою умов, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Під час розгляду цивільних справ, пов'язаних із набуттям, здійсненням та захистом права власності на житловий будинок, крім Конституції України, підлягають застосовують відповідні норми Цивільного, Земельного, Сімейного та Житлового кодексів України.

Крім того, до основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948) та Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950). Стаття 17 Загальної декларації проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Статтею 1 Протоколу N 1 (1952) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом; проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Важливу роль у вирішенні конкретних питань, пов'язаних із застосуванням положень Конвенції, відіграє практика Європейського суду.

Право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, в якій установлено форми власності (статті 13, 41, 142, 143), закріплено рівність усіх суб'єктів права власності (статті 1, 13), гарантії права власності та обов'язки власників (статті 13 і 41).

У випадках, коли правовідносини між сторонами спору щодо захисту права власності на житловий будинок виникли до 01 січня 2004 року, до таких правовідносин необхідно застосовувати норми Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Закону України від 07.02.91 N 697-XII Про власність (втратив чинність з 20.06.2007 на підставі Закону України від 27.04.2007 N 997-V), Кодексу про шлюб та сім'ю від 20.06.69 N 2006-VII.

Крім того, правове врегулювання спорів зазначеної категорії передбачається такими Законами та нормативними актами.

Діючий ЦК України передбачає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності може виникати за первісними і похідними підставами. За первісними підставами право власності на житловий будинок виникає вперше або незалежно від волі попередніх власників: новостворене майно (стаття 331 ЦК), переробка речі (стаття 332 ЦК), безхазяйна річ (стаття 335 ЦК), набувальна давність (стаття 344 ЦК), набуття права власності в разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності (стаття 345 ЦК), реквізиція (стаття 353 ЦК), конфіскація (стаття 354 ЦК).

За похідними підставами право власності на житловий будинок виникає за волею попереднього власника (цивільні правочини, спадкування за законом і за заповітом). Практичне значення такого поділу полягає в тому, що за похідних підстав виникнення права власності на житловий будинок завжди потрібно враховувати можливість існування прав на це майно інших осіб - невласників (наприклад, орендаря, заставодержателя, суб'єкта іншого обмеженого речового права).

Позивач, звертаючись до суду із позовом, може скористатись конкретним способом захисту свого порушеного права, який визначений статтею 16 ЦК України, при цьому обов'язковою підставою звернення до суду є наявність факту порушення права позивача.

Процесуальні аспекти звернення до суду регламентуються наступними принципами.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ст.. 13 ЦПК України вказує, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи , поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно ст.. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінка судом мотивів сторін.

Як зазначалося судом вище, право власності може виникати за первісними і похідними підставами.

Суд констатує, що позивачкою не надано взагалі ніяких доказів на підставі яких суд може зробити висновок, що позивачка має право на набуття власності як за первісними так і похідними підставами.

Звертаючись до суду, позивачка на обґрунтування свої позовних вимог послалася на ст.. 392 ЦК України.

Разом з тим суд констатує, що згідно ст.. 392 ЦК України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності лише, якщо:

1) це право оспорюється або не визнається іншими особами за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов'язальних відносинах;

2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування цієї статті є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Тобто позивачем у позовах про визнання права власності може бути лише особа, яка вже є власником.

В даному випадку позов про визнання права власності в порядку статті 392 ЦК подається особою, яка не є власником, але бажає ним стати, вказана обставина свідчить, що позов заявляється формально не для визнання, а для набуття права власності і він не може бути задоволений.

Відмова органу державної реєстрації прав в оформленні права власності на об'єкт нерухомого майна та видачі свідоцтва у зв'язку з ненаданням необхідних документів для оформлення такого права не є оспорюванням права власності на об'єкт нерухомого майна (постанова ВС від 20.06.2011 у справі №3-55гс11).

Суд констатує, що з урахуванням зазначених позивачкою позовних вимог, неможливості суду при розгляді справи виходити за межі позовних вимог, з урахуванням обов'язку позивача обрати належний спосіб захисту порушеного права, відсутні передбачені законом підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного і керуючись ст. 1-18,76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1

(ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса реєстрації:м. Хорол, АДРЕСА_2, фактично проживаючої вс. Штомпелівка, вул.. Нова, 8 Хорольського району Полтавської області, паспорт серії КО № 875588, виданий Хорольським РВ УМВС України в Полтавській області 27 грудня 2011 року, ІПН: НОМЕР_1)

до Штомпелівської сільської ради Хорольського району Полтавської області

( код ЄДРПОУ 22535606, КОАТУУ НОМЕР_2, адреса: с. Штомпелівка, вул.. Центральна, 1 Хорольського району Полтавської області)

про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна

відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду або, у відповідності до п. 15.5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до Хорольського районного суду Полтавської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складання повного тексту судового рішення: 19.12.2018

Головуючий: